www.wikidata.uk-ua.nina.az

День сміху Не плутати з Днем обдурених День усіх дурнів відзначається 1 квітня КультураЗахідна культураМісце розташуванн

День сміху

Не плутати з Днем обдурених.

День сміху (День усіх дурнів) відзначається 1 квітня.

Першоквітневий жарт з вагоном Копенгагенського метро. 2001 рік.

Походження свята

Є версія, що спочатку 1 квітня святкувалося в Індії та Стародавньому Римі як день весняного рівнодення, з нагоди якого влаштовували гуляння з жартами і витівками — цим люди намагалися задобрити весняні капризи природи жартами і розіграшами .

На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія[джерело не вказане 4181 день], який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише оманливим відлунням.

Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем[джерело не вказане 4181 день].

Є також версія про походження традиції з подій, що описані в віршах з одинадцятого по п'ятнадцятий глави двадцять восьмої Євангелія від Матфея. За цією версією, у день, що відповідає сучасному 1 квітня, відбулося Воскресіння Христове, а римська варта могили, поширивши неправдиві відомості про те, що тіло ніби-то вкрадене учнями Христа, стала зачинателем звичаю поширення неправдивої інформації (розіграшу) в цей день.

Відзначення свята за кордоном

Цей день не внесено ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається й у Росії, і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії, і навіть на Сході. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших — Днем дурня. У цей день кожен хоче пожартувати над кимсь, тож ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші люди мимоволі посміхаються.

Важко визначити, звідкіля пішло це свято. Звичай веселитися, жартувати й обманювати один одного саме 1 квітня існує в дуже багатьох країнах. За однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов'язаний із перенесенням дати святкування нового року[джерело не вказане 4181 день]. Так, до другої половини XVI століття, європейський новий рік починався наприкінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за наказом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб позбутися старих традицій, їх стали називати «першоквітневими дурнями», стало модним їх розігрувати і висміювати. Пройшли роки, а традиція зустрічати перший день квітня жартами залишилася. Головне — щоб жарти були добрими і покращували настрій. Однак минули роки, перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку. Чимало людей через незнання чи консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят — 1 квітня. Інші ж тішилися над ними й називали «квітневими дурнями» або «першоквітневими рибами», бо вони легше за все ловляться на гачок. Досі французькі кондитери виставляють цього дня величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок.

Хоча про виникнення першоквітневої традиції й існує чимало різних гіпотез, але багато хто вважає, що її корені сягають у середньовічну європейську «балаганну» культуру. По суті — це один із найстійкіших елементів язичництва, що осіли в християнській свідомості.

Одразу ж після весняного рівнодення давні римляни відмічали свято на честь божества сміху (Risus). Свято це поєднувалося з різними жартівливими обманюваннями. Римський письменник Апулей, автор «Метаморфоз», писав з цього приводу: «Забави ці, які ми щороку влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом».

Ісландські саги також розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з дуже давніх часів та введений самими асами (богами). Цей звичай поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах.

У давніх індійців в квітні, першому місяці їхнього року, відзначався день народження богині Сіти. На цьому святі влаштовувалися і сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного, намагаючись таким чином привернути до себе богиню.

Перша письмова згадка про 1 квітня як конкретний День усіх дурнів знайдено в англійській літературі й датується XVII сторіччям.

Щоправда, стверджують, що у Франції він існував із 1564 року, коли там було введено новий календар, що переніс Новий рік із 25 березня на 1 січня.

У Англії та британських колоніях Григоріанський календар увели 1572 року, а в Шотландії — 1600. Результат виявився той же, що й у Франції. Тільки тут свято назвали All Fools' Day, тобто Днем усіх дурнів. Незабаром колоністи експортували цю традицію до Північної Америки та Австралії.

Найпопулярнішими жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив'язаний гаманець чи аркуш паперу, що чіпляється позаду з написом «Чекаю стусана». Не відстають від своїх дітей і дорослі. Мати може подати на стіл шоколадні тістечка, всередині яких суцільна вата чи торт, заповнений ганчір'ям. Ще один розіграш популярний у містах, де є зоопарки. Один співробітник мимохідь кидає іншому: «Тобі телефонувала міс Фокс або містер Леон (що означає лисиця або лев), і просили перетелефонувати їм за номером…». Далі дається телефон відділу звіринцю, де перебувають лисиці чи царі звірів. Довірливий співробітник дзвонить і просить служителя покликати міс Фокс. Працівник зоопарку, думаючи, що над ним жартують, намагається відповісти якомога дотепніше, чим викликає обурення того, хто телефонує. Такий діалог може тривати досить довго, доки обидві сторони не усвідомлять, яка сьогодні дата.

