www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джуба У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Джу ба англ Juba столиця та найбільше місто Республі

Джуба

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Джуба (значення).

Джу́ба (англ. Juba) — столиця та найбільше місто Республіки Південного Судану, адміністративний центр найменшої південно-суданської провінції Центральна Екваторія та однойменного округу.

Джуба
англ. Juba‎
Джуба на мапі Південного Судану
Основні дані
4°51′ пн. ш. 31°36′ сх. д. / 4.850° пн. ш. 31.600° сх. д. / 4.850; 31.600Координати: 4°51′ пн. ш. 31°36′ сх. д. / 4.850° пн. ш. 31.600° сх. д. / 4.850; 31.600
Країна Південний Судан
Регіон Центральна Екваторія
Столиця для Південний Судан і Центральна Екваторія
Засновано 1922
Площа 52 км²
Населення 244 493 чол. (на 1 січня 2010 року)
Висота НРМ 550  м
Водойма Ніл
Назва мешканців фр. Jubéen, фр. Jubéenne, фр. Djoubéenne і фр. Djoubéen
Телефонний код (211) 851
Часовий пояс UTC+3
GeoNames 373303
OSM ↑2190479 ·R (Центральна Екваторія)
Міська влада
Мапа
Джуба
Джуба (Південний Судан)
 Джуба у Вікісховищі

Географія

Місто розташоване на березі річки Білий Ніл.

Історія

У XIX столітті в околицях сучасної Джуби розташовувались торговельний пост і місія під назвою «Гондокоро». Це був найпівденніший форпост турецького гарнізону, який допомагав невеликій кількості солдатів, більшість з яких хворіли малярією та гемоглобінурійною лихоманкою, які були поширені у цьому регіоні. Гондокоро був також базою для англійського дослідника Семюеля Бейкера під час його експедиції по території, яка зараз належить Південному Судану та північній Уганді у 1863-1865 та у 1871-1873 роках.

Готель «Джуба» (1936 рік)

У 1922 році невелика кількість грецьких торгівців приїхала на ці території та заснувала Джубу на західному березі Білого Нілу. Греки, які мали чудові відносини з корінним племенем Джуба (Барі) почали будівництво у районі, який сьогодні є діловою частиною міста. Будинки, які сьогодні відомі як Комерційний банк Буффало, Комерційний банк Нілу, готель «Парадіз», норвезьке консульство та інші, були збудовані греками. Сьогодні можна знайти лише невелику кількість споруд збудованих греками. Більшість з них була знищена у 1940-х роках.

З 1899 по 1956 рік Джуба була у складі Англо-Єгипетського Судану, яким спільно керували Велика Британія та Єгипет. Британські надії об'єднати південну частину Судану з Угандою були розбиті у 1947 році після угоди, підписаної в Джубі на Джубській конференції, згідно з якою було об'єднано північний та південний Судан.

У 1955 році з повстання південносуданських солдатів у місті Торіт почалася Перша громадянська війна в Судані, яка тривала до 1972 року. Під час Другої громадянської війни (1983–2005) Джуба мала стратегічне розташування і була місцем великих бойових дій.

У 2005 році Джуба стала тимчасовим центром і столицею Автономного уряду Південного Судану, незважаючи на пропозицію до підписання мирної угоди зробити тимчасовою столицею місто Румбек. З настанням миру, ООН збільшило своє представництво у Джубі. До того часу керівництво більшістю операцій у Південному Судані відбувалося з Кенії. Під керівництвом Управління з координації гуманітарних питань ООН було створено табір («УКГП-табір»), який став основою для багатьох управлінь ООН та різноманітних неурядових організацій.

9 липня 2011 року Джуба стала найновішою столицею світу, коли було проголошено про незалежність Південного Судану.

Клімат

У Джубі тропічний вологий та сухий клімат (за Кеппеном Aw). Так як місто знаходиться біля екватора, високі температури тримаються цілий рік. З листопада по березень стоїть суха спекотна погода (слабкий дощ та температури до 38 °C). З квітня по травень у місяць випадає понад 100 мм опадів на місяць. Загальнорічна кількість опадів близько 954 мм.

