www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доісторична Франція Історія Франції Портал ФранціяАнтичністьГалліяГалльська імперіяРимська Галлія 50 до н е 486 Середньо

Доісторична Франція

Доісторична Франція

Історія Франції
Портал Франція

Доісторична Франція

Античність
Галлія
Галльська імперія
Римська Галлія (50 до н. е.—486)

Середньовічна Франція
Пізня Галлія (457—486)
Королівство Бургундія
Династії у складі Франкського Королівства:
Меровінги (481—751)
Каролінги (751—987)

Західне Франкське королівство

Капетинги (987—1328)
Валуа (1328—1589)
Бурбони (1589—1792, 1814—1848)
Станова монархія у Франції (1302—1614)
Дореволюційна Франція

Французький абсолютизм (1643—1789)

Сучасна Франція[d]
Французька революція (1789—1799)
Конституційна монархія (1791—1792)
Перша республіка (1792—1804)
Перша імперія (1804—1814)
Реставрація Бурбонів (1814—1830)
Липнева монархія (1830—1848)
Друга республіка (1848—1852)
Друга імперія (1852—1870)
Третя республіка (1870—1940)
Паризька комуна (1871)
Режим Віші (1940—1944)
Тимчасовий уряд (1944—1946)
Четверта республіка (1946—1958)
П'ята республіка (з 1958)

Історія Франції
Цей шаблон:
  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

Палеоліт Редагувати

Нижній палеоліт Редагувати

Близько 1 млн років тому, під час Гюнцського зледеніння (див. Льодовиковий період) в гроті Валлонії (фр. la grotte du Vallonnet) близько сучасного міста Рокебрюн — Кап-Мартен (фр. Roquebrune-Cap-Martin) в департаменті Приморські Альпи (фр. Alpes-Maritimes) проживали невеликі групи прямохідних людей (Homo erectus), що дійшли сюди з Африки. Пізніше люди розселилися на великих територіях, освоївши долину річки Сомма (фр. Somme). Приблизно 400 000 років тому через цю ж місцевість пройшла нова хвиля переселення з Азії. В одному з районів Ніцци (фр. Nice) на місці стародавньої стоянки Терра-Амата (фр. Terra Amata) археологами знайдені сліди ашельської культури, у тому числі залишки каркасних помешкань і одного з найдавніших відомих науці вогнищ. Близько 280 000 років тому атлантропи, які прибули з Північної Африки, розселилися по території Франції та Іспанії, проникши з часом сухопутним шляхом на землі сучасної Великої Британії. Люди цього часу володіли технікою виготовлення загострених рубав, закріплених на руків'ї, що використовувалися як сокири. Селилися вони переважно в річкових долинах, поступово поширившись до берегів річки Сомма (фр. Somme).

Середній палеоліт Редагувати

Технологія Леваллуа

200 000 — 35 000 років тому вся нинішня Франція стала заселеною неандертальцями, які володіли навичками обробки каменю в «техніці Леваллуа». На стоянках, що відносяться до цього періоду історії, знайдених поблизу французьких міст Лез-Езі (фр. Les Eyzies-de-Tayac-Sireuil) і Мустьє (фр. Moustier), в департаменті Дордонь (фр. Dordogne) були знайдені численні кам'яні знаряддя: бічні скребки, рубила, молотки, долота. За малюнками, що залишені на стінах печер можна зробити висновок, що люди того часу полювали на бізонів, зубрів, вовків, коней і оленів. Тут же виявлено найстаріші з французьких поховань: померлих закопували в ями розміром 1,4 × 1 × 0,3 метра разом з приношеннями у вигляді кам'яних знарядь, їжі тощо

Верхній палеоліт Редагувати

Кроманьйонці, що прийшли сюди з Середнього Сходу 33000 років тому (відносяться сучасною наукою до Homo sapiens) стали поступово заміщати неандертальців. Нові поселенці мали порівняно розвинені навички виготовлення знарядь, залишивши після себе акуратно зроблені з довгих кісток наконечники дротиків, шпателі, шила, прикрашені лощила. По всій Франції збереглося безліч місць зі слідами перебування кроманьйонців: Пенсеван (фр. Pincevent), печера Ласко (фр. Grotte de Lascaux), знаменита своїми 150 живописними і 1500 гравірованими зображеннями, печери Коско (фр. Cosquer), Гаргас (фр. Gargas), Шові (фр. Chauvet) та ін. Печера (скельний навіс) Ла-Мадлен (фр. la Madeleine), що використовувалась як житло мисливцями на північних оленів і рибалками близько 15 000 років тому, зберегла до наших днів кістяні знімні наконечники гарпунів і дала назву цілій історичній культурі. Близько 10 000 років тому потепління клімату призвело до зникнення в цій місцевості північних оленів і тюленів, спровокувавши подальше розселення слідом за промисловими тваринами на холодніші північно-східні землі. Приблизно 6 000 років тому на південному сході континенту люди поступово стали вчитися обробляти землю, одомашнювати тварин, освоювати нові ремесла (гончарне виробництво, ткацтво, шліфування каменів). Близько 5700-5500 років тому ці розвинені культури з'явилися на сході сучасної Франції. Кочові групи переходили на осілий спосіб життя, засновуючи перші поселення і будуючи перші мегалітичні споруди: кургани, каїрни, менгіри і дольмени. Менгіри, особливо численні в Бретані (фр. Bretagne), розташовуються поодиноко, лініями або у вигляді кромлехів.

