Ві́ліне (до 1944 року — Бурлюк, крим. Bürlük) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, центр Вілінської сільської ради.
село Віліне | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Бахчисарайський район |
Рада | Вілінська сільська рада |
Облікова картка | Віліне |
Основні дані | |
Населення | 6 913 |
Поштовий індекс | 98433 |
Телефонний код | +380 6554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 44°50′51″ пн. ш. 33°40′16″ сх. д. / 44.84750° пн. ш. 33.67111° сх. д.Координати: 44°50′51″ пн. ш. 33°40′16″ сх. д. / 44.84750° пн. ш. 33.67111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 37 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 98433, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 50б |
Карта | |
Віліне | |
Віліне | |
Мапа | |
Віліне у Вікісховищі |
В околицях села розташований найбільший у колишньому СРСР колекційний виноградник Інституту виноградарства та вина «Магарач».
18 травня 1948 року указом Президії Верховної Ради Української РСР село Бурлюк було перейменоване на Віліне на честь генерал-майора радянської авіації Івана Петровича Віліна, загиблого в 1944 році.
Історія Редагувати
Поблизу сіл Віліного, Берегового та Піщаного знайдено кам'яні знаряддя праці доби палеоліту і бронзи, залишки двох пізньоскіфських поселень (III ст. до н. е.— III ст. н. е.). Городище і могильник того ж часу досліджуються біля Піщаного.
У 2017 р. археологи знайшли фрагменти воріт, оборонного валу, сторожової вежі, бруківки. Серед дрібних предметів — черепиця, різні бронзові прикраси, наконечники стріл, дротики, давньоримська монета і т. д. Знахідки датують ІІ ст. до н. е. — І ст. н. е. і пов'язують з пізньоскіфським населенням.
Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Релігія Редагувати
У селі діє мечеть Алма-Тархан. Збудована 2001 року під керівництвом Духовного управління мусульман Криму. Фінансував будівництво громадянин Саудівської Аравії.
Населення Редагувати
За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 6913 осіб. Мовний склад населення села був таким:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 593 | 8,58 |
російська | 4682 | 67,73 |
кримськотатарська | 1290 | 18,66 |
білоруська | 22 | 0,32 |
вірменська | 8 | 0,12 |
молдавська | 7 | 0,1 |
болгарська | 1 | 0,01 |
німецька | 1 | 0,01 |
угорська | 1 | 0,01 |
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 14 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 травня 2011.
- http://krymology.info/index.php/Вилин,_Иван_Петрович [ 30 квітня 2021 у Wayback Machine.][неавторитетне джерело]
- Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
- Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 7 червня 2022.
Посилання Редагувати
- Сайт «Вілінбург» [ 24 лютого 2009 у Wayback Machine.]