Марія Єлизавета Вільгельміна Баденська (нім. Marie Elisabeth Wilhelmine von Baden, 7 вересня 1782 — 20 квітня 1808) — баденська принцеса з династії Церінгенів, донька спадкоємного принца Бадену Карла Людвіга та принцеси Гессен-Дармштадтської Амалії, дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Фрідріха Вільгельма.
| Марія Баденська | |
|---|---|
| нім. Marie von Baden | |
| Портрет Марії пензля Й. Г. Шрьодера, 1804/1805 | |
| герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу княгиня-консорт Брауншвейг-Вольфенбюттелю | |
| Початок правління: | 10 листопада 1806 |
| Кінець правління: | 8 липня 1807 |
| Інші титули: | герцогиня-консорт Ельсу (1805—1808) |
| | |
| Попередник: | Августа Великобританська |
| Наступник: | Вікторія Луїза Пруська (як герцогиня-консорт Брауншвейгу) |
| | |
| Дата народження: | 7 вересня 1782 |
| Місце народження: | Карлсруе |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 20 квітня 1808 (25 років) |
| Місце смерті: | Брухзаль |
| Поховання | Пфорцгайм |
| Чоловік: | Фрідріх Вільгельм |
| Діти: | Карл, Вільгельм |
| Династія: | Церінгени, Вельфи |
| Батько: | Карл Людвіг Баденський |
| Мати: | Амалія Гессен-Дармштадтська |
| Марія Баденська у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народилась 7 вересня 1782 року в Карлсруе. Була п'ятою дитиною та п'ятою донькою в родині спадкоємного принца Бадену Карла Людвіга та його дружини Амалії Гессен-Дармштадтської. Мала старших сестер Амалію, Кароліну, Луїзу та Фредеріку. Згодом з'явились молодший брат Карл і сестра Вільгельміна. Баденом в цей час правив їхній дід Карл Фрідріх. Батько помер 1801 року, так і не вступивши на престол.
Принцеса здобула гарну освіту. Вивчала європейські мови, зокрема, французьку, географію, історію, основи філософії, німецьку та всесвітню літературу.
У 20 років взяла шлюб із 31-річним принцом Брауншвейг-Вольфенбюттельським Фрідріхом Вільгельмом. Наречений вважався спадкоємцем престолу після свого бездітного брата Карла. Весілля відбулося 1 листопада 1802 року у Карлсруе. Шлюб називався щасливим. Живими у подружжя народилися двоє синів:
- Карл (1804—1873) — герцог Брауншвейгу у 1815—1830 роках, одруженим не був, мав позашлюбну доньку;
- Вільгельм (1806—1884) — герцог Брауншвейгу у 1830—1884 роках, одруженим не був, мав кількох позашлюбних дітей.
У 1805 році Фрідріх Вільгельм успадкував герцогство Ельс в Силезії, дохід сімейства значно збільшився.
Мешкала у Пренцлау, коли почалася війна із французами. Свекор Марії помер від ран отриманих у боях у листопаді 1806, жінка встигла попрощатися з помираючим родичем. Король Густав IV Адольф запропонував їй та свекрусі прихисток у Швеції. Марія з дітьми приєдналася до шведської королівської родини у Мальме, її чоловік залишився в Альтоні.
Брат Марії Карл, який підтримував Наполеона, пропонував їй виступити послом Брауншвейга на зустрічі з Бонапартом у Берліні. Марія погодилась, але була зупинена за наказом чоловіка у Штральзунді, оскільки той вважав, що імператор французів планує одружити її зі своїм братом Жеромом, і повернулася до Мальме. Вважається, що Фрідріх Вільгельм дійсно кохав дружину та двічі навідував її у Швеції.
У Мальме Марія нудьгувала та відчувала себе обмеженою, оскільки двір розташовувався у Стокгольмі. Свого зятя-короля, одруженого з її сестрою Фредерікою, знаходила настільки суворим і темпераментним, що ледве уживалася з ним. У травні 1807 року вагітна Фредеріка від'їхала до Стокгольму, аби народити в присутності двору. Хоча Марія збиралася до столиці разом із нею, її чоловік наполіг, аби вона повернулася до нього в Німеччину. Оскільки за Тільзитським миром Брауншвейг-Вольфенбюттель увійшов до складу королівства Вестфалія на чолі з Жеромом Бонапартом, Фрідріх Вільгельм мешкав у Брухзалі.
Невдовзі по поверненню до чоловіка герцогиня завагітніла і у квітні 1808 року народила мертву доньку. Пологи були важкими, і за чотири дні Марія померла у Брухзалі від пологової гарячки. Була похована у південній крипті замкової кірхи Святого Міхаеля у Пфорцгаймі.
Фрідріх Вільгельм більше не одружувався. Сформувавши добровольчий брауншвейзький корпус, брав участь у війні з Наполеоном. Загинув у червні 1815 року у битві при Катр-Бра.
Генеалогія Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Ferdinand Spehr: Friedrich Wilhelm, Herzog von Braunschweig-Lüneburg-Oels. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 508–514. [1] (нім.)
- Замкова кірха Святого Міхаеля у Пфорцгаймі. [2] (англ.)
Література Редагувати
- Stiftung Residenzschloss Braunschweig, Haus der Braunschweigischen Stiftungen (Hrsg.): Marie! Die Frau des Schwarzen Herzogs. Ausstellungskatalog, Braunschweig 2015, ISBN 978-3-00-049405-5.
Посилання Редагувати
- Великі герцоги Бадену (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org(англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Марії Баденської (англ.)
- Генеалогія Фрідріха Вільгельма Брауншвейг-Вольфенбюттельського (англ.)