Судан — північноафриканська країна, що знаходиться у східній частині континенту . Загальна площа країни 1 861 484 км² (16-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 94,8 %, а на поверхню внутрішніх вод — 5,2 %. Площа країни втричі більша за площу території України. До відділення Південного Судану 2011 року був найбільшою країною на континенті.
| Географія Судану | |
|---|---|
| Географічне положення Судану | |
| Географічне положення | |
| Континент | Африка |
| Регіон | Північна Африка |
| Координати | 15°00′ пн. ш. 30°00′ сх. д. / 15.000° пн. ш. 30.000° сх. д. |
| Територія | |
| Площа | 1 861 484 км² (16-те) |
| • суходіл | 94,8 % |
| • води | 5,2 % |
| Морське узбережжя | 853 км |
| Державний кордон | 6819 км |
| Рельєф | |
| Тип | рівнинний |
| Найвища точка | гора Джебель-Марра (3071 м) |
| Найнижча точка | Червоне море (0 м) |
| Клімат | |
| Тип | тропічний, субекваторіальний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Ніл (6 650 км км) |
| Найбільше озеро | Насера (5 250 км² км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | вуглеводні, залізні руди, руди кольорових металів, слюда, срібло, золото, гідроенергія |
| Стихійні лиха | пилові бурі, посухи |
| Екологічні проблеми | дефіцит прісної води, браконьєрство, спустелювання |
Назва Редагувати
Офіційна назва — Республіка Судан, Судан (араб. السودان — Джумухір'ят ес-Судан). Назва країни походить від топоніму Білад ас-Судан (араб. البلاد السودان), що буквально означає Країну чорних. Спочатку застосовувався до сахельського регіону, північної частини Центральної Африки. Колишня колоніальна назва: Англо-Єгипетський Судан.
Історія дослідження території Редагувати
Географічне положення Редагувати
Судан — північноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на півночі — з Єгиптом (спільний кордон — 1276 км), на сході — з Еритреєю (682 км) і Ефіопією (744 км), на півдні — з Південним Суданом (2158 км згідно з розмежуванням 1956 року, остаточні делімітація і демаркація кордонів — питання майбутніх домовленостей), на заході — з ЦАР (174 км), Чадом (1403 км) і Лівією (382 км). Загальна довжина державного кордону — 6819 км. Судан на сході омивається водами Червоного моря Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 853 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 18 морських миль (33,3 км). Континентальний шельф — до глибин 200 м.
Крайні пункти Редагувати
Час Редагувати
Геологія Редагувати
Корисні копалини Редагувати
Надра Судану багаті на ряд корисних копалин: нафту, залізну руду, мідь, хром, цинк, вольфрам, слюди, срібло, золото.
Сейсмічність Редагувати
Вулканізм Редагувати
Рельєф Редагувати
Середні висоти — 568 м; найнижча точка — рівень вод Червоного моря (0 м); найвища точка — згаслий вулкан Джебель-Марра (3071 м).
Узбережжя Редагувати
Острови Редагувати
Клімат Редагувати
Північ Судану лежить у тропічному кліматичному поясі, південь — у субекваторіальному. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. На півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні.Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження нестійке, влітку чітко простежується сухий сезон, часті посухи.
Судан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води Редагувати
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 64,5 км³.
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 18,9 тис. км² зрошуваних земель.
Річки Редагувати
Річки країни належать басейну Середземного моря Атлантичного океану — басейн Нілу. На заході безстічні області пустелі Сахара. На східному узбережжі тимчасові потоки (ваді) несуть свої води до Червоного моря Індійського океану.
Озера Редагувати
Болота Редагувати
Ґрунтові води Редагувати
Ґрунти Редагувати
Рослинність Редагувати
Земельні ресурси Судану (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 100 %,
- орні землі — 15,7 %,
- багаторічні насадження — 0,2 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 84,2 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 0 %;
- інше — 0 %.
Тваринний світ Редагувати
Зоогеографічно північна частина території країни належить до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області — до Східноафриканської підобласті Ефіопської області.
Охорона природи Редагувати
Судан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: пилові бурі і періодичні посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- недостатні запаси питної води;
- широко поширене неконтрольоване полювання на диких звірів;
- ерозію ґрунтів;
- спустелювання;
- періодичні посухи.
Фізико-географічне районування Редагувати
У фізико-географічному відношенні територію Судану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Sudan, Geography. Factbook.
- ↑ Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 14 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Судан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ ФГАМ, 1964.
- Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : [ ][англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література Редагувати
Українською Редагувати
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Судан // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
Англійською Редагувати
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
Російською Редагувати
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Судан // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Судан // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Судану |
- Вікісховище : Атлас Судану.
- Карти Судану : [ ][англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Sudan : [ ][англ.] : [арх. 14 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 14 October. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Судан : [ ][рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [ ][англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.