Клімат Джуба(1971–2000)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 36,8 37,9 37,7 35,4 33,5 32,4 31,1 31,6 33,1 34,0 34,7 35,9 34,5
Середній мінімум, °C 20,1 21,7 23,6 23,4 22,6 21,9 21,1 21,0 21,1 21,3 20,9 20,0 21,6
Норма опадів, мм 5.1 11.0 36.7 111.5 129.9 117.8 144.7 127.5 103.7 114.5 43.1 8.2 953.7
Джерело: World Meteorological Organisation

Населення

Стандартні будинки у Джубі
хатина у Джубі

У 2005 році населення Джуби становило 163 442 людини. На підставі аерофотозйомки за оцінками гуманітарних місій у Джубі населення у 2006 році приблизно становило 250 000 чоловік. Згідно з 5-м переписом населення та житлового фонду Судану, який відбувся у квітні-травні 2008 року населення округу Джуба становило 372 413 (переважна частина населення округу мешкає у місті Джуба), але результати перепису не були визнані урядом Південного Судану. Джуба є одним з найбільш швидкозростаючих міст у світі за рахунок нафтодоларів та китайців, які приїжджають працювати до міста.

Динаміка зростання населення міста:

Рік Населення
1973 (перепис) 56 737
1983 (перепис) 83 787
1993 (перепис) 114 980
2005 (оцінка) 163 442
2006 (оцінка) 250 000
2010 (оцінка) 244 493
2011 (оцінка) 372 413
2012 (оцінка) 350 000
2014 (оцінка) 492 970
2017 (оцінка) 525 953

Економіка

Станом на жовтень 2010 року у місті знаходилися представництва кількох міжнародних компаній. У місті знаходиться центральнй офіс дочірнього банку групи Комерційного банку Кенії, місцеві банки Комерційний банк Буффало, Комерційний банк Нілу, Банк «Івори». Equity Bank Group та інші банки мають філії у Джубі. В місті знаходиться офіс найбільшої страхової компанії Уганди.

Освіта

У місті діють два університети:

Транспорт

Міст через річку Білий Ніл в районі Джуби (Траса A43)
Худоба на вулиці Джуби

До війни Джуба була транспортним центром, який пов'язував дорогами Кенію, Уганду та Демократичну республіку Конго. Після війни Джубу тепер важко назвати великим транспортним вузлом.

Річковий

У місті є порт на річці Білий Ніл. По суті це останній порт на берегах Нілу. Цю частину Білого Нілу вірніше називати Бахр аль Джабаль. Сьогодні порт в більшій мірі не використовується, бо після війни не поновив свої потужності.

Автомобільний

Після війни більшість доріг була знищена. Сьогодні ООН та Уряд Південного Судану намагається відновити дороги. Але очікується, що відновлення займе багато років. У 2003 році Швейцарський фонд по розмінуванню почав розчищати від мін дороги, які ведуть з Джуби до Уганди та Кенії. Очікувалося, що дороги будуть відновлені протягом 2006-2008 років. Але у зв'язку з тим, що роботи можуть вестися лише в обмежений час (бо з березня по жовтень у Південному Судані триває сезон дощів) плани не були втілені у життя.

Відновлення доріг є надважливою справою, бо у майбутньому сприятиме поверненню біженців до рідних міст.

Першою почали відновлювати дорогу до Уганди, бо саме туди під час війни втекла значна кількість біженців. Станом на 2009 рік були готові три дороги з твердим покриттям, одна з яких у той же рік була затоплена. Головна з них бетонна дорога збудована британцями у 1950-ті роки.

Залізничний

З 2008 по 2011 рік уряди Уганди та Південного Судану доклали значних зусиль для прокладання залізниці між Джубою та Гулою (Північна Уганда) з можливим продовженням до міста Вау. З цією метою у серпні 2008 року був підписаний меморандум між двома урядами. У меморандумі викладений план розвитку залізничного сполучення між обома країнами.

Останні повідомлення у засобах масової інформації показують, що ця залізнична лінія може піти з Джуби в напрямку Кенії, в обхід Уганди.

Авіаційний

Станом на квітень 2009 року з міського аеропорту виконується багато рейсів гуманітарної допомоги ООН та неурядових організацій. Крім того з нього виконуються пасажирські та вантажні рейси.

Наприкінці 2007 року було розпочато будівництво нового терміналу, коли ціни на нафту сягали понад 100$ за барель.

Станом на грудень 2009 року з аеропорту трьома авіакомпаніями виконувалися щоденні рейси до Найробі, одна авіакомпанія виконувала щоденні рейси до Хартума та Ентеббе. Крім того раз на тиждень відбуваються рейси до Аддис-Абеби.