День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають «святом серця, а не держави». До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоров'я в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: «30 хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період — перші півроку після нападу, — і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя».

У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається in den Aprill schicken — «посилати кого-небудь у квітень» (обманювати), а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr (переклад той же, що й з англійської). Існує думка, що цей жарт у англійців та німців з'явився як наслідування одному з епізодів Святого Письма, сценічне зображення якого існувало у середньовіччі. Зокрема, навесні, напередодні Великодня, зображували, як водили Ісуса Христа від Каяфи до Пилата, а від Пилата — до Ірода. Це дало підставу для виникнення німецької приповідки: Jemanden vom Pilatus zum Herodes schicken — тобто «посилати кого-небудь даремно».

У чехів і словаків теж існує вираз: Poslati koho z Aprilem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Primaprilis. Є підстави вважати, що прийшов цей звичай до Європи від римлян разом з самою назвою місяця — «апріль» і що він був частиною якогось таємничого язичницького звичаю під час святкування.

1 квітня в Україні

Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком.

Для цього дня маємо приповідку: «Першого квітня — брехня всесвітня!».

Див. також

Примітки

  1. . life.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019. 

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: День сміху

Привітання

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z Dnem obdurenih Den smihu Den usih durniv vidznachayetsya 1 kvitnya Den smihuKulturaZahidna kulturaMisce roztashuvannyaVelika Britaniya Irlandiya Franciya Italiya Portugaliya Nimechchina Niderlandi Rumuniya Belgiya Polsha Daniya Shveciya Norvegiya Islandiya SShA Avstraliya Braziliya Yaponiya Galisiya Menorka Avstriya Shvejcariya Respublika KitajChas data pochatku1564Period podiyi1 rikDen u roci dlya periodichnih podij1 kvitnya Den smihu u VikishovishiPershokvitnevij zhart z vagonom Kopengagenskogo metro 2001 rik Zmist 1 Pohodzhennya svyata 2 Vidznachennya svyata za kordonom 3 1 kvitnya v Ukrayini 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 Privitannya 8 PosilannyaPohodzhennya svyata RedaguvatiYe versiya sho spochatku 1 kvitnya svyatkuvalosya v Indiyi ta Starodavnomu Rimi yak den vesnyanogo rivnodennya z nagodi yakogo vlashtovuvali gulyannya z zhartami i vitivkami cim lyudi namagalisya zadobriti vesnyani kaprizi prirodi zhartami i rozigrashami 1 Na dumku deyakih doslidnikiv tradiciya zhartuvati 1 kvitnya pohodit she vid antichnogo festivalyu Demetriya dzherelo ne vkazane 4181 den yakij vidbuvavsya na pochatku kvitnya i v osnovi yakogo lezhala legenda pro vikradennya bogom pidzemnogo svitu Ayidom donki bogini Demetri Prozerpini Poshuki donki ni do chogo ne prizveli adzhe yiyi kriki buli lishe omanlivim vidlunnyam She odna gipoteza pov yazuye svyatkuvannya Dnya smihu z vesnyanim rivnodennyam za Grigorianskim kalendarem dzherelo ne vkazane 4181 den Ye takozh versiya pro pohodzhennya tradiciyi z podij sho opisani v virshah z odinadcyatogo po p yatnadcyatij glavi dvadcyat vosmoyi Yevangeliya vid Matfeya Za ciyeyu versiyeyu u den sho vidpovidaye suchasnomu 1 kvitnya vidbulosya Voskresinnya Hristove a rimska varta mogili poshirivshi nepravdivi vidomosti pro te sho tilo nibi to vkradene uchnyami Hrista stala zachinatelem zvichayu poshirennya nepravdivoyi informaciyi rozigrashu v cej den Vidznachennya svyata za kordonom RedaguvatiCej den ne vneseno ni v yaki kalendari znamennih dat i vsenarodnih svyat ale jogo