www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ворошилівка Вороши лівка село в Україні у Гніванській міській громаді Вінницького району Вінницької області Населення ст

Ворошилівка

Вороши́лівка — село в Україні, у Гніванській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 1247 осіб.

село Ворошилівка
Заїжджий двір «Парцелі» (XVIII ст.)
Заїжджий двір «Парцелі» (XVIII ст.)
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Гніванська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020070030069884
Основні дані
Засноване 1552 року
Населення 1247 осіб
Площа 24,1 км²
Густота населення 51,74 осіб/км²
Поштовий індекс 23323
Телефонний код +380 4355
Географічні дані
Географічні координати 49°02′32″ пн. ш. 28°19′57″ сх. д. / 49.04222° пн. ш. 28.33250° сх. д. / 49.04222; 28.33250Координати: 49°02′32″ пн. ш. 28°19′57″ сх. д. / 49.04222° пн. ш. 28.33250° сх. д. / 49.04222; 28.33250
Середня висота
над рівнем моря 		233 м
Водойми р. Південний Буг
Місцева влада
Адреса ради 23323, Вінницька область, Вінницький район, с. Ворошилівка, вул. Центральна, 24а
Карта
Ворошилівка
Ворошилівка
Мапа

 Ворошилівка у Вікісховищі

Географія ред.

Село розташоване на заході Вінницького району по обидва береги р. Південний Буг, у низовині, за 9 км від центру громади Гнівань на кордоні із Жмеринським районом, в 28 км від Вінниці, 20 км від Жмеринки, 9 км від Гнівані та 5 км від автошляху Т 0212.

Сусідні населені пункти:

Гнівань Сутиски
Рижавка Пн Борсків
Зх    Ворошилівка    Сх
Пд
Маянів

Історія ред.

Заснування і назва села ред.

Перше відоме письмове джерело, де згадується назва села, датується 1552 р. У документі йде мова про поділ сіл і містечок на Тиврівщині між польськими та українськими панами, у якому вказано, що родині Семашків дісталися села: Ворошилівка, Маянів, Шершні, Іванківці.
Назва, за переказами, походить від прізвищ козаків Вороша і Шила, які зі своїми загонами оберігали ці місцини від нападів татар і турків. Втім, поселення на місці теперішньої Ворошилівки виникло значно раніше. Воно утворилося при впадінні річки Барана до Південного Бугу.

Модель трипільського житла, знайдена у Ворошилівці

Давнина ред.

У IV–II тис. до н. е., у добу міді та бронзи, на території села проживало населення трипільської культури, що підтверджено археологічними розкопками у 1975–1980 рр. Трипільське поселення мало площу 8 га і знаходилося за 3 км від сучасного центру села на правому березі р. Південний Буг (напроти Гніваньского гранітного кар'єру). Серед знакових знахідок археологів — модель трипільського житла, глиняні дитячі іграшки, посуд.

До пам'яток скіфської доби належать: великий курган між Сутисками та Ворошилівкою в урочищі «Самійлів яр», два поселення (VI — IV ст. до н. е.), три кургани біля села (ліворуч р. Південний Буг), там само — городище.

У ранньому Середньовіччі на місті теперішнього села було поселення тиверців, що зараз зветься «Замчисько» (середина I тис.). Подальша історія Ворошилівки простежується вже після монголо-татарської навали та доби Князівства Литовського, коли за часів Річі Посполитої поселення за нинішньою назвою дісталось у володіння родині Семашків. Від Семена Семашка переходить у спадок його доньці Анні. Про польський період в історії Ворошилівки свідчать спогади про відповідний цвинтар у центрі села, на місті якого влаштовано шкільний стадіон, а надгробки використано при будівництві школи.
Існує легенда про підземний хід від Черленкова замка (у теперішньому с. Селищі) до Ворошилівки.

Козацька доба ред.

У період національно-визвольної війни в 1648–1657 рр. Ворошилівка адміністративно входить до складу Краснянської сотні Брацлавського полку. У Краснянській сотні служили козаки з Ворошилівки — Лесь Стеценко, Матвій Панютенко, Лука Антоненко, Гриць Ілляшенко, Яць Галенко, Матвій Сребринний, Танко Яременко, Денис Юр'єв, Ілько Іванащенко. Серед курінних отаманів сотні був уродженець з Ворошилівки — Олександр Стеценко.
У січні 1651 р. у містечку перебував загін сотника Романа Шпаченка (Шпака), який був передовою сторожею основних сил полковника Данили Нечая, що став табором у містечку Красному. Військо М. Калиновського 9 лютого 1651 р. знищило загін Шпаченка у Ворошилівці разом з усім населенням, а сотник замість того, щоб попередити Нечая про небезпеку, втік до Мурафи, що дозволило полякам здійснити раптовий напад на Красне, знищити козацьку залогу і вбити Д. Нечая

Заїзд «Парцелі»

Панщина ред.

Після Руїни, турецького ярма і повернення у 1699 р. знову до польської корони, Ворошилівка перебуває у власності спадкоємців Семашків — Комаровських (Комарів), Житинських, Красносельських, Бонковських, Галинських, Красицьких. Частина кріпаків (414 чол.) належить Потоцьким.
У 1750 р. в селі було 1050 мешканців. З ліквідуванням у 1797 р. Брацлавського намісництва і переходом в управління Російської імперії магнатське і шляхетське землеволодіння залишилося без змін. Станом на 1 січня 1869 р. Ворошилівка є центром однойменної волості у складі Вінницького повіту. До Ворошилівської волості у той час також належать села — Сутиски, Витава, Рижавка, Маянів, Могилівка.
У Ворошилівці розвивається гончарство, від 1823 р. діє знана навколо суконна фабрика, з 1845 р. — винокурня, насаджуються плантації винограду. Населення головним чином займається рільництвом, рибальством у Бугу, ремісництвом — чоботарством, теслярством, столярством, кравцюванням.

Водночас, селяни продовжували потерпати від панського свавілля. Так, ворошилівська поміщиця примушувала селян сусіднього села Борскова виконувати різні повинності поверх чиншевої плати. Чоловіки працювали один день на тиждень на млині чи на винокурному заводі, жінки — в полі або у дворі. Поміщиця брала плату за кожне фруктове дерево, кущ коноплі. Це призводило до непокори. З'ясовано факт, що у 1831 р. народний месник У. Кармалюк агітував на ярмарку у Ворошилівці. В Державному архіві Вінницької області зберігаються справи про спротив ворошилівських селян поміщикам — Каролині Галинській (за 1851 р.) та Євстафію Красицькому (за 1861 р.)

У середині ХІХ століття в діловодстві місцевої єврейської громади побутувала печатка з зображенням геральдичної троянди (імовірно — давнішого, чинного ще за доби Речі Посполитої герба містечка).

