www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Південного Судану Південний Судан східноафриканська країна що знаходиться в центрі континенту і не має виходу

Географія Південного Судану

Південний Судан — східноафриканська країна, що знаходиться в центрі континенту і не має виходу до моря . Загальна площа країни 644 329 км² (42-ге місце у світі). Площа країни трохи більша за площу території України.

Географія Південного Судану
Географічне положення Південного Судану
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Східна Африка
Координати 8°00′ пн. ш. 30°00′ сх. д. / 8.000° пн. ш. 30.000° сх. д. / 8.000; 30.000
Територія
Площа 644 329 км² (42-ге)
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 6018 км
Рельєф
Тип рівнинний
Найвища точка гора Кіньєті (3187 м)
Клімат
Тип субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Білий Ніл ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурси гідроенергія, родючі ґрунти, золото, алмази, вуглеводні, деревина, будівельні матеріали, залізні руди, руди кольорових металів, слюда, срібло
Екологічні проблеми браконьєрство

Назва Редагувати

Офіційна назва — Республіка Південний Судан, Південний Судан (англ. Republic South Sudan, South Sudan; араб. جنوب السودان‎ — Джануб ес-Судан). Назва країни вказує на її географічне положення та історичне минуле, як частини Судану. Топонім Білад ас-Судан (араб. البلاد السودان‎) буквально означає Країну чорних, і спочатку застосовувався до сахельського регіону, північної частини Центральної Африки. До проголошення незалежності розглядались й інші варіанти назви держави. Азанія, етимологія невідома, але назва стосується різних частин Східної Африки. Згідно з однією з версій, назва виводиться від арабського «аджам» — іноземець, не араб. Інші дослідники пов'язують із грецьким дієсловом «азайнен» — висохнути, сохнути. Нільська Республіка, від назви ріки Ніл, яка виводиться від давньогрецького Нейлос (грец. Νεῖλος) невідомого значення. Стародавньою єгипетською мовою Ніл називався Ḥ'pī або iteru, що означає Велика ріка. Республіка Куш, від назви стародавнього царства, яке існувало з IX по IV століття до н. е. на території Північного Судану. Джувама, як конструкт від назви трьох великих південносуданських міст Джуби, Вау і Малакаля.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Порівняння розмірів території Південного Судану та США

Південний Судан — східноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Суданом (спільний кордон — 2158 км, згідно з розмежуванням 1956 року, остаточні делімітація і демаркація кордонів — питання майбутніх домовленостей), на сході — з Ефіопією (1299 км), на півдні — з Кенією (317 км), Угандою (475 км) і ДР Конго (714 км), на заході — з ЦАР (1055 км). Загальна довжина державного кордону — 6018 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Південному Судані: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Південного Судану

Корисні копалини Редагувати

Надра Південного Судану багаті на ряд корисних копалин: золото, алмази, нафту (до громадянської війни тут видобувалось 85 % суданської нафти), вапняк, залізну руду, мідь, хром, цинк, вольфрам, слюду, срібло.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Південного Судану

Рельєф Редагувати

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — дані відсутні; найвища точка — гора Кіньєті (3187 м) у горах Іматонг на півдні країни.

Клімат Редагувати

Територія Південного Судану лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Взимку відзначається сухий сезон. Атмосферні опади регулярні більшу частину року, і тільки 2-4 місяці практично не буває дощів. Річна кількість опадів коливається від 700 мм на півночі до близько 1400 мм на південному заході. Основна частина дощів припадає на травень-жовтень.

Південний Судан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1 тис. км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать басейну Середземного моря Атлантичного океану — басейн річки Ніл; на півдні присутні безстічні області.

Озера Редагувати

Болота Редагувати

Великі площі у Південному Судані займають болота. Найбільше болото країни — Судд, у середній течії Нілу, одночасно є найбільшим болотом континенту.

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

Увесь Південний Судан укритий лісами, які діляться на дві частини. Це — мусонні (тропічні) ліси — на півдні (загалом 25 % території країни); екваторіальні — на крайньому півдні (5 %). Уздовж річок ростуть галерейні ліси. У них можна зустріти червоне дерево, один з видів тика, ліану Ландольфа (каучуконос). Відроги Центральноафриканського плоскогір'я і Ефіопського нагір'я покриті гірськими лісами.

