Довбиш

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Довбиш (значення).

Довбиш (у 1926—1944 — Мархлевськ) — селище міського типу, центр Довбиської селищної громади в Звягельському районі, Житомирської області.

смт Довбиш
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Звягельський район
Громада	Довбиська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване	1569
Колишня назва	Долбище Ставок, Мархлевськ
Площа	6,61 км²
Населення	▲ 4288 (01.01.2018)
Густота	648,7 осіб/км²
Поштовий індекс	12724
Телефонний код	+380 4144
Географічні координати	50°22′24″ пн. ш. 27°59′05″ сх. д. / 50.37333° пн. ш. 27.98472° сх. д. / 50.37333; 27.98472Координати: 50°22′24″ пн. ш. 27°59′05″ сх. д. / 50.37333° пн. ш. 27.98472° сх. д. / 50.37333; 27.98472
Висота над рівнем моря	240  м
Відстань
Найближча залізнична станція:	Великий луг
До станції:	9 км
До райцентру:
- залізницею:	40 км
- автошляхами:	45 км
Селищна влада
Адреса	12724, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, смт Довбиш, вул. Поліська, 20
Голова селищної ради	Хом'як Олег Михайлович
Вебсторінка	Довбиська селищна рада
Карта
Довбиш
Довбиш
Довбиш у Вікісховищі

Довбиш

Історія

Колишня назва Долбище Ставок. У 1906 році колонія Курненської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

За польським переказом, назва походить від довбити, руйнувати  — «бити в барабан». За іншим переказом, назва пов'язується з іменем Довбиша, який самотньо жив у лісі над ставком і ходив у козацькому одязі.

Околиці сучасного Довбиша заселялися українцями, які жили під гнітом вихідців з центральних районів Польщі з початку XIX століття (передусім це були представники збіднілої шляхти). Основою ж сьогоднішнього селища стали розкидані на відстані 1 — 2 км хутори, штучно звезені докупи тракторами у ХХ ст.

На 1911 рік у Довбиші було 156 дворів, з них 154 польські, два українські.

У 1925 році Довбиш став місцем здійснення експерименту — з довколишніх польських сіл засновано перший у СРСР польський національний район. Поміж сільрад району 30 було польських, дві українські й одна німецька. У 1927 році Довбиш був перейменований в Мархлевськ (на честь польського комуніста Юліана Мархлевського) і став центром Мархлевського польського національного району, де більшість населення становили поляки. Мархлевськ став символом польськості регіону, і навіть після повернення історичної назви Довбиш між старими поляками дотепер побутує ця назва. А в період національного району місцева польськомовна газета «Marchlewszczyzna Radziecka» виходила накладом 25 тис. примірників. До початку комуністичних гонінь у 1930-х рр. у районі діяли три костели, дві каплиці, чотири парохи, зареєстровано 15 римо-католицьких громад.

У 1930-х роках Мархлевський район та його населення, в першу чергу духівництво, свідомі поляки та міцні господарники зазнали репресій. Колективізація у польському нацрайоні йшла мляво — якщо в Україні станом на 1932 рік було примусом колективізовано вже 61,5 % господарств, то тут лише 16,9 %. У 1935 році національний район поляків узагалі був ліквідований, а більшу частину поляків було депортовано до Казахстану.

Під час нацистськоі окупації містечко мало назву Довбиш. У 1944 році радянською владою селищу повернули історичну назву. У 1957 році район був скасований як такий, з приєднанням до Баранівського.

Уже в наш час багато жителів повернулись до своєї польської самоідентифікації — у селищі відновлено римо-католицьку парафію (1990), працює троє священиків, у 2000-х збудовано величний костел в ім'я Фатімської Богоматері, діє орден паллотинів. На храмове свято до Довбиша з'їжджаються поляки з усієї Житомирщини — до 3,5 тис. осіб. Цьому не мало, зокрема коштами і організаційно (людьми, організація курсів польської мови, запрошення священиків), сприяє безпосередньо Польща.

Понад 150 осіб — жителів Довбиша мають карту закордонного поляка, чимало молоді звідси (навіть української), завдяки сприянню польської держави, навчається, живе і працює в Польщі. Довбиський католицький осередок входить до Федерації польських організацій, де у статуті записана тісна співпраця з римо-католицькою церквою.

В Довбиші проживають багато поляків, які спільно з українцями боролись проти російської комуністичної окупації України та Польщі, за що були засуджені на довгорічні каторжні роботи в сибірських таборах.

Зі слів мешканців, до третини мають «карту поляка», половина сповідує римокатолицький обряд а до трьох четвертей має польське коріння.

Економіка

• Довбиський порцеляновий завод
• Довбиський промисловий комбінат «Явір». Один з напрямків діяльності: виробництво твердопаливних котлів BRICK. Газогенераторні котли (піролізного типу) в якості палива дозволяють використовувати сировину вологістю до 70 % (тирса з пилорами, тріска, лузга зернових культур). Ефективно спалюють відходи меблевого виробництва (ламіноване ДСП, MDF).

Населення

За даними перепису населення 1939 року в Мархлевську проживало 4294 особи: українців — 44,6 % або 1915 осіб, поляків — 36,3 % або 1557 осіб, євреїв — 12 % або 513 осіб, інших національностей — 7,2 % або 309 осіб.

Відомі люди

• Домашин Юрій Григорович (1969—2022) — колишній Довбиський селищний голова, учасник російсько-української війни.
• Казіміров Євген Вікторович — капітан Збройних сил України, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році біля Довбиша.
• Медушевський Віталій Зенонович (1974—2014) — український військовик, рядовий, загинув під час війни на сході України.
• Мишаковський Віктор Юрійович (1963) — український військовик, генерал-лейтенант Державної прикордонної служби України.
• Пашкевич Анатолій Максимович (1938—2005) — народний артист України, композитор, автор пісень «Степом степом», «Мамина вишня в саду».
• Яковчик Франц Володимирович (1928—2019) — офіцер Армії Крайової.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Виноски

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2008. 
3. . Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021. 
4. Архів оригіналу за 25 березня 2021. 
5. Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ. Наукова думка. 1978.
6. Кабачій Роман Польське у поліському [ 5 липня 2011 у Wayback Machine.] // «Український тиждень» № 21 (82) за 29 травня — 4 червня 2009 року
7. Постанова Житомирського обласного управління від 14 серпня 1941 р. «Про перейменування м. Мархлевськ на м. Довбиш та Мархлевського району на Довбишанський район» // Українське слово: газета. — Житомир, 1941. — Ч. 5. — 17 серпня. — С. 4.
8. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР»
9. . Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 2 серпня 2012. 
10. Балакир, Анна (16 лютого 2018). "Польща - наче й своє, але не своє" - близько третини мешканців Довбиша мають "карту поляка". Gazeta.ua. оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 лютого 2023. 
11. . Демоскоп (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017. 

Джерела

1. Список населених місць  Волинської губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.

Посилання

• Кабачій Роман Польське у поліському [ 5 липня 2011 у Wayback Machine.] // «Український тиждень» № 21 (82) за 29 травня — 4 червня 2009 року