Європейські палеолітичні культури Редагувати

Діляться на кілька хронологічних підгруп (їхні назви пов'язані з типовими пам'ятниками, всі з яких виявлено у Франції, в основному в історичному регіоні Дордонь):

Мезоліт Редагувати

Мезоліт у Франції почався з кінцем останнього зледеніння і був пов'язаний з переходом багатьох культур від полювання і збирання до примітивного сільського господарства.

Мадленська культура виникла в період пізнього палеоліту і продовжувала існувати в мезоліті. На південному заході Франції Азільська культура співіснувала з подібними мезолітичними культурами, як Тенгерська культура на півночі Європи і Свідерська культура на північному сході Європи. За азільською культурою слідувала совтерська культура на півдні Франції і Швейцарії, тарденуазька культура на півночі Франції і Маглемозе в Північній Європі.

У пізньому мезоліті на території Провансу виникає кастельновська культура, незабаром поглинена сторонніми носіями кардіальної культури, однак зробила великий вплив на подальші гібридні культури.

Серед археологів існують дискусії з приводу того, чи є баски нащадками мезолітичного населення Франції. Генетичний профіль басків по чоловічій лінії (гаплогрупи Y-хромосоми) не має суттєвих відмінностей від сусідніх народів, але має деякі індивідуальні особливості по жіночій (мітохондріальні гаплогрупи). В області проживання басків в епоху раннього неоліту існувала Рукадурська культура (Roucadourien), що зазнала деякого впливу неолітичної культури кардіальної кераміки, проте довго зберігала пережитки мезоліту; у рукадурців навіть засвідчені ознаки канібалізму. Тим не менш, мова басків може бути спадщиною не рукадурської культури, а впливу однієї з більш розвинених сусідніх неіндоєвропейських культур — наприклад, тієї ж культури кардіальної кераміки.

Неоліт Редагувати

Алея менгірів Менек — одна з численних мегалітичних композицій у складі Карнакського мегалітичного комплексу.
Європа близько 4500-4000 років до н. е.
Європа близько 4000-3500 років до н. е.

В епоху неоліту, який у Північній Європі тривав близько 3 тис. років (близько 4500—1700 рр. до н. е.), І який характеризувався укоріненням землеробства (т. зв. неолітична революція), розвитком кераміки і більш складними і великими поселеннями, в Європу проникають групи народів з Балкан (культура лінійно-стрічкової кераміки) і з Близького сходу (культура кардіальної кераміки). Це проникнення нових культур на територію Європи, від Егеїда до Британських островів, охопило період тривалістю близько 2500 років (6500—4000 рр. до н. е.). На думку таких археологів, як К. Ренфрю, ця експансія, яка призвела до заходу мезолітичних культур, збіглася з появою в Європі індоєвропейських мов, тоді як відповідно до точки зору М. Гімбутас, індоєвропейські мови дісталися в Європу набагато пізніше, в епоху бронзової доби, тоді як неолітичне населення Європи вважається доїндоєвропейським і позначається як «стара Європа».

Багато європейських неолітичних груп мають ряд загальних характеристик, у тому числі проживання в невеликих громадах сімейно-родового типу, що живуть натуральним господарством на основі культивації рослин і скотарства, хоча вони продовжували збирати дикорослі рослини і полювати на дичину, а також виготовлення кераміки без використання гончарного кола. В археологічних пам'ятках епохи неоліту у Франції виявлені артефакти таких культур, як культура лінійно-стрічкової кераміки (близько 5500-4500 рр. до н. е.), рессенська культура (близько 4500-4000 рр.. до н. е.) і шассе культура (4500—2500 рр. до н. е.).

Неолітичні мешканці Арморики (Бретань) і північної Франції були носіями культури лінійно-стрічкової кераміки, або «лімбургського кераміки», що належить до культури Ла-Огетт.

Мабуть, саме до епохи неоліту відносяться численні мегаліти Франції — дольмени, менгіри, кромлехи і каїрни. Найбільша концентрація мегалітів спостерігається в таких областях, як Бретань і Овернь. Найвідомішими мегалітами Франції є Карнакські камені й камені у Сен-Сюльпіс-де-Фалейран.

