www.wikidata.uk-ua.nina.az

Амалія Гессен Дармштадтська У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Амалія Фредеріка нім Friederike Amalie von Hes

Амалія Гессен-Дармштадтська

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Амалія.

Фредеріка Амалія Гессен-Дармштадтська (нім. Friederike Amalie von Hessen-Darmstadt, 20 червня 1754 — 21 липня 1832) — принцеса Гессен-Дармштадтська, донька ландграфа Гессен-Дармштадту Людвіга IX та пфальцграфині Цвайбрюкенської Генрієтти Кароліни, дружина спадкоємного принца Бадену Карла Людвіга.

Амалія Гессен-Дармштадтська
нім. Amalie von Hessen-Darmstadt
Ім'я при народженні нім. Friederike Amalie von Hessen-Darmstadt
Прізвисько Теща Європи
Народилася 20 червня 1754(1754-06-20)
Пренцлау, Бранденбург, Німеччина
Померла 21 липня 1832(1832-07-21) (78 років) або 28 липня 1832(1832-07-28) (78 років)
Брухзаль
Поховання St. Michael Pforzheimd
Країна  Гессен-Дармштадт
Діяльність аристократка
Знання мов німецька
Титул спадкоємна принцеса Баденська
Рід Гессен-Дармштадт
Батько Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський)
Мати Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
Брати, сестри Фрідеріка Луїза Гессен-Дармштадтська, Луїза Гессен-Дармштадтська, Наталія Олексіївна (велика княгиня), Кароліна Гессен-Дармштадтська, Людвіг I Гессенський і Prince Christian of Hesse and by Rhined
У шлюбі з Карл Людвіг Баденський
Діти Карл (великий герцог Баденський), Кароліна Баденська, Фредеріка Баденська, Вільгельміна Баденська, Єлизавета Олексіївна (імператриця), Марія Баденська, Amalie Christiane von Badend і Karl Friedrich Prinz von Paduad

Відома як «Теща Європи», оскільки влаштувала вигідні шлюби своїх дітей із представниками правлячих європейських дворів.

Біографія Редагувати

Амалія народилася 20 червня 1754 року в Пренцлау. Вона була четвертою дитиною та третьою донькою в родині спадкоємного принца Гессен-Дармштадту Людвіга та його першої дружини Генрієтти Кароліни Цвайбрюкенської. Дівчинка мала старшого брата Людвіга та сестер Кароліну й Фредеріку Луїзу. Згодом сімейство поповнилося ще двома синами та двома доньками. Ландграфством в цей час правив їхній дід Людвіг VIII.

Родина мешкала в Пренцлау, де батько, в чині генерала, очолював полк прусської армії. Після початку Семилітньої війни, у 1757 році, сім'я переїхала на Рейн, де Кароліна з дітьми оселилися в Буксвіллері, а Людвіг у Пірмазенсі. Освітою дітей займалася матір. У 1765 вони переїхали до Дармштадтського замку. Стара резиденція була непридатною до життя, а нова будівля знаходилася в стані будівництва, і хоча вона мала стати окрасою міста, в той час її віконні отвори були просто відкритими чи забитими дошками. Для проживання Кароліна веліла звести невеличкі нові будинки. Дітей часто навідувала бабуся Кароліна Нассау-Саарбрюккенська, яка мешкала зазвичай у Бегцаберні.

Портрет Амалії пензля Й. Д. Боссі, Національний музей у Варшаві

У 1768 році батько став правлячим ландграфом Гессен-Дармштадту, а за чотири роки Амалія та дві її молодші сестри, Луїза та Вільгельміна, були обрані імператрицею Росії Катериною II як можливі наречені для її сина Павла Петровича. Після відвідин ними у супроводі матері Санкт-Петербургу, Павло обрав Вільгельміну. Амалія отримала орден Святої Катерини та посаг у розмірі 50 000 рублів. Імператриця писала про неї в одному зі своїх листівː «… Старша дуже лагідна».

Тривала подорож підірвала здоров'я матері і та померла у березні 1774 року. За п'ять днів до цього не стало бабусі Кароліни, яка приїхала з візитом до Дармштадту.

