www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрідріх Вільгельм III У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фрідріх Вільгельм Див також Вільгельм III Фрі

Фрідріх-Вільгельм III

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фрідріх-Вільгельм.
Див. також: Вільгельм III

Фрі́дріх-Вільге́льм III (нім. Friedrich Wilhelm III.; 3 серпня 1770(17700803) — 7 червня 1840) — п'ятий прусський король (1797—1840). Останній Брандербурзький маркграф, курфюрст Священної Римської імперії (1797—1806). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Потсдамі, Пруссія. Син прусського короля Фрідріха-Вільгельма II. Внучатий племінник Фрідріха Великого. Батько прусського короля Фрідріха-Вільгельма IV та першого німецького імператора Вільгельма I. Дід німецького імператора Фрідріха ІІІ і російського імператора Олександра II. Вів війни проти революційної Франції та Наполеона (1797—1815). Завдяки рішенням Віденського конгресу (1815) приєднав до Пруссії більшу частину Саксонії, Данциг, Познаньщину, Рейнланд і Вестфалію, шведську Померанію. Об'єднав протестантські течії свого королівства у Прусську унію, запровадивши спільну церковну організацію, богослужіння й архітектурний стиль (1817).

Фрідріх-Вільгельм III
нім. Friedrich Wilhelm III.
Фрідріх-Вільгельм III
16 листопада 1797 — 7 червня 1840
Попередник: Фрідріх-Вільгельм II
Наступник: Фрідріх-Вільгельм IV
 
Народження: 3 серпня 1770(1770-08-03)
Потсдам, Пруссія
Смерть: 7 червня 1840(1840-06-07) (69 років)
Берлін, Пруссія
Поховання: mausoleum of Charlottenburg Parkd
Країна: Королівство Пруссія
Релігія: Кальвіністська церква
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Фрідріх-Вільгельм II
Мати: Фрідеріка Луїза Гессен-Дармштадтська
Шлюб: Луїза (королева Пруссії) і Auguste von Harrachd
Діти: Фрідріх Вільгельм IV, Вільгельм I Гогенцоллерн, Олександра Федорівна, Карл Прусський, Александріна Пруська, Луїза Пруська, Альбрехт Прусський, stillborn daughter von Hohenzollernd, Princess Frederica of Prussiad і Prince Ferdinand of Prussiad
Автограф:
Нагороди: Орден Чорного орла

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Одержав традиційну сувору військову освіту; брав участь у військових кампаніях проти Франції після початку військових дій в 1792.

Фрідріх Вільгельм обіцяв сприяння Австрії, але нічого не зробив після вторгнення в цю країну Наполеона у 1805 році, сподіваючись придбати від Франції взамін за нейтралітет Пруссії Ганновер і інші землі на півночі. Цю винагороду, однак, він отримав лише після того, як відмовився від Ансбаха, Байройт​​а, Клеве та Невшателя. Коли Наполеон завдав поразки австрійським і російським військам під Аустерліцом у 1805 році, вже не можна було ігнорувати заклики чинити опір французам, але прусська армія зазнала нищівної поразки під Єною та Ауерштедтом (1806 рік). У 1807 Фрідріх Вільгельм був змушений підписати мир в Тільзиті, після того як позбувся половини своїх володінь.

У 1807—1812 в Пруссії був проведений ряд адміністративних, соціальних, аграрних і військових реформ, ініціаторами і провідниками яких стали міністр барон фон Штейн (1757—1831), генерал Ґергард фон Шарнгорст (1755—1813), генерал-фельдмаршал Ґнайзенау (1760—1831) і граф Гарденберг (1750—1822).

У 1812 році, ще до вторгнення Наполеона в Росію, французький імператор примусив Австрію і Пруссію підписати з ним договори, згідно з якими ці країни виставляли військові контингенти в допомогу французької армії. Завдяки патріотично налаштованим офіцерам в прусської армії та за сприяння Ґнайзенау, Штейна та інших прусських діячів у 1812 році в Росії. За наказом російського імператора Олександра І був створений російсько-німецький легіон. Передбачалося поповнювати його, між іншим, перебіжчиками з німецьких військ, що діяли проти Росії, а в разі успішного результату війни з французами він повинен був стати осередком всіх ворожих французам елементів в Німеччині, проте німецьких перебіжчиків було дуже мало; легіон поповнювався головним чином з полонених; до червня 1813 р. набрано 5000 осіб, які знаходилися під керівництвом прусських офіцерів і підпорядковувалися прусському військовому статуту.