Халколіт (мідна доба) Редагувати

В епоху халколіту («мідної доби»), перехідного від неоліту до бронзового, у Франції велику роль грали культура Сени-Уази-Марни і надкультурна традиція дзвоноподібних кубків. Культура Сени-Уази-Марни або СУМ (близько 3100—2400 рр. до н. е.) — умовна назва, дана археологами культурі пізнього неоліту на півночі Франції в околицях річок Уаза і Марна. Найбільш примітною особливістю даної культури є мегалітичні гробниці галерейного типу, забезпечені плитою з отвором, що відокремлює вхід від головної похоронної камери (аналогічна особливість як цілком незалежне явище властива дольменів Північного Кавказу). Подібну ж конструкцію мали гробниці, вирубані у вапнякових скелях долини Марни.

Близько 2600 р. до н. е. на території Дордоні виникла артенакська культура, яка входила в європейську традицію будівництва мегалітів. Дана культура ворогувала з дунайськими (зокрема, СУМ) на заході Франції. Збройні типовими для даної культури стрілами, артенакці захопили атлантичне узбережжя Франції та Бельгії близько 2400 р. до н. е., в результаті чого уздовж Рейну майже на тисячоліття виникає стійка межа між ними і індоєвропейською культурою шнурової кераміки.

На південному сході Франції з шассейської культури виникло декілька культурних груп, що також будували мегалітичні гробниці. Традиція дзвоноподібних кубків (близько 2800—1900 років до н. е.) являла собою феномен, що поширився далеко за межі Франції, але не призвів до суттєвих змін в культурах на території свого поширення.

Бронзова доба Редагувати

Область поширення основних європейських культур бронзової доби (близько 1200 років до н. е.):
   культура полів поховальних урн, північна
   культура з Кновіца (належить до культури полів поховальних урн)
   дунайська культура
   культура Террамаре
   атлантична бронзова культура
   скандинавська бронзова культура
Поширення традиції дзвоноподібних кубків (близько 2800—1900 років до н. е.)
Латенська культура у 400 р. до н. е. (жовтий колір) та ядро розселення кельтів у 800 р. до н. е., з якого вони почали свою експансію

Серед культур ранньої бронзової доби у Франції виділяються перехідна традиція дзвоноподібних кубків (близько 2800—1900 рр. до н. е.), курганна культура (близько 1600—1200 рр. до н. е.) та культура полів поховальних урн (близько 1300—800 рр. до н. е.). Вважається, що культури пам'яток бронзової доби в Бретані розвинулися з носіїв традиції дзвоноподібних кубків, з деяким впливом уессекської і унетицької культур. На думку ряду дослідників, культура полів поховальних урн є прото-кельтської. Ця культура переважала в центральній Європі в пізню бронзову добу, коли в цьому регіоні спостерігався різкий ріст населення, можливо, завдяки інноваціям в технології та сільськогосподарській практиці. Деякі археологи відносять до цього ж періоду прибуття ряду неіндоевропейських народів — зокрема іберів на півдні Франції і південному сході Іспанії, лігурів на середземноморському узбережжі між Францією та Італією, і васконів (предків басків) на південному заході Франції і північно-заході Іспанії. На думку інших дослідників, вказані народи розвинулися з попередніх місцевих культур неоліту.

Залізна доба Редагувати

Розповсюдження залізних виробів збіглося з розвитком гальштатської культури (близько 700—500 р. до н. е.) — передбачуваного нащадка культури полів поховальних урн і предка сучасних кельтських народів.

Нащадком гальштатської культури без помітного культурного розриву, в свою чергу, стала латенська культура, що виникла в результаті значного впливу з Середземномор'я — спочатку з боку греків, потім етрусків. Латенська культура виникла й існувала в кінці залізної доби (з 450 р. до н. е. і до римського завоювання в 1 ст. до н. е.) У східній Європі, Швейцарії, Австрії, на південному заході Німеччини, в Чехії та Угорщини. На північ від неї знаходилися протогерманські культури.

Крім того, у зазначений період (близько 600 р. до н. е.) греки і фінікійці заснували у Франції свої колонії, наприклад, на місці нинішнього Марселя. До 2 ст. до н. е. кельтська частина Франції стала відома серед римлян під назвою Галлія, а населення на північ від галлів було відомо як бельги (це плем'я могло мати змішане кельто-німецьке походження). Південний захід Франції населяли аквітани — предки сучасних басків.

