www.wikidata.uk-ua.nina.az

Відчуження філософія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Відчуження Відчу ження соціальний процес що ха

Відчуження (філософія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Відчуження.

Відчу́ження — соціальний процес, що характеризується перетворенням діяльності людини і її результатів на самостійну силу, пануючу над нею і ворожу їй.

Ранні розробки проблематики відчуження Редагувати

У теоріях суспільного договору (Томас Гоббс, Жан-Жак Руссо) під відчуженням розуміли процес деіндивідуалізації соціальних відносин, яке виникало у зв'язку з передачею державі прав особистості.

У філософії Гегеля відчуження було однією з головних категорій. Він розумів відчуження як зовнішній прояв світового розуму у природі та історії й опредметнення сутнісних сил людини.

Останній аспект гегелівського трактування відчуження використовував Людвіг Андреас Фейєрбах для пояснення феномену релігійної віри. Для нього Бог є відчуженням людської сутності, віддаленої від людини і протипоставленої йому.

Мозес Гесс розглядав відчуження, на відміну від Фейєрбаха, не тільки у релігії, але і у політиці та економіці. У нього гроші — це відчуження у економіці, а державна влада — у політиці. У Гесса відчуження мало вже деяке забарвлення фетишизму. На його думку, подолати відчуження можна тільки у новому соціалістичному суспільстві майбутнього.

Марксистське розуміння відчуження Редагувати

Проблему відчуження Карл Маркс розглядає у ранній своїй праці «Економічно-філософські рукописи» [вперше опубліковані 1932 року після смерті Маркса] (Ökonomisch-philosophische Manuskripte, 1844). Власне розуміння відчуження у Маркса формувалось під впливом таких відомих німецьких філософів, як Гегель, Гесс, Фейербах.

У розумінні Маркса, феномен відчуження позначає той стан, коли сили, витворені людиною, повертаються проти неї самої, тобто спостерігається явище ворожості рукотворного світу його творцям, втрати контролю людини над продуктами діяльності. Зі зростанням влади людини над природою зростає і її відчуження. Карл Маркс розрізняє чотири види відчуження:

  • від результатів своєї праці, бо продукти забирає капіталіст і вони надалі «живуть власним життям»;
  • від процесу виробництва, адже слабко уявляє, що робить і для чого;
  • від себе, тому що йому протистоїть власне я, жорстко запрограмоване на виробництво, а не на творчість;
  • від суспільства, а точніше — від власної родової соціальної сутності;

Карл Маркс наголошував, що відчуження — це продукт певного способу виробництва, а саме капіталістичного. Відчуження у нього виступає і причиною, і наслідком капіталізму. Шлях подолання відчуження, за Марксом, — скасування приватної власності.

Ця концепція допомогла Марксу знайти підтримку серед багатьох західних інтелектуалів, вказавши нові недоліки капіталізму. Вплив марксистського розуміння відчуження можна прослідкувати у працях відомих соціологів XX століття.

Філософська думка XX століття Редагувати

Філософська думка XX століття аналізує важливі форми відчуження, які властиві сучасному суспільству. При цьому увага загострюється на тих формах відчуження, де суб'єктом виступає людина, котру залишили без своїх суттєвих характеристик, «обезлюднили». Основними ознаками відчуження у світосприйнятті сучасної людини визнаються:

  • відчуття безсилля перед долею;
  • розуміння відсутності сенсу існування, неможливості досягти якими-небудь діями очікуваний результат;
  • сприйняття оточуючого середовища як світу, де не виконуються взаємні соціальні зобов'язання, зруйнована інституціолізована культура;
  • відчуття самотності та виключності людини з існуючих соціальних зв'язків;
  • відчуття втрати «справжнього Я», самовідчуження.

Еміль Дюркгайм відмічає втрату членами індустріального суспільства відчуття спільності, ріст в них індивідуалізму на відміну від представників традиційного суспільства. Ця теза лягла у розвиток концепції аномії, що описує стан відчуження, породженого індустріалізацією. Той самий процес розглядає і Фердінанд Тенніс у своїй праці «Спільність та суспільство».

