Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. |
Її́ Імпера́торська Вели́чність, Госуда́риня Імператри́ця Всеросі́йська Марі́я Олекса́ндрівна, уроджена принцеса Гессен-Дармштадтська (нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein; 27 липня (8 серпня) 1824, Дармштадт — 22 травня (3 червня) 1880, Санкт-Петербург) — принцеса Гессенського Дому, дружина російського імператора Олександра II і мати імператора Олександра III.
Марія Олександрівна рос. Мария Александровна нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein | |
---|---|
Портрет Франца Вінтергальтера, 1857 рік (Ермітаж) | |
Імператриця Російської імперії | |
2 березня 1855 — 3 червня 1880 | |
Попередник | Олександра Федорівна (дружина Миколи I) |
Наступник | Марія Федорівна (дружина Олександра III) |
Народилася | 27 липня (8 серпня) 1824 Дармштадт |
Померла | 22 травня (3 червня) 1880 Санкт-Петербург |
Похована | Петропавлівський собор |
Країна | Російська імперія |
Національність | німкеня |
Батько | Людвіг II (великий герцог Гессену) або August von Senarclens de Grancyd |
Мати | Вільгельміна Баденська |
У шлюбі з | Олександр II (російський імператор) |
Діти | Олександра Олександрівна, Олександр III, Володимир Олександрович, Олексій Олександрович, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович |
Релігія | православна церква |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
У 1838 році майбутній імператор Олександр II, подорожуючи Європою, закохався у 14-річну Марію Гессенську, згодом одружився з нею 16 квітня 1841.
З ініціативи Марії Олександрівни в Росії були відкриті жіночі гімназії та єпархіальні училища, а також заснований Червоний Хрест. Неодноразово відвідуючи з чоловіком Київ, вона посприяла відбудові Царського палацу; за її ініціативою на місці колишнього військового плацу перед палацом було закладено парк, названий на її честь Маріїнським.
Імператриця довго хворіла на туберкульоз і померла у 1880 році, ще за життя чоловіка. Останні роки були найважчі для імператриці, адже чоловік створив ще за життя дружини другу сім'ю з княжною Катериною Долгоруковою, причому княжна з дітьми від Олександра жила в Зимовому палаці, де й сама імператриця. Через місяць після її кончини імператор обвінчався з княжною, а ще менш ніж через рік був убитий.
Діти Редагувати
- Олександра Олександрівна
- Олександр III
- Володимир Олександрович
- Олексій Олександрович
- Марія Олександрівна
- Сергій Олександрович
- Павло Олександрович
Родовід Редагувати
8. Людвиг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський) | |||||||||||||
4. Людвиг I Гессенський | |||||||||||||
9. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська | |||||||||||||
2. Людвіг II Гессенський | |||||||||||||
10. Георг Вільгельм Гессен-Дармштадтський | |||||||||||||
5. Луїза Гессен-Дармштадтська | |||||||||||||
11. Марія Луїза Альбертіна Лейнінген-Дагсбург-Фалькенбурзька | |||||||||||||
1. імператриця Марія Олександрівна | |||||||||||||
12. Карл Фрідріх Баденський | |||||||||||||
6. Карл Людвіг Баденський | |||||||||||||
13. Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська | |||||||||||||
3. Вільгельміна Баденська | |||||||||||||
14. Людвіг IX (ландграф Гессен-Дармштадтський) | |||||||||||||
7. Амалія Гессен-Дармштадтська | |||||||||||||
15. Кароліна Пфальц-Біркенфельдська | |||||||||||||
Галерея Редагувати
Нагороди Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Меглицкий Г. Т. Письмо к А. И. Голубовой / Сообщ. П. Я. Виноградовым // Исторический вестник, 1891. — Т. 43. — № 1. — С. 282—286.
- Яковлева А. И. Воспоминания бывшей камер-юнгеферы императрицы Марии Александровны // Исторический вестник, 1888. — Т. 31. — № 1. — С. 147—174; № 2. — С. 393—413; № 3. — С. 593—606.
- Соболева И. А.. Принцессы немецкие— судьбы русские. — СПб.: Питер, 2008. — 414 с: ил. — (Серия «Романовы: семейная сага русских царей»)