Коротка хронологія доісторичної Франції Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 4 грудня 2011. 
  2. . Архів оригіналу за 3 липня 2009. Процитовано 4 грудня 2011. 
  3. . Архів оригіналу за 8 лютого 2007. Процитовано 4 грудня 2011. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Doistorichna Franciya Istoriya Franciyi Portal FranciyaDoistorichna FranciyaAntichnistGalliyaGallska imperiyaRimska Galliya 50 do n e 486 Serednovichna FranciyaPiznya Galliya 457 486 Korolivstvo Burgundiya Dinastiyi u skladi Frankskogo Korolivstva Merovingi 481 751 Karolingi 751 987 Zahidne Frankske korolivstvo Kapetingi 987 1328 Valua 1328 1589 Burboni 1589 1792 1814 1848 Stanova monarhiya u Franciyi 1302 1614 Dorevolyucijna FranciyaFrancuzkij absolyutizm 1643 1789 Suchasna Franciya d Francuzka revolyuciya 1789 1799 Konstitucijna monarhiya 1791 1792 Persha respublika 1792 1804 Persha imperiya 1804 1814 Restavraciya Burboniv 1814 1830 Lipneva monarhiya 1830 1848 Druga respublika 1848 1852 Druga imperiya 1852 1870 Tretya respublika 1870 1940 Parizka komuna 1871 Rezhim Vishi 1940 1944 Timchasovij uryad 1944 1946 Chetverta respublika 1946 1958 P yata respublika z 1958 Istoriya Franciyi Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZmist 1 Paleolit 1 1 Nizhnij paleolit 1 2 Serednij paleolit 1 3 Verhnij paleolit 1 4 Yevropejski paleolitichni kulturi 2 Mezolit 3 Neolit 4 Halkolit midna doba 5 Bronzova doba 6 Zalizna doba 7 Korotka hronologiya doistorichnoyi Franciyi 8 Primitki 9 PosilannyaPaleolit RedaguvatiNizhnij paleolit Redaguvati Blizko 1 mln rokiv tomu pid chas Gyuncskogo zledeninnya div Lodovikovij period v groti Valloniyi fr la grotte du Vallonnet blizko suchasnogo mista Rokebryun Kap Marten fr Roquebrune Cap Martin v departamenti Primorski Alpi fr Alpes Maritimes prozhivali neveliki grupi pryamohidnih lyudej Homo erectus sho dijshli syudi z Afriki Piznishe lyudi rozselilisya na velikih teritoriyah osvoyivshi dolinu richki Somma fr Somme Priblizno 400 000 rokiv tomu cherez cyu zh miscevist projshla nova hvilya pereselennya z Aziyi V odnomu z rajoniv Nicci fr Nice na misci starodavnoyi stoyanki Terra Amata fr Terra Amata arheologami znajdeni slidi ashelskoyi kulturi u tomu chisli zalishki karkasnih pomeshkan i odnogo z najdavnishih vidomih nauci vognish Blizko 280 000 rokiv tomu atlantropi yaki pribuli z Pivnichnoyi Afriki rozselilisya po teritoriyi Franciyi ta Ispaniyi pronikshi z chasom suhoputnim shlyahom na zemli suchasnoyi Velikoyi Britaniyi Lyudi cogo chasu volodili tehnikoyu vigotovlennya zagostrenih rubav zakriplenih na rukiv yi sho vikoristovuvalisya yak sokiri Selilisya voni perevazhno v richkovih dolinah postupovo poshirivshis do beregiv richki Somma fr Somme Serednij paleolit Redaguvati nbsp Tehnologiya Levallua200 000 35 000 rokiv tomu vsya ninishnya Franciya stala zaselenoyu neandertalcyami yaki volodili navichkami obrobki kamenyu v tehnici Levallua Na stoyankah sho vidnosyatsya do cogo periodu istoriyi znajdenih poblizu francuzkih mist Lez Ezi fr Les Eyzies de Tayac Sireuil i Mustye fr Moustier v departamenti Dordon fr Dordogne buli znajdeni chislenni kam yani znaryaddya bichni skrebki rubila molotki dolota Za malyunkami sho zalisheni na stinah pecher mozhna zrobiti visnovok sho lyudi togo chasu polyuvali na bizoniv zubriv vovkiv konej i oleniv Tut zhe viyavleno najstarishi z francuzkih pohovan pomerlih zakopuvali v yami rozmirom 1 4 1 0 3 metra razom z prinoshennyami u viglyadi kam yanih znaryad yizhi tosho Verhnij paleolit Redaguvati Kromanjonci sho prijshli syudi z Serednogo Shodu 33000 rokiv tomu vidnosyatsya suchasnoyu naukoyu do Homo sapiens stali postupovo zamishati neandertalciv Novi poselenci mali porivnyano rozvineni navichki vigotovlennya znaryad zalishivshi pislya