На рубежі XIX — XX століть ред.

Від 1884 р. Ворошилівка — містечко у складі Тиврівської волості Вінницького повіту. В селі є церква, костел, синагога і єврейський молитовний дім; гуральня, пивзавод, водяний млин, цегельня; 14 крамниць та 19 ремісників. У 1875 р. функціонує однокласна школа з 52 учнями та 2 викладачами.

Навколишні землі та виробнича інфраструктура у другій половині XIX ст. зосереджуються в руках магнатів Ярошинських.
Місцеве населення воліє працювати у сусідній Гнівані, через яку прокладено залізницю з Києва на Одесу, і де почали функціонувати вантажна станція, цукровий завод, гранітний кар'єр.
В останню чверть позаминулого століття у Ворошилівці — 360 обійсть з 3300 жителями, серед яких 17,% — євреї. В селі є православна церква, костел, два єврейських молитовних дома, однокласне народне училище. Діють поромний перевіз, аптека, водяний млин, але вже не працюють цегельня та гуральня. Нараховується 30 ремісників. Для містечка визначено 26 базарних днів на рік.
Останніми панами Ворошилівки були Красицькі. В 1903 р. угіддя розподілені між братами та сестрами — Іваном (Яном), Еразмом, Марією та Леонтиною. Перед Першою світовою війною в селі мешкає 5582 жителів у 563 подвір'ях, діє міщанська управа, пункт урядника, однокласне училище, дві православні церкви, костел, дві синагоги, є лікар, євреї тримають аптеку, бакалійну, винну, галантерейну та мануфактурну крамниці, три заїжджих двори, а землі належать братам — Івану Євстратовичу та Еразму Євстратовичу Красицьким, по 400 десятин у кожного. Брати живуть у маєтку і ведуть господарство. По неділях через кожні два тижні у містечку збирається базар.

У Ворошилівці (частково) відбувається дія гумористичного оповідання Шолом-Алейхема «З призову» (1902, з циклу «Записки комівояжера»).

Колишня синагога

Духовне життя ред.

У 1776 р. за гроші поміщика Бонковського побудований костел Св. Матеуша. Католицька парафія налічувала 2549 віруючих з Ворошилівки та таких навколишніх населених пунктів, як — Борсків, Гнівань, Грижинці, Ільківка, Маянів, Могилівка, Рівець, Рижавка, Сутиски, Теодорівка, Витава.
Дерев'яний храм Різдва Богородиці з п'ятиярусним іконостасом побудований у 1750 р. Спочатку був з трьома куполами, але внаслідок повені на Бугу 1844 р. головний купол обрушився, і після реконструкції наступного року церква стала однокупольною. В 1899 р. побудовано новий однокупольний п'ятиглавий дерев'яний храм на камінному фундаменті з дзвіницею поруч. З 1860 р. до утворення у 1875 р. однокласного народного училища існувала церковна школа. Цікавим є факт про справу пароха Івана Красовського, яка слухалася у Вінниці 4 травня 1780 р. Пароха обвинувачували у співмешканні із прихожанкою і позашлюбному батьківстві.

Революційна доба ред.

У вирії революційних подій та із затвердженням радянської влади у Ворошилівці не збереглися ані панські маєтки, ані жодний з храмів. Майно поміщиків Красицьких було розтягнуто місцевими жителями. До першого ревкому села входили Артем Беган, Андрій Скиба, Григорій Коваль; головою обрано Микиту Малого, секретарем — Самійла Слободянюка.
У 1919 р. в селі діяв загін УНР ватажка Артема (А. Онищука).
У 1921 році у Ворошилівці функціонували водяний млин, 11 кузень, 5 майстерень кравців та капелюшників, 6 майстерень із виготовлення взуття, одна майстерня жерстяних виробів і 4 стельмашні. У грудні 1922 року в селі було організовано перший осередок колгоспу. У 1922 році було відкрито семирічну трудову школу з 35 учнями. У поміщицькому будинку влаштували клуб, у якому розгорнула роботу художня самодіяльність, запрацювали лікнепи, хата-читальня, де на обліку було 50 читачів та 200 книг.

У 1923 р. у зв'язку з утворенням Тиврівського району Ворошилівка стала мати сільську раду і зберегла статус містечка. У 1925 р. у зв'язку з черговою адміністративною реформою тимчасово входила до складу Жмеринського району, а від 1932 р. — знову у складі Тиврівського.
У 1924 році було організовано Ворошилівсько-Рижавське об'єднане кооперативне товариство по електрифікації сільського господарства «Світло» та Ворошилівське кооперативне товариство «Плуг». У 1929 в селі був створений колгосп «Комінтерн». Першим його головою був Шутак Тимофій Варламович.
У 1932 р. у неповно-середній семикласній школі працювали 13 викладачів та вчилися 120 учнів. Нову двоповерхову школу на 10 шкільних кімнат побудовано у 1937 р., де викладали 15 педагогів та навчалися 200 школярів.
З 1933 по 1937 рік головою колгоспу працював Чорний Павло Іванович. Жертвами голодомору за офіційною статистикою стали близько 100 осіб, а також 15 жителів с. Підлісівка, яка згодом стала частиною Ворошилівки. Втім, за неофіційними даними, від голоду померли понад 300 чоловік.

Пам'ятник 75 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Другої світової війни

Німецька окупація ред.

З села на другий день війни були мобілізовані 420 чоловіків. Ворошилівка була окупована 17 липня 1941 р. і розділена кордоном по фарватеру Південного Бугу на дві частини — правобережна потрапила до румунської «Трансністрії», лівобережна — до генеральної округи «Житомир» німецького «Рейхскомісаріату Україна». У румунській зоні в центрі села з'явилася жандармерія, патрульний пост по нагляду за кордоном, у приміщенні колгоспної контори — примарія (сільська управа). Старостою був влаштований Володимир Яблочнюк, поліцаями — Сава Ніколюк, Танас Шутак. В центрі села було створено єврейське гетто для місцевих євреїв та тих, що доставлялися з Бессарабії.

Економічним наслідком окупації стали загальні збитки на 322 тис. 323 руб. Селяни лишилися 240 коней, 480 голів великої рогатої худоби, 320 свиней. Знищена була шкільна бібліотека на 4 тис. книг, зруйновано міст через Південний Буг.

У січні 1944 р. внаслідок глибокого рейду у тил противника двох бригад 1-ї танкової армії генерала М. Ю. Катукова були тимчасово відбиті Немирів, Тиврів, Вороновиця, Ворошилівка. 10—11 січня 1944 р. 8-й гвардійський механізований корпус генерала І. Ф. Дрьомова оволодів населеними пунктами Ворошилівка, Маянів, Борсків, Шершні, Тиврів. Втім, контрнаступом німці повернули ці території під свій контроль ще на два місяці.