Дуже мало відомо про мікрофлору Південного Судану. Уперше список був підготовлений Сей Тарром (Saj Tarr) і опубліковано 1955 року Товариством мікологічного інституту в Кью (Суррей, Велика Британія). У список з 383 видів і 175 родів були включені всі мікроорганізми, що спостерігалися в той час в межах країни. Багато з опублікованого залишається актуальним для Південного Судану й зараз. Більшість зареєстрованих видів були пов'язані з хворобами сільськогосподарських культур. Істинне число видів мікрофлори в Південному Судані, ймовірно, значно вище. За часів незалежності нічого не відомо про статус збереження мікробіологічних організмів у Південному Судані, хоча, як і тварини і рослини, вони могли зазнати змін в результаті зміни клімату, забруднення та інших загроз.

Див. також: Ліси Південного Судану

Тваринний світ Редагувати

З погляду зоогеографії територія країни належить до Східноафриканської підобласті Ефіопської області. До місць проживання диких тварин в країні належать луки, високогірні плато й покоси, лісисті й трав'янисті савани, заплави річок і болотисті місця. На території саван живуть слони, жирафи, антилопи канни, західні канни, орикси, леви, гієновидні собаки, буйволи і топі (місцева назва «тянь»). Частина видів тварин є ендемічними, як от біловухі коби і суданські козли. Після отримання незалежності мало що відомо про біловухих кобів і топі, чиї міграцій були легендарними до громадянської війни.

Дослідження популяції перебування диких тварин у Південному Судані почалися 2005 року Товариством охорони дикої природи (англ. Wildlife Conservation Society, WCS) у партнерстві з урядом напівавтономного на той час Південного Судану і показали, що популяції диких тварин хоча і зменшилися, але все ще зберігають свою значущість. Так величезна популяція в 1,3 млн голів антилоп на південному сході країни практично не зазнала змін.

Див. також: Ссавці Південного Судану, Птахи Південного Судану та Риби Південного Судану

Охорона природи Редагувати

У країні створено національні парки: Південний, Німуле, Бома (англ. Boma National Park). Заповідні та охоронні території Південного Судану є другими у світі за величиною міграції диких тварин. Дослідження Всесвітнього фонду дикої природи показали, що Національний парк Бома на захід від ефіопського кордону, а також болотистий район Судд (Sudd) та Південний національний парк неподалік від кордону з ДР Конго є унікальними природними утвореннями для проживання великих популяцій конгоні, африканської антилопи коб, топі, буйволів, слонів, жираф, і левів. Регіон Бома-Джонглей має у своєму складі національний парк Бома із розлогими пасовищами і заплавами, Бандінгіло (англ. Bandingilo National Park), Судд (англ. Sudd National Park) і заповідник Зераф (англ. Zeraf), територія якого охоплює великі площі боліт і сезонно затоплюваних лук.

За даними Всесвітнього фонду дикої природи, кілька екорегіонів в Південному Судані потребують міжнародного захисту: Східно-Суданська савана (East Sudanian savanna), Північно-Конголезький лісостеп (Northern Congolian forest-savanna mosaic), Судд, Сахель і Східно-Африканські передгірні ліси (East African montane forests).

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

2006 року президент тогочасної автономної області Південний Судан заявив, що уряд країни зробить все можливе, аби захистити і зберегти її флору і фауну, знизити наслідки лісових пожеж, зменшити скидання відходів і перешкодити забрудненню вод.