За Освальдом Шпенглером, відчуженість наростає по мірі перетворення культури у цивілізацію, у якій господарює бездушний інтелект, без особистісні форми соціальних зв'язків, котрі пригнічують творче начало особистості.

Аналогічні процеси описав і Макс Вебер, який приділив особливу увагу формалізації соціальної організації, її бюрократизації, що супроводжувалася втратою людини її індивідуальної свободи.

Георг Зіммель акцентував увагу на «інтелектуалізації» суспільного життя та відчуження індивіда від соціальних та культурних утворень, його перехід у раціональну «одновимірність». У пізніх роботах Зіммеля відчуження розглядається як результат суперечності між творчими аспектами життя та застигнувши ми формами культури (вчення про «трагедію творчості»).

Роберт Мертон розвинув концепцію аномії Дюркгейма та використав її у аналізі відхилень у поведінці (девіантної поведінки). Веберівська ж теорія отримала друга життя у працях представників франкфуртської школи.

Неофрейдизм вважає джерелом відчуження та самовідчуження людини міжособистісні відносини, соціально-психологічні явища.

Франкфуртська школа бачить причину відчуження у домінуванні раціональності, яка стала ідеологією панування людини і над природою, і над людиною. Шлях подолання відчуження представники школи бачили у поширенні такого світогляду, який був би заснований на «критичному мисленні» та викривав би різні форми хибної свідомості.

Герберт Маркузе розробив концепцію «одновимірної людини». Вона бере участь у нав'язаній їй споживацькій гонці і стає відчуженою від таких своїх соціальних характеристик, як критичне ставлення до існуючого суспільства, здатність до революційної боротьби за його реформування та інше.

Відчуження в екзистенціалізмі Редагувати

Особливий підхід, який вирізнявся з-поміж інших, був у представників екзистенціалізму. Вони розглядали головним джерелом відчуження перетворення техніки у самостійну силу, яка існує за власними законами.

За Карлом Ясперсом, технічне відчуження стало центральним, оскільки техніка все більше заповнює предметне буття людини. Він вважав, що вихід є у розвитку комунікації, у індивідуальному та інтимному спілкуванні, протистоянню будь-якому фанатизму.

В американському екзистенціалізмі як джерело відчуження розглядається не тільки техніка сама по собі, але і прирівнювана до неї раціоналістична філософія, насамперед неопозитивізм. Стверджується, що прийняття установок раціоналізму змушує людини жити не за суб'єктивними законами «життєвого світу», а за законами «наукової картини світу», що і є причиною відчуження. Зняття подібних форм відчуження можливо шляхом переорієнтації на особистісне світосприйняття.

Розрізняючи «справжнє» та «несправжнє» буття, Мартін Гайдеггер розглядає відчуження як форму існування людини у знеособленому світі повсякденності. З його точки зору відчуженість проявляється у виконанні індивідом соціальних ролей, у підкоренні його суспільним нормам поведінки, мислення, мови.

Примітки Редагувати

  1. Мозес Гесс, Мозес Гесс «О сущности денег» [ 16 листопада 2011 у Wayback Machine.].
  2. Карл Маркс, К. Маркс «Економічно-філософські рукописи» [ 2 грудня 2011 у Wayback Machine.].
  3. Карл Ясперс, КАРЛ ЯСПЕРС. ОБЩАЯ ПСИХОПАТОЛОГИЯ. [ 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
  4. Еміль Дюркгайм, Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический этюд [ 17 лютого 2012 у Wayback Machine.].
  5. Фердінанд Тьонніс, Тённис Ф. Общность и общество[недоступне посилання з червня 2019].
  6. Роберт Мертон, Р. Мертон. Социальная структура и аномия [ 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
  7. Мартін Хайдеггер, Хайдеггер М. Закон тождества [ 28 листопада 2011 у Wayback Machine.].