Остаточне позбавлення від нацистської окупації відбулося 15—17 березня 1944 р. 15-го числа один з полків 151-ї стрілецької дивізії форсував Південний Буг і оволодів на його правому березі Шершнями, Ворошилівкою і Гутою-Шершнівською.

«Совінформбюро» наступного дня повідомило:

У журналі бойових дій 38-ї армії від 17 березня 1944 р. про бої в районі Вінниці і Жмеринки зазначено:

Під час війни 350 осіб з Ворошилівки були нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу, а 224 односельця загинули на фронті.
Загалом, за останні 100 років населення Ворошилівки зменшилось у чотири рази.

Динаміка населення
1750 1800 1889 1913 1972 2013
1050 2519 3300 5582 1551 1247
▲ ▲ ▲ ▼ ▼

Нова історія ред.

Після війни оперативно відбудовано колгоспні приміщення, клуб, навчальну трирічну школу, у якій вже у 1945 р. вчилося 130 дітей.
У 1954 році колгосп імені Свердлова села Ворошилівка об'єднався з колгоспом села Маянова і став багатогалузевим господарством, головним напрямком якого було рослинництво.
У 70-х роках XX ст. населення Ворошилівки становить 1551 чол. Сільраді підпорядковані села Борсків і Маянів. Колгосп ім. Свердлова користується 460 га землі, у тому числі 2800 га орної. Господарство вже спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. Працюють середня школа, клуб, бібліотека, медпункт, пологовий будинок. Є футбольна команда. Виходить багатотиражна колгоспна газета «Прапор комунізму». Партійна організація, створена у 1928 р., нараховує 50 комуніствів, комсомольська — 32 члени.

Голови сільради у повоєнний період ред.

  • Якименко Іван Петрович (від 1945 р.)
  • Петренко Павло Сіпатрович (60-ті рр. XX ст.)
  • Голюк О. П. (на початку 80-х рр. XX ст.)
  • Окунь М. І. (кінець 80-х—1995 р.)
  • Лисак П. П. (від 1996 р.)

Голови колгоспу у повоєнний період ред.

  • Гуменюк Федот Адамович (від 1945 р.)
  • Ткачук Григорій Йосипович (60-ті роки XX ст.)
  • Слободянюк В. А. (1970–1975 рр.)
  • Тихоненко Іван Федорович (1976–1984 рр.)
  • Іскра В. І. (1984–2000 рр.)

Новітня історія ред.

У 1984–2000 рр. відбулась газифікація села, будувались житлові будинки для механізаторів, побудовано будинок культури. Від 2003 р. працює дитячий садок. У школі в 2011 р. навчалося 134 дитини. Орендарями ланів села є ТОВ «Поділлялатінвест» та СФГ «Десна». Працює кафе, 6 приватних магазинів.

Село помилково внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Пам'ятки і персоналії ред.

Пам'ятки ред.

Танська криниця; розкопки Трипільської культури; курган (IV — III тис. до н. е.) в урочищі «Самійлів яр»; два скіфські поселення (VI — IV ст. до н. е.); «Замчисько» (I тис. н. е.); заїжджі двори по вул. Леніна, молитовний будинок (XIX ст.); будинок цеху «Ворошилівські ковбаси» (1914); пам'ятник 75 воїнам-односельцям, загиблим у Другої світової війни (1968).

Видатні люди ред.

Могила композитора П. Ніщинського

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Цит. по: Ролле, Антоний. Побожье в XVII–XVIII вв. : к истории польского землевладения в Брацлавщине. — Киевская старина. — 1890. — № 9. — С. 456–476; № 11. — С. 303–316; № 12. — С. 412–433.
  2. ↑ Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 129.
  3. ↑ Woroszyłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 958. (пол.)
  4. Гусєв С. О., трипільське поселення Ворошилівка на Південному Бузі [Текст] / С. О. Гусєв, І. І. Заєць // Подільська старовина. — 1993. — С. 53-77.
  5. ↑ Тиврівщина: Альбом / Стебелєв А., Очеретяний Є. — Туристичне видання. — Вінниця: ТОВ Нілан-ЛТД, 2015. — 80 с. — ISBN 978-966-924-014-9. — С. 57.
  6. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 13 грудня 2013. 
  7. Там само. — С. 75.
  8. Тамтура А. В., Коваль О. І. Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 34.
  9. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 13 грудня 2013. 
  10. ↑ пол. Epsztein, Tadeusz. Polska Własność Ziemska Na Ukrainie (gubernia kijowska, podolska i wołyńska) w 1890 r. — Warszawa: Wydawnictwo Neriton. Instytut Historii PAN, 2008. — 618 с. — S. 358–359.
  11. Тамтура А. В., Коваль О. І. Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 60.
  12. Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 6.
  13. рос. дореф. Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. Выпускъ девятый. Под редакціею священника Евфимія Cѣцинскаго. Приходы и церкви Подольской епархіи. — Каменецъ-Подольскъ, 1901. — ХХІІІ + 1064 + 175 с. — С. 272.
  14. Тамтура А. В., Коваль О. І. Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 59.
  15. Там само. — С. 71.
  16. Наводиться згідно: Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 130–131.
  17. Державний архів Хмельницької області. — Фонд 226. — Опис 79. — Спр. 5154. — Арк. 265 зв., 267 зв., 271, 272 зв.
  18. Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — II + IV + 636 с.(рос. дореф.)  — С. 77.
  19. Тамтура А. В., Коваль О. І. Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 48, 50.
  20. ↑ рос. дореф. Гульдманъ В. Подольская губернія : опытъ географическо-статистическаго описанія. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1889. — 414 + 64 + 26 с. — С. 351.
  21. Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Кіевской, Подольской и Волынской губерніямъ / М. В. Довнаръ-Запольскій. — Кіевъ : Изд. Т-ва Л. М. Фишъ и П. Е. Вольсовъ, 1913. — 1158 с. (рос. дореф.) — C. 971–972.
  22. рос. дореф. Помѣстное землевладѣніе въ Подольской губерніи. Составилъ В. К. Гульдманъ. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1898. — 362 + 46 + 26 + 3 с. — С. 137.
  23. Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — VIII + 563 с.(рос. дореф.)  — С. 212.
  24. Шолом-Алейхем. Твори в чотирьох томах. Т. 1. К., Дніпро, 1967. - С. 355-363.
  25. рос. дореф. Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. Выпускъ девятый. Под редакціею священника Евфимія Cѣцинскаго. Приходы и церкви Подольской епархіи. — Каменецъ-Подольскъ, 1901. — ХХІІІ + 1064 + 175 с. — С. 273.
  26. рос. дореф. Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. Выпускъ пятый. Подъ редакціей Н.И. Яворскаго. – Каменецъ-Подольскъ, 1890-1891. – ХХІ + 445 с. — С. 46.
  27. Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 132–133.
  28. Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 7.
  29. Тамтура А. В., Коваль О. І. Історія Тиврівщини. — Вінниця: ФОП Барановська Т. П., 2012. — 444 с. — С. 182.
  30. Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 133.
  31. Москаленко, К. С. На Південно-західному напрямі. 1943–1945, спогади командарма, кн. 2. — Київ: Політвидав України, 1984. — С. 252.
  32. Центральний архів Міністерства оборони колишнього СРСР, Ф. 393, оп. 9005, спр. 221, арк.11. // Цит. по: Гальчак, С. У боях за Вінниччину : До 50-річчя визволення області від німецько-нацистських загарбників. — Вінниця, 1994. — С. 24.
  33. Вінниччина в роки Великої вітчизняної війни (1941–1945 рр.): збірник документів і матеріалів. — Одеса: Маяк, 1971. — С. 218.
  34. Весь Юго-Западный край. Справочная и адресная книга по Кіевской, Подольской и Волынской губерніямъ / М. В. Довнаръ-Запольскій. — Кіевъ : Изд. Т-ва Л. М. Фишъ и П. Е. Вольсовъ, 1913. — 1158 с. (рос. дореф.) — C. 971
  35. ↑ История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Винницкая область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. Сов. Энцикл. АН УССР, 1972. — 630 с. — C. 571–572.
  36. Тиврівщина: Краєзнавчі нариси. — смт Тиврів: ТОВ Нілан-ЛТД, 2012. — 306 с. — С. 133–134.
  37. Там само. — С. 134–135.
  38. . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. 
  39. Баніт, Андрій. Невідомий маршал Малиновський. Що пов'язує з Вінниччиною відомого воєначальника? [Текст] / А. Баніт // Подільська радниця. — 2007. — 11 квітня. — С. 3.
  40. Гальчак, С. Д. Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі : ХІХ — поч. ХХІ ст. — Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2011. — 788 с.  — С. 722–723