Примітки

  1. ↑ World Gazetteer. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 липня 2011. 
  2. ↑ http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  3. . World Meteorological Organisation (UN). Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 9 липня 2011. (англ.)
  4. Isaac Vuni (8 липня 2009). . Sudan Tribune. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 13 липня 2011. (англ.)
  5. Estimated Population In 2006. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 13 липня 2011. 
  6. About KCB Southern Sudan [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  7. NIC Expands Into Sudan [ 16 травня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  8. Gulu — Juba Railway In The Offing [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  9. Railway Link From Juba May Go Directly To Kenya [ 3 серпня 2012 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

Джуба
у сестринських Вікіпроєктах
Джуба у Вікімандрах?
Проєкт «Південний Судан»
Джуба у Вікісховищі?


Це незавершена стаття з географії Південного Судану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dzhuba znachennya Dzhu ba angl Juba stolicya ta najbilshe misto Respubliki Pivdennogo Sudanu administrativnij centr najmenshoyi pivdenno sudanskoyi provinciyi Centralna Ekvatoriya ta odnojmennogo okrugu Dzhubaangl Juba Dzhuba na mapi Pivdennogo SudanuOsnovni dani4 51 pn sh 31 36 sh d 4 850 pn sh 31 600 sh d 4 850 31 600 Koordinati 4 51 pn sh 31 36 sh d 4 850 pn sh 31 600 sh d 4 850 31 600Krayina Pivdennij SudanRegion Centralna EkvatoriyaStolicya dlya Pivdennij Sudan i Centralna EkvatoriyaZasnovano 1922Plosha 52 km Naselennya 244 493 chol na 1 sichnya 2010 roku 1 Visota NRM 550 mVodojma NilNazva meshkanciv fr Jubeen 2 fr Jubeenne 2 fr Djoubeenne 2 i fr Djoubeen 2 Telefonnij kod 211 851Chasovij poyas UTC 3GeoNames 373303OSM 2190479 R Centralna Ekvatoriya Miska vladaMapaDzhubaDzhuba Pivdennij Sudan Dzhuba u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Klimat 4 Naselennya 5 Ekonomika 6 Osvita 7 Transport 7 1 Richkovij 7 2 Avtomobilnij 7 3 Zaliznichnij 7 4 Aviacijnij 8 Primitki 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMisto roztashovane na berezi richki Bilij Nil Istoriya RedaguvatiU XIX stolitti v okolicyah suchasnoyi Dzhubi roztashovuvalis torgovelnij post i misiya pid nazvoyu Gondokoro Ce buv najpivdennishij forpost tureckogo garnizonu yakij dopomagav nevelikij kilkosti soldativ bilshist z yakih hvorili malyariyeyu ta gemoglobinurijnoyu lihomankoyu yaki buli poshireni u comu regioni Gondokoro buv takozh bazoyu dlya anglijskogo doslidnika Semyuelya Bejkera pid chas jogo ekspediciyi po teritoriyi yaka zaraz nalezhit Pivdennomu Sudanu ta pivnichnij Ugandi u 1863 1865 ta u 1871 1873 rokah Gotel Dzhuba 1936 rik U 1922 roci nevelika kilkist greckih torgivciv priyihala na ci teritoriyi ta zasnuvala Dzhubu na zahidnomu berezi Bilogo Nilu Greki yaki mali chudovi vidnosini z korinnim plemenem Dzhuba Bari pochali budivnictvo u rajoni yakij sogodni ye dilovoyu chastinoyu mista Budinki yaki sogodni vidomi yak Komercijnij bank Buffalo Komercijnij bank Nilu gotel Paradiz norvezke konsulstvo ta inshi buli zbudovani grekami Sogodni mozhna znajti lishe neveliku kilkist sporud zbudovanih grekami Bilshist z nih bula znishena u 1940 h rokah Z 1899 po 1956 rik Dzhuba bula u skladi Anglo Yegipetskogo Sudanu yakim spilno keruvali Velika Britaniya ta Yegipet Britanski nadiyi ob yednati pivdennu chastinu Sudanu z Ugandoyu buli rozbiti u 1947 roci pislya ugodi pidpisanoyi v Dzhubi na Dzhubskij konferenciyi zgidno z yakoyu bulo ob yednano pivnichnij ta pivdennij Sudan U 1955 roci z povstannya pivdennosudanskih soldativ u misti Torit pochalasya Persha