За чотири місяці після цього Амалія взяла шлюб зі своїм кузеном Карлом Людвігом Баденським. Весілля пройшло 15 липня 1774 року в Дармштадті. Нареченій виповнився 20 років, наречений був на рік молодшим за неї. У подружжя народилося восьмеро дітей:

Карл Людвіг Баденський на портреті пензля К. Ф. фон Бреда, 1801

Перший час Амалія почувалася у Бадені незатишно. Жалілася на дитячу поведінку чоловіка та холодне ставлення свекора, стосунки зі свекрухою Кароліною Луїзою у неї також не склалися. Окрім цього, правлячий баденський дім жив небагато, у досить скромних умовах, і Амалія, порівнюючи його життя із пишнотою російського та прусського дворів, була розчарована. Втім, після смерті свекрухи у 1783 році, вона стала першою леді двору. Сучасники змальовували її як розумну жінку із сильним характером та відмічали її домінування над чоловіком. Всі їхні діти отримали добру освіту.

На початку 1790-х до Бадену прибув граф Румянцев Микола Петрович, який мав наказ від імператриці Катерини II побачити доньок спадкоємного принца та оцінити їхнє виховання та духовні якості аби визначити чи підходять вони як наречені для великого князя Олександра Павловича, старшого онука Катерини. Наприкінці 1792 року імператриця запросила Амалію із доньками Луїзою та Фредерікою до Петербургу. Спадкоємна принцеса відмовилася «з'являтися на видовище, де сама була б виставлена», посилаючись на неможливість залишити чоловіка самого. Принцес до Росії супроводжували графиня Шувалова та таємний радник Стрекалов. Зрештою, Олександр Павлович обрав Луїзу. Фредеріці у 1797 році зробив пропозицію шведський король Густав IV Адольф. Делікатність ситуації полягала в тому, що за рік до цього ледь не відбулися заручини Густава і великої княжни Олександри Павлівни. Принцеса Амалія намагалася запевнити російський двір, що ці заручини відбулося без будь-яких інтриг баденського дому: «Імператриця не відповіла на лист яким я сповістила її про шлюб Фредеріки. Я сподіваюся, однак, що вона не позбавить мене своїх милостей: я цього не заслужила, так як з мого боку не було зроблено жодного кроку. Я тільки не відповіла відмовою. Це було б неможливо, за це мене засудив би весь світ». У тому ж році її донька Кароліна взяла шлюб із правлячим курфюрстом Баварії Максиміліаном Йозефом.

1801 року Амалія із чоловіком та молодшими дітьми навідали Луїзу у Петербурзі. Дорога з Карлсруе до Санкт-Петербургу тривала з 13 червня до 23 липня. Пара залишалася в Росії близько двох місяців. 9 жовтня того ж року вони прибули до Стокгольму, де мешкала Фредеріка. Перший візит вони нанесли вдовіючій королеві Софії Магдалені, після чого були запрошені на обід королем Густавом IV Адольфом. 24 жовтня вони прибули до Дроттнінгхольму.Також відвідали замок Гріпсгольм, де Амалія потоваришувала із Ядвігою Шарлоттою Гольштейн-Готторпською, дружиною майбутнього короля Карл XIII. Фредеріка ж, згідно щоденника Ядвіги Шарлотти, навпаки, звинувачувала матір у своїй непопулярності. 15 грудня родина вирушила у зворотню путь. Карета Амалії прибула до Арбоги того ж вечора, Карл Людвіг внаслідок роскачування карети на обмерзлій дорозі випав з неї за 3/4 милі від міста. Кронпринца доправили до Арбоги, де він помер наступного дня. Його смерть змусила Амалію із дітьми затриматися у Стокгольмі до травня 1802 року. Незадовго перед від'їздом вона була запрошена королівським секретарем Карлом Адольфом Богеманом до новоствореної масонської ложі «Жовта троянда».

У 1803 році шведська королівська родина нанесла Амалії у Бадені візит у відповідь. У тому ж році її зять Максиміліан Йозеф подарував їй невеликий замок у Рорбаху поблизу Гайдельберга, Амалія проводила там переважно літні місяці.

Замок Брухзал

Будучи противницею Наполеона Бонапарта, намагалася перешкодити весіллю свого сина зі Стефанією де Богарне. Однак, не зважаючи на її супротив, вінчання відбулося у квітні 1806 року. Після цього весілля Амалія переїхала до замку Брухзал, де оселилася у північній частині палацу. Південну до 1810 року займав князь-єпископ Філіп Франц фон Вальдендорф, чиї землі були секуляризовані. Щорічний апанаж вдовіючої кронпринцеси становив 120 000 флоринів. У 1808 році її донька Марія прибула до матері у Брухзал аби народити там свою третю дитину. Дівчинка з'явилася на світ мертвою. Сама Марія пішла з життя кілька днів потому від пологової гарячки.

Під час Віденського конгресу 1815 року вплив Амалії на її зятя Олександра I сприяв тому, що Бадену було дозволено залишатися Великим Герцогством без втрати території. Саме в її замку Рорбах у червні 1815 відбулася зустріч Олександра I із імператором Австрії Францом II, Амалія також була присутньою на їхньому обіді.

Брухзал залишався резиденцією вдовіючої кронпринцеси протягом решти її життя. Двір Амалії був невеликим, монотонне життя пожвавлювалося лише із візитами можновладних гостей і численних родичів. Мандрівник початку XIX століття Чарльз Едвард Додд, який відвідав палац близько 1818 року, змалював його «пустельну пишність», де придворні дами гірко скаржаться на його величаву похмурість. Так, згідно щоденника фрейліни Амалії, Кароліни фон Фрейштедт від 1829 рокуː «Довга зима плине в тихій однаковості, тільки смерть якогось знайомого порушує щоденну монотонність».

Амалії не стало у замку Брухзал 21 липня 1832 року в 78-річному віці. Вона була похована поруч із донькою у південні крипті замкової церкви Святого Михайла у Пфорцгаймі.

Нагороди Редагувати

Орден Святої Катерини 1 ступеня (Російська імперія), (27 червня 1773).

Генеалогія Редагувати

Ернест Людвіг
 
Доротея Бранденбург-Ансбахська
 
Йоганн Рейнхард III
 
Доротея Фредеріка Бранденбург-Ансбахська
 
Крістіан II Цвайбрюкенський
 
Катаріна Агата Раппольштайн
 
Людвіг Крафт Нассау-Саабрюкенський
 
Філіпіна Генрієтта Гогенлое-Лангенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг VIII
 
 
 
 
 
Шарлотта Ганау-Ліхтенберзька
 
 
 
 
 
Крістіан III
 
 
 
 
 
Кароліна Нассау-Саарбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людвіг IX
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амалія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119440679 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  5. Walter Gunzert: Karoline, Landgräfin von Hessen-Darmstadt. In: Neue Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Berlin 1977, ISBN 3-428-00192-3, стор. 283 [1] [ 7 березня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. ↑ Philipp Walther: Karoline, Landgräfin von Hessen-Darmstadt. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, стор. 410—415. [2] [Архівовано 23 червня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. Bayerisches Hauptstaatsarchiv, Kasten blau, 403/16, 403/19, 404/19, 404/10, 404/21, 404/22, 404/24, 404/36
  8. Данилова А. Русские императоры, немецкие принцессы. Династические связи, человеческие судьбы. — М.: Изографус, ЭКСМО-Пресс, 2002. — стор. 145
  9. ↑ Данилова А. Принцесса Луиза Баденская, императрица Елизавета Алексеевна // Судьбы закон печальный. Жёны сыновей Павла I. Биографические хроники. — М.: Эксмо, 2007. — стор. 6—130. — 480 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-18546-1.
  10. Ribbing, Gerd: Ensam drottning — Sofia Magdalena. Stockholm, 1959, стор. 193
  11. Friedrich von Weech: Karl Ludwig Friedrich, Großherzog von Baden. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, стор. 248—250. [3] [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  12. ↑ Офіційний сайт замку Рорбах. Історія. [4] [ 5 серпня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
  13. Офіційний сайт замку Брухзал. Секуляризація в Брухзалі [5] [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
  14. 280 років замку Брухзал [6] [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  15. Dodd, Charles Edward. An Autumn Near the Rhine; Or Sketches of Courts, Society, Scenery, & C. in Some of the German States Bordering on the Rhine. Longman, Hurst, Rees, Orme and Brown. 1818. стор. 163–4. [7] (англ.)
  16. Офіційний сайт замку Брухзал. Князівська скука [8] (нім.)
  17. Замкова церква Святого Михайла у Пфорцгаймі [9] [ 26 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Література Редагувати

  • Anna Schiener: Markgräfin Amalie von Baden (1754—1832), Verlag Friedrich Pustet, Regensburg 2007
  • Ilona Scheidle: «Einziger Mann Badens» in Auseinandersetzung mit Napoleon. Markgräfin Amalie von Baden (1754—1832). In: Heidelbergerinnen, die Geschichte schrieben. München 2006, стор. 51–63
  • Günther Schiwy: Eichendorff, стор. 242
  • Edelgard Spaude: Eigenwillige Frauen in Baden, Rombach, 1999