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vidchuzhennya Vidchu zhennya socialnij proces sho harakterizuyetsya peretvorennyam diyalnosti lyudini i yiyi rezultativ na samostijnu silu panuyuchu nad neyu i vorozhu yij Zmist 1 Ranni rozrobki problematiki vidchuzhennya 2 Marksistske rozuminnya vidchuzhennya 3 Filosofska dumka XX stolittya 4 Vidchuzhennya v ekzistencializmi 5 Primitki 6 Div takozh 7 Literatura 8 PosilannyaRanni rozrobki problematiki vidchuzhennya RedaguvatiU teoriyah suspilnogo dogovoru Tomas Gobbs Zhan Zhak Russo pid vidchuzhennyam rozumili proces deindividualizaciyi socialnih vidnosin yake vinikalo u zv yazku z peredacheyu derzhavi prav osobistosti U filosofiyi Gegelya vidchuzhennya bulo odniyeyu z golovnih kategorij Vin rozumiv vidchuzhennya yak zovnishnij proyav svitovogo rozumu u prirodi ta istoriyi j opredmetnennya sutnisnih sil lyudini Ostannij aspekt gegelivskogo traktuvannya vidchuzhennya vikoristovuvav Lyudvig Andreas Fejyerbah dlya poyasnennya fenomenu religijnoyi viri Dlya nogo Bog ye vidchuzhennyam lyudskoyi sutnosti viddalenoyi vid lyudini i protipostavlenoyi jomu Mozes Gess rozglyadav vidchuzhennya na vidminu vid Fejyerbaha ne tilki u religiyi ale i u politici ta ekonomici U nogo groshi ce vidchuzhennya u ekonomici a derzhavna vlada u politici U Gessa vidchuzhennya malo vzhe deyake zabarvlennya fetishizmu Na jogo dumku podolati vidchuzhennya mozhna tilki u novomu socialistichnomu suspilstvi majbutnogo 1 Marksistske rozuminnya vidchuzhennya RedaguvatiProblemu vidchuzhennya Karl Marks rozglyadaye u rannij svoyij praci Ekonomichno filosofski rukopisi vpershe opublikovani 1932 roku pislya smerti Marksa Okonomisch philosophische Manuskripte 1844 Vlasne rozuminnya vidchuzhennya u Marksa formuvalos pid vplivom takih vidomih nimeckih filosofiv yak Gegel Gess Fejerbah U rozuminni Marksa fenomen vidchuzhennya poznachaye toj stan koli sili vitvoreni lyudinoyu povertayutsya proti neyi samoyi tobto sposterigayetsya yavishe vorozhosti rukotvornogo svitu jogo tvorcyam vtrati kontrolyu lyudini nad produktami diyalnosti Zi zrostannyam vladi lyudini nad prirodoyu zrostaye i yiyi vidchuzhennya Karl Marks rozriznyaye chotiri vidi vidchuzhennya vid rezultativ svoyeyi praci bo produkti zabiraye kapitalist i voni nadali zhivut vlasnim zhittyam vid procesu virobnictva adzhe slabko uyavlyaye sho robit i dlya chogo vid sebe tomu sho jomu protistoyit vlasne ya zhorstko zaprogramovane na virobnictvo a ne na tvorchist vid suspilstva a tochnishe vid vlasnoyi rodovoyi socialnoyi sutnosti 2 Karl Marks nagoloshuvav sho vidchuzhennya ce produkt pevnogo sposobu virobnictva a same kapitalistichnogo Vidchuzhennya u nogo vistupaye i prichinoyu i naslidkom kapitalizmu Shlyah podolannya vidchuzhennya za Marksom skasuvannya privatnoyi vlasnosti Cya koncepciya dopomogla Marksu znajti pidtrimku sered bagatoh zahidnih intelektualiv vkazavshi novi nedoliki kapitalizmu Vpliv marksistskogo rozuminnya vidchuzhennya mozhna proslidkuvati u pracyah vidomih sociologiv XX stolittya Filosofska dumka XX stolittya RedaguvatiFilosofska dumka XX stolittya analizuye vazhlivi formi vidchuzhennya yaki vlastivi suchasnomu suspilstvu Pri comu uvaga zagostryuyetsya na tih formah vidchuzhennya de sub yektom vistupaye lyudina kotru zalishili bez