www.wikidata.uk-ua.nina.az

Географія Афганістану Афганістан центральноазійська країна що лежить у глибині континенту й не має виходу до вод Світово

Географія Афганістану

Афганістан — центральноазійська країна, що лежить у глибині континенту й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 652 230 км² (41-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 652 230 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни трохи більша за площу території України.

Географія Афганістану
Географічне положення Афганістану
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Південна Азія
Координати 33°00′ пн. ш. 65°00′ сх. д. / 33.000° пн. ш. 65.000° сх. д. / 33.000; 65.000
Територія
Площа 652 230 км² (41-ше)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 5987 км
Рельєф
Тип гірський
Найвища точка гора Ношак (7485 м)
Найнижча точка Аму-Дар'я (258 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Гільменд (1150 км)
Найбільше озеро Водосховище. Каджакі (2 мільярди кубічних метрів км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, кам'яне вугілля, руди кольорових металів, тальк, барит, сірка, залізні руди, кам'яна сіль, коштовне каміння, родючі ґрунти
Стихійні лиха землетруси, повіді, посухи
Екологічні проблеми деградація земель, перевипасання, спустелювання

Назва Редагувати

Офіційна назва — Ісламська Республіка Афганістан, Афганістан (пушту افغانستان‎). Назва країни походить від етноніма афгані та перського стан — країна, як назва території, що заселена афганцями. Або ж від санскритського виразу Упа Гана Стан — земля об'єднаних племен. Уперше зустрічається в XIV столітті.

Історія дослідження території Редагувати

Географічне положення Редагувати

Карта Афганістану від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Афганістану та США

Афганістан — центральноазійська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на північному сході з Китаєм (спільний кордон — 91 км); на заході з Іраном (921 км); на півдні й сході з Пакистаном (2670 км); на півночі з Таджикистаном (1357 км), Туркменістаном (804 км), Узбекистаном (144 км). Загальна довжина державного кордону — 5987 км. Афганістан не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти Редагувати

Час Редагувати

Час у Афганістані: UTC+4,5 (+2,5 години різниці часу з Києвом).

Геологія Редагувати

Див. також: Гідрогеологія Афганістану

Корисні копалини Редагувати

Надра Афганістану багаті на ряд корисних копалин: природний газ, нафту, кам'яне вугілля, мідь, хроміти, тальк, барит, сірку, свинець, цинк, залізну руду, кам'яну сіль, коштовне каміння.

Сейсмічність Редагувати

Вулканізм Редагувати

Див. також: Вулкани Афганістану

Рельєф Редагувати

Середні висоти — 1884 м; найнижча точка — уріз води Аму-Дар'ї (258 м); найвища точка — гора Ношак (7485 м). Високі гори та плоскогір'я займають майже 80 % території Афганістану. Північно-східну частину країни перетинає Гіндукуш — одна з найбільших гірських систем світу (висотою понад 7000 м). У північно-західних районах Афганістану простягаються хребти Паропамізу (до 4231 м). Між ними і Гіндукушем — складна система Хазараджат (до 5143 м). На сході й південному сході — Сулейманові гори. Між відрогами Гіндукушу і Сулеймановими горами розташоване широке Газні-Кандагарське плоскогір'я (понад 2000 м).

Рівнини займають головним чином південно-західні і крайні північні райони Афганістану (близько 20 % території). На південно-західних рівнинах — пустелі: піщана — Регістан, переважно глиняста — Дашті-Марго (Дашті-Маркох).

Клімат Редагувати

Територія Афганістану лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси зі спекотною посушливою погодою, взимку — помірні, що приносять прохолоду. Клімат більшості районів Афганістану різко континентальний, сухий, з великим коливанням річних і добових температур. У горах бувають суворі зими, коли сніг тримається 7—8 місяців. Літо в горах прохолодне. На рівнинах зима м'яка, літо жарке. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, пересічні температури січня 0…+5°C, липня від +25…+30 °C, можливе випадіння снігу. Опадів випадає мало: в більшій частині Афганістану пересічна річна кількість — 350 мм на сході, в горах — близько 800 мм, в пустелях — менше 100 мм.