Посилання ред.

Джерела ред.

Література ред.

  • Вороши́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.571-572
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Voroshi livka selo v Ukrayini u Gnivanskij miskij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1247 osib selo VoroshilivkaZayizhdzhij dvir Parceli XVIII st Zayizhdzhij dvir Parceli XVIII st Krayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Vinnickij rajonGromada Gnivanska miska gromadaKod KATOTTG UA05020070030069884Osnovni daniZasnovane 1552 rokuNaselennya 1247 osibPlosha 24 1 km Gustota naselennya 51 74 osib km Poshtovij indeks 23323Telefonnij kod 380 4355Geografichni daniGeografichni koordinati 49 02 32 pn sh 28 19 57 sh d 49 04222 pn sh 28 33250 sh d 49 04222 28 33250 Koordinati 49 02 32 pn sh 28 19 57 sh d 49 04222 pn sh 28 33250 sh d 49 04222 28 33250Serednya visotanad rivnem morya 233 mVodojmi r Pivdennij BugMisceva vladaAdresa radi 23323 Vinnicka oblast Vinnickij rajon s Voroshilivka vul Centralna 24aKartaVoroshilivkaVoroshilivkaMapa Voroshilivka u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Zasnuvannya i nazva sela 2 2 Davnina 2 3 Kozacka doba 2 4 Panshina 2 5 Na rubezhi XIX XX stolit 2 6 Duhovne zhittya 2 7 Revolyucijna doba 27 2 8 Nimecka okupaciya 2 9 Nova istoriya 2 9 1 Golovi silradi u povoyennij period 2 9 2 Golovi kolgospu u povoyennij period 2 10 Novitnya istoriya 3 Pam yatki i personaliyi 5 3 1 Pam yatki 3 2 Vidatni lyudi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Posilannya 7 Dzherela 8 LiteraturaGeografiya red Selo roztashovane na zahodi Vinnickogo rajonu po obidva beregi r Pivdennij Bug u nizovini za 9 km vid centru gromadi Gnivan na kordoni iz Zhmerinskim rajonom v 28 km vid Vinnici 20 km vid Zhmerinki 9 km vid Gnivani ta 5 km vid avtoshlyahu T 0212 Susidni naseleni punkti nbsp Gnivan Sutiski nbsp Rizhavka Pn BorskivZh Voroshilivka ShPdMayanivIstoriya red Zasnuvannya i nazva sela red Pershe vidome pismove dzherelo de zgaduyetsya nazva sela datuyetsya 1552 r U dokumenti jde mova pro podil sil i mistechok na Tivrivshini mizh polskimi ta ukrayinskimi panami u yakomu vkazano sho rodini Semashkiv distalisya sela Voroshilivka Mayaniv Shershni Ivankivci 1 Nazva za perekazami pohodit vid prizvish kozakiv Vorosha i Shila yaki zi svoyimi zagonami oberigali ci miscini vid napadiv tatar i turkiv Vtim poselennya na misci teperishnoyi Voroshilivki viniklo znachno ranishe 2 Vono utvorilosya pri vpadinni richki Barana do Pivdennogo Bugu 3 nbsp Model tripilskogo zhitla znajdena u VoroshilivciDavnina red U IV II tis do n e u dobu midi ta bronzi na teritoriyi sela prozhivalo naselennya tripilskoyi kulturi sho pidtverdzheno arheologichnimi rozkopkami u 1975 1980 rr Tripilske poselennya malo ploshu 8 ga i znahodilosya za 3 km vid suchasnogo centru sela na pravomu berezi r Pivdennij Bug naproti Gnivanskogo granitnogo kar yeru Sered znakovih znahidok arheologiv model tripilskogo zhitla glinyani dityachi igrashki posud 4 Do pam yatok skifskoyi dobi nalezhat velikij kurgan mizh Sutiskami ta Voroshilivkoyu v urochishi Samijliv yar dva poselennya VI IV st do n e tri kurgani bilya sela livoruch r Pivdennij Bug tam samo gorodishe 5 U rannomu Serednovichchi na misti teperishnogo sela bulo poselennya tiverciv sho zaraz zvetsya Zamchisko seredina I tis 6 Podalsha istoriya Voroshilivki prostezhuyetsya vzhe pislya mongolo tatarskoyi navali ta dobi Knyazivstva Litovskogo koli za chasiv Richi Pospolitoyi poselennya za ninishnoyu nazvoyu distalos u volodinnya rodini Semashkiv Vid Semena Semashka perehodit u spadok jogo donci Anni Pro polskij period v istoriyi Voroshilivki svidchat spogadi pro vidpovidnij cvintar u centri sela na misti yakogo vlashtovano shkilnij stadion a nadgrobki vikoristano pri budivnictvi shkoli 2 Isnuye legenda pro pidzemnij hid vid Cherlenkova zamka u teperishnomu s Selishi do Voroshilivki 7 Kozacka doba red U period nacionalno vizvolnoyi vijni v 1648 1657 rr Voroshilivka administrativno vhodit do skladu Krasnyanskoyi sotni Braclavskogo polku U Krasnyanskij sotni sluzhili kozaki z Voroshilivki Les Stecenko Matvij Panyutenko Luka Antonenko Gric Illyashenko Yac Galenko Matvij Srebrinnij Tanko Yaremenko Denis Yur yev Ilko Ivanashenko Sered kurinnih otamaniv sotni buv urodzhenec z Voroshilivki Oleksandr Stecenko 8 U sichni 1651 r u mistechku perebuvav zagin sotnika Romana Shpachenka Shpaka yakij buv peredovoyu storozheyu osnovnih sil polkovnika Danili Nechaya sho stav taborom u mistechku Krasnomu Vijsko M Kalinovskogo 9 lyutogo 1651 r znishilo zagin Shpachenka u Voroshilivci razom z usim naselennyam a sotnik zamist togo shob poperediti Nechaya pro nebezpeku vtik do Murafi sho dozvolilo polyakam zdijsniti raptovij napad na Krasne znishiti kozacku zalogu i vbiti D Nechaya 9 nbsp Zayizd Parceli Panshina red Pislya Ruyini tureckogo yarma i povernennya u 1699 r znovu do polskoyi koroni Voroshilivka perebuvaye u vlasnosti spadkoyemciv Semashkiv Komarovskih Komariv Zhitinskih Krasnoselskih Bonkovskih Galinskih Krasickih 10 Chastina kripakiv 414 chol nalezhit Potockim 11 U 1750 r v seli bulo 1050 meshkanciv 2 Z