www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вірменський обряд Вірме нський обря д один зі східних літургійних обрядів Використовується Вірменською апостольською цер

Вірменський обряд

Вірме́нський обря́д — один зі східних літургійних обрядів. Використовується Вірменською апостольською церквою та Вірменською католицькою церквою.

Вірменська церква в Амстердамі, 1783 рік

Історія Редагувати

Вірменський обряд розвинувся в давнину у Вірменії після прийняття країною християнства. У своїх основних рисах обряд склався протягом IV і V століть. Первісною основою обряду були сирійські та грецькі традиції, однак вірменське богослужіння швидко набуло своєї специфіки, чому сприяв перехід на національну мову, яка у V столітті отримала свою писемність, а також певний ізоляціонізм Вірменської церкви протягом перших століть свого існування.

У V—VII століттях на вірменську літургію відчутно вплинуло грецьке єрусалимське богослужіння, що пояснюється зокрема й присутністю вірменської діаспори в Єрусалимі. У період IX—XIII століть вірменський обряд зазнав впливу візантійського богослужіння Константинопольського патріархату. У середньовічний період, починаючи від епохи хрестових походів, до нього проникла низка елементів латинського обряду.

Після утворення в Середньовіччі східнокатолицької вірменської церкви, вона також використовувала в богослужінні вірменський обряд, але дещо латинізований. У XIX столітті в цій церкві запанувала протилежна тенденція на очищення вірмено-католицького богослужіння від латинських запозичень. До кінця XX століття в богослужінні Вірменської апостольської та Вірменської католицької церков практично зникли розбіжності. Вірменський обряд виділяється серед інших християнських літургічних обрядів тим, що протягом всієї історії свого існування використовувався тільки в рамках однієї національно-культурної традиції.

Літургія Редагувати

Фрагмент вірменської літургії

Літургія вірменського обряду дуже змінювалась протягом історії. З V століття основною літургією вірменської церкви була літургія Григорія Просвітителя, видозмінений варіант візантійської літургії Василія Великого. Незважаючи на це в церкві існувала певна літургійна різноманітність, вживалися у богослужінні й інші анафори. У X столітті вірменською мовою було перекладено літургію Василія Великого у вже розвиненій константинопольській формі, в XIII столітті — літургія Іоанна Златоуста. В цей же період вірменською було перекладено і дві анафори західно-сирійського типу. Однак, починаючи з X століття, головною (а починаючи з XIII століття практично єдиною) літургією вірменської церкви стає літургія Афанасія Великого, яка відрізнялася від давньої літургії Григорія Просвітителя значним візантійським впливом. Термін «літургія Григорія Просвітителя» за традицією продовжує іноді застосовуватися стосовно сучасної літургії вірменського обряду, незважаючи на те, що сучасна літургія дуже відрізняється від початкової, створеної в IV столітті. З візантійського обряду запозичено таємні молитви[ru] (особливо антифонні) і такі елементи, як прохальна єктенія, гімн «Єдинородний Сине[ru]», Великий вхід і Херувимська пісня. Вплив латинського обряду позначився в практиці старозавітних читань, місцезнаходженні Символу віри і включенні латинської молитви в кінець Літургії оглашенних[ru].

Богослужбова мова вірменського обряду — грабар. Серед характерних особливостей вірменського обряду — використання в таїнстві Євхаристії нерозбавленого вина (вірменський — єдиний з християнських обрядів, використовує нерозбавлене вино) і опрісноків як літургійного хліба. Служіння на опрісноках[ru] є не латинським запозиченням, а споконвічною традицією. На відміну від дрібних латинських опрісноків — гостій, в літургії Вірменської церкви використовується один великий опріснок з віддрукованим зображенням Розп'яття. Як і в інших Давньосхідних церквах, у літургії вірменського обряду Трисвяте «святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас» співається з додатком, що стосується події, яка святкується. Так на недільній літургії Трисвяте зазвичай співається як «святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, що воскрес із мертвих, помилуй нас».

Одяг священиків та літургійні шати дуже близькі до візантійських. Священик на літургії обов'язково надягає митру, подібну до грецької, а єпископ аналогічну латинській. Особливий предмет богослужбового облачення — сандалі, які знімаються на період Євхаристійного канону і причащання. Богослужіння може супроводжуватися звучанням органу і рипід з бубонцями.