Афганістан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води Редагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 65,33 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 32080 км² зрошуваних земель.

Річки Редагувати

Річки країни належать безстічним областям Центральної Азії. Найважливіші річки: Амудар'я (протікає на кордоні з Таджикистаном, Пяндж, Мургаб, Геріруд, Гільменд, Кабул.

Озера Редагувати

Найбільші озера: Абі-Істада.

Солончаки Редагувати

Льодовики Редагувати

Ґрунтові води Редагувати

Ґрунти Редагувати

Рослинність Редагувати

Земельні ресурси Афганістану (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 58,1 %,
    • орні землі — 11,9 %,
    • багаторічні насадження — 0,2 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 46 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 2,1 %;
  • інше — 39,8 %.
Див. також: Ліси Афганістану

Тваринний світ Редагувати

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області, рівнинні пустельні території заходу — до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті, гори північного сходу й хребет Гіндукуш — до Нагірно-Азійської провінції Центральноазійської підобласті.

Див. також: Ссавці Афганістану, Птахи Афганістану та Риби Афганістану

Охорона природи Редагувати

Афганістан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо:

Стихійні лиха та екологічні проблеми Редагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування Редагувати

У фізико-географічному відношенні територію Афганістану можна розділити на 3 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Гіндукуш. Крайня південна область Центральноазійської гірської країни, що займає північно-східну частина країни. Морфоструктурно це високий глибово-складчастий гірський хребет. Помірний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних постійно вологих приокеанічних лісів і альпійських лук високогір'їв на заході; субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центральній частині; субтропічних пустель високогір'їв на сході.
  • Центральні гори. Північні окраїнні гори східної області Іранської нагірної країни. Морфоструктурно це середньовисотні й високі глибово-складчасті гори гімалайсько-альпійської системи — Банді-Туркестан, Сафед-Кох, Кохі-Баба, Середньо-Афганські гори, Паропаміз. Субтропічний сезонно посушливий клімат. Ландшафти субтропічних рідколісь і степів високогір'їв, субтропічних степів і пустель високогір'їв.
  • Південно-східні плоскогір'я. Займає південно-східну частину Афганістану. Східна область Іранської нагірної країни (Центрально-Іранське плоскогір'я). Морфоструктурно це середньовисотні складчасті плоскогір'я — Сістан, Регістан. Засолені ґрунти області внутрішнього епізодичного стоку. Субтропічний посушливий клімат. Ландшафти субтропічних лісів, степів і лук високогір'їв на заході; субтропічних пустель і напівпустель, субтропічних рідколісь і степів високогір'їв у центрі й на сході. Оази.
Див. також: Екорегіони Афганістану

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Afghanistan, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. ↑ Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [ ][англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [ ][англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 13 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Афганістан // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океані, 2014.
  9. ↑ ФГАМ, 1964.
  10. Members : [ ][англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література Редагувати

