«Ігла» (індекс ГРАУ — 9К38; за класифікацією НАТО — SA-18 Grouse) — радянський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження низьколетючих вертольотів і літаків, на зустрічних й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових перешкод.
| Ігла | |
|---|---|
| Тип | Переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК) |
| Походження | СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1983-досі |
| Історія виробництва | |
| Виробник | КБМ |
| Вартість одиниці | $ 60,000-80,000 (в 2003) |
| Характеристики | |
| Вага | 10,8 кг |
| Довжина | 1,574 м |
| Діаметр | 72 мм |
| Боєголовка | 1,17 кг з 390 г вибухівки |
Механізм детонації | contact and grazing fuzes |
| | |
| Двигун | твердопаливний ракетний двигун |
Операційна дальність | 5,2 км |
| Практична межа | 3,5 км |
| Швидкість | 800 м/с (макс.), Число Маха близько 2,3 |
Система наведення | two color infrared |
| | |
| Ігла (ПЗРК) у Вікісховищі |
Комплекс прийнятий на озброєння 1983 року.
Історія Редагувати
Розробка принципово нового комплексу почалася в Коломні 1971 року. Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобідимий), а теплова ГСН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ГСН — О. А. Артамонов). Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобідимий), а теплова ГСН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ГСН — О. А. А.).
Головна мета полягала в тому, щоб створити ракету з кращою стійкістю до заходів протидії та вищою бойовою ефективністю, аніж комплекси попереднього покоління типу «Стріла».
Бойове застосування Редагувати
Російсько-українська війна Редагувати
За час збройного протистояння Російська Федерація доправила декілька десятків комплексів «Ігла» проросійським бойовикам. З їх допомогою було збито кілька вертольотів та літаків Збройних сил України, зокрема Іл-76 в Луганському аеропорту.
4 березня 2022 року в боях за Чернігів на околицях міста за допомогою ПЗРК «Ігла-1» 1985 року випуску Сергій Чижиков збив новітній багатоцільовий надманеврений винищувач четвертого покоління Су-35 (вартість якого 40..65 млн доларів США).
22 травня 2022 року поблизу міста Попасна збройними силами України з ПЗРК «Ігла» було збито російський Су-25, яким керував льотчик із вищим званням — генерал-майор у відставці 63-річний Канамат Боташев.
На початку липня 2022 року 101 ОБрО ГШ ЗСУ поширила фото збитої крилатої ракети. Військові стверджували, що розрахунок з ПЗРК «Ігла» зміг збити російську ракету Х-22, що летіла на Київ.
У вересні 2022 бомбардувальник СУ-34 збили ССО України «Іглою» в одному з районів виконання завдань.
Оператори Редагувати
«Ігла» перебуває на озброєнні армії України, країн, що входили до складу СРСР, а також з 1994 року експортується у понад 30 держав.
Ігла-1E (SA-16) Редагувати
- Ангола
- Вірменія
- Болгарія
- Хорватія
- Куба
- Еквадор
- Фінляндія — під назвою ItO 86 — використовувались раніше
- Грузія
- Угорщина
- Іран
- Ірак
- М'янма
- Північна Корея — місцевого виробництва
- Перу
- Польща
- Росія
- Словаччина
- Словенія
- Сербія — місцевого виробництва
- СРСР — передано країнам наступникам
- Сирія
- Україна
- Боснія і Герцеговина — 20 штук
- ОАЕ
- В'єтнам
Ігла (SA-18) Редагувати
- Вірменія
- Білорусь
- Бразилія
- Болгарія
- Камерун — використовувалась Армією Камеруну
- Єгипет
- Еритрея
- Фінляндія — під назвою ItO 86 — використовувались раніше
- Грузія
- Угорщина
- Індонезія
- Індія
- Іран
- Казахстан
- Північна Македонія
- М'янма
- Малайзія
- Мексика — Мексиканський морський флот
- Марокко
- Монголія
- Перу
- Росія
- Сінгапур — Сингапурські повітряні війська
- Сербія
- Шрі-Ланка
- Словаччина
- Південна Корея
- СРСР Сирія — Сирійська Арабська республіка, ГДР
- Таїланд
Ігла-С (SA-24) Редагувати
- Бразилія
- Іран — можливо отримали після громадянської війни 2011 року і у Лівії.
- Лівія — є фото докази, що авто зі змонтованими двійниками Ігли були на озброєнні Лівійської Армії під час Громадянської війни у Лівії 2011 року, починаючи з березня 2011. 482 Ігли-С були імпортовані з Росії в 2004. Деякі з них не були пораховані наприкінці війни і могли перейти до Ірану.
- Індія — компанія Рособоронекспорт брала участь у міжнародному тендері на постачання систем протиповітряної оборони малого радіуса дії (VSHORAD) для індійської армії, який розпочався ще в 2012 році. Передбачалось постачання близько 5000 одиниць за $1,5 млрд. Попри те, що РОЕ запропонувала найнижчу вартість (за тендер змагались також Saab із ПЗРК RBS-70 NG та компанія MBDA з ПЗРК Mistral), вона може програти тендер через небажання передавати технології та через технічні збої зброї на випробуваннях.
Примітки Редагувати
- В Луганской области обнаружен тайник боевиков с ПЗРК Игла: фото. ЛІГА.net. 15 жовтня 2014. оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 травня 2021. (рос.)
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 25 листопада 2014.
- Zaxid.net. «Це справжня війна!». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 20 травня 2022.
- У Чернігові мобілізований ветеран Чижиков збив російський літак, який бомбив місто. ФОТО. novynarnia.com (укр.). 4 березня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
- Howard Altman (24 травня 2022). 63-Year-Old Retired Russian Fighter Pilot Shot Down In Su-25 Over Ukraine. The War Zone. The Drive. оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 19 липня 2022.
- Військові ЗСУ показали збиту з ПЗРК «Игла» російську ракету. Мілітарний. 2 липня 2022.
- Сили спецоперацій збили «Іглою» ворожий бомбардувальник. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 25 вересня 2022.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 18 березня 2012.
- Coughlin, Con (22 вересня 2011). . The Daily Telegraph (London). Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 18 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2011. Процитовано 18 березня 2012.
- Vivek Raghuvansh (24 травня 2018). Even as low bidder, Russia’s Rosoboronexport may still loose air defense program in India.
Див. також Редагувати
- З 2014 на заміну «Іглі» до російської армії став надходити ПЗРК «Верба»
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ігла (ПЗРК) |
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (червень 2018) |
| Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |