www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гессенський дім У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гессен значення Ге ссенський дім нім Haus Hessen ні

Гессенський дім

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гессен (значення).

Ге́ссенський дім (нім. Haus Hessen) — німецький шляхетний рід. Гілка стародавнього Лувенського (Брабантського) дому. Засновник роду Генріх I Дитина (1244—1308) який в 1275 році став першим ландграфом Гессенським, васалом ландграфа Тюрингії. З 1292 року ландграфи Гессенські — імперські князі, незалежні від Тюрингії. В різний час очолювали різні держави: ландграфства Гессенське (1275–1567), Гессен-Кассельське (1567–1866), Гессен-Дармшдтатське (1567–1806) також велике герцогство Гессенське та Рейнське (1806–1918), королівство Швецію (1720–1751) та королівство Фінляндію (1918). В наш час існує як аристократична родина.

Гессенський дім
Герб роду
Рід
Гессени
Титул Ландграфи, Великі герцоги, Королі
Період 1264
Місце походження Брабант
Держава  Німеччина,  Фінляндія,  Велика Британія,  Швеція
Родоначальник Генріх I Дитина, ландграф Гессенський
Гілки роду
  • Гессен-Кассельська,
  • Гессен-Дармштадтська,
  • Гессен-Ротенбурзька,
  • Гессен-Ванфрідська,
  • Гессен-Рейнфельдська,
  • Гессен- Ешвегська,
  • Баттенберги
Споріднені роди Романови, Гогенцоллерни
 House of Hesse у Вікісховищі

Історія

Історія започаткуванню Гессенського дому пов'язано зі шлюбом герцогу Брабантського Генріха II Великодушного та доньки ландграфа Тюрингії Людовика IV, Софії Тюринзької. Яка була, в тому числі, нащадком Великих князів київських.

У родини народилися двоє дітей: Генріх та Єлизавета. Під час війни за Тюринзьку спадщину (1247–1264) Софія Брабантська отримує у володіння князівство Гессен.

У 1275 році Генріх I Дитина стає ландграфом Гессену, після смерті матері. У 1292 році германський король Адольф затверджує Генріха I Князем Свещенної Римської імперії, незалежним від Тюрингії.

У 1567 році після смерті ландграфа Філіппа I Великодушного ландграфство було поділено між його чотирма синами від першого шлюбу. Діти померлого ландграфа заснували чотири нових ландграфства: Вільгельм IV отримує Гессен-Кассель, Людвіг IV – Гессен-Марбург, Філіпп II – Гессен-Рейнфельс, а Георг I — Гессен-Дармштадт. Людвіг IV та Філіпп II померли не зоставивши нащадків, тож зосталися дві головні гілки родини: Гессен-Кассельська та Гессен-Дармштадтська.

Герб Гессену

Гессен-Кассельська гілка

Гессен-Кассельська гілка Гессенського дому походить від першого ландграфа Гессен-Кассельського Вільгельма IV (1532–1592).

У 1627 році після того, як ландграф Моріц, відрікся від трону, та передав його своєму сину Вільгельму V, від Гессен-Кассельської гілки відкололися три нові гілки які започаткували інші сини Моріца

  • Гессен-Ротенбурзька гілка (1627–1834). Започаткована Германом IV.
  • Гессен-Ванфрідська гілка (1627–1755).
  • Гессен-Рейнфельдська гілка (1627–1754). Започаткована Ернстом.
  • Гессен-Ешвегська гілка (з 1627) Започаткована Фрідріхом.

У 1685 року відокремилася Гессен-Пилипстальська гілка, заснована першим ландграфом Гессен-Пилипстальським Філіпп. Ця гілка згасла в 1925 році. В свою чергу з неї у 1721 році виділилася Гессен-Пилисталь-Бархвельдська гілка.

У 1720 році представник родини Гессен-Кассель стає королем Швеції. Син ландграфа Карла I та Марії Амалії Курляндської, Фредерік I Гессенський одружився у 1715 році зі шведською принцесою Ульрікою Елеонорою, яка у 1718 році стає королевою. Ульріка Елеонора намагалася зробити свого чоловіка, проте парламент Швеції відкинув її намагання. Після цього вона зреклась трону на користь чоловіка. В зв'язку з тим, що у Фредеріка I не було нащадків, він став першим та останнім Гессеном на шведському троні.

Ландграфи Гессен-Кассельські у 1803 році стали курфюрстами, але їх курфюрство було анексоване Пруссією в 1866 році.

У 1918 році представник родини принц Фрідріх Карл Гессен-Кассельський став першим та останнім королем Фінляндії.

Гессен-Дармштадтська гілка (1567–1968)

Останній великий герцог Гессенський Ернст Людвіг

Гессен-Дармштадтська гілка Гессенського дому походить від першого ландграфа Гессен- Дармштадтського Георга I (1547–1596). З 1806 року стали великими герцогами Гессенськими, а з 1816 року Гессену на Рейні (Гессен Прирейнський).

У 1622 році від цієї лінії відокремилася Гессен-Гомбурзька гілка, яка обірвалася в 1866 році зі смертю останнього ландграфа Фердінанда Гессен-Гомбурзького. До цієї гілки роду належав Людвіг Гессен-Гомбурзький (1705–1745), генерал-фельдмаршал на службі у російських імператриць Анни Іванівни і Єлизавети Петрівни.

У 1858 році нащадки принца Олександра Гессен-Дармштадтського від морганатичного шлюбу з Юлією фон Гауке отримали титул принців Баттенбергских. Син засновника гілки Олександр І Баттенберг у 1879–1886 роках правив у князівстві Болгарія. У другій половині XIX століття Баттенберги переселилися до Великої Британії розірвавши усі відносини з Німеччиною, де перевели прізвище на англійську як «Маунтбеттен» (англ. House of Mountbatten) . Ця гілки родини дала Великій Британії низку політичних та військових діячів, представники отримали нові титули. Серед них: Луїс Маунтбеттен (граф Бірманський), Джорж Маунтбеттен (маркіз Мілфорд-Гейвен).

Дочкою великого герцога Гессенського та Прирейнського Людвіга II була майбутня дружина російського імператора Олександра II, Марія Олександрівна (до шлюбу Максиміліана Вільгельміна Августа Софія Марія Гессен-Дармштадтська,1824–1880).

Дочками великого герцога Гессенського Людвіга IV були дружина останнього російського імператора Миколи II, Олександра Федорівна (до шлюбу Вікторія Аліса Олена Луїза Беатриса Гессен-Дармштадтська, 1872–1918) і велика княгиня дружина російського великого князя Сергія Олександровича, Єлизавета Федорівна(до шлюбу Єлизавета Луїза Аліса Беатриса Гессен-Дармштадтська,1864–1918). Інша донька Людвіга IV, Вікторія (1863–1950), була одружена зі своїм троюрідним братом Людвігом Олександром Баттенбергом (з морганатичної гілки Гессенів-Дармштадтських).

У 1918 році у Німеччині відбулася Листопадова революція. 9 листопада кайзер Вільгельм II, відрікся від престолу, та втік до Нідерландів. Того ж дня відрікся від Гессенського престолу і останній великий герцог Гессенський та Прирейнський Ернст Людвіг (1868–1937). Велике герцогство стало народною державою Гессен. Ще півстоліття представники Гессен-Дармштадтської гілки Гессенського дому іменувалися титулярними «великими герцогами Гессенськими».

У 1968 році помер останній представник Гессен-Дармштадтської гілки Гессенського дому, титульний великий герцог Людвіг Герман Олександр Хлодвіг (1908–1968). Ще до смерті він, прийняв свого родича Моріца, усиновив його, та передав право на наслідування свого титулу родичам з Гессен-Кессельської гілки. Ландграф Філіпп Гессен-Румпельгаймський (1896–1980), голова дому Гессенів, став титульним великим герцогом Гессенським та Рейнським.

З 2013 року головою Гессенського дому, титульним ландграфом Гессенським, великим герцогом Гессенський та Рейнським, а також титульним королем Фінляндії та Карелії є Генріх Донатус Пилип Умберто Гессенський (Донатус, 1966 р.н.).