svoyih suttyevih harakteristik obezlyudnili Osnovnimi oznakami vidchuzhennya u svitosprijnyatti suchasnoyi lyudini viznayutsya vidchuttya bezsillya pered doleyu rozuminnya vidsutnosti sensu isnuvannya nemozhlivosti dosyagti yakimi nebud diyami ochikuvanij rezultat sprijnyattya otochuyuchogo seredovisha yak svitu de ne vikonuyutsya vzayemni socialni zobov yazannya zrujnovana instituciolizovana kultura vidchuttya samotnosti ta viklyuchnosti lyudini z isnuyuchih socialnih zv yazkiv vidchuttya vtrati spravzhnogo Ya samovidchuzhennya 3 Emil Dyurkgajm vidmichaye vtratu chlenami industrialnogo suspilstva vidchuttya spilnosti rist v nih individualizmu na vidminu vid predstavnikiv tradicijnogo suspilstva Cya teza lyagla u rozvitok koncepciyi anomiyi sho opisuye stan vidchuzhennya porodzhenogo industrializaciyeyu 4 Toj samij proces rozglyadaye i Ferdinand Tennis u svoyij praci Spilnist ta suspilstvo 5 Za Osvaldom Shpenglerom vidchuzhenist narostaye po miri peretvorennya kulturi u civilizaciyu u yakij gospodaryuye bezdushnij intelekt bez osobistisni formi socialnih zv yazkiv kotri prignichuyut tvorche nachalo osobistosti Analogichni procesi opisav i Maks Veber yakij pridiliv osoblivu uvagu formalizaciyi socialnoyi organizaciyi yiyi byurokratizaciyi sho suprovodzhuvalasya vtratoyu lyudini yiyi individualnoyi svobodi Georg Zimmel akcentuvav uvagu na intelektualizaciyi suspilnogo zhittya ta vidchuzhennya individa vid socialnih ta kulturnih utvoren jogo perehid u racionalnu odnovimirnist U piznih robotah Zimmelya vidchuzhennya rozglyadayetsya yak rezultat superechnosti mizh tvorchimi aspektami zhittya ta zastignuvshi mi formami kulturi vchennya pro tragediyu tvorchosti Robert Merton rozvinuv koncepciyu anomiyi Dyurkgejma ta vikoristav yiyi u analizi vidhilen u povedinci deviantnoyi povedinki Veberivska zh teoriya otrimala druga zhittya u pracyah predstavnikiv frankfurtskoyi shkoli 6 Neofrejdizm vvazhaye dzherelom vidchuzhennya ta samovidchuzhennya lyudini mizhosobistisni vidnosini socialno psihologichni yavisha Frankfurtska shkola bachit prichinu vidchuzhennya u dominuvanni racionalnosti yaka stala ideologiyeyu panuvannya lyudini i nad prirodoyu i nad lyudinoyu Shlyah podolannya vidchuzhennya predstavniki shkoli bachili u poshirenni takogo svitoglyadu yakij buv bi zasnovanij na kritichnomu mislenni ta vikrivav bi rizni formi hibnoyi svidomosti Gerbert Markuze rozrobiv koncepciyu odnovimirnoyi lyudini Vona bere uchast u nav yazanij yij spozhivackij gonci i staye vidchuzhenoyu vid takih svoyih socialnih harakteristik yak kritichne stavlennya do isnuyuchogo suspilstva zdatnist do revolyucijnoyi borotbi za jogo reformuvannya ta inshe Vidchuzhennya v ekzistencializmi RedaguvatiOsoblivij pidhid yakij viriznyavsya z pomizh inshih buv u predstavnikiv ekzistencializmu Voni rozglyadali golovnim dzherelom vidchuzhennya peretvorennya tehniki u samostijnu silu yaka isnuye za vlasnimi zakonami Za Karlom Yaspersom tehnichne vidchuzhennya stalo centralnim oskilki tehnika vse bilshe zapovnyuye predmetne buttya lyudini Vin vvazhav sho vihid ye u rozvitku komunikaciyi u individualnomu ta intimnomu spilkuvanni protistoyannyu bud yakomu fanatizmu V amerikanskomu ekzistencializmi yak dzherelo vidchuzhennya rozglyadayetsya ne tilki tehnika sama po sobi ale i