likviduvannyam u 1797 r Braclavskogo namisnictva i perehodom v upravlinnya Rosijskoyi imperiyi magnatske i shlyahetske zemlevolodinnya zalishilosya bez zmin Stanom na 1 sichnya 1869 r Voroshilivka ye centrom odnojmennoyi volosti u skladi Vinnickogo povitu Do Voroshilivskoyi volosti u toj chas takozh nalezhat sela Sutiski Vitava Rizhavka Mayaniv Mogilivka 12 U Voroshilivci rozvivayetsya goncharstvo vid 1823 r diye znana navkolo sukonna fabrika z 1845 r vinokurnya nasadzhuyutsya plantaciyi vinogradu 3 Naselennya golovnim chinom zajmayetsya rilnictvom ribalstvom u Bugu remisnictvom chobotarstvom teslyarstvom stolyarstvom kravcyuvannyam 13 Vodnochas selyani prodovzhuvali poterpati vid panskogo svavillya Tak voroshilivska pomishicya primushuvala selyan susidnogo sela Borskova vikonuvati rizni povinnosti poverh chinshevoyi plati Choloviki pracyuvali odin den na tizhden na mlini chi na vinokurnomu zavodi zhinki v poli abo u dvori Pomishicya brala platu za kozhne fruktove derevo kush konopli 14 Ce prizvodilo do nepokori Z yasovano fakt sho u 1831 r narodnij mesnik U Karmalyuk agituvav na yarmarku u Voroshilivci 15 V Derzhavnomu arhivi Vinnickoyi oblasti zberigayutsya spravi pro sprotiv voroshilivskih selyan pomishikam Karolini Galinskij za 1851 r ta Yevstafiyu Krasickomu za 1861 r 16 U seredini HIH stolittya v dilovodstvi miscevoyi yevrejskoyi gromadi pobutuvala pechatka z zobrazhennyam geraldichnoyi troyandi imovirno davnishogo chinnogo she za dobi Rechi Pospolitoyi gerba mistechka 17 Na rubezhi XIX XX stolit red Vid 1884 r Voroshilivka mistechko u skladi Tivrivskoyi volosti Vinnickogo povitu 18 V seli ye cerkva kostel sinagoga i yevrejskij molitovnij dim guralnya pivzavod vodyanij mlin cegelnya 14 kramnic ta 19 remisnikiv U 1875 r funkcionuye odnoklasna shkola z 52 uchnyami ta 2 vikladachami 3 Navkolishni zemli ta virobnicha infrastruktura u drugij polovini XIX st zoseredzhuyutsya v rukah magnativ Yaroshinskih 19 Misceve naselennya voliye pracyuvati u susidnij Gnivani cherez yaku prokladeno zaliznicyu z Kiyeva na Odesu i de pochali funkcionuvati vantazhna stanciya cukrovij zavod granitnij kar yer V ostannyu chvert pozaminulogo stolittya u Voroshilivci 360 obijst z 3300 zhitelyami sered yakih 17 yevreyi V seli ye pravoslavna cerkva kostel dva yevrejskih molitovnih doma odnoklasne narodne uchilishe Diyut poromnij pereviz apteka vodyanij mlin ale vzhe ne pracyuyut cegelnya ta guralnya Narahovuyetsya 30 remisnikiv Dlya mistechka viznacheno 26 bazarnih dniv na rik 20 Ostannimi panami Voroshilivki buli Krasicki V 1903 r ugiddya rozpodileni mizh bratami ta sestrami Ivanom Yanom Erazmom Mariyeyu ta Leontinoyu 10 Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu v seli meshkaye 5582 zhiteliv u 563 podvir yah diye mishanska uprava punkt uryadnika odnoklasne uchilishe dvi pravoslavni cerkvi kostel dvi sinagogi ye likar yevreyi trimayut apteku bakalijnu vinnu galanterejnu ta manufakturnu kramnici tri zayizhdzhih dvori a zemli nalezhat bratam Ivanu Yevstratovichu ta Erazmu Yevstratovichu Krasickim po 400 desyatin u kozhnogo 21 Brati zhivut u mayetku i vedut gospodarstvo 22 Po nedilyah cherez kozhni dva tizhni u mistechku zbirayetsya bazar 23 U Voroshilivci chastkovo vidbuvayetsya diya gumoristichnogo opovidannya Sholom Alejhema Z prizovu 1902 z ciklu Zapiski komivoyazhera 24 nbsp Kolishnya sinagogaDuhovne zhittya red U 1776 r za groshi pomishika Bonkovskogo pobudovanij kostel Sv Mateusha Katolicka parafiya nalichuvala 2549 viruyuchih z Voroshilivki ta takih navkolishnih naselenih punktiv yak Borskiv Gnivan Grizhinci Ilkivka Mayaniv Mogilivka Rivec Rizhavka Sutiski Teodorivka Vitava 3 Derev yanij hram Rizdva Bogorodici z p yatiyarusnim ikonostasom pobudovanij u 1750 r Spochatku buv z troma kupolami ale vnaslidok poveni na Bugu 1844 r golovnij kupol obrushivsya i pislya rekonstrukciyi nastupnogo roku cerkva stala odnokupolnoyu V 1899 r pobudovano novij odnokupolnij p yatiglavij derev yanij hram na kaminnomu fundamenti z dzviniceyu poruch Z 1860 r do utvorennya u 1875 r odnoklasnogo narodnogo uchilisha isnuvala cerkovna shkola 25 Cikavim ye fakt pro spravu paroha Ivana Krasovskogo yaka sluhalasya u Vinnici 4 travnya 1780 r Paroha obvinuvachuvali u spivmeshkanni iz prihozhankoyu i pozashlyubnomu batkivstvi 26 Revolyucijna doba 27 red U viriyi revolyucijnih podij ta iz zatverdzhennyam radyanskoyi vladi u Voroshilivci ne zbereglisya ani panski mayetki ani zhodnij z hramiv Majno pomishikiv Krasickih bulo roztyagnuto miscevimi zhitelyami Do pershogo revkomu sela vhodili Artem Began Andrij Skiba Grigorij Koval golovoyu obrano Mikitu Malogo sekretarem Samijla Slobodyanyuka U 1919 r v seli diyav zagin UNR vatazhka Artema A Onishuka U 1921 roci u Voroshilivci funkcionuvali vodyanij mlin 11 kuzen 5 majsteren kravciv ta kapelyushnikiv 6 majsteren iz vigotovlennya vzuttya odna majsternya zherstyanih virobiv i 4 stelmashni U grudni 1922 roku v seli bulo organizovano pershij oseredok kolgospu U 1922 roci bulo vidkrito semirichnu trudovu shkolu z 35 uchnyami U pomishickomu budinku vlashtuvali klub u yakomu rozgornula robotu hudozhnya samodiyalnist