«Гетьман Сагайдачний» — фрегат проєкту 11351 (шифр «Нерей», англ. Krivak-III class за класифікацією НАТО), багатоцільовий корабель Військово-Морських Сил України, флагман ВМС України до березня 2022 року. Бортовий номер F130 (до 2018 U130).
| Історія | |
|---|---|
| Україна | |
| Назва: | Гетьман Сагайдачний |
| Однойменні: | Петро Конашевич-Сагайдачний |
| Власник: | ВМС України |
| Будівник: | |
| Будівельний номер: | 208 |
| Закладений: | 5 жовтня 1990 року |
| Спуск на воду: | 29 березня 1992 року |
| Прийнятий: | 2 квітня 1993 року |
| Потоплений: | затоплений на мілководді в місті Миколаїв 3 березня 2022 року |
| Порт припису: |
|
| Ідентифікатор: |
|
| Статус: | затоплений українськими силами 3 березня 2022 року |
| Емблема: | |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | проєкт 11351 «Нерей», фрегат |
| Водотоннажність: | |
| Довжина: | 122,98 м |
| Ширина: | 14,2 м |
| Осадка: | 4,8 (габаритна 7,3) м |
| Двигуни: |
|
| Швидкість: | |
| Дальність плавання: |
|
| Автономність: | 30 діб |
| Екіпаж: | 198 чоловік, в тому числі 31 офіцерів |
| Озброєння: |
|
| Авіаційна група: | 1 гелікоптер Ка-27ПС в палубному ангарі |
Був закладений у 1990 році, спущений на воду 1992 року, включений у бойовий склад ВМС України 2 квітня 1993 року.
Під час російського вторгнення в Україну 2022 року фрегат перебував на ремонті в порту Миколаєва і 3 березня 2022 року був частково затоплений для уникнення захоплення.[⇨]
Названий на честь Петра Конашевича-Сагайдачного — кошового отамана Запорізької Січі у XVII сторіччі, організатора морських козацьких походів.
Особливості проєкту Редагувати
Проєкт прикордонних сторожових кораблів 11351 (або 1135П) є еволюцією сторожовиків проєктів 1135 і 1135М, які масово будувалися для ВМФ СРСР у 70-х-80-х роках XX століття.
Проєкт 1135 був створений на перехресті двох напрямків в еволюції протичовнових кораблів радянського флоту — малих (проєкти 159 і 35) і великих (проєкт 61). У той час головним завданням Радянського ВМФ вважалася боротьба з атомними підводними човнами потенційного противника у світовому океані. Тактико-технічне завдання на проєкт 1135 було сформоване у 1964 році. Основне призначення сторожового корабля було «тривале патрулювання з метою пошуку і знищення підводних човнів противника і охорона кораблів і суден у морі». В результаті був створений вдалий проєкт газотурбінного корабля. Вперше на вітчизняному кораблі відносно невеликої водотоннажності вдалося розмістити потужне протичовнове озброєння, включаючи протичовновий ракетний комплекс (ПЧРК) «Метель».
Проєкт 11351 є подальшою модернізацією проєкту 1135М. Наприкінці 70-х років виникла необхідність контролю великих морських акваторій 200-мильної економічної зони. У зв'язку з цим у Ленінграді у Північному ПКБ за завданням КДБ СРСР на базі проєкту 1135/1135М було розроблено технічний проєкт прикордонного сторожового корабля, що отримав шифр 11351. Корпус, енергетична установка, головні механізми та обладнання корабля залишилися аналогічними як і в проєкті 1135М. Конструктори відмовилися від ПЧПК Метель, але залишили реактивно-бомбову установку РБУ-6000 і торпедні апарати. У носовій частині встановили арткомплекс АК-100. На кормі обладнаний злітний майданчик і ангар для постійного базування вертольота. Зенітно-ракетний комплекс «Оса-М» був залишений тільки один, на носі корабля. У кормовій частині надбудови встановили на бортах по дві автоматичні 30-мм артустановки АК-630М. Гідроакустичні станції, (ГАС), «Титан» і «Вега» замінили комплексами «Платина» та «Бронза». Внаслідок цього водотоннажність корабля зросла на 300 тонн, однак корабель став універсальним з цілком збалансованими характеристиками.
З 1981 по 1992 рік кораблі проєкту 11351 будувалися на керченському суднобудівному заводі «Залив». Усього було побудовано вісім кораблів за даним проєктом.
