www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимир Олександрович Його Імпера торська Висо кість Вели кий Кня зь Володи мир Олекса ндрович нар 10 22 квітня 1847 С

Володимир Олександрович

Його́ Імпера́торська Висо́кість Вели́кий Кня́зь Володи́мир Олекса́ндрович (нар. 10 (22) квітня 1847, Санкт-Петербург — пом. 4 (17) лютого 1909, Санкт-Петербург) — 4-й син імператора Олександра II та імператриці Марії Олександрівни; сенатор, член Державної ради Російської імперії (з 1872), генерал-ад'ютант, генерал від інфантерії (з 1880), президент Академії мистецтв (1876—1909); молодший брат Олександра III, рідний дядько Миколи ІІ. Був одружений з донькою великого герцога Макленбург-Шверінського Марією Александріною Єлизаветою Елеонор.

Великий князь Володимир Олександрович
Народився 22 квітня 1847(1847-04-22)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 17 лютого 1909(1909-02-17) (61 рік)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Grand Ducal Burial Vaultd
Громадянство Російська імперія
Діяльність державний діяч, військовослужбовець, архітектор
Знання мов російська
Учасник Російсько-турецька війна 1877–78
Членство Петербурзька академія наук
Титул Його Імператорська Високість Великий Князь Володимир Олександрович
Посада член Державної ради Російської імперії
Військове звання генерал, генерал-ад'ютант і генерал від інфантерії
Конфесія православний
Рід Романови
Батько Олександр II (російський імператор)
Мати Марія Олександрівна
Брати, сестри Grand Duchess Alexandra Alexandrovna of Russiad, Nicholas Alexandrovich, Tsesarevich of Russiad, Олександр III, Grand Duke Alexei Alexandrovich of Russiad, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович Романов, Prince George Alexandrovich Yuryevskyd, Юр'євська Ольга Олександрівнаd і Princess Catherine Alexandrovna Yurievskayad
У шлюбі з Марія Павлівна
Діти Кирило Володимирович, Олена Володимирівна, Grand Duke Boris Vladimirovich of Russiad, Grand Duke Andrei Vladimirovich of Russiad і Grand Duke Alexander Vladimirovich of Russiad
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Георгія
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Орден Вірності (Баден)
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Людвіга (Гессен)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Орден Слона
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий хрест ордена Білого Сокола
Кавалер Великого хреста ордена Спасителя
Орден князя Данила I
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден Вендської корони
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Святого Губерта
Золота зброя «За хоробрість» з алмазами

Біографія Редагувати

Палац Володимира Олександровича у Санкт-Петербурзі

У день свого народження (10 квітня 1847 року) був призначений шефом лейб-гвардійського Драгунського полку, який перебував у лейб-гвардійському Преображенському полку і лейб-гвардійському Саперному батальйоні.

Обіймав відповідальний пост Головнокомандувача військами Гвардії та Санкт-Петербурзького Військового Округу. 9 січня 1905 віддав історичний наказ — стріляти по натовпу, що прийшов під стіни Зимового палацу з петицією до царя. У жовтні 1905 року, у зв'язку зі скандальним одруженням старшого сина Кирила, покинув всі посади і подав у відставку.

Маніфестом імператора Олександра III від 14 березня 1881 був призначений регентом на випадок смерті імператора — до повноліття спадкоємця престолу Миколи Олександровича (або у випадку кончини останнього).

Посади:

  • Член Державної ради (з 1872);
  • Член Комітету міністрів;
  • голова Комісії зі спорудження храму Воскресіння Христового (з 1883);
  • почесний член берлінського православного церковного Свято-Князь-Володимирського братства (з 1890);
  • почесний голова Київського товариства старожитностей і мистецтв;
  • почесний член Миколаївської Інженерної академії (з 1899).

Помер 4 лютого 1909 року. Про його смерть було офіційно сповіщено Найвищим маніфестом того ж дня. 7 лютого відбулося перевезення тіла з його палацу в Петропавлівський собор, а 8 лютого — поховання й відспівування, яке очолив митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Антоній. На церемонії були присутні імператор (Микола ІІ), велика княгиня Марія Павлівна (вдова), інші члени імператорської сім'ї, голова Ради міністрів Петро Аркадійович Столипін, а також цар Болгарії Фердинанд I.

Нагороди Редагувати

Володимир Олександрович у нагородах

Російська імперія Редагувати

Королівство Пруссія Редагувати

Королівство Італія Редагувати

Велике герцогство Баден Редагувати

Інші країни Редагувати

Сім'я Редагувати

Володимир Олександрович із сім'єю

16 серпня 1874 одружився в Петербурзі на Марії Павлівні (Марія Александріна Елізабета Елеонор), принцесі Мекленбург-Шверінській, старшій дочці великого герцога Мекленбург-Шверінського Фрідріха Франца II. Дружина приходилася йому троюрідною племінницею по лінії діда з боку батька (подружжя були нащадками російського імператора Павла I) і троюрідною сестрою по лінії бабки з боку батька (подружжя були правнуками пруського короля Фрідріха Вільгельма III і його дружини Луїзи Мекленбург-Стреліцкої).