pririvnyuvana do neyi racionalistichna filosofiya nasampered neopozitivizm Stverdzhuyetsya sho prijnyattya ustanovok racionalizmu zmushuye lyudini zhiti ne za sub yektivnimi zakonami zhittyevogo svitu a za zakonami naukovoyi kartini svitu sho i ye prichinoyu vidchuzhennya Znyattya podibnih form vidchuzhennya mozhlivo shlyahom pereoriyentaciyi na osobistisne svitosprijnyattya Rozriznyayuchi spravzhnye ta nespravzhnye buttya Martin Gajdegger rozglyadaye vidchuzhennya yak formu isnuvannya lyudini u zneosoblenomu sviti povsyakdennosti Z jogo tochki zoru vidchuzhenist proyavlyayetsya u vikonanni individom socialnih rolej u pidkorenni jogo suspilnim normam povedinki mislennya movi 7 Primitki Redaguvati Mozes Gess Mozes Gess O sushnosti deneg Arhivovano 16 listopada 2011 u Wayback Machine Karl Marks K Marks Ekonomichno filosofski rukopisi Arhivovano 2 grudnya 2011 u Wayback Machine Karl Yaspers KARL YaSPERS OBShAYa PSIHOPATOLOGIYa Arhivovano 20 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Emil Dyurkgajm Dyurkgejm E Samoubijstvo Sociologicheskij etyud Arhivovano 17 lyutogo 2012 u Wayback Machine Ferdinand Tonnis Tyonnis F Obshnost i obshestvo nedostupne posilannya z chervnya 2019 Robert Merton R Merton Socialnaya struktura i anomiya Arhivovano 18 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Martin Hajdegger Hajdegger M Zakon tozhdestva Arhivovano 28 listopada 2011 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiAnomiya Privatna vlasnist Samotnist Kapitalizm KomunizmLiteratura RedaguvatiVidchuzhennya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X S Kiselov Vidchuzhennya politichne Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 105 ISBN 978 966 611 818 2 Karl Marks Ekonomichno filosofski rukopisi 1844 roku Karl Marks i Fridrih Engels Z rannih tvoriv Kiyiv Vidavnictvo politichnoyi literaturi Ukrayini 1973 Stor 483 597 Gerbert Markuze Odnovimirna lyudina Doslidzhennya ideologiyi rozvinutogo industrialnogo suspilstva 1964 glavi z knigi per V Kurganskij Suchasna zarubizhna socialna filosofiya Hrestomatiya Kiyiv Libid 1996 Stor 87 134 Istvan Meszaros Marx s Theory of Alienation London Marlin Press 1970 356 pp angl P K Najdonov V V Bileckij Suchasna socialno filosofska refleksiya vidchuzhennya Vidchuzhennya i virobnicha diyalnist Arhivovano 27 listopada 2018 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiVidchuzhennya Arhivovano 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Vidchuzhennya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 183 Lyuis Mamford Mehanicheskij ritm zhizni Arhivovano 16 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Gerbert Markuze Odnovimirna lyudina 1964 Arhivovano 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine Erih Fromm Chelovek odinok Arhivovano 26 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Garvej Svodos Mif o schastlivom rabochem Arhivovano 10 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Igor Kon Lichnost i obshestvo Arhivovano 10 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Andrej Minaev Problema otchuzhdeniya v sovremennom obshestve predposylki i proyavleniya na primere vysshej shkoly Ukrainy Arhivovano 24 travnya 2022 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vidchuzhennya filosofiya amp oldid 39240235