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Південного Судану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Південного Судану

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ South Sudan, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. ↑ Kron Josh. Southern Sudan Nears a Decision on One Matter: Its New Name // The New York Times : газета. — 2011. — 23 січня. з джерела 30 листопада 2012. Процитовано 20 березня 2019.
  5. Атлас світу, 2005.
  6. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 11 September. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Судан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. ↑ ФГАМ, 1964.
  11. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Burgess N. et al., 2004.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
  • (англ.) Burgess, Neil, Jennifer D'Amico Hales, Emma Underwood. Terrestrial Ecoregions of Africa and Madagascar: A Conservation Assessment. — Washington DC : Island Press, 2004. — 544 с. — ISBN 9781559633642.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Південного Судану


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pivdennij Sudan shidnoafrikanska krayina sho znahoditsya v centri kontinentu i ne maye vihodu do morya Zagalna plosha krayini 644 329 km 42 ge misce u sviti 1 Plosha krayini trohi bilsha za ploshu teritoriyi Ukrayini Geografiya Pivdennogo SudanuGeografichne polozhennya Pivdennogo SudanuGeografichne polozhennyaKontinent AfrikaRegion Shidna AfrikaKoordinati 8 00 pn sh 30 00 sh d 8 000 pn sh 30 000 sh d 8 000 30 000TeritoriyaPlosha 644 329 km 42 ge Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 6018 kmRelyefTip rivninnijNajvisha tochka gora Kinyeti 3187 m KlimatTip subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Bilij Nil km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursi gidroenergiya rodyuchi grunti zoloto almazi vuglevodni derevina budivelni materiali zalizni rudi rudi kolorovih metaliv slyuda sribloEkologichni problemi brakonyerstvo Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Bolota 7 4 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Respublika Pivdennij Sudan Pivdennij Sudan angl Republic South Sudan South Sudan arab جنوب السودان Dzhanub es Sudan 2 Nazva krayini vkazuye na yiyi geografichne polozhennya ta istorichne minule yak chastini Sudanu Toponim Bilad as Sudan arab البلاد السودان bukvalno oznachaye Krayinu chornih i spochatku zastosovuvavsya do sahelskogo regionu pivnichnoyi chastini Centralnoyi Afriki 3 Do progoloshennya nezalezhnosti rozglyadalis j inshi varianti nazvi derzhavi Azaniya etimologiya nevidoma ale nazva stosuyetsya riznih chastin Shidnoyi Afriki Zgidno z odniyeyu z versij nazva vivoditsya vid arabskogo adzham inozemec ne arab Inshi doslidniki pov yazuyut iz greckim diyeslovom azajnen visohnuti sohnuti 4 Nilska Respublika vid nazvi riki Nil yaka vivoditsya vid davnogreckogo Nejlos grec Neῖlos nevidomogo znachennya Starodavnoyu yegipetskoyu movoyu Nil nazivavsya Ḥ pi abo iteru sho oznachaye Velika rika 4 Respublika Kush vid nazvi starodavnogo carstva yake isnuvalo z IX po IV stolittya do n e na teritoriyi Pivnichnogo Sudanu 4 Dzhuvama yak konstrukt vid nazvi troh velikih pivdennosudanskih mist Dzhubi Vau i Malakalya 4 Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya Redaguvati nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Pivdennogo Sudanu ta SShAPivdennij Sudan shidnoafrikanska krayina sho mezhuye z shistma inshimi krayinami na pivnochi z Sudanom spilnij kordon 2158 km zgidno z rozmezhuvannyam 1956 roku ostatochni delimitaciya i demarkaciya kordoniv pitannya majbutnih domovlenostej na shodi z Efiopiyeyu 1299 km na pivdni z Keniyeyu 317 km Ugandoyu 475 km i DR Kongo 714 km na zahodi z CAR 1055 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 6018 km 1 Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu 5 6 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki Pivdennogo SudanuChas Redaguvati Dokladnishe Chas u Pivdennomu SudaniChas u Pivdennomu Sudani UTC 3 1 godina riznici chasu z Kiyevom 7 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya Pivdennogo Sudanu nbsp Geologichna karta Pivdennogo Sudanu angl nbsp Geologichna karta Pivdennogo Sudanu serb nbsp Naftovi ploshi Sudanu nbsp Karta rodovish krayini Div takozh Gidrogeologiya