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Amaliya Frederika Amaliya Gessen Darmshtadtska nim Friederike Amalie von Hessen Darmstadt 20 chervnya 1754 21 lipnya 1832 princesa Gessen Darmshtadtska donka landgrafa Gessen Darmshtadtu Lyudviga IX ta pfalcgrafini Cvajbryukenskoyi Genriyetti Karolini druzhina spadkoyemnogo princa Badenu Karla Lyudviga Amaliya Gessen Darmshtadtskanim Amalie von Hessen DarmstadtIm ya pri narodzhenni nim Friederike Amalie von Hessen DarmstadtPrizvisko Tesha YevropiNarodilasya 20 chervnya 1754 1754 06 20 1 2 Prenclau Brandenburg NimechchinaPomerla 21 lipnya 1832 1832 07 21 1 2 78 rokiv abo 28 lipnya 1832 1832 07 28 3 78 rokiv Bruhzal 1 Pohovannya St Michael PforzheimdKrayina Gessen DarmshtadtDiyalnist aristokratkaZnannya mov nimecka 4 Titul spadkoyemna princesa BadenskaRid Gessen DarmshtadtBatko Lyudvig IX landgraf Gessen Darmshtadtskij Mati Karolina Pfalc CvajbryukenskaBrati sestri Friderika Luyiza Gessen Darmshtadtska Luyiza Gessen Darmshtadtska Nataliya Oleksiyivna velika knyaginya Karolina Gessen Darmshtadtska Lyudvig I Gessenskij i Prince Christian of Hesse and by RhinedU shlyubi z Karl Lyudvig BadenskijDiti Karl velikij gercog Badenskij Karolina Badenska Frederika Badenska Vilgelmina Badenska Yelizaveta Oleksiyivna imperatricya Mariya Badenska Amalie Christiane von Badend i Karl Friedrich Prinz von Paduad 2 Mediafajli u VikishovishiVidoma yak Tesha Yevropi oskilki vlashtuvala vigidni shlyubi svoyih ditej iz predstavnikami pravlyachih yevropejskih dvoriv Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Genealogiya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiAmaliya narodilasya 20 chervnya 1754 roku v Prenclau Vona bula chetvertoyu ditinoyu ta tretoyu donkoyu v rodini spadkoyemnogo princa Gessen Darmshtadtu Lyudviga ta jogo pershoyi druzhini Genriyetti Karolini Cvajbryukenskoyi Divchinka mala starshogo brata Lyudviga ta sester Karolinu j Frederiku Luyizu Zgodom simejstvo popovnilosya she dvoma sinami ta dvoma donkami Landgrafstvom v cej chas praviv yihnij did Lyudvig VIII Rodina meshkala v Prenclau de batko v chini generala ocholyuvav polk prusskoyi armiyi Pislya pochatku Semilitnoyi vijni u 1757 roci sim ya pereyihala na Rejn 5 de Karolina z ditmi oselilisya v Buksvilleri a Lyudvig u Pirmazensi 6 Osvitoyu ditej zajmalasya matir U 1765 voni pereyihali do Darmshtadtskogo zamku Stara rezidenciya bula nepridatnoyu do zhittya a nova budivlya znahodilasya v stani budivnictva i hocha vona mala stati okrasoyu mista v toj chas yiyi vikonni otvori buli prosto vidkritimi chi zabitimi doshkami Dlya prozhivannya Karolina velila zvesti nevelichki novi budinki 6 Ditej chasto naviduvala babusya Karolina Nassau Saarbryukkenska 7 yaka meshkala zazvichaj u Begcaberni nbsp Portret Amaliyi penzlya J D Bossi Nacionalnij muzej u VarshaviU 1768 roci batko stav pravlyachim landgrafom Gessen Darmshtadtu a za chotiri roki Amaliya ta dvi yiyi molodshi sestri Luyiza ta Vilgelmina buli obrani imperatriceyu Rosiyi Katerinoyu II yak mozhlivi narecheni dlya yiyi sina Pavla Petrovicha Pislya vidvidin nimi u suprovodi materi Sankt Peterburgu Pavlo obrav Vilgelminu Amaliya otrimala orden Svyatoyi Katerini ta posag u rozmiri 50 000 rubliv Imperatricya pisala pro neyi v odnomu zi svoyih listivː Starsha duzhe