Історія корабля Редагувати
Корабель був закладений 5 жовтня 1990 року як сторожовий корабель «Кіров» на елінгу СБЗ Залив у Керчі, на замовлення морських частин прикордонних військ КДБ СРСР. Був восьмим кораблем цієї серії. Відмінністю від базового проєкту було оснащення корабля активними заспокоювачами хитавиці. Спущений на воду 29 березня 1992 року. В червні того ж року урядом України було прийняте рішення про добудову корабля для Військово-Морських Сил, формування яких щойно розпочалося. Кораблеві було присвоєне ім'я «Гетьман Сагайдачний» на честь гетьмана реєстрового козацтва i Війська Запорозького Петра Кононовича Конашевича-Сагайдачного.
Включений у бойовий склад ВМС України 2 квітня 1993 року. 4 липня 1993 року на флагмані Військово-Морських Сил України було урочисто піднято військово-морський прапор. Прапор командирові корабля капітану 3 рангу Володимиру Катушенкові вручив перший командувач ВМС України віце-адмірал Борис Кожин.
Перший офіційний похід українського флагмана запланований на 1994р став під загрозою, через вкрай нестабільну економічну ситуацію, в кінці 1993р, коли рівень інфляції сягнув рекордних 2000%. В тій ситуації фінансування походу взяв на себе "Фонд сприяння розбудові Чорноморського Флоту", який вже на той час суттєво допомагав ВМС, на чолі якого був Львів'янин, Павло Гавришкевич.
У червні 1994 року незважаючи на вкрай важку ситуацію, фрегат "Гетьман Сагайдачний" здійснив свій перший офіційний візит до Франції до французького міста Руан на святкування 50-річчя висадки союзних військ у Нормандії «Армада свободи». Там він став одним з найпопулярніших кораблів, його відвідали понад 10 тисяч гостей. Після завершення свята «Армада свободи» на зворотному шляху до берегів Батьківщини «Гетьман Сагайдачний» провів успішні навчання з французьким вертольотоносцем «Жанна Д'арк».
В той день Жовто-Блакитний прапор України гордо замайорів підтверджуючи свою незалежність.
3 березня 1995 року фрегат «Гетьман Сагайдачний» розпочав перший у новітній історії ВМС ЗС України похід в Індійський океан. Тоді він успішно здійснив плавання в непростих навігаційних умовах, пов'язаних із проходом вузини та інтенсивним судноплавством. Під час походу українські військові моряки пройшли Суецький канал і здійснили захід в столицю Об'єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі. Саме там проходила виставка озброєння «Айдекс-95», на якій свій перший крок до світового ринку торгівлі зброєю та військовою технікою зробила й Україна. Також під час переходу у Червоному морі екіпаж корабля успішно виконав курсове завдання К-1, яке, як кажуть, є путівкою до виконання всіх завдань у морі.
У тому ж році корабель відвідав порт Варна (Болгарія) і Спеція (Італія). У 1996 році зробив перший трансатлантичний похід на чолі загону кораблів ВМС України до США в порт Норфолк. Тоді ж здійснені ділові візити (двічі) у порти Гібралтар (Велика Британія) і Понта-Делгада (Португалія) на Азорських островах.
З 29 липня по 1 серпня 1996 року брав участь у навчаннях «Море-96».
У 1996 році відвідав Поті, Стамбул і Варну. У червні 1999 року здійснив офіційний візит у складі загону кораблів ВМС України до Ізраїлю в порт Хайфа. У 2000–2004 роках самостійно і у складі груп кораблів відвідував різні порти Туреччини та Болгарії.
У вересні 1999 року брав участь у навчаннях «Дуель—99».
У 2008 році корабель упродовж трьох місяців брав участь в антитерористичній операції НАТО «Активні зусилля» у Середземному морі.
З 22 серпня і до 21 грудня 2012 року перебував на плановому ремонті в ПАТ «Севастопольський морський завод». Підприємство здійснило плановий доковий ремонт корабля, поточний і підтримуючий ремонт ракетно-артилерійського озброєння, радіотехнічного озброєння, ремонт внутрішніх приміщень судна.
Згідно з досягнутими домовленостями в рамках військового партнерства України з НАТО заплановано, що в період з вересня 2013-го по січень 2014 року українські сили і засоби залучатимуться до виконання завдань у складі антипіратської операції НАТО «Океанський щит». Передбачено, що в район операції відбуде фрегат ВМС ЗС України «Гетьман Сагайдачний» разом із палубним вертольотом Ка-27 та групою спеціального призначення (оглядовою командою).
Неодноразово приймав на своєму борту вищих державних діячів — Президента України Леоніда Кучму в 1996, 2000, 2001 роках, Президента Російської Федерації Володимира Путіна в 2000, 2001 роках, Президента України Віктора Ющенка в 2005 році, Президента України Віктора Януковича в 2010 році.
Російсько-українська війна Редагувати
1 березня 2014 року капітан Роман П'ятницький відмовився виконувати злочинні накази російського окупаційного командування і весь склад залишився вірним присязі та народу України.[джерело?]