За договором, укладеним у Петерсвальдау (в липні 1813 г.), Англія взяла на себе утримання Російсько- німецького легіону, причому отримувала право використовувати його на свій розсуд. Відповідно він перейшов під командування генерала Вальмодена і був приєднаний до північної армії (наслідного принца шведського) та брав участь у військових діях на Нижній Ельбі. На початку війни 1815 р. легіон був включений до складу прусських військ і з нього були сформовані 2 піхотні полки, 1 кінний і 2 кінних батареї.

Лише в березні 1813 Фрідріх Вільгельм виступив з відозвою до свого народу, яким санкціонував визвольну війну з французькими окупантами. У 1814 прусська армія у складі союзних військ антинаполеонівської коаліції увійшла в Париж. Фрідріх Вільгельм брав участь в Віденському конгресі (1815), повернувши Рейнську Пруссію, Вестфалію, Познань і частину Саксонії. У ході війни за звільнення Фрідріх-Вільгельм обіцяв народу конституцію і представницьке правління, але під впливом австрійського державного діяча і дипломата Меттерніха відмовився від виконання своїх зобов'язань, а Пруссія разом з Австрією аж до 1848 стала центром реакції.

Сім'я Редагувати

Література Редагувати

  • Thomas Stamm-Kuhlmann: König in Preußens großer Zeit. Friedrich Wilhelm III., der Melancholiker auf dem Thron. Siedler, Berlin 1992.
  • Hans Haussherr. Friedrich Wilhelm III.. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 560–563 (Digitalisat).
  • Julius von Hartmann (Preußen). Friedrich Wilhelm III., König von Preußen // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1877, Band 7, S. 700–729 (ADB:Friedrich Wilhelm III. (König von Preußen)).
  • Birgit Aschmann: Preußens Ruhm und Deutschlands Ehre. Zum nationalen Ehrdiskurs im Vorfeld der preußisch-französischen Kriege des 19. Jahrhunderts, München 2013 (Beiträge zur Militärgeschichte, Bd. 72).
  • Carsten Peter Thiede, Eckhart G. Franz: Jahre mit Luise von Mecklenburg-Strelitz. Archiv für hessische Geschichte und Altertumskunde Bd. 43. Darmstadt 1985.
  • Claudia von Gélieu, Christian von Gélieu: Die Erzieherin von Königin Luise. Salomé de Gélieu. Regensburg 2007, ISBN 978-3-7917-2043-2.
  • Dagmar von Gersdorff: Königin Luise und Friedrich Wilhelm III. Eine Liebe in Preußen. Rowohlt, Reinbek 2001. ISBN 3-499-22615-4.
  • Heinrich von Treitschke: Deutsche Geschichte im Neunzehnten Jahrhundert; verschiedene Ausgaben, zum Beispiel: F. W. Hendel Verlag Leipzig 1928, vor allem Band 1 (zuerst 1879).
  • Otto Hintze: Die Hohenzollern und ihr Werk. Fünfhundert Jahre vaterländischer Geschichte, 6. Aufl., Berlin 1915.
  • Rudolf Ibbeken: Preußen 1807—1813. Staat und Volk als Idee und in Wirklichkeit, Köln/Berlin 1970. (=Veröffentlichungen aus den Archiven Preussischer Kulturbesitz, Bd. 5).
  • Rulemann Friedrich Eylert: Charakterzüge und historische Fragmente aus dem Leben des Königs von Preußen Friedrich Wilhelm III., gesammelt nach eigenen Beobachtungen und selbst gemachten Erfahrungen. Heinrichshofensche Buchhandlung, Magdeburg 1843 (4.Bände mit mehr als 2.000 Seiten). Digitalisat (1842-, 3 Bände)
  • Thomas Stamm-Kuhlmann: Friedrich Wilhelm III. (1797—1840). In: Frank-Lothar Kroll (Hg.): Preußens Herrscher. Von den ersten Hohenzollern bis Wilhelm II., München 2006 (Beck'sche Reihe), S. 197—218.
  • Friedrich Vormbaum: Friedrich Wilhelm der Dritte, König von Preußen, der Gerechte unde Weise. Ein Erinnerungsbuch für alle Preußen, insbes. f.d. preuß. Bürger u. Landmann. Crayen, Leipzig 1841. Digitalisat
  • Lobrede auf Seine hochselige Majestät Friedrich Wilhelm den Dritten, König von Preußen. Mit einem Anhang, Logier, Berlin 1840. Digitalisat
  • Heinrich Menu von Minutoli: Beiträge zu einer künftigen Biographie Friedrich Wilhelms III. so wie einiger Staatsdiener und Beamten seiner nächsten Umgebung: Aus eigener Erfahrung und mündlich verbürgten Mittheilungen zusammengetragen. Mittler, Berlin [u.a.] 1843. Digitalisat
  • Das Testament Friedrich Wilhelm III. und die Thronreden Friedrich Wilhelm IV. bei der Huldigung zu Königsberg und Berlin. Sechs Staatsurkunden f. d. Preuss. Volk, angefügt die beiden Eröffnungsreden d. Herrn v. Rochow u. d. Huldigungseid. G. Eichler, Berlin 1840. Digitalisat