zapracyuvali liknepi hata chitalnya de na obliku bulo 50 chitachiv ta 200 knig U 1923 r u zv yazku z utvorennyam Tivrivskogo rajonu Voroshilivka stala mati silsku radu i zberegla status mistechka U 1925 r u zv yazku z chergovoyu administrativnoyu reformoyu timchasovo vhodila do skladu Zhmerinskogo rajonu a vid 1932 r znovu u skladi Tivrivskogo 28 U 1924 roci bulo organizovano Voroshilivsko Rizhavske ob yednane kooperativne tovaristvo po elektrifikaciyi silskogo gospodarstva Svitlo ta Voroshilivske kooperativne tovaristvo Plug U 1929 v seli buv stvorenij kolgosp Komintern Pershim jogo golovoyu buv Shutak Timofij Varlamovich U 1932 r u nepovno serednij semiklasnij shkoli pracyuvali 13 vikladachiv ta vchilisya 120 uchniv Novu dvopoverhovu shkolu na 10 shkilnih kimnat pobudovano u 1937 r de vikladali 15 pedagogiv ta navchalisya 200 shkolyariv 29 Z 1933 po 1937 rik golovoyu kolgospu pracyuvav Chornij Pavlo Ivanovich Zhertvami golodomoru za oficijnoyu statistikoyu stali blizko 100 osib a takozh 15 zhiteliv s Pidlisivka yaka zgodom stala chastinoyu Voroshilivki Vtim za neoficijnimi danimi vid golodu pomerli ponad 300 cholovik nbsp Pam yatnik 75 voyinam odnoselchanam zagiblim na frontah Drugoyi svitovoyi vijniNimecka okupaciya red Z sela na drugij den vijni buli mobilizovani 420 cholovikiv Voroshilivka bula okupovana 17 lipnya 1941 r i rozdilena kordonom po farvateru Pivdennogo Bugu na dvi chastini pravoberezhna potrapila do rumunskoyi Transnistriyi livoberezhna do generalnoyi okrugi Zhitomir nimeckogo Rejhskomisariatu Ukrayina U rumunskij zoni v centri sela z yavilasya zhandarmeriya patrulnij post po naglyadu za kordonom u primishenni kolgospnoyi kontori primariya silska uprava Starostoyu buv vlashtovanij Volodimir Yablochnyuk policayami Sava Nikolyuk Tanas Shutak V centri sela bulo stvoreno yevrejske getto dlya miscevih yevreyiv ta tih sho dostavlyalisya z Bessarabiyi Ekonomichnim naslidkom okupaciyi stali zagalni zbitki na 322 tis 323 rub Selyani lishilisya 240 konej 480 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 320 svinej Znishena bula shkilna biblioteka na 4 tis knig zrujnovano mist cherez Pivdennij Bug 30 U sichni 1944 r vnaslidok glibokogo rejdu u til protivnika dvoh brigad 1 yi tankovoyi armiyi generala M Yu Katukova buli timchasovo vidbiti Nemiriv Tivriv Voronovicya Voroshilivka 10 11 sichnya 1944 r 8 j gvardijskij mehanizovanij korpus generala I F Dromova ovolodiv naselenimi punktami Voroshilivka Mayaniv Borskiv Shershni Tivriv 31 Vtim kontrnastupom nimci povernuli ci teritoriyi pid svij kontrol she na dva misyaci Ostatochne pozbavlennya vid nacistskoyi okupaciyi vidbulosya 15 17 bereznya 1944 r 15 go chisla odin z polkiv 151 yi strileckoyi diviziyi forsuvav Pivdennij Bug i ovolodiv na jogo pravomu berezi Shershnyami Voroshilivkoyu i Gutoyu Shershnivskoyu 32 Sovinformbyuro nastupnogo dnya povidomilo Na Vinnickom napravlenii nashi vojska prodolzhaya nastuplenie ovladeli rajonnymi centrami Vinnickoj oblasti gorodami Nemirov Tyvrov a takzhe s boyami zanyali bolee 40 drugih naselennyh punktov u tom chisle krupnye naselennye punkty Salnik Medvedka Sosonka Stadnica Tyazhilov Vitava Voroshilovka Sutiski Luka Nemirovskaya Strelchincy Karolina i zheleznodorozhnye stancii Tyushki Gnivan U zhurnali bojovih dij 38 yi armiyi vid 17 bereznya 1944 r pro boyi v rajoni Vinnici i Zhmerinki zaznacheno 237 strelkovoya diviziya 67 strelkovogo korpusa k 18 00 dvumya polkami sovershila marsh iz Gnivani na Voroshilovku m Brailov i odnim strelkovym polkom podhodila k Kozachevke 33 Pid chas vijni 350 osib z Voroshilivki buli nagorodzheni ordenami i medalyami Radyanskogo Soyuzu a 224 odnoselcya zaginuli na fronti Zagalom za ostanni 100 rokiv naselennya Voroshilivki zmenshilos u chotiri razi Dinamika naselennya 2 3 20 34 35 1750 1800 1889 1913 1972 20131050 2519 3300 5582 1551 1247 Nova istoriya red Pislya vijni operativno vidbudovano kolgospni primishennya klub navchalnu tririchnu shkolu u yakij vzhe u 1945 r vchilosya 130 ditej U 1954 roci kolgosp imeni Sverdlova sela Voroshilivka ob yednavsya z kolgospom sela Mayanova i stav bagatogaluzevim gospodarstvom golovnim napryamkom yakogo bulo roslinnictvo U 70 h rokah XX st naselennya Voroshilivki stanovit 1551 chol Silradi pidporyadkovani sela Borskiv i Mayaniv Kolgosp im Sverdlova koristuyetsya 460 ga zemli u tomu chisli 2800 ga ornoyi Gospodarstvo vzhe specializuyetsya na vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi Pracyuyut serednya shkola klub biblioteka medpunkt pologovij budinok Ye futbolna komanda Vihodit bagatotirazhna kolgospna gazeta Prapor komunizmu Partijna organizaciya stvorena u 1928 r narahovuye 50 komunistviv komsomolska 32 chleni 35 Golovi silradi u povoyennij period red Yakimenko Ivan Petrovich vid 1945 r Petrenko Pavlo Sipatrovich 60 ti rr XX st Golyuk O P na pochatku 80 h rr XX st Okun M I kinec 80 h 1995 r Lisak P P vid 1996 r Golovi kolgospu u povoyennij period red Gumenyuk Fedot Adamovich vid 1945 r Tkachuk Grigorij Josipovich 60 ti roki XX st Slobodyanyuk V A 1970 1975 rr Tihonenko Ivan Fedorovich 1976 1984 rr Iskra V I 1984 2000 rr 36 Novitnya