sebe akuratno zrobleni z dovgih kistok nakonechniki drotikiv shpateli shila prikrasheni loshila Po vsij Franciyi zbereglosya bezlich misc zi slidami perebuvannya kromanjonciv Pensevan fr Pincevent pechera Lasko fr Grotte de Lascaux znamenita svoyimi 150 zhivopisnimi i 1500 gravirovanimi zobrazhennyami pecheri Kosko fr Cosquer Gargas fr Gargas Shovi fr Chauvet ta in Pechera skelnij navis La Madlen fr la Madeleine sho vikoristovuvalas yak zhitlo mislivcyami na pivnichnih oleniv i ribalkami blizko 15 000 rokiv tomu zberegla do nashih dniv kistyani znimni nakonechniki garpuniv i dala nazvu cilij istorichnij kulturi Blizko 10 000 rokiv tomu poteplinnya klimatu prizvelo do zniknennya v cij miscevosti pivnichnih oleniv i tyuleniv sprovokuvavshi podalshe rozselennya slidom za promislovimi tvarinami na holodnishi pivnichno shidni zemli Priblizno 6 000 rokiv tomu na pivdennomu shodi kontinentu lyudi postupovo stali vchitisya obroblyati zemlyu odomashnyuvati tvarin osvoyuvati novi remesla goncharne virobnictvo tkactvo shlifuvannya kameniv Blizko 5700 5500 rokiv tomu ci rozvineni kulturi z yavilisya na shodi suchasnoyi Franciyi Kochovi grupi perehodili na osilij sposib zhittya zasnovuyuchi pershi poselennya i buduyuchi pershi megalitichni sporudi kurgani kayirni mengiri i dolmeni Mengiri osoblivo chislenni v Bretani fr Bretagne roztashovuyutsya poodinoko liniyami abo u viglyadi kromlehiv Yevropejski paleolitichni kulturi Redaguvati Dilyatsya na kilka hronologichnih pidgrup yihni nazvi pov yazani z tipovimi pam yatnikami vsi z yakih viyavleno u Franciyi v osnovnomu v istorichnomu regioni Dordon Orinyakska kultura blizko 34000 23000 rokiv tomu pochatok stvorennya paleolitichnih Vener naskelni malyunki na stinah pecheri Shovi piznishi malyunki vidnosyatsya do gravettskoyi kulturi Perigorska kultura blizko 35000 20000 rokiv tomu pravomirnist cogo termina oskarzhuyetsya prinajmni toj fakt sho nastupni periodi ye bezperervnoyu tradiciyeyu Shatelperonska kultura blizko 35000 29000 rokiv tomu kromanonska kultura znachnoyu miroyu vikoristala dosyagnennya neandertalskoyi mustyerskoyi kulturi taki yak tehnologiyu Levallua mozhlivo v shatelperonskij period kromanjonci she spivisnuvali z zalishkami neandertalciv Gravettska kultura blizko 28000 22000 rokiv tomu do neyi vidnosyatsya bilshist paleolitichnih Vener malyunki v pecheri Kosko en Cosquer Cave Solyutrejska kultura blizko 21000 17000 rokiv tomu Madlenska kultura blizko 18000 10000 rokiv tomu do danoyi kulturi jmovirno nalezhat pecherni malyunki v Pesh Merl departament Lot v Langedoci datuyetsya blizko 16000 rokiv do n e Lasko blizko sela Montinyak v regioni Dordon blizko 15000 13000 rokiv do n e i Trua Frer Mezolit RedaguvatiMezolit u Franciyi pochavsya z kincem ostannogo zledeninnya i buv pov yazanij z perehodom bagatoh kultur vid polyuvannya i zbirannya do primitivnogo silskogo gospodarstva Madlenska kultura vinikla v period piznogo paleolitu i prodovzhuvala isnuvati v mezoliti Na pivdennomu zahodi Franciyi Azilska kultura spivisnuvala z podibnimi mezolitichnimi kulturami yak Tengerska kultura na pivnochi Yevropi i Sviderska kultura na pivnichnomu shodi Yevropi Za azilskoyu kulturoyu sliduvala sovterska kultura na pivdni Franciyi i Shvejcariyi tardenuazka kultura na pivnochi Franciyi i Maglemoze v Pivnichnij Yevropi U piznomu mezoliti na teritoriyi Provansu vinikaye kastelnovska kultura nezabarom poglinena storonnimi nosiyami kardialnoyi kulturi odnak zrobila velikij vpliv na podalshi gibridni kulturi Sered arheologiv isnuyut diskusiyi z privodu togo chi ye baski nashadkami mezolitichnogo naselennya Franciyi Genetichnij profil baskiv po cholovichij liniyi gaplogrupi Y hromosomi ne maye suttyevih vidminnostej vid susidnih narodiv ale maye deyaki individualni