При здійсненні хресного знамення у вірменському обряді використовується триперстне складання[ru], а порядок вчинення ознаки такої — праву руку зі складеними пальцями прикладають спочатку до чола, промовляючи: «Во ім'я Отця», потім трохи нижче грудей зі словами: «і Сина», далі на лівій стороні грудей: «і Духа», і на правій стороні грудей, зі словами: «Святого». Після цього долоню прикладають до грудей і вимовляють: «Амінь!».

Богослужбові книги Редагувати

У вірменському обряді використовуються такі богослужбові книги:

  • Шаракан (вірм. Շարական) — збірка гімнів (шараканів).
  • Айсмавурк (вірм. Յայսմավուրք) — містить короткі житія святих і повчання на свята.
  • Тонацуйц (вірм. Տոնացույց) — перелік свят з читаннями та уставними вказівками (аналогічний типікону).

Календар Редагувати

Церква св. Гаяне. Ечміадзін

У вірменському обряді існує встановлений Григорієм Просвітителем п'ятиденний Передовий піст, що починається за три тижні до Великого посту.

Вірменська апостольська церква відзначає Різдво Христове і Хрещення Господнє 6 січня, в один день під загальною назвою Богоявлення. Вірменська католицька церква, як і більшість східних католицьких церков і Латинська церква, 6 січня святкує Богоявлення, Різдво ж святкує окремо 25 грудня.

Богослужіння добового кола складається з 9 канонічних часів (слідувань), але в сучасній практиці зазвичай правляться далеко не всі часи. Полуношниця і рання, як правило, з'єднуються.

Облаштування храму Редагувати

Вірменські храми мають низку особливостей. Простір храму поділяється на три різновеликі частини. В основній, нижній частині храму розташовуються віряни. Далі, на сходинку вище від основного простору храму, йде солея. Далі, на високому вівтарі розташовується Престол. Праворуч від Престолу (зліва з боку віруючих) у стіні вівтарної апсиди знаходиться ніша для чаші з Дарами, які виносяться на Престол під час літургії.

Вівтар з Престолом відділяється від іншої частини храму завісою, яку відкривають і закривають відповідно чину богослужіння. На відміну від візантійського обряду, де вівтар закритий іконостасом, вірменська літургія проходить відкрито. Тільки у Великий піст Літургія служиться з закритою завісою.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Желтов М. С., Никитин С. И., Акопян Л. О. Армянский обряд. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2001. — Т. III. — С. 356-374. — ISBN 5-89572-008-0.(рос.)
  2. ↑ «Армянский обряд» //Католическая энциклопедия. Т.1. Москва:2002. Ст. 358—359
  3. Алымов В. А. Лекции по исторической литургике [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.] // Библиотека Якова Кротова