gromadyanska vijna v Sudani yaka trivala do 1972 roku Pid chas Drugoyi gromadyanskoyi vijni 1983 2005 Dzhuba mala strategichne roztashuvannya i bula miscem velikih bojovih dij U 2005 roci Dzhuba stala timchasovim centrom i stoliceyu Avtonomnogo uryadu Pivdennogo Sudanu nezvazhayuchi na propoziciyu do pidpisannya mirnoyi ugodi zrobiti timchasovoyu stoliceyu misto Rumbek Z nastannyam miru OON zbilshilo svoye predstavnictvo u Dzhubi Do togo chasu kerivnictvo bilshistyu operacij u Pivdennomu Sudani vidbuvalosya z Keniyi Pid kerivnictvom Upravlinnya z koordinaciyi gumanitarnih pitan OON bulo stvoreno tabir UKGP tabir yakij stav osnovoyu dlya bagatoh upravlin OON ta riznomanitnih neuryadovih organizacij 9 lipnya 2011 roku Dzhuba stala najnovishoyu stoliceyu svitu koli bulo progolosheno pro nezalezhnist Pivdennogo Sudanu Klimat RedaguvatiU Dzhubi tropichnij vologij ta suhij klimat za Keppenom Aw Tak yak misto znahoditsya bilya ekvatora visoki temperaturi trimayutsya cilij rik Z listopada po berezen stoyit suha spekotna pogoda slabkij dosh ta temperaturi do 38 C Z kvitnya po traven u misyac vipadaye ponad 100 mm opadiv na misyac Zagalnorichna kilkist opadiv blizko 954 mm Klimat Dzhuba 1971 2000 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 36 8 37 9 37 7 35 4 33 5 32 4 31 1 31 6 33 1 34 0 34 7 35 9 34 5Serednij minimum C 20 1 21 7 23 6 23 4 22 6 21 9 21 1 21 0 21 1 21 3 20 9 20 0 21 6Norma opadiv mm 5 1 11 0 36 7 111 5 129 9 117 8 144 7 127 5 103 7 114 5 43 1 8 2 953 7Dzherelo World Meteorological Organisation 3 Naselennya Redaguvati Standartni budinki u Dzhubi hatina u DzhubiU 2005 roci naselennya Dzhubi stanovilo 163 442 lyudini Na pidstavi aerofotozjomki za ocinkami gumanitarnih misij u Dzhubi naselennya u 2006 roci priblizno stanovilo 250 000 cholovik Zgidno z 5 m perepisom naselennya ta zhitlovogo fondu Sudanu yakij vidbuvsya u kvitni travni 2008 roku naselennya okrugu Dzhuba stanovilo 372 413 perevazhna chastina naselennya okrugu meshkaye u misti Dzhuba ale rezultati perepisu ne buli viznani uryadom Pivdennogo Sudanu 4 Dzhuba ye odnim z najbilsh shvidkozrostayuchih mist u sviti za rahunok naftodolariv ta kitajciv yaki priyizhdzhayut pracyuvati do mista Dinamika zrostannya naselennya mista Rik Naselennya1973 perepis 56 7371983 perepis 83 7871993 perepis 114 9802005 ocinka 163 4422006 ocinka 250 000 5 2010 ocinka 244 493 1 2011 ocinka 372 4132012 ocinka 350 0002014 ocinka 492 9702017 ocinka 525 953Ekonomika RedaguvatiStanom na zhovten 2010 roku u misti znahodilisya predstavnictva kilkoh mizhnarodnih kompanij U misti znahoditsya centralnj ofis dochirnogo banku grupi Komercijnogo banku Keniyi 6 miscevi banki Komercijnij bank Buffalo Komercijnij bank Nilu Bank Ivori Equity Bank Group ta inshi banki mayut filiyi u Dzhubi V misti znahoditsya ofis najbilshoyi strahovoyi kompaniyi Ugandi 7 Osvita RedaguvatiU misti diyut dva universiteti Universitet Dzhubi Katolickij universitet SudanuTransport Redaguvati Mist cherez richku Bilij Nil v rajoni Dzhubi Trasa A43 Hudoba na vulici DzhubiDo vijni Dzhuba bula transportnim centrom yakij pov yazuvav dorogami Keniyu Ugandu ta Demokratichnu respubliku Kongo Pislya vijni Dzhubu teper vazhko nazvati velikim transportnim vuzlom Richkovij Redaguvati U misti ye port na richci Bilij Nil Po suti ce ostannij port na beregah Nilu Cyu chastinu Bilogo Nilu virnishe nazivati Bahr al Dzhabal Sogodni port v bilshij miri ne vikoristovuyetsya bo pislya vijni ne ponoviv svoyi potuzhnosti Avtomobilnij Redaguvati Pislya vijni bilshist dorig bula znishena Sogodni OON ta Uryad Pivdennogo Sudanu namagayetsya vidnoviti dorogi Ale ochikuyetsya sho vidnovlennya zajme bagato rokiv U 2003 roci Shvejcarskij fond po rozminuvannyu pochav