Голови Гессенського дому

  • Вільгельм Гессен-Кассельський (1787—1867) — ландграф Гессенський (до 1866). Голова Гессенського дому.
  • Фрідріх Вільгельм Гессен-Кассельський (1820—1884) — голова Гессенського дому, титулярний ландграф Гессенський, (1875-1884).
  • Фрідріх Вільгельм Ніколас Карл Гессенський (1854—1888) — голова Гессенського дому, титулярний ландграф Гессенський, (1884-1888).
  • Олександр Фрідріх Вільгельм Альбрехт Георг Гессен-Кассельський (Олександр Фрідріх, 1863—1945) — голова Гессенського дому, титулярний ландграф Гессенський, (1888–1925).
  • Фрідріх Карл Гессен-Кассельський (Фрідріх Карл, Вяйне I , 1868—1940) — голова Гессенського дому та титулярний ландграф Гессенський (з 1925). Король Фінляндії (9.10.1918-12.12.1918). Титулярний король Фінляндії (1918–1940)
  • Філіпп Гессенський (Пилип, 1896—1980) — голова Гессенського дому. Титулярний король Фінляндії та Карелії, також титулярний ландграф Гессенський (1940-1980). Титулярний великий герцог Гессенський та Рейнський (1968–1980).
  • Моріц Фрідріх Карл Еммануїл Гумберт Гессенський (Моріц, 1926—2013) — голова Гессенського дому. Титулярний король Фінляндії та Карелії, також великий герцог Гессенський та Рейнський, ландграф Гессенський, (1980–2013).
  • Генріх Донатус Філіпп Умберто Гессенський (Донатус, 1966 р.н.) — голова Гессенського дому. Титулярний король Фінляндії та Карелії, також великий герцог Гессенський та Рейнський, ландграф Гессенський, (з 2013).

Примітки

  1. Після шлюбу з Генріхом II, також її називали Софія Брабантська
  2. Син ландграфа Гессен-Кассельського Вільгельма VI
  3. Heathcote, p. 184
  4. Біографи матері Марії Олександрівни, Марії Вільгельміни, великої герцогині Гессенської, переконані, що її молодші діти були народжені від зв'язку з бароном Августом Сенарклен де Грансі. Чоловік Вільгельміни, великий герцог Людвіг II Гессенський, щоб уникнути скандалу офіційно визнав Марію і її брата Олександра своїми дітьми. Але вони продовжували жити окремо в Гайлігенберзі, в той час як Людвіг II мешкав у герцогському палаці у Дармштадті.

Література

  • (фін.)
  • Jonathan Petropoulos The Princes von Hessen in Nazi Germany — Oxford University Press, 2006. (англ.)
  • Anders Huldén, Finnlands deutsches Königsabenteuer 1918, Reinbek 1997. Herausgegeben von: Deutsch-Finnische Gesellschaft e.V. und erschienen bei: Traute Warnke Verlag, ISBN 3-9801591-9-1(нім.)
  • Eckhart G. Franz, Das Haus Hessen — Eine europäische Familie, Verlag Kohlhammer Stuttgart 2006, ISBN 3-17-018919-0(нім.)
  • Eckhart G. Franz (Hrsg.) , Haus Hessen — biografisches Lexikon. Hessische Historische Kommission, Darmstadt 2012, ISBN 978-3-88443-411-6, S. 194(нім.)
  • Ralph Philipp Ziegler, Alexander Friedrich Landgraf von Hessen (1863—1945). Leben und Werk eines Komponisten zwischen Romantik und Moderne. (= Studien zur hessischen Musikgeschichte 6.) Merseburger, Berlin 2001, ISBN 978-3-87537-292-2.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гессенський дім