Діти:

  • Олександр Володимирович (1875—1877);
  • Кирило Володимирович (1876—1938);
  • Борис Володимирович (1877—1943);
  • Андрій Володимирович (1879—1956);
  • Олена Володимирівна (1882—1957).

Родовід Редагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
16. Петро III
 
 
 
 
 
 
 
8. Павло I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17. Катерина II
 
 
 
 
 
 
 
4. Микола І
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
18. Фрідріх ІІ (герцог Вюртембергський)
 
 
 
 
 
 
 
9. Марія Федорівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
19. Фредеріка Бранденбург
 
 
 
 
 
 
 
2. Олександр II
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20. Фрідріх Вільгельм II
 
 
 
 
 
 
 
10. Фрідріх Вільгельм III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21. Фредеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
5. Олександра Федорівна (дружина Миколи I)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22. Карл II (великий герцог Мекленбурзький)
 
 
 
 
 
 
 
11. Луїза (королева Пруссії)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23. Фредеріка Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
1. Великий князь Володимир Олександрович
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
24. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
 
 
 
 
 
 
 
12. Людвіг I Гессенський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська
 
 
 
 
 
 
 
6. Людвиг II (великий герцог Гессенський)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
26. Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський
 
 
 
 
 
 
 
13. Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27. Людвіг Лейнінгенський
 
 
 
 
 
 
 
3. Марія Олександрівна (принцеса Гессен-Дармштадтська)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
28. Карл Фрідріх Баденський
 
 
 
 
 
 
 
14. Карл Людвіг Баденський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
29. Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
7. Вільгельміна Баденська (герцогиня Гессенська)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
30. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
 
 
 
 
 
 
 
15. Амалія Гессен-Дармштадтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31. Генріетта Пфальц-Біркенфельдська
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

  1. ↑ Владимир Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIа. — С. 644.
    d:Track:Q23892903d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q21451679d:Track:Q19908137
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. «Правительственный Вѣстникъ». 15 (27) марта 1881, № 58, стр. 1.
  4. «Правительственный Вестник». 10 (23) февраля 1909, № 30, стр. 4—5.