cilkom mozhna vidnesti do mizhnarodnih oskilki vin z odnakovim uspihom vidznachayetsya j u Rosiyi i v Nimechchini i v Angliyi i u Franciyi i v Skandinaviyi i navit na Shodi V odnih krayinah 1 kvitnya nazivayut Dnem smihu v inshih Dnem durnya U cej den kozhen hoche pozhartuvati nad kims tozh nihto ne zastrahovanij vid rozigrashiv i navit najserjoznishi lyudi mimovoli posmihayutsya Vazhko viznachiti zvidkilya pishlo ce svyato Zvichaj veselitisya zhartuvati j obmanyuvati odin odnogo same 1 kvitnya isnuye v duzhe bagatoh krayinah Za odniyeyu versiyeyu zvichaj zhartuvati 1 kvitnya pov yazanij iz perenesennyam dati svyatkuvannya novogo roku dzherelo ne vkazane 4181 den Tak do drugoyi polovini XVI stolittya yevropejskij novij rik pochinavsya naprikinci bereznya Do ciyeyi podiyi gotuvalisya hodili odin do odnogo v gosti daruvali podarunki Sama zustrich Novogo roku vidbuvalasya 1 kvitnya Piznishe za nakazom francuzkogo korolya pochatok roku oficijno stali vidznachati 1 sichnya ale bagato piddanih prodovzhuvali svyatkuvati 1 kvitnya Shob pozbutisya starih tradicij yih stali nazivati pershokvitnevimi durnyami stalo modnim yih rozigruvati i vismiyuvati Projshli roki a tradiciya zustrichati pershij den kvitnya zhartami zalishilasya Golovne shob zharti buli dobrimi i pokrashuvali nastrij Odnak minuli roki persh nizh novovvedennya peremoglo bagatovikovu zvichku Chimalo lyudej cherez neznannya chi konservativni poglyadi prodovzhuvali obminyuvatisya privitannyami ta podarunkami v ostannij den kolis novorichnih svyat 1 kvitnya Inshi zh tishilisya nad nimi j nazivali kvitnevimi durnyami abo pershokvitnevimi ribami bo voni legshe za vse lovlyatsya na gachok Dosi francuzki konditeri vistavlyayut cogo dnya velicheznih shokoladnih rib a ditlahi namagayutsya prikripiti do spin tovarishiv paperovih ribok Hocha pro viniknennya pershokvitnevoyi tradiciyi j isnuye chimalo riznih gipotez ale bagato hto vvazhaye sho yiyi koreni syagayut u serednovichnu yevropejsku balagannu kulturu Po suti ce odin iz najstijkishih elementiv yazichnictva sho osili v hristiyanskij svidomosti Odrazu zh pislya vesnyanogo rivnodennya davni rimlyani vidmichali svyato na chest bozhestva smihu Risus Svyato ce poyednuvalosya z riznimi zhartivlivimi obmanyuvannyami Rimskij pismennik Apulej avtor Metamorfoz pisav z cogo privodu Zabavi ci yaki mi shoroku vlashtovuyemo na chest Smihu zavzhdi mayut yaki nebud vigadki Mi yedini z usih narodiv sho umilostivlyaye zabavami veseloshami ta zhartami bozhestvo yake nazivayetsya Smihom Islandski sagi takozh rozpovidayut sho zvichaj obmanyuvati 1 kvitnya isnuye z duzhe davnih chasiv ta vvedenij samimi asami bogami Cej zvichaj poshirenij u Daniyi Shveciyi Norvegiyi ta v bagatoh inshih krayinah U davnih indijciv v kvitni pershomu misyaci yihnogo roku vidznachavsya den narodzhennya bogini Siti Na comu svyati vlashtovuvalisya i scenichni vistavi u yakih indijci zhartoma obmanyuvali odne odnogo namagayuchis takim chinom privernuti do sebe boginyu Persha pismova zgadka pro 1 kvitnya yak konkretnij Den usih durniv znajdeno v anglijskij literaturi j datuyetsya XVII storichchyam Shopravda stverdzhuyut sho u Franciyi vin isnuvav iz 1564 roku koli tam bulo vvedeno novij kalendar sho perenis Novij rik iz 25 bereznya na 1 sichnya U Angliyi ta britanskih koloniyah Grigorianskij kalendar uveli 1572 roku a v Shotlandiyi 1600 Rezultat viyavivsya toj zhe sho j u Franciyi Tilki tut svyato nazvali All Fools Day tobto Dnem usih durniv Nezabarom kolonisti eksportuvali cyu tradiciyu do Pivnichnoyi Ameriki ta Avstraliyi Najpopulyarnishimi zhartami amerikanskih shkolyariv zalishayetsya kinutij na dorogu priv yazanij gamanec chi arkush paperu sho chiplyayetsya pozadu z napisom Chekayu stusana Ne vidstayut vid svoyih ditej i