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Virme nskij obrya d odin zi shidnih liturgijnih obryadiv Vikoristovuyetsya Virmenskoyu apostolskoyu cerkvoyu ta Virmenskoyu katolickoyu cerkvoyu Virmenska cerkva v Amsterdami 1783 rik Zmist 1 Istoriya 2 Liturgiya 3 Bogosluzhbovi knigi 4 Kalendar 5 Oblashtuvannya hramu 6 Primitki 7 LiteraturaIstoriya RedaguvatiVirmenskij obryad rozvinuvsya v davninu u Virmeniyi pislya prijnyattya krayinoyu hristiyanstva U svoyih osnovnih risah obryad sklavsya protyagom IV i V stolit Pervisnoyu osnovoyu obryadu buli sirijski ta grecki tradiciyi odnak virmenske bogosluzhinnya shvidko nabulo svoyeyi specifiki chomu spriyav perehid na nacionalnu movu yaka u V stolitti otrimala svoyu pisemnist a takozh pevnij izolyacionizm Virmenskoyi cerkvi protyagom pershih stolit svogo isnuvannya U V VII stolittyah na virmensku liturgiyu vidchutno vplinulo grecke yerusalimske bogosluzhinnya sho poyasnyuyetsya zokrema j prisutnistyu virmenskoyi diaspori v Yerusalimi 1 U period IX XIII stolit virmenskij obryad zaznav vplivu vizantijskogo bogosluzhinnya Konstantinopolskogo patriarhatu U serednovichnij period pochinayuchi vid epohi hrestovih pohodiv do nogo pronikla nizka elementiv latinskogo obryadu 2 Pislya utvorennya v Serednovichchi shidnokatolickoyi virmenskoyi cerkvi vona takozh vikoristovuvala v bogosluzhinni virmenskij obryad ale desho latinizovanij U XIX stolitti v cij cerkvi zapanuvala protilezhna tendenciya na ochishennya virmeno katolickogo bogosluzhinnya vid latinskih zapozichen Do kincya XX stolittya v bogosluzhinni Virmenskoyi apostolskoyi ta Virmenskoyi katolickoyi cerkov praktichno znikli rozbizhnosti 2 Virmenskij obryad vidilyayetsya sered inshih hristiyanskih liturgichnih obryadiv tim sho protyagom vsiyeyi istoriyi svogo isnuvannya vikoristovuvavsya tilki v ramkah odniyeyi nacionalno kulturnoyi tradiciyi Liturgiya Redaguvati nbsp Fragment virmenskoyi liturgiyiLiturgiya virmenskogo obryadu duzhe zminyuvalas protyagom istoriyi Z V stolittya osnovnoyu liturgiyeyu virmenskoyi cerkvi bula liturgiya Grigoriya Prosvititelya vidozminenij variant vizantijskoyi liturgiyi Vasiliya Velikogo 1 Nezvazhayuchi na ce v cerkvi isnuvala pevna liturgijna riznomanitnist vzhivalisya u bogosluzhinni j inshi anafori U X stolitti virmenskoyu movoyu bulo perekladeno liturgiyu Vasiliya Velikogo u vzhe rozvinenij konstantinopolskij formi v XIII stolitti liturgiya Ioanna Zlatousta V cej zhe period virmenskoyu bulo perekladeno i dvi anafori zahidno sirijskogo tipu Odnak pochinayuchi z X stolittya golovnoyu a pochinayuchi z XIII stolittya praktichno yedinoyu liturgiyeyu virmenskoyi cerkvi staye liturgiya Afanasiya Velikogo yaka vidriznyalasya vid davnoyi liturgiyi Grigoriya Prosvititelya znachnim vizantijskim vplivom Termin liturgiya Grigoriya Prosvititelya za tradiciyeyu prodovzhuye inodi zastosovuvatisya stosovno suchasnoyi liturgiyi virmenskogo obryadu nezvazhayuchi na te sho suchasna liturgiya duzhe vidriznyayetsya vid pochatkovoyi stvorenoyi v IV stolitti 3 Z vizantijskogo obryadu zapozicheno tayemni molitvi ru osoblivo antifonni i taki elementi yak prohalna yekteniya gimn Yedinorodnij Sine ru Velikij vhid i Heruvimska pisnya Vpliv latinskogo obryadu poznachivsya v praktici starozavitnih chitan misceznahodzhenni Simvolu viri i vklyuchenni latinskoyi molitvi v kinec Liturgiyi oglashennih ru Bogosluzhbova mova virmenskogo obryadu grabar Sered harakternih osoblivostej virmenskogo obryadu vikoristannya v tayinstvi Yevharistiyi nerozbavlenogo vina virmenskij yedinij z hristiyanskih obryadiv vikoristovuye nerozbavlene vino i oprisnokiv yak liturgijnogo hliba Sluzhinnya na oprisnokah ru ye ne latinskim zapozichennyam a spokonvichnoyu tradiciyeyu Na vidminu vid dribnih latinskih oprisnokiv gostij v liturgiyi Virmenskoyi cerkvi vikoristovuyetsya odin velikij oprisnok z viddrukovanim zobrazhennyam Rozp yattya Yak i v inshih Davnoshidnih cerkvah u liturgiyi virmenskogo obryadu Trisvyate svyatij Bozhe Svyatij Kripkij Svyatij Bezsmertnij pomiluj nas spivayetsya z dodatkom sho stosuyetsya