14 березня 2014 року корабель зіткнувся з військово-морською групою російських кораблів в українських територіальних водах, коли фрегат підійшов до групи, вони вийшли в міжнародні води.[джерело?]
З березня 2014 року став базуватися в Одесі.
В листопаді 2014 року судноверф «Україна» Одеського морського порту почала ремонт одного з важливих вузлів «Гетьмана Сагайдачного».
9 вересня 2016 року малі броньовані артилерійські катери U174 «Аккерман» та U175 «Бердянськ» на навчальних стрільбах у супроводі фрегату «Гетьман Сагайдачний» виявили російський протичовновий корабель «Смєтлівий», який провів захоплення цілі й вів українські кораблі своїм бортовим озброєнням. «Гетьман Сагайдачний» поставив димову завісу, під покровом якої катери підійшли ближче до російського корабля, розділилися та взяли його в напівобхват. Кораблі були готові до бою, снаряди були вже у люфі. «Смєтлівий» був змушений відступити. Таким чином «український москітний флот» здобув свою першу перемогу.
В 2017 році було проведено доковий ремонт на Іллічівському судноремонтному заводі, а потім планувалася модернізація корабля.
В листопаді 2017 року Міністерство оборони України уклало угоду з ПрАТ «Кузня на Рибальському» контракт на виконання комплексу ремонтно-модернізаційних робіт на фрегаті F130 «Гетьман Сагайдачний». Під час модернізації за проєктом 58351 на фрегаті планувалось замінити радіолокаційну станцію МР-750 на РЛС SMART-S (Signaal Multibeam Acquisition Radar for Targeting) виробництва Thales Group, встановити автоматизовану систему бойового управління (АСБУ) «Контур», системи керування вогнем корабельної артилерії «Спис-К» і «Протазан-К» та інше обладнання.
Проте ремонт виконано не було, і в жовтні 2021 року стало відомо про стягнення з приватного акціонерного товариства «Завод „Кузня на Рибальському“» 47,3 мільйона гривень штрафу за невиконання державного контракту на ремонт і модернізацію флагману ВМС ЗС України.
Вранці 2 квітня 2018 року «Гетьман Сагайдачний» покинув Практичну гавань Одеського порту та вийшов у море для проведення спільних маневрів за програмою PASSEX разом із турецькими корветом «Боюкада» та фрегатом «Саліхрейс», які гостювали в Одесі з 30 березня, після чого гості покинуть українські територіальні води, щоб продовжити свої навчання «Морська зірка».
6 серпня 2020 на кораблі виявили коронавірус.
У 2021 році на модернізацію флагмана ВМС ЗС України фрегату «Гетьман Сагайдачний» планували виділити 436 млн гривень, у цю суму також включений ремонт корабля. Зокрема, має бути модернізовано РЛС виявлення надводних цілей МР-750 «Фрегат-МА». Проводило ці роботи державне підприємство «Квант-Радіолокація».
3 липня 2021 року зайшов на ремонт на суднобудівно-судноремонтний завод «Нібулон» у Миколаєві. На той час не було відомо який обсяг робіт заплановано провести та чи включають вони роботи з модернізації про які вже тривалий час йшла мова.
Наприкінці 2021 року була підписана угода з підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування». Для успішної реалізації проєкту головний виконавець буде кооперуватись з іншими українськими підприємствами — Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», Миколаївський суднобудівний завод, Суднобудівельно-судноремонтний завод «Нібулон» та інші.
Російське вторгнення в Україну 2022 року Редагувати
Станом на 24 лютого, на кораблі не функціонували дизельні генератори, а також були проблеми із системами озброєння: була не в робочому стані ЗРК Оса-МА2, довгий час не здіснювали пуски із торпедних апаратів, не були справними акустичні станції виявлення підводних цілей «Платіна» і «Бронза». Були значні проблеми із станцією надводного спостереження та виявлення цілей, та ряд інших проблем. Частково це мали вирішити під час ремонту на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві (виконавцем робіт був завод Нібулон).
Під час російського вторгнення в Україну 2022 року фрегат перебував на ремонті в порту Чорноморського суднобудівного заводу в Миколаєві. 3 березня 2022 року фрегат був частково затоплений за наказом командира. Міністр оборони Олексій Резніков сказав, що причина затоплення — щоб кораблем, який стояв у ремонті, не могли скористатися вороги.
У червні 2022 року генерал-майор Дмитро Марченко, що командував обороною Миколаєва, сказав, що корабель не потопили, а підтопили. За його словами, воду ще можна буде відкачати та відновити корабель.
Командири корабля Редагувати
- Катушенко В. С. (1992—1993);
- Настенко С. В. (1993—1997);
- Гончаренко П. Д. (1998—2002);
- Березовський Д. В. (2002—2005);
- Гелунов А. М. (2005—2009);
- П'ятницький Р. Л. (2009—2014);
- Іванін Д. В. (2014—2018)
- Корецький О. О. (2018—2022)
У культурі Редагувати
Фрегат Гетьман Сагайдачний був зображений на поштових марках і конвертах пошти України.