Українською Редагувати

Англійською Редагувати

  • (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Афганістану
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Afganistan centralnoazijska krayina sho lezhit u glibini kontinentu j ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Zagalna plosha krayini 652 230 km 41 she misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 652 230 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km 1 Plosha krayini trohi bilsha za ploshu teritoriyi Ukrayini Geografiya AfganistanuGeografichne polozhennya AfganistanuGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Pivdenna AziyaKoordinati 33 00 pn sh 65 00 sh d 33 000 pn sh 65 000 sh d 33 000 65 000TeritoriyaPlosha 652 230 km 41 she suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 5987 kmRelyefTip girskijNajvisha tochka gora Noshak 7485 m Najnizhcha tochka Amu Dar ya 258 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Gilmend 1150 km Najbilshe ozero Vodoshovishe Kadzhaki 2 milyardi kubichnih metriv km InshePrirodni resursi vuglevodni kam yane vugillya rudi kolorovih metaliv talk barit sirka zalizni rudi kam yana sil koshtovne kaminnya rodyuchi gruntiStihijni liha zemletrusi povidi posuhiEkologichni problemi degradaciya zemel perevipasannya spustelyuvannya Zmist 1 Nazva 2 Istoriya doslidzhennya teritoriyi 3 Geografichne polozhennya 3 1 Krajni punkti 3 2 Chas 4 Geologiya 4 1 Korisni kopalini 4 2 Sejsmichnist 4 3 Vulkanizm 5 Relyef 6 Klimat 7 Vnutrishni vodi 7 1 Richki 7 2 Ozera 7 3 Solonchaki 7 4 Lodoviki 7 5 Gruntovi vodi 8 Grunti 9 Roslinnist 10 Tvarinnij svit 11 Ohorona prirodi 12 Stihijni liha ta ekologichni problemi 13 Fiziko geografichne rajonuvannya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Literatura 16 1 Ukrayinskoyu 16 2 Anglijskoyu 16 3 Rosijskoyu 17 PosilannyaNazva RedaguvatiOficijna nazva Islamska Respublika Afganistan Afganistan pushtu افغانستان 2 Nazva krayini pohodit vid etnonima afgani ta perskogo stan krayina yak nazva teritoriyi sho zaselena afgancyami 3 Abo zh vid sanskritskogo virazu Upa Gana Stan zemlya ob yednanih plemen Upershe zustrichayetsya v XIV stolitti 3 Istoriya doslidzhennya teritoriyi RedaguvatiGeografichne polozhennya Redaguvati nbsp Karta Afganistanu vid OON angl nbsp Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Afganistanu ta SShAAfganistan centralnoazijska krayina sho mezhuye z shistma inshimi krayinami na pivnichnomu shodi z Kitayem spilnij kordon 91 km na zahodi z Iranom 921 km na pivdni j shodi z Pakistanom 2670 km na pivnochi z Tadzhikistanom 1357 km Turkmenistanom 804 km Uzbekistanom 144 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 5987 km 1 Afganistan ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu 4 5 Krajni punkti Redaguvati Dokladnishe Krajni tochki AfganistanuChas Redaguvati Dokladnishe Chas u AfganistaniChas u Afganistani UTC 4 5 2 5 godini riznici chasu z Kiyevom 6 Geologiya RedaguvatiDokladnishe Geologiya Afganistanu nbsp Pokladi mineralnoyi sirovini oksitan Div takozh Gidrogeologiya Afganistanu Korisni kopalini Redaguvati Dokladnishe Korisni kopalini AfganistanuNadra Afganistanu bagati na ryad korisnih kopalin prirodnij gaz naftu kam yane vugillya mid hromiti talk barit sirku svinec cink zaliznu rudu kam yanu sil koshtovne kaminnya 7 Sejsmichnist Redaguvati Dokladnishe Sejsmichnist AfganistanuVulkanizm Redaguvati Div takozh Vulkani AfganistanuRelyef RedaguvatiDokladnishe Relyef AfganistanuSeredni visoti 1884 m najnizhcha tochka uriz vodi Amu Dar yi 258 m najvisha tochka gora Noshak 7485 m Visoki gori ta ploskogir ya zajmayut majzhe 80 teritoriyi Afganistanu Pivnichno shidnu chastinu krayini peretinaye Gindukush odna z najbilshih girskih sistem svitu visotoyu ponad 7000 m U pivnichno zahidnih rajonah Afganistanu prostyagayutsya hrebti Paropamizu do 4231 m Mizh nimi i Gindukushem skladna sistema Hazaradzhat do 5143 m Na shodi j pivdennomu shodi Sulejmanovi gori Mizh vidrogami Gindukushu i Sulejmanovimi gorami roztashovane shiroke Gazni Kandagarske ploskogir ya ponad 2000 m Rivnini zajmayut golovnim chinom pivdenno zahidni i krajni pivnichni rajoni Afganistanu blizko 