Джерела Редагувати

  • Крылов-Толстикович А., Барковец О., Великий князь Владимир Александрович. Изд. «Абрис». СПб., 2010. (рос.)
  • Шилов Д. Н., Члены Государственного совета Российской империи 1801—1906. СПб., 2007. — С.132—138. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Jogo Impera torska Viso kist Veli kij Knya z Volodi mir Oleksa ndrovich nar 10 22 kvitnya 1847 Sankt Peterburg pom 4 17 lyutogo 1909 Sankt Peterburg 4 j sin imperatora Oleksandra II ta imperatrici Mariyi Oleksandrivni senator chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi z 1872 general ad yutant general vid infanteriyi z 1880 prezident Akademiyi mistectv 1876 1909 molodshij brat Oleksandra III ridnij dyadko Mikoli II Buv odruzhenij z donkoyu velikogo gercoga Maklenburg Shverinskogo Mariyeyu Aleksandrinoyu Yelizavetoyu Eleonor Velikij knyaz Volodimir OleksandrovichNarodivsya 22 kvitnya 1847 1847 04 22 1 2 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer 17 lyutogo 1909 1909 02 17 2 61 rik Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya Grand Ducal Burial VaultdGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist derzhavnij diyach vijskovosluzhbovec arhitektorZnannya mov rosijskaUchasnik Rosijsko turecka vijna 1877 78Chlenstvo Peterburzka akademiya naukTitul Jogo Imperatorska Visokist Velikij Knyaz Volodimir OleksandrovichPosada chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyiVijskove zvannya general general ad yutant i general vid infanteriyiKonfesiya pravoslavnijRid RomanoviBatko Oleksandr II rosijskij imperator Mati Mariya OleksandrivnaBrati sestri Grand Duchess Alexandra Alexandrovna of Russiad Nicholas Alexandrovich Tsesarevich of Russiad Oleksandr III Grand Duke Alexei Alexandrovich of Russiad Mariya Oleksandrivna Sergij Oleksandrovich Pavlo Oleksandrovich Romanov Prince George Alexandrovich Yuryevskyd Yur yevska Olga Oleksandrivnad i Princess Catherine Alexandrovna YurievskayadU shlyubi z Mariya PavlivnaDiti Kirilo Volodimirovich 1 Olena Volodimirivna 1 Grand Duke Boris Vladimirovich of Russiad 1 Grand Duke Andrei Vladimirovich of Russiad 1 i Grand Duke Alexander Vladimirovich of Russiad 2 Nagorodi Orden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo GeorgiyaOrden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Orden Pour le Merite Prussiya Vishij orden Svyatogo Blagovishennya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Kavaler Velikogo Hresta ordena Koroni ItaliyiOrden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Orden Lyudviga Gessen Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Slona Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Velikij hrest ordena Bilogo SokolaKavaler Velikogo hresta ordena Spasitelya Orden knyazya Danila ILicar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo leva Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaOrden Vendskoyi koroni Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Kavaler ordena Zolotogo runaOrden Svyatogo GubertaZolota zbroya Za horobrist z almazami Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 2 1 Rosijska imperiya 2 2 Korolivstvo Prussiya 2 3 Korolivstvo Italiya 2 4 Velike gercogstvo Baden 2 5 Inshi krayini 3 Sim ya 4 Rodovid 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaBiografiya Redaguvati nbsp Palac Volodimira Oleksandrovicha u Sankt PeterburziU den svogo narodzhennya 10 kvitnya 1847 roku buv priznachenij shefom lejb gvardijskogo Dragunskogo polku yakij perebuvav u lejb gvardijskomu Preobrazhenskomu polku i lejb gvardijskomu Sapernomu bataljoni Obijmav vidpovidalnij post Golovnokomanduvacha vijskami Gvardiyi ta Sankt Peterburzkogo Vijskovogo Okrugu 9 sichnya 1905 viddav istorichnij nakaz strilyati po natovpu sho prijshov pid stini Zimovogo palacu z peticiyeyu do carya U zhovtni 1905 roku u zv yazku zi skandalnim odruzhennyam starshogo sina Kirila pokinuv vsi posadi i podav u vidstavku Manifestom imperatora Oleksandra III vid 14 bereznya 1881 buv priznachenij regentom na vipadok smerti imperatora do povnolittya spadkoyemcya prestolu Mikoli Oleksandrovicha abo u vipadku konchini ostannogo 3 Posadi Chlen Derzhavnoyi radi z 1872 Chlen Komitetu ministriv golova Komisiyi zi sporudzhennya hramu Voskresinnya Hristovogo z 1883 pochesnij chlen berlinskogo pravoslavnogo cerkovnogo Svyato Knyaz Volodimirskogo bratstva z 1890 pochesnij golova Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv pochesnij chlen Mikolayivskoyi Inzhenernoyi akademiyi z 1899 Pomer 4 lyutogo 1909 roku Pro jogo smert bulo oficijno spovisheno Najvishim manifestom togo zh dnya 7 lyutogo vidbulosya perevezennya tila z jogo palacu v Petropavlivskij sobor a 8 lyutogo pohovannya j vidspivuvannya yake ocholiv mitropolit Sankt Peterburzkij i Ladozkij Antonij Na ceremoniyi buli prisutni imperator Mikola II velika knyaginya Mariya Pavlivna vdova inshi chleni imperatorskoyi sim yi golova Radi ministriv Petro Arkadijovich Stolipin a takozh car Bolgariyi Ferdinand I 4 Nagorodi Redaguvati nbsp Volodimir Oleksandrovich u nagorodahRosijska imperiya Redaguvati Orden Andriya Pervozvannogo 22 kvitnya 1847 