istoriya red U 1984 2000 rr vidbulas gazifikaciya sela buduvalis zhitlovi budinki dlya mehanizatoriv pobudovano budinok kulturi Vid 2003 r pracyuye dityachij sadok U shkoli v 2011 r navchalosya 134 ditini Orendaryami laniv sela ye TOV Podillyalatinvest ta SFG Desna Pracyuye kafe 6 privatnih magaziniv 37 nbsp Selo pomilkovo vneseno do pereliku naselenih punktiv yaki potribno perejmenuvati zgidno iz zakonom Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki 38 Pam yatki i personaliyi 5 red Pam yatki red Tanska krinicya rozkopki Tripilskoyi kulturi kurgan IV III tis do n e v urochishi Samijliv yar dva skifski poselennya VI IV st do n e Zamchisko I tis n e zayizhdzhi dvori po vul Lenina molitovnij budinok XIX st budinok cehu Voroshilivski kovbasi 1914 pam yatnik 75 voyinam odnoselcyam zagiblim u Drugoyi svitovoyi vijni 1968 Vidatni lyudi red nbsp Mogila kompozitora P NishinskogoDzhek Delano 1914 1997 amerikanskij fotograf ukrayinskogo pohodzhennya Karpenko Mikola Vasilovich zasluzhenij uchitel URSR uchasnik shturmu Berlina u 1945 r Narodivsya u Voroshilivci prozhivaye u Gnivani Malinovskij Rodion Yakovich 1989 1967 vidatnij radyanskij voyenachalnik derzhavnij diyach dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Faktichno narodivsya u s Klishiv Tivrivskogo rajonu Jogo ditinstvo promajnulo u navkolishnih selah Shenderovi Potushi Sutiskah a takozh u Voroshilivci 39 Nishinskij 1832 1896 vidomij ukrayinskij kompozitor i poet perekladach U 1890 1896 rr chasto perebuvav u rodichiv i prozhivav v seli zajmayuchis perekladom na ukrayinsku movu antichnih klasikiv Pomer 16 bereznya 1896 r i pohovanij na silskomu cvintari Na mogili vstanovleno chotirigrannij obelisk 1911 1957 rr Zberigayetsya dim de zupinyavsya kompozitor U miscevij shkoli stvoreno muzej mitcya Servatinskij Vasil Fedorovich 1924 2010 majster gonchar Prozhivav u seli vid 1948 r Trostogon Mihajlo Ananijovich 1920 2010 filolog poliglot vikladach krayeznavec hudozhnik 40 Div takozh red Tivrivskij rajonPrimitki red Cit po Rolle Antonij Pobozhe v XVII XVIII vv k istorii polskogo zemlevladeniya v Braclavshine Kievskaya starina 1890 9 S 456 476 11 S 303 316 12 S 412 433 a b v g Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 129 a b v g d Woroszylowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 958 pol Gusyev S O tripilske poselennya Voroshilivka na Pivdennomu Buzi Tekst S O Gusyev I I Zayec Podilska starovina 1993 S 53 77 a b Tivrivshina Albom Stebelyev A Ocheretyanij Ye Turistichne vidannya Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 80 s ISBN 978 966 924 014 9 S 57 Istoriya s Voroshilivka na sajti Sutiski smt Sutiskivskogo istorichnogo muzeyu Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 13 grudnya 2013 Tam samo S 75 Tamtura A V Koval O I Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 34 Fedorishen Oleksandr Oborona Vinnicya Vinnici 1651 r fakti i mifi Chas i podiyi 2013 27 chervnya Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 13 grudnya 2013 a b pol Epsztein Tadeusz Polska Wlasnosc Ziemska Na Ukrainie gubernia kijowska podolska i wolynska w 1890 r Warszawa Wydawnictwo Neriton Instytut Historii PAN 2008 618 s S 358 359 Tamtura A V Koval O I Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 60 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 6 ros doref Trudy Podolskago yeparhialnago istoriko statisticheskago komiteta Vypusk devyatyj Pod redakcieyu svyashennika Evfimiya Cѣcinskago Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Kamenec Podolsk 1901 HHIII 1064 175 s S 272 Tamtura A V Koval O I Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 59 Tam samo S 71 Navoditsya zgidno Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 130 131 Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Fond 226 Opis 79 Spr 5154 Ark 265 zv 267 zv 271 272 zv Guldman V Naselennye mѣsta Podolskoj gubernii Alfavitnyj perechen naselennyh mѣst gubernii s ukazaniem nѣkotoryh spravochnyh o nih svѣdѣnij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1893 II IV 636 s ros doref S 77 Tamtura A V Koval O I Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 48 50 a b ros doref Guldman V Podolskaya guberniya opyt geografichesko statisticheskago opisaniya Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij 1889 414 64 26 s S 351 Ves Yugo Zapadnyj kraj Spravochnaya i adresnaya kniga po Kievskoj Podolskoj i Volynskoj guberniyam M V Dovnar Zapolskij Kiev Izd T va L M Fish i P E Volsov 1913 1158 s ros doref C 971 972 ros doref Pomѣstnoe zemlevladѣnie v Podolskoj gubernii Sostavil V K Guldman Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij 1898 362 46 26 3 s S 137 Krylov A Naselennyya mѣsta Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo gubernskago statisticheskogo komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1905 VIII 563 s ros doref S 212 Sholom Alejhem Tvori v chotiroh tomah T 1 K Dnipro 1967 S 355 363 ros doref Trudy Podolskago yeparhialnago istoriko statisticheskago komiteta Vypusk devyatyj Pod redakcieyu svyashennika Evfimiya Cѣcinskago Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Kamenec Podolsk 