lagidna 8 Trivala podorozh pidirvala zdorov ya materi i ta pomerla u berezni 1774 roku Za p yat dniv do cogo ne stalo babusi Karolini yaka priyihala z vizitom do Darmshtadtu Za chotiri misyaci pislya cogo Amaliya vzyala shlyub zi svoyim kuzenom Karlom Lyudvigom Badenskim Vesillya projshlo 15 lipnya 1774 roku v Darmshtadti Narechenij vipovnivsya 20 rokiv narechenij buv na rik molodshim za neyi U podruzhzhya narodilosya vosmero ditej Amaliya 1776 1823 ne zvazhayuchi na kilka shlyubnih proektiv zalishilas nezamizhnoyu ditej ne mala Karolina 1776 1841 druzhina korolya Bavariyi Maksimiliana I mala semero ditej Luyiza 1779 1826 druzhina imperatora Rosiyi Oleksandra I mala dvoh donok sho pomerli v dityachomu vici Frederika 1781 1826 druzhina korolya Shveciyi Gustava IV Adolfa mali p yatero ditej Mariya 1782 1808 druzhina gercoga Braunshvejg Volfenbyuttelskogo Fridriha Vilgelma mala dvoh siniv Karl Fridrih 1784 1785 pomer nemovlyam Karl 1786 1818 velikij gercog Badenskij u 1811 1818 buv odruzhenij iz Stefaniyeyu de Bogarne mav troh donok ta dvoh siniv sho zagadkovo pomerli v ditinstvi isnuyut versiyi sho odnim z nih mig buti Kaspar Hauzer Vilgelmina 1788 1836 druzhina velikogo gercoga Gessenskogo ta Prirejnskogo Lyudviga II mala p yatero ditej nbsp Karl Lyudvig Badenskij na portreti penzlya K F fon Breda 1801Pershij chas Amaliya pochuvalasya u Badeni nezatishno Zhalilasya na dityachu povedinku cholovika ta holodne stavlennya svekora stosunki zi svekruhoyu Karolinoyu Luyizoyu u neyi takozh ne sklalisya Okrim cogo pravlyachij badenskij dim zhiv nebagato u dosit skromnih umovah i Amaliya porivnyuyuchi jogo zhittya iz pishnotoyu rosijskogo ta prusskogo dvoriv bula rozcharovana Vtim pislya smerti svekruhi u 1783 roci vona stala pershoyu ledi dvoru Suchasniki zmalovuvali yiyi yak rozumnu zhinku iz silnim harakterom ta vidmichali yiyi dominuvannya nad cholovikom Vsi yihni diti otrimali dobru osvitu Na pochatku 1790 h do Badenu pribuv graf Rumyancev Mikola Petrovich yakij mav nakaz vid imperatrici Katerini II pobachiti donok spadkoyemnogo princa ta ociniti yihnye vihovannya ta duhovni yakosti abi viznachiti chi pidhodyat voni yak narecheni dlya velikogo knyazya Oleksandra Pavlovicha starshogo onuka Katerini Naprikinci 1792 roku imperatricya zaprosila Amaliyu iz donkami Luyizoyu ta Frederikoyu do Peterburgu Spadkoyemna princesa vidmovilasya z yavlyatisya na vidovishe de sama bula b vistavlena posilayuchis na nemozhlivist zalishiti cholovika samogo 9 Princes do Rosiyi suprovodzhuvali grafinya Shuvalova ta tayemnij radnik Strekalov Zreshtoyu Oleksandr Pavlovich obrav Luyizu Frederici u 1797 roci zrobiv propoziciyu shvedskij korol Gustav IV Adolf Delikatnist situaciyi polyagala v tomu sho za rik do cogo led ne vidbulisya zaruchini Gustava i velikoyi knyazhni Oleksandri Pavlivni Princesa Amaliya namagalasya zapevniti rosijskij dvir sho ci zaruchini vidbulosya bez bud yakih intrig badenskogo domu Imperatricya ne vidpovila na list yakim ya spovistila yiyi pro shlyub Frederiki Ya spodivayusya odnak sho vona ne pozbavit mene svoyih milostej ya cogo ne zasluzhila tak yak z mogo boku ne bulo zrobleno zhodnogo kroku Ya tilki ne vidpovila vidmovoyu Ce bulo b nemozhlivo za ce mene zasudiv bi ves svit 9 U tomu zh roci yiyi donka Karolina vzyala