dorosli Mati mozhe podati na stil shokoladni tistechka vseredini yakih sucilna vata chi tort zapovnenij ganchir yam She odin rozigrash populyarnij u mistah de ye zooparki Odin spivrobitnik mimohid kidaye inshomu Tobi telefonuvala mis Foks abo mister Leon sho oznachaye lisicya abo lev i prosili peretelefonuvati yim za nomerom Dali dayetsya telefon viddilu zvirincyu de perebuvayut lisici chi cari zviriv Dovirlivij spivrobitnik dzvonit i prosit sluzhitelya poklikati mis Foks Pracivnik zooparku dumayuchi sho nad nim zhartuyut namagayetsya vidpovisti yakomoga dotepnishe chim viklikaye oburennya togo hto telefonuye Takij dialog mozhe trivati dosit dovgo doki obidvi storoni ne usvidomlyat yaka sogodni data Den smihu svyatkuyetsya zaraz u vsomu sviti ale nide ne ye vihidnim U SShA jogo nazivayut svyatom sercya a ne derzhavi Do rechi profesor Stenli Tep iz institutu zdorov ya v Okhersti Kaliforniya stverdzhuye 30 hvilin smihu na den dozvolyayut paciyentovi kotrij perenis infarkt miokardu uniknuti povtornogo napadu v najnebezpechnishij period pershi pivroku pislya napadu i potim zhiti povnocinnim zhittyam Zdorovim zhe lyudyam cya kilkist smihu podovzhuye zhittya na roki inodi na desyatirichchya U nimciv zdavna isnuye zvichaj posilati kogo nebud najchastishe ditinu za tim chogo ne mozhna prinesti Cej zhart nazivayetsya in den Aprill schicken posilati kogo nebud u kviten obmanyuvati a toj kogo obmanyuyut oderzhav nazvu Aprilnarr pereklad toj zhe sho j z anglijskoyi Isnuye dumka sho cej zhart u anglijciv ta nimciv z yavivsya yak nasliduvannya odnomu z epizodiv Svyatogo Pisma scenichne zobrazhennya yakogo isnuvalo u serednovichchi Zokrema navesni naperedodni Velikodnya zobrazhuvali yak vodili Isusa Hrista vid Kayafi do Pilata a vid Pilata do Iroda Ce dalo pidstavu dlya viniknennya nimeckoyi pripovidki Jemanden vom Pilatus zum Herodes schicken tobto posilati kogo nebud daremno U chehiv i slovakiv tezh isnuye viraz Poslati koho z Aprilem Cej zhe zvichaj vidomij takozh u Polshi ta Litvi pid nazvoyu Primaprilis Ye pidstavi vvazhati sho prijshov cej zvichaj do Yevropi vid rimlyan razom z samoyu nazvoyu misyacya april i sho vin buv chastinoyu yakogos tayemnichogo yazichnickogo zvichayu pid chas svyatkuvannya 1 kvitnya v Ukrayini RedaguvatiYak pripuskayut naukovci do nas ce svyato prijshlo z Nimechchini imovirno na pochatku XVIII st Jogo nazivali she brehlivim dnem abo Mariyeyu brehuhoyu odnim iz narodnih prizvisk Mariyi Yegipetskoyi svyatoyi VI st den vshanuvannya yakoyi za starim stilem zbigayetsya z 1 kvitnya Togo dnya divchata durili lyudej abi verhovoditi majbutnim cholovikom Dlya cogo dnya mayemo pripovidku Pershogo kvitnya brehnya vsesvitnya Div takozh RedaguvatiGumorinaPrimitki Redaguvati Den smihu i den durnya budte pilni life pravda com ua Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2019 Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Den smihuV I i V V Drigalkini Den za dnem Kalendar dovidnik narodnih i religijnih svyat K 2003 Nataliya Matvyeyeva Andrij Goloborodko Svyati i svyata Ukrayini K 1995 Alla Feofanova 1 kvitnya svyato sercya ta smihu Den 60 1 04 1998 Arhivovano 28 bereznya 2007 u Wayback Machine GUSAR Yu 1 kvitnya Den smihu Yuhim Gusar Bukovinske viche 2010 31 bereznya 24 S 4 Privitannya RedaguvatiZ 1 kvitnya krasivi listivki virshi ta privitannya do Dnya smihu UNIAN avtor Katerina Pikulina Procitovano 1 kvitnya 2023 roku Den smihu abo Den durnya 2023 smishni kartinki privitannya dlya druziv i ridnih 24 TK avtor Mariya Kasij Procitovano 1 kvitnya 2023 rokuPosilannya RedaguvatiSho vidznachayemo 1 kvitnya istoriya ta tradiciyi Vsesvitnogo dnya smihu Apostrof Procitovano 1 kvitnya 2023 roku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Den smihu amp oldid 39387962