Галерея Редагувати
«Гетьман Сагайдачний» в Севастополі, 28 вересня 2005 року:
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Сторожевой корабль «Разительный». Інформаційний ресурс «Черноморский флот» [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Проєкт 1135 «Буревестник» на сайті army.lv [ 18 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Проєкт 11351. Сайт russian-ships.info [ 30 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Олександр Кривоший. Третє воскресіння «Сагайдачного». Військо України. № 7. 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
- 25 років тому флагман національного флоту розпочав свій перший похід в Індійський океан. АрміяInform. 3 березня 2020. оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 25 січня 2022.
- «Гетьман Сагайдачний» готовий до боротьби з піратами. УкрІнформ. 21 грудня 2012. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 22 грудня 2012.
- Андрій Лавренюк (17-07-2013). Участь в "Океанському щиті" є унікальною можливістю для підготовки українських ВМС - генерал Анатолій Петренко. УкрІнформ. Архів оригіналу за 19-07-2013. Процитовано 18-07-2013.
- У Одесі ремонтують «Гетьмана Сагайдачного»[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 22 червня 2017.
- «УКРАЇНСЬКІ АРТИЛЕРІЙСЬКІ КАТЕРИ ПРОГНАЛИ РОСІЙСЬКИЙ КОРАБЕЛЬ „СМЄТЛИВИЙ“ ВІД ОСТРОВА ЗМІЇНИЙ.» [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.] ТСН, 10 вересня 2016.
- «Українські катери відігнали корабель ВМФ РФ від морського кордону, застосувавши тактику „вовчої зграї“ (відео)» [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.] УНІАН, 10 вересня 2016.
- . http://na.mil.gov.ua/. Народна армія. 26 травня 2017. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
- . https://www.unian.ua/. УНІАН. 2 вересня 2015. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
- . Ukrainian Military Pages. 20 жовтня 2021. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- . Мілітарний. Архів оригіналу за 13 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
- . https://defence-ua.com/. Defense Express. 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2018.
- . https://sos.pravda.com.ua. 6 серпня 2020. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- Цьогоріч на модернізацію «Гетьман Сагайдачний» виділять 436 млн гривень. Мілітарний. 20 лютого 2021. оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Люксіков Михайло (5 липня 2021). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 5 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
- . Ukrainian Military Pages. 13 січня 2022. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
- Чмут, Тарас (11 лютого 2022). Фрегат Сагайдачний: історія та можливості флагмана ВМСУ. youtube.com. Мілітарний портал. Процитовано 21 серпня 2022.
- Міноборони уклало контракт на ремонт і модернізацію “Гетьмана Сагайдачного”. Мілітарний. 13 січня 2022. Процитовано 21 серпня 2022.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- . defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- Скібінська, Марія, ред. (16.06.2022). ПІДТОПЛЕННЯ "САГАЙДАЧНОГО": ГЕНЕРАЛ МАРЧЕНКО РОЗПОВІВ, ЧИ МОЖНА ВІДНОВИТИ ФЛАГМАН ВМС (українська). ТСН. Процитовано 23.04.2023. «Це була тактична необхідність. Але вони його не затопили, а підтопили. Можна відкачати воду і поставити назад на воду і все буде добре»
- . http://dumskaya.net/. Думська. 3 липня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
Література Редагувати
- Апальков Ю. В. Корабли ВМФ СССР. Справочник в 4 томах. — Санкт-Петербург : Галея Принт, 2005. — Т. ІІІ. Противолодочные корабли. Часть 3. Большие противолодочные корабли. — 112 с. — ISBN 5-8172-0095-3.(рос.)
- Кузык Б. Н., Никольский В. И., Новичков Н. Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.(рос.)
- Заблоцкий В. П., Костриченко В. В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
- Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.(англ.)
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гетьман Сагайдачний (фрегат) |
- . https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 8 жовтня 2018. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 8 жовтня 2018.
Посилання Редагувати
- Борт № 1, або На що здатний флагман флоту «Гетьман Сагайдачний» [ 14 квітня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Правда, 12 червня 2018
- Сторінка Фрегата «Гетьман Сагайдачний» у Facebook [ 21 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Тетяна Барткова — В дозорі (сл. М. Мамчак, муз. В. Дьомін, реж. Е. Айвазова, пісня присвячена екіпажу фрегату «Гетьман Сагайдачний»)
Відео Редагувати
- Фрегат «Гетьман Сагайдачний» (2018) [ 8 червня 2019 у Wayback Machine.] // Українська Правда, 12 червня 2018