Pivdennogo Sudanu Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini Pivdennogo SudanuNadra Pivdennogo Sudanu bagati na ryad korisnih kopalin zoloto almazi naftu do gromadyanskoyi vijni tut vidobuvalos 85 sudanskoyi nafti vapnyak zaliznu rudu mid hrom cink volfram slyudu sriblo 8 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist Pivdennogo SudanuVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani Pivdennogo SudanuRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef Pivdennogo SudanuSeredni visoti dani vidsutni najnizhcha tochka dani vidsutni najvisha tochka gora Kinyeti 3187 m u gorah Imatong na pivdni krayini nbsp Relyef Pivdennogo Sudanu nbsp Relyef Pivdennogo Sudanu nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta Sudanu 2007 rik angl nbsp Gora Lotuki nbsp Girskij masiv ImatongKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat Pivdennogo SudanuTeritoriya Pivdennogo Sudanu lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi 9 Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni 10 Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij 10 Vzimku vidznachayetsya suhij sezon 10 Atmosferni opadi regulyarni bilshu chastinu roku i tilki 2 4 misyaci praktichno ne buvaye doshiv Richna kilkist opadiv kolivayetsya vid 700 mm na pivnochi do blizko 1400 mm na pivdennomu zahodi Osnovna chastina doshiv pripadaye na traven zhovten nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Pivdennogo Sudanu za Keppenom Pivdennij Sudan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 11 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya Pivdennogo SudanuStanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 1 tis km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha Pivdennogo Sudanu nbsp Mist cherez Bilij Nil u Dzhubi nbsp Vodospad Rusumo na Bilomu Nili nbsp Boloto Sudd pid chas posuhi z kosmosu Richki Redaguvati Dokladnishe Richki Pivdennogo SudanuRichki krayini nalezhat basejnu Seredzemnogo morya Atlantichnogo okeanu basejn richki Nil na pivdni prisutni bezstichni oblasti Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera Pivdennogo SudanuBolota Redaguvati Dokladnishe Bolota Pivdennogo SudanuVeliki ploshi u Pivdennomu Sudani zajmayut bolota Najbilshe boloto krayini Sudd u serednij techiyi Nilu odnochasno ye najbilshim bolotom kontinentu Gruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti Pivdennogo SudanuRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora Pivdennogo SudanuUves Pivdennij Sudan ukritij lisami yaki dilyatsya na dvi chastini Ce musonni tropichni lisi na pivdni zagalom 25 teritoriyi krayini ekvatorialni na krajnomu pivdni 5 Uzdovzh richok rostut galerejni lisi U nih mozhna zustriti chervone derevo odin z vidiv tika lianu Landolfa kauchukonos Vidrogi Centralnoafrikanskogo ploskogir ya i Efiopskogo nagir ya pokriti girskimi lisami nbsp Papirus Duzhe malo vidomo pro mikrofloru Pivdennogo Sudanu Upershe spisok buv pidgotovlenij Sej Tarrom Saj Tarr i opublikovano 1955 roku Tovaristvom mikologichnogo institutu v Kyu Surrej Velika Britaniya U spisok z 383 vidiv i 175 rodiv buli vklyucheni vsi mikroorganizmi sho sposterigalisya v toj chas v mezhah krayini Bagato z opublikovanogo zalishayetsya aktualnim dlya Pivdennogo Sudanu j zaraz Bilshist zareyestrovanih vidiv buli pov yazani z hvorobami silskogospodarskih kultur Istinne chislo vidiv mikroflori v Pivdennomu Sudani jmovirno znachno vishe Za chasiv nezalezhnosti nichogo ne vidomo pro status zberezhennya mikrobiologichnih organizmiv u Pivdennomu Sudani hocha yak i tvarini i roslini voni mogli zaznati zmin v rezultati zmini klimatu zabrudnennya ta inshih zagroz Div takozh Lisi Pivdennogo SudanuTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna Pivdennogo SudanuZ poglyadu zoogeografiyi teritoriya krayini nalezhit do Shidnoafrikanskoyi pidoblasti Efiopskoyi oblasti 10 Do misc prozhivannya dikih tvarin v krayini nalezhat luki visokogirni plato j pokosi lisisti j trav yanisti savani zaplavi richok i bolotisti miscya Na teritoriyi savan zhivut sloni zhirafi antilopi kanni zahidni kanni oriksi levi giyenovidni sobaki bujvoli i topi misceva nazva tyan Chastina vidiv tvarin ye endemichnimi yak ot bilovuhi kobi i sudanski kozli Pislya otrimannya nezalezhnosti malo sho vidomo pro bilovuhih kobiv i topi chiyi