Примітки Редагувати

  1. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх-Вільгельм III

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fridrih Vilgelm Div takozh Vilgelm III Fri drih Vilge lm III nim Friedrich Wilhelm III 3 serpnya 1770 17700803 7 chervnya 1840 p yatij prusskij korol 1797 1840 Ostannij Branderburzkij markgraf kurfyurst Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1797 1806 Predstavnik nimeckoyi dinastiyi Gogencollerniv Narodivsya v Potsdami Prussiya Sin prusskogo korolya Fridriha Vilgelma II Vnuchatij pleminnik Fridriha Velikogo Batko prusskogo korolya Fridriha Vilgelma IV ta pershogo nimeckogo imperatora Vilgelma I Did nimeckogo imperatora Fridriha III i rosijskogo imperatora Oleksandra II Viv vijni proti revolyucijnoyi Franciyi ta Napoleona 1797 1815 Zavdyaki rishennyam Videnskogo kongresu 1815 priyednav do Prussiyi bilshu chastinu Saksoniyi Dancig Poznanshinu Rejnland i Vestfaliyu shvedsku Pomeraniyu Ob yednav protestantski techiyi svogo korolivstva u Prussku uniyu zaprovadivshi spilnu cerkovnu organizaciyu bogosluzhinnya j arhitekturnij stil 1817 Fridrih Vilgelm III nim Friedrich Wilhelm III Fridrih Vilgelm IIIKorol Prussiyi16 listopada 1797 7 chervnya 1840Poperednik Fridrih Vilgelm IINastupnik Fridrih Vilgelm IV Narodzhennya 3 serpnya 1770 1770 08 03 Potsdam PrussiyaSmert 7 chervnya 1840 1840 06 07 69 rokiv Berlin PrussiyaPohovannya mausoleum of Charlottenburg ParkdKrayina Korolivstvo PrussiyaReligiya Kalvinistska cerkvaRid GogencollerniBatko Fridrih Vilgelm IIMati Friderika Luyiza Gessen DarmshtadtskaShlyub Luyiza koroleva Prussiyi i Auguste von HarrachdDiti Fridrih Vilgelm IV Vilgelm I Gogencollern Oleksandra Fedorivna Karl Prusskij Aleksandrina Pruska Luyiza Pruska Albreht Prusskij stillborn daughter von Hohenzollernd 1 Princess Frederica of Prussiad 1 i Prince Ferdinand of Prussiad 1 Avtograf Nagorodi Orden Chornogo orla Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Sim ya 3 Literatura 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiOderzhav tradicijnu suvoru vijskovu osvitu brav uchast u vijskovih kampaniyah proti Franciyi pislya pochatku vijskovih dij v 1792 Fridrih Vilgelm obicyav spriyannya Avstriyi ale nichogo ne zrobiv pislya vtorgnennya v cyu krayinu Napoleona u 1805 roci spodivayuchis pridbati vid Franciyi vzamin za nejtralitet Prussiyi Gannover i inshi zemli na pivnochi Cyu vinagorodu odnak vin otrimav lishe pislya togo yak vidmovivsya vid Ansbaha Bajrojt a Kleve ta Nevshatelya Koli Napoleon zavdav porazki avstrijskim i rosijskim vijskam pid Austerlicom u 1805 roci vzhe ne mozhna bulo ignoruvati zakliki chiniti opir francuzam ale prusska armiya zaznala nishivnoyi porazki pid Yenoyu ta Auershtedtom 1806 rik U 1807 Fridrih Vilgelm buv zmushenij pidpisati mir v Tilziti pislya togo yak pozbuvsya polovini svoyih volodin U 1807 1812 v Prussiyi buv provedenij ryad administrativnih socialnih agrarnih i vijskovih reform iniciatorami i providnikami yakih stali ministr baron fon Shtejn 1757 1831 general Gergard fon Sharngorst 1755 1813 general feldmarshal