osoblivosti po zhinochij mitohondrialni gaplogrupi V oblasti prozhivannya baskiv v epohu rannogo neolitu isnuvala Rukadurska kultura Roucadourien sho zaznala deyakogo vplivu neolitichnoyi kulturi kardialnoyi keramiki prote dovgo zberigala perezhitki mezolitu u rukadurciv navit zasvidcheni oznaki kanibalizmu 1 Tim ne mensh mova baskiv mozhe buti spadshinoyu ne rukadurskoyi kulturi a vplivu odniyeyi z bilsh rozvinenih susidnih neindoyevropejskih kultur napriklad tiyeyi zh kulturi kardialnoyi keramiki Neolit Redaguvati nbsp Aleya mengiriv Menek odna z chislennih megalitichnih kompozicij u skladi Karnakskogo megalitichnogo kompleksu nbsp Yevropa blizko 4500 4000 rokiv do n e nbsp Yevropa blizko 4000 3500 rokiv do n e V epohu neolitu yakij u Pivnichnij Yevropi trivav blizko 3 tis rokiv blizko 4500 1700 rr do n e I yakij harakterizuvavsya ukorinennyam zemlerobstva t zv neolitichna revolyuciya rozvitkom keramiki i bilsh skladnimi i velikimi poselennyami v Yevropu pronikayut grupi narodiv z Balkan kultura linijno strichkovoyi keramiki i z Blizkogo shodu kultura kardialnoyi keramiki Ce proniknennya novih kultur na teritoriyu Yevropi vid Egeyida do Britanskih ostroviv ohopilo period trivalistyu blizko 2500 rokiv 6500 4000 rr do n e Na dumku takih arheologiv yak K Renfryu cya ekspansiya yaka prizvela do zahodu mezolitichnih kultur zbiglasya z poyavoyu v Yevropi indoyevropejskih mov todi yak vidpovidno do tochki zoru M Gimbutas indoyevropejski movi distalisya v Yevropu nabagato piznishe v epohu bronzovoyi dobi todi yak neolitichne naselennya Yevropi vvazhayetsya doyindoyevropejskim i poznachayetsya yak stara Yevropa Bagato yevropejskih neolitichnih grup mayut ryad zagalnih harakteristik u tomu chisli prozhivannya v nevelikih gromadah simejno rodovogo tipu sho zhivut naturalnim gospodarstvom na osnovi kultivaciyi roslin i skotarstva hocha voni prodovzhuvali zbirati dikorosli roslini i polyuvati na dichinu a takozh vigotovlennya keramiki bez vikoristannya goncharnogo kola V arheologichnih pam yatkah epohi neolitu u Franciyi viyavleni artefakti takih kultur yak kultura linijno strichkovoyi keramiki blizko 5500 4500 rr do n e ressenska kultura blizko 4500 4000 rr do n e i shasse kultura 4500 2500 rr do n e Neolitichni meshkanci Armoriki Bretan i pivnichnoyi Franciyi buli nosiyami kulturi linijno strichkovoyi keramiki abo limburgskogo keramiki sho nalezhit do kulturi La Ogett Mabut same do epohi neolitu vidnosyatsya chislenni megaliti Franciyi dolmeni mengiri kromlehi i kayirni Najbilsha koncentraciya megalitiv sposterigayetsya v takih oblastyah yak Bretan i Overn Najvidomishimi megalitami Franciyi ye Karnakski kameni j kameni u Sen Syulpis de Falejran Halkolit midna doba RedaguvatiV epohu halkolitu midnoyi dobi perehidnogo vid neolitu do bronzovogo u Franciyi veliku rol grali kultura Seni Uazi Marni i nadkulturna tradiciya dzvonopodibnih kubkiv Kultura Seni Uazi Marni abo SUM blizko 3100 2400 rr do n e umovna nazva dana arheologami kulturi piznogo neolitu na pivnochi Franciyi v okolicyah richok Uaza i Marna Najbilsh primitnoyu osoblivistyu danoyi kulturi ye megalitichni grobnici galerejnogo tipu zabezpecheni plitoyu z otvorom sho vidokremlyuye vhid vid golovnoyi pohoronnoyi kameri analogichna osoblivist yak cilkom nezalezhne yavishe vlastiva dolmeniv Pivnichnogo Kavkazu Podibnu zh konstrukciyu mali grobnici virubani u vapnyakovih skelyah dolini Marni Blizko 2600 r do n e na teritoriyi Dordoni vinikla artenakska kultura yaka vhodila v yevropejsku tradiciyu budivnictva megalitiv Dana kultura voroguvala z dunajskimi zokrema SUM na zahodi Franciyi Zbrojni tipovimi dlya danoyi kulturi strilami artenakci zahopili atlantichne uzberezhzhya Franciyi ta Belgiyi blizko 2400 r do n e v rezultati chogo uzdovzh Rejnu