20 teritoriyi Na pivdenno zahidnih rivninah pusteli pishana Registan perevazhno glinyasta Dashti Margo Dashti Markoh nbsp Relyef Afganistanu nbsp Gipsometrichna karta Afganistanu nbsp Relyef Afganistanu nbsp Suputnikovij znimok poverhni krayini nbsp Karta krayini angl nbsp Hrebet Gindukush nbsp Gora Nushak nbsp Pereval Salang nbsp Dolina Bamian nbsp Dolina ArgandabuKlimat RedaguvatiDokladnishe Klimat AfganistanuTeritoriya Afganistanu lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi 8 Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi zi spekotnoyu posushlivoyu pogodoyu vzimku pomirni sho prinosyat proholodu 9 Klimat bilshosti rajoniv Afganistanu rizko kontinentalnij suhij z velikim kolivannyam richnih i dobovih temperatur U gorah buvayut suvori zimi koli snig trimayetsya 7 8 misyaciv Lito v gorah proholodne Na rivninah zima m yaka lito zharke Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv peresichni temperaturi sichnya 0 5 C lipnya vid 25 30 C mozhlive vipadinnya snigu 9 Opadiv vipadaye malo v bilshij chastini Afganistanu peresichna richna kilkist 350 mm na shodi v gorah blizko 800 mm v pustelyah menshe 100 mm nbsp Sonyachna radiaciya angl nbsp Klimatichna karta Afganistanu za Keppenom nbsp Snig u gorah provinciyi Paktiya nbsp Pilova burya v Dashti Margo Afganistan ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu 10 Vnutrishni vodi RedaguvatiDokladnishe Gidrografiya AfganistanuZagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 65 33 km 1 Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 32080 km zroshuvanih zemel 1 nbsp Gidrografichna merezha Afganistanu nbsp Vodoshovishe Kadzhaki nbsp Ozera Bandi Amir u centralnij chastini krayini Richki Redaguvati Dokladnishe Richki AfganistanuRichki krayini nalezhat bezstichnim oblastyam Centralnoyi Aziyi Najvazhlivishi richki Amudar ya protikaye na kordoni z Tadzhikistanom Pyandzh Murgab Gerirud Gilmend Kabul nbsp Stochishe Gilmendu nbsp Richkovi basejni pritok Gilmendu nbsp Richka Gilmend nbsp Richka Amudar ya na kordoni z Uzbekistanom nbsp Zlittya richok Kabul i Kunar Ozera Redaguvati Dokladnishe Ozera AfganistanuNajbilshi ozera Abi Istada Solonchaki Redaguvati Dokladnishe Solonchaki AfganistanuLodoviki Redaguvati Dokladnishe Lodoviki AfganistanuGruntovi vodi RedaguvatiGrunti RedaguvatiDokladnishe Grunti AfganistanuRoslinnist RedaguvatiDokladnishe Flora AfganistanuZemelni resursi Afganistanu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 58 1 orni zemli 11 9 bagatorichni nasadzhennya 0 2 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 46 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 2 1 inshe 39 8 1 nbsp Dolini pivnichnogo Afganistanu nbsp Dolini centralnogo Afganistanu nbsp Sadi migdalyu pivdennogo Afganistanu nbsp Dolini zahidnogo Afganistanu nbsp Plantaciyi opijnogo maku na pivdennomu zahodi Div takozh Lisi AfganistanuTvarinnij svit RedaguvatiDokladnishe Fauna AfganistanuU zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Golarktichnoyi oblasti rivninni pustelni teritoriyi zahodu do Irano Tureckoyi provinciyi Seredzemnomorskoyi pidoblasti gori pivnichnogo shodu j hrebet Gindukush do Nagirno Azijskoyi provinciyi Centralnoazijskoyi pidoblasti 9 Div takozh Ssavci Afganistanu Ptahi Afganistanu ta Ribi AfganistanuOhorona prirodi RedaguvatiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond AfganistanuAfganistan ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha 1 Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Londonskoyi konvenciyi pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu 1 Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Konvenciyi z ohoroni morskih zhivih resursiv 1 Stihijni liha ta ekologichni problemi RedaguvatiDokladnishe Ekologiya AfganistanuNa teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha rujnivni zemletrusi u Gindukushi povidi posuhi 1 Sered ekologichnih problem varto vidznachiti obmezheni resursi prirodnih dzherel pitnoyi vodi nedostatni tehnologichni zapasi pitnoyi vodi degradaciyu zemel perevipasannya znelisnennya velika chastina lisiv sho zalishilisya virubuyutsya na palivo i budivelni materiali spustelyuvannya