podiyi yaka svyatkuyetsya Tak na nedilnij liturgiyi Trisvyate zazvichaj spivayetsya yak svyatij Bozhe Svyatij Kripkij Svyatij Bezsmertnij sho voskres iz mertvih pomiluj nas Odyag svyashenikiv ta liturgijni shati duzhe blizki do vizantijskih Svyashenik na liturgiyi obov yazkovo nadyagaye mitru podibnu do greckoyi a yepiskop analogichnu latinskij Osoblivij predmet bogosluzhbovogo oblachennya sandali yaki znimayutsya na period Yevharistijnogo kanonu i prichashannya Bogosluzhinnya mozhe suprovodzhuvatisya zvuchannyam organu i ripid z buboncyami Pri zdijsnenni hresnogo znamennya u virmenskomu obryadi vikoristovuyetsya triperstne skladannya ru a poryadok vchinennya oznaki takoyi pravu ruku zi skladenimi palcyami prikladayut spochatku do chola promovlyayuchi Vo im ya Otcya potim trohi nizhche grudej zi slovami i Sina dali na livij storoni grudej i Duha i na pravij storoni grudej zi slovami Svyatogo Pislya cogo dolonyu prikladayut do grudej i vimovlyayut Amin Bogosluzhbovi knigi RedaguvatiU virmenskomu obryadi vikoristovuyutsya taki bogosluzhbovi knigi 1 Ch ashoc virm Ճաշոց biblijni chitannya analogichni lekcionariyu ru Pataragatetr virm Պատարագատետր chinosliduvannya liturgiyi Zhamagirk virm Ժամագիրք kniga chasiv shozha z vizantijskim Chasoslovom i latinskim breviariyem Mashtoc virm Մաշտոց trebnik mistit chinosliduvannya tayinstv ta inshih svyashennodijstv Mashtoc dzernadrut yan virm Մաշտոց ձեռնադրութեան trebnik yepiskopa skladayetsya zi sliduvan hirotonij dopovnyuyuchi Mashtoc Sharakan virm Շարական zbirka gimniv sharakaniv Ajsmavurk virm Յայսմավուրք mistit korotki zhitiya svyatih i povchannya na svyata Tonacujc virm Տոնացույց perelik svyat z chitannyami ta ustavnimi vkazivkami analogichnij tipikonu Kalendar Redaguvati nbsp Cerkva sv Gayane EchmiadzinU virmenskomu obryadi isnuye vstanovlenij Grigoriyem Prosvititelem p yatidennij Peredovij pist sho pochinayetsya za tri tizhni do Velikogo postu Virmenska apostolska cerkva vidznachaye Rizdvo Hristove i Hreshennya Gospodnye 6 sichnya v odin den pid zagalnoyu nazvoyu Bogoyavlennya Virmenska katolicka cerkva yak i bilshist shidnih katolickih cerkov i Latinska cerkva 6 sichnya svyatkuye Bogoyavlennya Rizdvo zh svyatkuye okremo 25 grudnya 2 Bogosluzhinnya dobovogo kola skladayetsya z 9 kanonichnih chasiv sliduvan ale v suchasnij praktici zazvichaj pravlyatsya daleko ne vsi chasi Polunoshnicya i rannya yak pravilo z yednuyutsya Oblashtuvannya hramu RedaguvatiVirmenski hrami mayut nizku osoblivostej Prostir hramu podilyayetsya na tri riznoveliki chastini V osnovnij nizhnij chastini hramu roztashovuyutsya viryani Dali na shodinku vishe vid osnovnogo prostoru hramu jde soleya Dali na visokomu vivtari roztashovuyetsya Prestol Pravoruch vid Prestolu zliva z boku viruyuchih u stini vivtarnoyi apsidi znahoditsya nisha dlya chashi z Darami yaki vinosyatsya na Prestol pid chas liturgiyi Vivtar z Prestolom viddilyayetsya vid inshoyi chastini hramu zavisoyu yaku vidkrivayut i zakrivayut vidpovidno chinu bogosluzhinnya Na vidminu vid vizantijskogo obryadu de vivtar zakritij ikonostasom virmenska liturgiya prohodit vidkrito Tilki u Velikij pist Liturgiya sluzhitsya z zakritoyu zavisoyu Primitki Redaguvati a b v Zheltov M S Nikitin S I Akopyan L O Armyanskij obryad Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2001 T III S 356 374 ISBN 5 89572 008 0 ros a b v Armyanskij obryad Katolicheskaya enciklopediya T 1 Moskva 2002 St 358 359 Alymov V A Lekcii po istoricheskoj liturgike Arhivovano 29 sichnya 2019 u Wayback Machine Biblioteka Yakova KrotovaLiteratura RedaguvatiZheltov M S Nikitin S I Akopyan L O Armyanskij obryad Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2001 T III S 356 374 ISBN 5 89572 008 0 ros Armyanskij obryad Katolicheskaya enciklopediya Izd franciskancev T 1 Moskva 2002 Alymov V A Lekcii po istoricheskoj liturgike Arhivovano 29 sichnya 2019 u Wayback Machine Biblioteka Yakova Krotova Obryad Armyanskoj apostolskoj cerkvi Arhivovano 22 lyutogo 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Virmenskij obryad amp oldid 39197842