Gnajzenau 1760 1831 i graf Gardenberg 1750 1822 U 1812 roci she do vtorgnennya Napoleona v Rosiyu francuzkij imperator primusiv Avstriyu i Prussiyu pidpisati z nim dogovori zgidno z yakimi ci krayini vistavlyali vijskovi kontingenti v dopomogu francuzkoyi armiyi Zavdyaki patriotichno nalashtovanim oficeram v prusskoyi armiyi ta za spriyannya Gnajzenau Shtejna ta inshih prusskih diyachiv u 1812 roci v Rosiyi Za nakazom rosijskogo imperatora Oleksandra I buv stvorenij rosijsko nimeckij legion Peredbachalosya popovnyuvati jogo mizh inshim perebizhchikami z nimeckih vijsk sho diyali proti Rosiyi a v razi uspishnogo rezultatu vijni z francuzami vin povinen buv stati oseredkom vsih vorozhih francuzam elementiv v Nimechchini prote nimeckih perebizhchikiv bulo duzhe malo legion popovnyuvavsya golovnim chinom z polonenih do chervnya 1813 r nabrano 5000 osib yaki znahodilisya pid kerivnictvom prusskih oficeriv i pidporyadkovuvalisya prusskomu vijskovomu statutu Za dogovorom ukladenim u Petersvaldau v lipni 1813 g Angliya vzyala na sebe utrimannya Rosijsko nimeckogo legionu prichomu otrimuvala pravo vikoristovuvati jogo na svij rozsud Vidpovidno vin perejshov pid komanduvannya generala Valmodena i buv priyednanij do pivnichnoyi armiyi naslidnogo princa shvedskogo ta brav uchast u vijskovih diyah na Nizhnij Elbi Na pochatku vijni 1815 r legion buv vklyuchenij do skladu prusskih vijsk i z nogo buli sformovani 2 pihotni polki 1 kinnij i 2 kinnih batareyi Lishe v berezni 1813 Fridrih Vilgelm vistupiv z vidozvoyu do svogo narodu yakim sankcionuvav vizvolnu vijnu z francuzkimi okupantami U 1814 prusska armiya u skladi soyuznih vijsk antinapoleonivskoyi koaliciyi uvijshla v Parizh Fridrih Vilgelm brav uchast v Videnskomu kongresi 1815 povernuvshi Rejnsku Prussiyu Vestfaliyu Poznan i chastinu Saksoniyi U hodi vijni za zvilnennya Fridrih Vilgelm obicyav narodu konstituciyu i predstavnicke pravlinnya ale pid vplivom avstrijskogo derzhavnogo diyacha i diplomata Metterniha vidmovivsya vid vikonannya svoyih zobov yazan a Prussiya razom z Avstriyeyu azh do 1848 stala centrom reakciyi Sim ya RedaguvatiDokladnishe GogencollerniBatko Fridrih Vilgelm II Matir Friderika Luyiza Gessen Darmshtadtska 1 sha druzhina z 1793 Luyiza Meklenburg Strelicka donka gercoga Karla II Meklenburg Strelickogo Diti Fridrih Vilgelm IV 1795 1861 prusskij korol 1840 1861 Vilgelm I Gogencollern 1797 1888 nimeckij imperator 1871 1888 prusskij korol 1861 1888 Sharlotta Oleksandra Fedorivna 1798 1860 druzhina imperatora Mikolu I matir Oleksandra II Karl 1801 1883 Aleksandrina 1803 1892 odruzhena z Paulem Fridrihom velikim gercogom Meklenburg Shverinskim Luyiza 1808 1870 Albreht 1809 1872 2 ga druzhina z 1824 Avgusta LignickaLiteratura RedaguvatiThomas Stamm Kuhlmann Konig in Preussens grosser Zeit Friedrich Wilhelm III der Melancholiker auf dem Thron Siedler Berlin 1992 Hans Haussherr Friedrich Wilhelm III Neue Deutsche Biographie Berlin 1961 Band 5 S 560 563 Digitalisat Julius von Hartmann Preussen Friedrich Wilhelm III Konig von