shlyub iz pravlyachim kurfyurstom Bavariyi Maksimilianom Jozefom 1801 roku Amaliya iz cholovikom ta molodshimi ditmi navidali Luyizu u Peterburzi Doroga z Karlsrue do Sankt Peterburgu trivala z 13 chervnya do 23 lipnya Para zalishalasya v Rosiyi blizko dvoh misyaciv 9 zhovtnya togo zh roku voni pribuli do Stokgolmu de meshkala Frederika Pershij vizit voni nanesli vdoviyuchij korolevi Sofiyi Magdaleni pislya chogo buli zaprosheni na obid korolem Gustavom IV Adolfom 24 zhovtnya voni pribuli do Drottningholmu 10 Takozh vidvidali zamok Gripsgolm de Amaliya potovarishuvala iz Yadvigoyu Sharlottoyu Golshtejn Gottorpskoyu druzhinoyu majbutnogo korolya Karl XIII Frederika zh zgidno shodennika Yadvigi Sharlotti navpaki zvinuvachuvala matir u svoyij nepopulyarnosti 15 grudnya rodina virushila u zvorotnyu put Kareta Amaliyi pribula do Arbogi togo zh vechora Karl Lyudvig vnaslidok roskachuvannya kareti na obmerzlij dorozi vipav z neyi 11 za 3 4 mili vid mista Kronprinca dopravili do Arbogi de vin pomer nastupnogo dnya Jogo smert zmusila Amaliyu iz ditmi zatrimatisya u Stokgolmi do travnya 1802 roku Nezadovgo pered vid yizdom vona bula zaproshena korolivskim sekretarem Karlom Adolfom Bogemanom do novostvorenoyi masonskoyi lozhi Zhovta troyanda U 1803 roci shvedska korolivska rodina nanesla Amaliyi u Badeni vizit u vidpovid U tomu zh roci yiyi zyat Maksimilian Jozef podaruvav yij nevelikij zamok u Rorbahu poblizu Gajdelberga Amaliya provodila tam perevazhno litni misyaci 12 nbsp Zamok BruhzalBuduchi protivniceyu Napoleona Bonaparta namagalasya pereshkoditi vesillyu svogo sina zi Stefaniyeyu de Bogarne Odnak ne zvazhayuchi na yiyi suprotiv vinchannya vidbulosya u kvitni 1806 roku Pislya cogo vesillya Amaliya pereyihala do zamku Bruhzal de oselilasya u pivnichnij chastini palacu Pivdennu do 1810 roku zajmav knyaz yepiskop Filip Franc fon Valdendorf chiyi zemli buli sekulyarizovani 13 Shorichnij apanazh vdoviyuchoyi kronprincesi stanoviv 120 000 floriniv U 1808 roci yiyi donka Mariya pribula do materi u Bruhzal abi naroditi tam svoyu tretyu ditinu Divchinka z yavilasya na svit mertvoyu Sama Mariya pishla z zhittya kilka dniv potomu vid pologovoyi garyachki Pid chas Videnskogo kongresu 1815 roku vpliv Amaliyi na yiyi zyatya Oleksandra I spriyav tomu sho Badenu bulo dozvoleno zalishatisya Velikim Gercogstvom bez vtrati teritoriyi Same v yiyi zamku Rorbah u chervni 1815 vidbulasya zustrich Oleksandra I iz imperatorom Avstriyi Francom II Amaliya takozh bula prisutnoyu na yihnomu obidi 12 Bruhzal zalishavsya rezidenciyeyu vdoviyuchoyi kronprincesi protyagom reshti yiyi zhittya Dvir Amaliyi buv nevelikim monotonne zhittya pozhvavlyuvalosya lishe iz vizitami mozhnovladnih gostej i chislennih rodichiv 14 Mandrivnik pochatku XIX stolittya Charlz Edvard Dodd yakij vidvidav palac blizko 1818 roku zmalyuvav jogo pustelnu pishnist de pridvorni dami girko skarzhatsya na jogo velichavu pohmurist 15 Tak zgidno shodennika frejlini Amaliyi Karolini fon Frejshtedt vid 1829 rokuː Dovga zima pline v tihij odnakovosti tilki smert yakogos znajomogo porushuye shodennu monotonnist 16 Amaliyi ne stalo u zamku Bruhzal 21 lipnya 1832 roku v 78 richnomu vici Vona bula pohovana poruch iz donkoyu u pivdenni kripti zamkovoyi cerkvi Svyatogo Mihajla u Pforcgajmi 17 