majzhe na tisyacholittya vinikaye stijka mezha mizh nimi i indoyevropejskoyu kulturoyu shnurovoyi keramiki Na pivdennomu shodi Franciyi z shassejskoyi kulturi viniklo dekilka kulturnih grup sho takozh buduvali megalitichni grobnici Tradiciya dzvonopodibnih kubkiv blizko 2800 1900 rokiv do n e yavlyala soboyu fenomen sho poshirivsya daleko za mezhi Franciyi ale ne prizviv do suttyevih zmin v kulturah na teritoriyi svogo poshirennya Bronzova doba Redaguvati nbsp Oblast poshirennya osnovnih yevropejskih kultur bronzovoyi dobi blizko 1200 rokiv do n e kultura poliv pohovalnih urn centralna kultura poliv pohovalnih urn pivnichna kultura z Knovica nalezhit do kulturi poliv pohovalnih urn luzhicka kultura dunajska kultura kultura Terramare atlantichna bronzova kultura skandinavska bronzova kultura nbsp Poshirennya tradiciyi dzvonopodibnih kubkiv blizko 2800 1900 rokiv do n e nbsp Latenska kultura u 400 r do n e zhovtij kolir ta yadro rozselennya keltiv u 800 r do n e z yakogo voni pochali svoyu ekspansiyuSered kultur rannoyi bronzovoyi dobi u Franciyi vidilyayutsya perehidna tradiciya dzvonopodibnih kubkiv blizko 2800 1900 rr do n e kurganna kultura blizko 1600 1200 rr do n e ta kultura poliv pohovalnih urn blizko 1300 800 rr do n e Vvazhayetsya sho kulturi pam yatok bronzovoyi dobi v Bretani rozvinulisya z nosiyiv tradiciyi dzvonopodibnih kubkiv z deyakim vplivom uessekskoyi i unetickoyi kultur Na dumku ryadu doslidnikiv kultura poliv pohovalnih urn ye proto keltskoyi Cya kultura perevazhala v centralnij Yevropi v piznyu bronzovu dobu koli v comu regioni sposterigavsya rizkij rist naselennya mozhlivo zavdyaki innovaciyam v tehnologiyi ta silskogospodarskij praktici Deyaki arheologi vidnosyat do cogo zh periodu pributtya ryadu neindoevropejskih narodiv zokrema iberiv na pivdni Franciyi i pivdennomu shodi Ispaniyi liguriv na seredzemnomorskomu uzberezhzhi mizh Franciyeyu ta Italiyeyu i vaskoniv predkiv baskiv na pivdennomu zahodi Franciyi i pivnichno zahodi Ispaniyi Na dumku inshih doslidnikiv vkazani narodi rozvinulisya z poperednih miscevih kultur neolitu 2 Zalizna doba RedaguvatiRozpovsyudzhennya zaliznih virobiv zbiglosya z rozvitkom galshtatskoyi kulturi blizko 700 500 r do n e peredbachuvanogo nashadka kulturi poliv pohovalnih urn i predka suchasnih keltskih narodiv Nashadkom galshtatskoyi kulturi bez pomitnogo kulturnogo rozrivu v svoyu chergu stala latenska kultura sho vinikla v rezultati znachnogo vplivu z Seredzemnomor ya spochatku z boku grekiv potim etruskiv Latenska kultura vinikla j isnuvala v kinci zaliznoyi dobi z 450 r do n e i do rimskogo zavoyuvannya v 1 st do n e U shidnij Yevropi Shvejcariyi Avstriyi na pivdennomu zahodi Nimechchini v Chehiyi ta Ugorshini Na pivnich vid neyi znahodilisya protogermanski kulturi Krim togo u zaznachenij period blizko 600 r do n e greki i finikijci zasnuvali u Franciyi svoyi koloniyi napriklad na misci ninishnogo Marselya Do 2 st do n e keltska chastina Franciyi stala vidoma sered rimlyan pid nazvoyu Galliya a naselennya na pivnich vid galliv bulo vidomo yak belgi ce plem ya moglo mati zmishane kelto nimecke pohodzhennya Pivdennij zahid Franciyi naselyali akvitani predki suchasnih baskiv Korotka hronologiya doistorichnoyi Franciyi Redaguvati1800000 poyava kam yanih znaryad mozhlivo Homo erectus u Franciyi Chilhac Haute Loire 900000 pochatok Gyunckogo zledeninnya Bistonskij etap 700000 najdavnishi znaryaddya zi shtuchnoyu formoyu v Bretani 600000 pochatok Gyunc Mindelskogo mizhlodovikovogo periodu Kromerskij etap Poyava v Yevropi Homo heidelbergensis 450000 Lyudina z Totavelya jmovirno Homo heidelbergensis 410000 Pochatok Mindelskogo zledeninnya Anglijskij etap Mindel I Abbevilska kultura ovolodinnya mistectvom vognyu 400000 Mindel II Ulamki znaryad