Preussen Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1877 Band 7 S 700 729 ADB Friedrich Wilhelm III Konig von Preussen Birgit Aschmann Preussens Ruhm und Deutschlands Ehre Zum nationalen Ehrdiskurs im Vorfeld der preussisch franzosischen Kriege des 19 Jahrhunderts Munchen 2013 Beitrage zur Militargeschichte Bd 72 Carsten Peter Thiede Eckhart G Franz Jahre mit Luise von Mecklenburg Strelitz Archiv fur hessische Geschichte und Altertumskunde Bd 43 Darmstadt 1985 Claudia von Gelieu Christian von Gelieu Die Erzieherin von Konigin Luise Salome de Gelieu Regensburg 2007 ISBN 978 3 7917 2043 2 Dagmar von Gersdorff Konigin Luise und Friedrich Wilhelm III Eine Liebe in Preussen Rowohlt Reinbek 2001 ISBN 3 499 22615 4 Heinrich von Treitschke Deutsche Geschichte im Neunzehnten Jahrhundert verschiedene Ausgaben zum Beispiel F W Hendel Verlag Leipzig 1928 vor allem Band 1 zuerst 1879 Otto Hintze Die Hohenzollern und ihr Werk Funfhundert Jahre vaterlandischer Geschichte 6 Aufl Berlin 1915 Rudolf Ibbeken Preussen 1807 1813 Staat und Volk als Idee und in Wirklichkeit Koln Berlin 1970 Veroffentlichungen aus den Archiven Preussischer Kulturbesitz Bd 5 Rulemann Friedrich Eylert Charakterzuge und historische Fragmente aus dem Leben des Konigs von Preussen Friedrich Wilhelm III gesammelt nach eigenen Beobachtungen und selbst gemachten Erfahrungen Heinrichshofensche Buchhandlung Magdeburg 1843 4 Bande mit mehr als 2 000 Seiten Digitalisat 1842 3 Bande Thomas Stamm Kuhlmann Friedrich Wilhelm III 1797 1840 In Frank Lothar Kroll Hg Preussens Herrscher Von den ersten Hohenzollern bis Wilhelm II Munchen 2006 Beck sche Reihe S 197 218 Friedrich Vormbaum Friedrich Wilhelm der Dritte Konig von Preussen der Gerechte unde Weise Ein Erinnerungsbuch fur alle Preussen insbes f d preuss Burger u Landmann Crayen Leipzig 1841 Digitalisat Lobrede auf Seine hochselige Majestat Friedrich Wilhelm den Dritten Konig von Preussen Mit einem Anhang Logier Berlin 1840 Digitalisat Heinrich Menu von Minutoli Beitrage zu einer kunftigen Biographie Friedrich Wilhelms III so wie einiger Staatsdiener und Beamten seiner nachsten Umgebung Aus eigener Erfahrung und mundlich verburgten Mittheilungen zusammengetragen Mittler Berlin u a 1843 Digitalisat Das Testament Friedrich Wilhelm III und die Thronreden Friedrich Wilhelm IV bei der Huldigung zu Konigsberg und Berlin Sechs Staatsurkunden f d Preuss Volk angefugt die beiden Eroffnungsreden d Herrn v Rochow u d Huldigungseid G Eichler Berlin 1840 DigitalisatPrimitki Redaguvati a b v Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Posilannya RedaguvatiFridrih Vilgelm III Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih Vilgelm III Andriyivskij kavaler korol Fridrih Vilgelm III ros Bibliografiya Friedrich Wilhelm III Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Fridrih Vilgelm III Cifrova biblioteka Nimechchini Die Einfuhrung der evangelischen Union und die Verfolgung der Evangelisch Lutherischen Kirche in Preussen Arhivovano 25 bereznya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fridrih Vilgelm III amp oldid 40355242