Nagorodi RedaguvatiOrden Svyatoyi Katerini 1 stupenya Rosijska imperiya 27 chervnya 1773 Genealogiya RedaguvatiErnest Lyudvig nbsp Doroteya Brandenburg Ansbahska nbsp Jogann Rejnhard III nbsp Doroteya Frederika Brandenburg Ansbahska nbsp Kristian II Cvajbryukenskij nbsp Katarina Agata Rappolshtajn nbsp Lyudvig Kraft Nassau Saabryukenskij nbsp Filipina Genriyetta Gogenloe Langenburzka nbsp Lyudvig VIII nbsp Sharlotta Ganau Lihtenberzka nbsp Kristian III nbsp Karolina Nassau Saarbryukenska nbsp Lyudvig IX nbsp Karolina Pfalc Cvajbryukenska nbsp Amaliya Primitki Redaguvati a b v Deutsche Nationalbibliothek Record 119440679 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Walter Gunzert Karoline Landgrafin von Hessen Darmstadt In Neue Deutsche Biographie Band 11 Duncker amp Humblot Berlin 1977 ISBN 3 428 00192 3 stor 283 1 Arhivovano 7 bereznya 2018 u Wayback Machine nim a b Philipp Walther Karoline Landgrafin von Hessen Darmstadt In Allgemeine Deutsche Biographie Band 15 Duncker amp Humblot Leipzig 1882 stor 410 415 2 Arhivovano 23 chervnya 2021 u Wayback Machine nim Bayerisches Hauptstaatsarchiv Kasten blau 403 16 403 19 404 19 404 10 404 21 404 22 404 24 404 36 Danilova A Russkie imperatory nemeckie princessy Dinasticheskie svyazi chelovecheskie sudby M Izografus EKSMO Press 2002 stor 145 a b Danilova A Princessa Luiza Badenskaya imperatrica Elizaveta Alekseevna Sudby zakon pechalnyj Zhyony synovej Pavla I Biograficheskie hroniki M Eksmo 2007 stor 6 130 480 s 5000 ekz ISBN 5 699 18546 1 Ribbing Gerd Ensam drottning Sofia Magdalena Stockholm 1959 stor 193 Friedrich von Weech Karl Ludwig Friedrich Grossherzog von Baden In Allgemeine Deutsche Biographie Band 15 Duncker amp Humblot Leipzig 1882 stor 248 250 3 Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine nim a b Oficijnij sajt zamku Rorbah Istoriya 4 Arhivovano 5 serpnya 2017 u Wayback Machine nim Oficijnij sajt zamku Bruhzal Sekulyarizaciya v Bruhzali 5 Arhivovano 6 bereznya 2018 u Wayback Machine nim 280 rokiv zamku Bruhzal 6 Arhivovano 2 kvitnya 2016 u Wayback Machine nim Dodd Charles Edward An Autumn Near the Rhine Or Sketches of Courts Society Scenery amp C in Some of the German States Bordering on the Rhine Longman Hurst Rees Orme and Brown 1818 stor 163 4 7 angl Oficijnij sajt zamku Bruhzal Knyazivska skuka 8 nim Zamkova cerkva Svyatogo Mihajla u Pforcgajmi 9 Arhivovano 26 sichnya 2018 u Wayback Machine angl Literatura RedaguvatiAnna Schiener Markgrafin Amalie von Baden 1754 1832 Verlag Friedrich Pustet Regensburg 2007 Ilona Scheidle Einziger Mann Badens in Auseinandersetzung mit Napoleon Markgrafin Amalie von Baden 1754 1832 In Heidelbergerinnen die Geschichte schrieben Munchen 2006 stor 51 63 Gunther Schiwy Eichendorff stor 242 Edelgard Spaude Eigenwillige Frauen in Baden Rombach 1999Posilannya RedaguvatiGessen Darmshtadt angl Profil na Geni com Arhivovano 16 sichnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com Arhivovano 11 chervnya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Amaliyi Gessen Darmshtadtskoyi Arhivovano 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl Genealogiya Karla Lyudviga Badenskogo Arhivovano 7 listopada 2011 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Amaliya Gessen Darmshtadtska amp oldid 39712484