proto levalluazskogo tipu 380000 Terra Amata Nicca 300000 pochatok Mindel risskogo mizhlodovikovogo periodu Oksnijskij etap 300000 poyava v Yevropi neandertalciv 200000 Pochatok risskogo zledeninnya Riss I 190000 Risske zledeninnya II 140000 Risske zledeninnya III 130000 Pochatok Riss vyurmskogo mizhlodovikovogo periodu 70000 Pochatok vyurmskogo Viskonsinskogo zledeninnya 62000 Vyurmskij I II mizhlodovij period 57000 Brorupskij mizhlodovikovij period 55000 Vyurmske zledeninnya II 40000 Laufenskij mizhlodovikovij period Pributtya v Yevropu pershih kromanjonciv 35000 Vyurmske zledeninnya IIIa Shatelperonska kultura 33000 Maska z Larosh Kotara musterskij artefakt 32000 Orinyakska kultura 30000 Pershi statuetki i gravirovani zobrazhennya u Franciyi Zniknennya neandertalciv 28000 Arsijskij mizhlodovikovij period 27500 Vyurmske zledeninnya IIIb 25000 Paudorfskij mizhlodovikovij period 23000 Vyurmske zledeninnya IIIc 18000 Kinec vyurmskogo zledeninnya 18692 Pochatok Solyutrejskoyi kulturi 16000 Najdavnishij drias timchasove poholodannya 15000 Madlenska kultura 15300 Pechera Lasko 14500 Serednya Madlenska kultura Bellingske poteplinnya 14100 Poholodannya drevnij drias 14000 Alleredske poteplinnya 13500 Verhnya Madlenska kultura 10300 Poholodannya molodij drias 9500 Pochatok golocenu 7000 Odomashnennya vivci 6900 Odomashnennya sobaki 5500 Poyava na pivdni Franciyi kulturi kardialnoyi keramiki 4800 Poyava na pivnochi Franciyi kulturi linijno strichkovoyi keramiki 4650 Najdavnishe neolitichne poselennya Franciyi Kurtezon dep t Voklyuz 4000 Neolitichne shassejske poselennya v Bersi 3610 Poyava u Franciyi pershih megalitiv 3430 Shassejske poselennya Sen Mishel dyu Tush poblizu Tuluzi 3430 Poyava Ressenskoyi kulturi v Bom de Gonvilla Verhnya Sona 3250 Ekspansiya shassejskoyi kulturi na pivdni Franciyi vid Lo do Voklyuza 3190 Shasse kultura v Kalvadosi 2530 Shasse kultura v Pa de Kale 2450 Kinec shassejskoyi kulturi v Er i Luar 2400 Kinec shassejskoyi kulturi v Sen Mitri Alpi Verhnogo Provansu 2300 Poselennya v Ponto kultura dzvonopodibnih kubkiv Provans 1800 Pochatok bronzovoyi dobi u Franciyi 800 Prihid do Franciyi cherez Rejn i Mozel nosiyiv kulturi poliv pohovalnih urn yihnya ekspansiya v Shampan i Burgundiyu 725 Viniknennya galshtattskoyi kulturi 680 Zasnuvannya Antiba pershoyi greckoyi koloniyi u Franciyi 600 Zasnuvannya Massiliyi majbutnij Marsel grekami z ionijskogo mista Fokeyi 3 450 Kelti latenskoyi kulturi z yavlyayutsya v Shampani Voni poshiryuyutsya do Garonni Postupovo na osnovi ciyeyi kulturnoyi spilnosti formuyetsya etnos galliv 390 Keltskij vatazhok Brenn rozgrabuvav Rim 121 Rimska okupaciya Narbonska Galliya 118 Zasnuvannya rimskoyi koloniyi Narbo Martius majbutnij Narbonn 58 51 Zavoyuvannya Galliyi Yuliyem Cezarem Primitki Redaguvati CULTURE DE THENAC Arhiv originalu za 3 serpnya 2009 Procitovano 4 grudnya 2011 MILIEU DU NEOLITHIQUE Arhiv originalu za 3 lipnya 2009 Procitovano 4 grudnya 2011 Massilia lt Arhiv originalu za 8 lyutogo 2007 Procitovano 4 grudnya 2011 Posilannya RedaguvatiFrench National Museum of Antiquities in the Chateau of Saint Germain en Laye Arhivovano 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine francuzkoyu movoyu Lascaux Cave Oficijnij rozdil pecheri Lasko na sajti Ministerstva kulturi Franciyi anglijskoyu movoyu The Dawn of Rock Art Arhivovano 8 veresnya 2004 u Wayback Machine Oglyad starodavnih pam yatnikiv naskelnogo mistectva anglijskoyu movoyu La Tene site brief text illustrations in French Neolitichni kulturi Yevropi Arhivovano 21 lyutogo 2010 u Wayback Machine Vse pro Franciyu Doistorichna Franciya nedostupne posilannya z lipnya 2019 rosijskoyu movoyu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Doistorichna Franciya amp oldid 34865822