rozchishati vid min dorogi yaki vedut z Dzhubi do Ugandi ta Keniyi Ochikuvalosya sho dorogi budut vidnovleni protyagom 2006 2008 rokiv Ale u zv yazku z tim sho roboti mozhut vestisya lishe v obmezhenij chas bo z bereznya po zhovten u Pivdennomu Sudani trivaye sezon doshiv plani ne buli vtileni u zhittya Vidnovlennya dorig ye nadvazhlivoyu spravoyu bo u majbutnomu spriyatime povernennyu bizhenciv do ridnih mist Pershoyu pochali vidnovlyuvati dorogu do Ugandi bo same tudi pid chas vijni vtekla znachna kilkist bizhenciv Stanom na 2009 rik buli gotovi tri dorogi z tverdim pokrittyam odna z yakih u toj zhe rik bula zatoplena Golovna z nih betonna doroga zbudovana britancyami u 1950 ti roki Zaliznichnij Redaguvati Z 2008 po 2011 rik uryadi Ugandi ta Pivdennogo Sudanu doklali znachnih zusil dlya prokladannya zaliznici mizh Dzhuboyu ta Guloyu Pivnichna Uganda z mozhlivim prodovzhennyam do mista Vau Z ciyeyu metoyu u serpni 2008 roku buv pidpisanij memorandum mizh dvoma uryadami 8 U memorandumi vikladenij plan rozvitku zaliznichnogo spoluchennya mizh oboma krayinami Ostanni povidomlennya u zasobah masovoyi informaciyi pokazuyut sho cya zaliznichna liniya mozhe piti z Dzhubi v napryamku Keniyi v obhid Ugandi 9 Aviacijnij Redaguvati Dokladnishe Dzhuba aeroport Stanom na kviten 2009 roku z miskogo aeroportu vikonuyetsya bagato rejsiv gumanitarnoyi dopomogi OON ta neuryadovih organizacij Krim togo z nogo vikonuyutsya pasazhirski ta vantazhni rejsi Naprikinci 2007 roku bulo rozpochato budivnictvo novogo terminalu koli cini na naftu syagali ponad 100 za barel Stanom na gruden 2009 roku z aeroportu troma aviakompaniyami vikonuvalisya shodenni rejsi do Najrobi odna aviakompaniya vikonuvala shodenni rejsi do Hartuma ta Entebbe Krim togo raz na tizhden vidbuvayutsya rejsi do Addis Abebi Primitki Redaguvati a b World Gazetteer Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 13 lipnya 2011 a b v g http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf Weather Information for Juba World Meteorological Organisation UN Arhiv originalu za 8 chervnya 2011 Procitovano 9 lipnya 2011 angl Isaac Vuni 8 lipnya 2009 South Sudan parliament throw outs census results Sudan Tribune Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 13 lipnya 2011 angl Estimated Population In 2006 Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 13 lipnya 2011 About KCB Southern Sudan Arhivovano 20 bereznya 2012 u Wayback Machine angl NIC Expands Into Sudan Arhivovano 16 travnya 2009 u Wayback Machine angl Gulu Juba Railway In The Offing Arhivovano 7 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl Railway Link From Juba May Go Directly To Kenya Arhivovano 3 serpnya 2012 u Wayback Machine angl Posilannya RedaguvatiDzhubau sestrinskih Vikiproyektah Dzhuba u Vikimandrah Proyekt Pivdennij Sudan Dzhuba u Vikishovishi Gazeta Juba Post angl Klimat Dzhubi ros Equatorians Abroad Arhivovano 13 grudnya 2015 u Wayback Machine angl Fisher J 2005 Southern Sudan s Front line Town Arhivovano 10 veresnya 2017 u Wayback Machine BBC News 20 April 2005 angl Holt K 2007 In pictures Juba s Street Struggle Arhivovano 10 bereznya 2011 u Wayback Machine BBC News 4 January 2007 angl MSN Map elevation 550m nedostupne posilannya z listopadaa 2019 angl Sudan And Uganda Sign MoU To Develop Infrastructure Arhivovano 2 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl Gulu Juba rail link underway angl South Sudan Internet radio angl World s Newest Nation would Start Almost from Scratch article amp video by McClatchy angl Profile of The City of Juba angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Pivdennogo Sudanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhuba amp oldid 38732352