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 22 kvitnya 1847 Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 22 kvitnya 1847 Orden Bilogo orla 22 kvitnya 1847 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 11 chervnya 1865 Orden Svyatogo Volodimira 4 go klasu 22 kvitnya 1868 2 go klasu z mechami 15 veresnya 1877 1 go klasu 15 travnya 1883 Orden Svyatogo Georgiya 3 go stupenya 14 listopada 1877 Zolota zbroya Za horobrist z almazami 1877 Portret Jogo Velichnosti dlya nosinnya na grudyah 1896 Diamantami vsipanij portret Imperatoriv Mikoli I Oleksandra II Oleksandra III Mikoli II dlya nosinnya na grudyah 1904 Korolivstvo Prussiya Redaguvati Orden Chornogo orla z lancyugom orden 27 lipnya 1857 lancyug 30 serpnya 1872 Orden Chervonogo orla velikij hrest 27 lipnya 1857 Pour le Merite 16 grudnya 1877 Korolivstvo Italiya Redaguvati Vishij orden Svyatogo Blagovishennya kviten 1869 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya velikij hrest kviten 1869 Orden Koroni Italiyi velikij hrest kviten 1869 Velike gercogstvo Baden Redaguvati Orden Virnosti Baden 29 serpnya 1872 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest z lancyugom 29 serpnya 1872 Inshi krayini Redaguvati Orden Lyudviga Gessen velikij hrest 8 chervnya 1857 Orden Takovskogo hresta velikij hrest Korolivstvo Serbiya 27 lipnya 1857 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu Velike gercogstvo Oldenburg 28 lipnya 1860 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1864 Orden Slona Daniya 14 chervnya 1866 Orden Pochesnogo legionu velikij hrest Druga francuzka imperiya 6 chervnya 1867 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 17 chervnya 1867 Orden Spasitelya velikij hrest Korolivstvo Greciya 28 chervnya 1867 Orden knyazya Danila I velikij hrest Knyazivstvo Chornogoriya 22 listopada 1868 Orden Serafimiv Shvedsko norvezka uniya 27 lipnya 1869 Orden Leopolda I velikij hrest z lancyugom Belgiya 13 chervnya 1870 Orden Niderlandskogo leva velikij hrest 1 lipnya 1870 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest Avstro Ugorshina 19 serpnya 1872 Orden Vendskoyi koroni velikij hrest z koronoyu v rudi Meklenburg 22 kvitnya 1874 Zaliznij hrest za perepravu cherez Dunaj v 1877 roci Ob yednane knyazivstvo Voloshini ta Moldovi 1878 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1880 Orden Zolotogo runa Ispaniya 29 zhovtnya 1891 Orden Svyatogo Guberta Korolivstvo Bavariya 1897 Orden hrizantemi z lancyugom Yaponska imperiya 13 kvitnya 1902 Korolivskij Viktorianskij orden pochesnij velikij hrest Britanska imperiya 29 grudnya 1903 Sim ya Redaguvati nbsp Volodimir Oleksandrovich iz sim yeyu16 serpnya 1874 odruzhivsya v Peterburzi na Mariyi Pavlivni Mariya Aleksandrina Elizabeta Eleonor princesi Meklenburg Shverinskij starshij dochci velikogo gercoga Meklenburg Shverinskogo Fridriha Franca II Druzhina prihodilasya jomu troyuridnoyu pleminniceyu po liniyi dida z boku batka podruzhzhya buli nashadkami rosijskogo imperatora Pavla I i troyuridnoyu sestroyu po liniyi babki z boku batka podruzhzhya buli pravnukami pruskogo korolya Fridriha Vilgelma III i jogo druzhini Luyizi Meklenburg Strelickoyi Diti Oleksandr Volodimirovich 1875 1877 Kirilo Volodimirovich 1876 1938 Boris Volodimirovich 1877 1943 Andrij Volodimirovich 1879 1956 Olena Volodimirivna 1882 1957 Rodovid Redaguvati 16 Petro III 8 Pavlo I 17 Katerina II 4 Mikola I 18 Fridrih II gercog Vyurtembergskij 9 Mariya Fedorivna 19 Frederika Brandenburg 2 Oleksandr II 20 Fridrih Vilgelm II 10 Fridrih Vilgelm III 21 Frederika Luyiza Gessen Darmshtadtska 5 Oleksandra Fedorivna druzhina Mikoli I 22 Karl II velikij gercog Meklenburzkij 11 Luyiza koroleva Prussiyi 23 Frederika Karolina Luyiza Gessen Darmshtadtska 1 Velikij knyaz Volodimir Oleksandrovich 24 Lyudvig IX landgraf Gessen Darmshtadtskij 12 Lyudvig I Gessenskij 25 Karolina Pfalc Birkenfeldska 6 Lyudvig II velikij gercog Gessenskij 26 Georg Vilgelm Gessen Darmshtadtskij 13 Luyiza Gessen Darmshtadtska 27 Lyudvig Lejningenskij 3 Mariya Oleksandrivna princesa Gessen Darmshtadtska 28 Karl Fridrih Badenskij 14 Karl Lyudvig Badenskij 29 Karolina Luyiza Gessen Darmshtadtska 7 Vilgelmina Badenska gercoginya Gessenska 30 Lyudvig IX landgraf Gessen Darmshtadtskij 15 Amaliya Gessen Darmshtadtska 31 Genrietta Pfalc Birkenfeldska Primitki Redaguvati a b v g d Vladimir Aleksandrovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1892 T VIa S 644 d Track Q23892903d Track Q656d Track Q602358d Track Q21451679d Track Q19908137 a b v Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pravitelstvennyj Vѣstnik 15 27 marta 1881 58 str 1 Pravitelstvennyj Vestnik 10 23 fevralya 1909 30 str 4 5 Dzherela RedaguvatiKrylov Tolstikovich A Barkovec O Velikij knyaz Vladimir Aleksandrovich Izd Abris SPb 2010 ros Shilov D N Chleny Gosudarstvennogo soveta Rossijskoj imperii 1801 1906 SPb 2007 S 132 138 ros Posilannya RedaguvatiVladimir Aleksandrovich Romanov Arhivovano 31 serpnya 2013 u Wayback Machine Biograficheskij ukazatel sajt Hronos ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volodimir Oleksandrovich amp oldid 36053557