migracij buli legendarnimi do gromadyanskoyi vijni nbsp Ribalstvo v rajoni Suddu Doslidzhennya populyaciyi perebuvannya dikih tvarin u Pivdennomu Sudani pochalisya 2005 roku Tovaristvom ohoroni dikoyi prirodi angl Wildlife Conservation Society WCS u partnerstvi z uryadom napivavtonomnogo na toj chas Pivdennogo Sudanu i pokazali sho populyaciyi dikih tvarin hocha i zmenshilisya ale vse she zberigayut svoyu znachushist Tak velichezna populyaciya v 1 3 mln goliv antilop na pivdennomu shodi krayini praktichno ne zaznala zmin Div takozh Ssavci Pivdennogo Sudanu Ptahi Pivdennogo Sudanu ta Ribi Pivdennogo SudanuOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Pivdennogo SudanuU krayini stvoreno nacionalni parki Pivdennij Nimule Boma angl Boma National Park Zapovidni ta ohoronni teritoriyi Pivdennogo Sudanu ye drugimi u sviti za velichinoyu migraciyi dikih tvarin Doslidzhennya Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi pokazali sho Nacionalnij park Boma na zahid vid efiopskogo kordonu a takozh bolotistij rajon Sudd Sudd ta Pivdennij nacionalnij park nepodalik vid kordonu z DR Kongo ye unikalnimi prirodnimi utvorennyami dlya prozhivannya velikih populyacij kongoni afrikanskoyi antilopi kob topi bujvoliv sloniv zhiraf i leviv Region Boma Dzhonglej maye u svoyemu skladi nacionalnij park Boma iz rozlogimi pasovishami i zaplavami Bandingilo angl Bandingilo National Park Sudd angl Sudd National Park i zapovidnik Zeraf angl Zeraf teritoriya yakogo ohoplyuye veliki ploshi bolit i sezonno zatoplyuvanih luk nbsp Karta prirodoohoronnih teritorij krayini Za danimi Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi kilka ekoregioniv v Pivdennomu Sudani potrebuyut mizhnarodnogo zahistu Shidno Sudanska savana East Sudanian savanna Pivnichno Kongolezkij lisostep Northern Congolian forest savanna mosaic Sudd Sahel i Shidno Afrikanski peredgirni lisi East African montane forests 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya Pivdennogo Sudanu2006 roku prezident togochasnoyi avtonomnoyi oblasti Pivdennij Sudan zayaviv sho uryad krayini zrobit vse mozhlive abi zahistiti i zberegti yiyi floru i faunu zniziti naslidki lisovih pozhezh zmenshiti skidannya vidhodiv i pereshkoditi zabrudnennyu vod Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Pivdennogo Sudanu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Ekoregioni Pivdennogo SudanuDiv takozh RedaguvatiShidna Afrika Sudan region Primitki Redaguvati a b v South Sudan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 a b v g Kron Josh Southern Sudan Nears a Decision on One Matter Its New Name The New York Times gazeta 2011 23 sichnya Arhivovano z dzherela 30 listopada 2012 Procitovano 20 bereznya 2019 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 11 September Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Sudan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 a b v g FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Burgess N et al 2004 Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Pivdennij Sudan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Kostiv L Ya Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 angl Burgess Neil Jennifer D Amico Hales Emma Underwood Terrestrial Ecoregions of Africa and Madagascar A Conservation Assessment Washington DC Island Press 2004 544 s ISBN 9781559633642 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Sudan Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 2 K Ya 671 s ros Braun L Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Yuzhnyj Sudan Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Solodovnikov V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Pivdennogo Sudanu nbsp Vikishovishe Atlas Pivdennogo Sudanu Karti Pivdennogo Sudanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku South Sudan angl arh 20 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 11 September Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Sudan Dobirka publikacij pro Pivdennij Sudan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Pivdennogo Sudanu Yuzhnyj Sudan Chernaya Afrika reshivshaya otdelitsya ot arabskogo mira ros arh 20 bereznya 2019 roku portalostranah ru Data zvernennya 20 bereznya 2019 roku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Pivdennogo Sudanu amp oldid 36121852