Драбів Дра бів селище міського типу в Україні у Золотоніському районі Черкаської області Центр ської селищної громади На

49°57′20″ пн. ш. 32°07′55″ сх. д. / 49.95556° пн. ш. 32.13194° сх. д. / 49.95556; 32.13194Координати: 49°57′20″ пн. ш. 32°07′55″ сх. д. / 49.95556° пн. ш. 32.13194° сх. д. / 49.95556; 32.13194

Висота над рівнем моря

118 — 125 м

Водойма

річка Золотоношка

Відстань

Найближча залізнична станція:

Драбове-Барятинське

До станції:

13 км

До обл. центру:

- фізична:

57,2 км

- автошляхами:

75 км

Селищна влада

Адреса

смт Драбів, вул. Центральна, 69

Голова селищної ради

Орел Світлана Іванівна

Карта

Драбів

Драбів у Вікісховищі

Географія Редагувати

У селищі бере початок річка Золотоношка. Розташоване за 75 км від обласного центру — міста Черкаси та за 13 км від залізничної станції Драбове-Барятинська.

Історія Редагувати

Перші відомості про Драбів належать до 1680 року, коли багатий козак, пізніше переяславський полковник Іван Мирович зайняв над річкою Золотоношкою на вільному військовому степу землі, де вже здавна стояв невеликий хутір. Мирович звернувся до царя з проханням видати йому дозвіл на право володіння. 1691 року він одержав жалувану грамоту на хутір із ставком, лісом, випасом і сіножатями.

1707 року хутір налічував 7 хат. Під час Північної війни син Івана Мировича — Федір, разом з Мазепою перейшов на бік шведів. За указом Петра І 1718 року всі маєтності Мировичів, у тому числі хутір Драбів, були відписані князю Кантакузену. 1738 року вдова Кантакузена відписала Драбів царській скарбниці.

1775 року Катерина ІІ віддала землі Драбова у вічне і спадкове володіння графу Петрові Завадовському.

1843 року Завадовські продали Драбів Барятинському. У 1848 році Драбову було надано статус містечка, він став волосним центром, де налічувалось 4700 жителів.

У часі нацистсько-радянської війни сили ЧА відійшли з Драбова 21 вересня 1941 року.

Село постраждало внаслідок голодоморів 1932–1933 та 1946–1947 роках.

Пам'ятки Редагувати

Драбівський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Відомі люди Редагувати

Білоус Валерій Миколайович (1986—2022) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Дзеверін Ігор Олександрович — професор, доктор філологічних наук, академік Академії Наук України.
Жагала Віктор Макарович (* 20 серпня 1911 — † 18 лютого 1987)
Коломієць Микола Петрович — Народний артист України.
Онопрієнко Володимир Володимирович (1977—2021) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Потапенко Олександр Олександрович (1970—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Романюк Василь Григорович (* 31 січня 1910 — † 31 липня 1993)

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 28 вересня 2007.
Сайт Верховної Ради^{[недоступне посилання з липня 2019]}
maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
. Архів оригіналу за 13 лютого 2018.

Джерела Редагувати

Драбів у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Черкащина»
	Теми у Вікіджерелах^?
	Проєкт «Населені пункти України»
	Драбів у Вікісховищі^?

Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Дорошенко Олександр Перша згадка про Драбів [ 18 лютого 2009 у Wayback Machine.] // газ. «Прапор Життя» № 117 (7746) від 30 вересня 1989 року на Інтернет сайт села Великий Хутір Перша згадка про Драбів [ 1 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Історичні сторінки Драбівщини^{[недоступне посилання з липня 2019]} на
Сакун К. А. З історії села Драбова [ 12 січня 2010 у Wayback Machine.] // «Український історичний журнал» № 2 за 1963 рік, стор. 102—104 на Інтернет сайт села Великий Хутір Перша згадка про Драбів [ 1 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Драбів // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Спогади колишньої мешканки села Гречанівка Євдокії Миколаївни Борисенко про Голодомор в Україні 1932—1933 років на сайті газети «Факты и комментарии» в статті «Даже имея закопанное зерно, опасавшиеся доноса селяне умирали от голода, так и не откопав своих запасов» [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.]

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[2] . Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 28 вересня 2007.

[3] Сайт Верховної Ради^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[4] maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)

[5] . Архів оригіналу за 13 лютого 2018.