1901 HHIII 1064 175 s S 273 ros doref Trudy Podolskago yeparhialnago istoriko statisticheskago komiteta Vypusk pyatyj Pod redakciej N I Yavorskago Kamenec Podolsk 1890 1891 HHI 445 s S 46 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 132 133 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 7 Tamtura A V Koval O I Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s S 182 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 133 Moskalenko K S Na Pivdenno zahidnomu napryami 1943 1945 spogadi komandarma kn 2 Kiyiv Politvidav Ukrayini 1984 S 252 Centralnij arhiv Ministerstva oboroni kolishnogo SRSR F 393 op 9005 spr 221 ark 11 Cit po Galchak S U boyah za Vinnichchinu Do 50 richchya vizvolennya oblasti vid nimecko nacistskih zagarbnikiv Vinnicya 1994 S 24 Vinnichchina v roki Velikoyi vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rr zbirnik dokumentiv i materialiv Odesa Mayak 1971 S 218 Ves Yugo Zapadnyj kraj Spravochnaya i adresnaya kniga po Kievskoj Podolskoj i Volynskoj guberniyam M V Dovnar Zapolskij Kiev Izd T va L M Fish i P E Volsov 1913 1158 s ros doref C 971 a b Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR V 26 t Vinnickaya oblast AN USSR In t istorii Gl redkol P T Tronko pred i dr K Gl red Ukr Sov Encikl AN USSR 1972 630 s C 571 572 Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s S 133 134 Tam samo S 134 135 Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Perelik mist ta sil do perejmenuvannya Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 Banit Andrij Nevidomij marshal Malinovskij Sho pov yazuye z Vinnichchinoyu vidomogo voyenachalnika Tekst A Banit Podilska radnicya 2007 11 kvitnya S 3 Galchak S D Rozvitok krayeznavstva u Shidnomu Podilli HIH poch HHI st Vinnicya Merkyuri Podillya 2011 788 s S 722 723Posilannya red Pogoda v seli Voroshilivka Arhivovano 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Voroshilivka na oficijnomu sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhivovano 13 grudnya 2013 u Wayback Machine Oficijnij sajt Tivrivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Oficijnij sajt Tivrivskoyi rajonnoyi radi Oleksandr Gorobec Zapiski horunzhogo Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi pro Voroshilivku Arhivovano 8 lyutogo 2018 u Wayback Machine Woroszylowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 958 pol Kolesnik Viktoriya Vidomi polyaki v istoriyi Vinnichchini Biografichnij slovnik Vinnicya VMGO Rozvitok 2007 1008 s ISBN 966 8877 05 5 Dzherela red Tamtura A V Koval O I Istoriya Tivrivshini Vinnicya FOP Baranovska T P 2012 444 s Tivrivshina Krayeznavchi narisi smt Tivriv TOV Nilan LTD 2012 306 s Tivrivshina Albom Stebelyev A Ocheretyanij Ye Turistichne vidannya Vinnicya TOV Nilan LTD 2015 80 s ISBN 978 966 924 014 9 Sarahan Tetyana Za selom pleminnik Azarova hatu zviv Pro panskij mayetok v s Voroshilivka Gazeta po ukrayinski 2012 1486 21 veresnya Arhivovano 13 grudnya 2013 u Wayback Machine Vusenko V Voroshilivskoyu smakuvali she Vorosh ta Shilo Tekst Pro vidrodzhennya m yasopererobnogo cehu Vinnickogo TOV Komunservis s Voroshilivka Tivrivskogo rajonu Ye foto V Vusenko Silski visti Vinnichchini 2005 4 chervnya Zayec I Tradiciyi tripilskogo mistectva Tekst zbirka naukovih prac I Zayec Tezi dopovidej i povidomlennya dev yatnadcyatoyi Vinnickoyi oblasnoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi 18 lyutogo Vinnicya 1999 S 24 25 Chervinchuk Inna Chi prijde investor u Voroshilivku Tekst Tivrivskij rajon I Chervinchuk 33 kanal 2006 8 bereznya S 5 Cheremosh Volodimir Pisenni krila sivoyi zozuli Tekst Oblasne mistecke svyato u s Voroshilivka Tivrivskogo rajonu z nagodi 174 richchya vid dnya narodzhennya P Nishinskogo V Cheremosh Podoliya 2006 4 listopada Golubaha M Pisenni krila sivoyi zozuli Tekst v seli Voroshilivka Tivrivskogo rajonu vidbulos mistecke svyato pam yati P Nishinskogo M Golubaha Mayak 2006 21 zhovtnya Mayak 2007 6 zhovtnya Homenko Boris Vasilovich Na batkivshini Petra Nishinskogo Tekst v seli Voroshilivka Tivrivskogo rajonu B V Homenko U hrami ridnogo slova statti narisi ta recenziyi B V Homenko Vinnicya 2008 S 143 148 Tamtura Anatolij Malinovskij taki nash Tekst do 110 richnici z dnya narodzhennya Geroya Radyanskogo Soyuzu A Tamtura Mayak 2008 21 listopada Shutak L U svitlim misci podilskomu krayi Tekst pro oblasne svyato prisvyachene kompozitoru zemlyaku P Nishinskomu vidbulos v s Voroshilivka Tivrivskogo rajonu L Shutak Mayak 2009 9 zhovtnya Zayec Ivan Vitoki duhovnoyi kulturi ukrayinskogo narodu monografiya K 2006 S 72 132 Dorogami Vinnichchini Tekst pro istorichni pam yatki Vinnichchini Mit istini 2011 19 serpnya S 10 fotogr Yerofeyeva Svitlana Tanska krinicya u Voroshilivci likuye nirki ta pechinku Tekst pro cilyushe dzherelo u s Voroshilivka Tivrivskogo r nu S Yerofeyeva Podilska radnicya 2011 30 listopada S 5 kol fotogr Kochur G Stolittya ukrayinskoyi Antigoni Tekst G Kochur Vsesvit 2007 11 12 S 150 156 Literatura red Voroshi livka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 571 572 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Voroshilivka amp oldid 40578037