zabrudnennya povitrya i vod Fiziko geografichne rajonuvannya RedaguvatiU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Afganistanu mozhna rozdiliti na 3 rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Gindukush Krajnya pivdenna oblast Centralnoazijskoyi girskoyi krayini sho zajmaye pivnichno shidnu chastina krayini Morfostrukturno ce visokij glibovo skladchastij girskij hrebet Pomirnij sezonno posushlivij klimat Landshafti subtropichnih postijno vologih priokeanichnih lisiv i alpijskih luk visokogir yiv na zahodi subtropichnih ridkolis i stepiv visokogir yiv u centralnij chastini subtropichnih pustel visokogir yiv na shodi Centralni gori Pivnichni okrayinni gori shidnoyi oblasti Iranskoyi nagirnoyi krayini Morfostrukturno ce serednovisotni j visoki glibovo skladchasti gori gimalajsko alpijskoyi sistemi Bandi Turkestan Safed Koh Kohi Baba Seredno Afganski gori Paropamiz Subtropichnij sezonno posushlivij klimat Landshafti subtropichnih ridkolis i stepiv visokogir yiv subtropichnih stepiv i pustel visokogir yiv Pivdenno shidni ploskogir ya Zajmaye pivdenno shidnu chastinu Afganistanu Shidna oblast Iranskoyi nagirnoyi krayini Centralno Iranske ploskogir ya Morfostrukturno ce serednovisotni skladchasti ploskogir ya Sistan Registan Zasoleni grunti oblasti vnutrishnogo epizodichnogo stoku Subtropichnij posushlivij klimat Landshafti subtropichnih lisiv stepiv i luk visokogir yiv na zahodi subtropichnih pustel i napivpustel subtropichnih ridkolis i stepiv visokogir yiv u centri j na shodi Oazi Div takozh Ekoregioni AfganistanuDiv takozh RedaguvatiCentralna AziyaPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k Afghanistan Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 a b Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 13 October Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Afganistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeani 2014 a b v FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Atlas svitu golov red I S Rudenko zav red V V Radchenko vidp red O V Vakulenko K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi O Ya Skuratovich N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Baranovska O V Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Afganistan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu Redaguvati angl Graham Bateman The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu Redaguvati ros Avakyan A B Saltankin V P Sharapov V A Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Berlin I A Mihel V M Kurs klimatologii v 3 h tt pod red E S Rubinshtejna L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Zonn I S Drozdov N N Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Groshev B I Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dolgushin L D Osipova G B Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Shlyapnikov A A Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Afganistan Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Pfeffer P Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Afganistanu nbsp Vikishovishe Atlas Afganistanu Topografichna karta Afganistanu 1 300 000 Arhivovano 6 grudnya 2013 u Wayback Machine Karti Afganistanu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Afghanistan angl arh 28 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 13 October Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Afganistan ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl European Soil data centre ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Afganistanu angl Ben Geman Afghanistan Faces Challenges in Developing Viable Resources Greenwire 2006 Berezen Arhivovano z dzherela 12 sichnya 2009 Procitovano 30 travnya 2010 angl Assessment of Undiscovered Petroleum Resources of Northern Afghanistan 2006 U S Geological Survey 2006 Arhivovano z dzherela 20 chervnya 2010 Procitovano 30 travnya 2010 angl Afghanistan Natural Resources and Energy Institute for Afghan Studies Assessment on Resources 2001 Arhivovano z dzherela 26 lipnya 2011 Procitovano 30 travnya 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Geografiya Afganistanu amp oldid 40451500