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gessen znachennya Ge ssenskij dim nim Haus Hessen nimeckij shlyahetnij rid Gilka starodavnogo Luvenskogo Brabantskogo domu Zasnovnik rodu Genrih I Ditina 1244 1308 yakij v 1275 roci stav pershim landgrafom Gessenskim vasalom landgrafa Tyuringiyi Z 1292 roku landgrafi Gessenski imperski knyazi nezalezhni vid Tyuringiyi V riznij chas ocholyuvali rizni derzhavi landgrafstva Gessenske 1275 1567 Gessen Kasselske 1567 1866 Gessen Darmshdtatske 1567 1806 takozh velike gercogstvo Gessenske ta Rejnske 1806 1918 korolivstvo Shveciyu 1720 1751 ta korolivstvo Finlyandiyu 1918 V nash chas isnuye yak aristokratichna rodina Gessenskij dimGerb roduRid GesseniTitul Landgrafi Veliki gercogi KoroliPeriod 1264Misce pohodzhennya BrabantDerzhava Nimechchina Finlyandiya Velika Britaniya ShveciyaRodonachalnik Genrih I Ditina landgraf GessenskijGilki rodu Gessen Kasselska Gessen Darmshtadtska Gessen Rotenburzka Gessen Vanfridska Gessen Rejnfeldska Gessen Eshvegska BattenbergiSporidneni rodi Romanovi Gogencollerni House of Hesse u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Gessen Kasselska gilka 3 Gessen Darmshtadtska gilka 1567 1968 4 Golovi Gessenskogo domu 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiIstoriya zapochatkuvannyu Gessenskogo domu pov yazano zi shlyubom gercogu Brabantskogo Genriha II Velikodushnogo ta donki landgrafa Tyuringiyi Lyudovika IV Sofiyi Tyurinzkoyi 1 Yaka bula v tomu chisli nashadkom Velikih knyaziv kiyivskih U rodini narodilisya dvoye ditej Genrih ta Yelizaveta Pid chas vijni za Tyurinzku spadshinu 1247 1264 Sofiya Brabantska otrimuye u volodinnya knyazivstvo Gessen U 1275 roci Genrih I Ditina staye landgrafom Gessenu pislya smerti materi U 1292 roci germanskij korol Adolf zatverdzhuye Genriha I Knyazem Sveshennoyi Rimskoyi imperiyi nezalezhnim vid Tyuringiyi U 1567 roci pislya smerti landgrafa Filippa I Velikodushnogo landgrafstvo bulo podileno mizh jogo chotirma sinami vid pershogo shlyubu Diti pomerlogo landgrafa zasnuvali chotiri novih landgrafstva Vilgelm IV otrimuye Gessen Kassel Lyudvig IV Gessen Marburg Filipp II Gessen Rejnfels a Georg I Gessen Darmshtadt Lyudvig IV ta Filipp II pomerli ne zostavivshi nashadkiv tozh zostalisya dvi golovni gilki rodini Gessen Kasselska ta Gessen Darmshtadtska Gerb GessenuGessen Kasselska gilka RedaguvatiGessen Kasselska gilka Gessenskogo domu pohodit vid pershogo landgrafa Gessen Kasselskogo Vilgelma IV 1532 1592 U 1627 roci pislya togo yak landgraf Moric vidriksya vid tronu ta peredav jogo svoyemu sinu Vilgelmu V vid Gessen Kasselskoyi gilki vidkololisya tri novi gilki yaki zapochatkuvali inshi sini Morica Gessen Rotenburzka gilka 1627 1834 Zapochatkovana Germanom IV Gessen Vanfridska gilka 1627 1755 Gessen Rejnfeldska gilka 1627 1754 Zapochatkovana Ernstom Gessen Eshvegska gilka z 1627 Zapochatkovana Fridrihom U 1685 roku vidokremilasya Gessen Pilipstalska gilka zasnovana pershim landgrafom Gessen Pilipstalskim Filipp 2 Cya gilka zgasla v 1925 roci V svoyu chergu z neyi u 1721 roci vidililasya Gessen Pilistal Barhveldska gilka U 1720 roci predstavnik rodini Gessen Kassel staye korolem Shveciyi Sin landgrafa Karla I ta Mariyi Amaliyi Kurlyandskoyi Frederik I Gessenskij odruzhivsya u 1715 roci zi shvedskoyu princesoyu Ulrikoyu Eleonoroyu yaka u 1718 roci staye korolevoyu Ulrika Eleonora namagalasya zrobiti svogo cholovika prote parlament Shveciyi vidkinuv yiyi namagannya Pislya cogo vona zreklas tronu na korist cholovika V zv yazku z tim sho u Frederika I ne bulo nashadkiv vin stav pershim ta ostannim Gessenom na shvedskomu troni Landgrafi Gessen Kasselski u 1803 roci stali kurfyurstami ale yih kurfyurstvo bulo aneksovane Prussiyeyu v 1866 roci U 1918 roci predstavnik rodini princ Fridrih Karl Gessen Kasselskij stav pershim ta ostannim korolem Finlyandiyi Gessen Darmshtadtska gilka 1567 1968 Redaguvati Ostannij velikij gercog Gessenskij Ernst LyudvigGessen Darmshtadtska gilka Gessenskogo domu pohodit vid pershogo landgrafa Gessen Darmshtadtskogo Georga I 1547 1596 Z 1806 roku stali velikimi gercogami Gessenskimi a z 1816 roku Gessenu na Rejni Gessen Prirejnskij U 1622 roci vid ciyeyi liniyi vidokremilasya Gessen Gomburzka gilka yaka obirvalasya v 1866 roci zi smertyu ostannogo landgrafa Ferdinanda Gessen Gomburzkogo Do ciyeyi gilki rodu nalezhav Lyudvig Gessen Gomburzkij 1705 1745 general feldmarshal na sluzhbi u rosijskih imperatric Anni Ivanivni i Yelizaveti Petrivni U 1858 roci nashadki princa Oleksandra Gessen Darmshtadtskogo vid morganatichnogo shlyubu z Yuliyeyu fon Gauke otrimali titul princiv Battenbergskih Sin zasnovnika gilki Oleksandr I Battenberg u 1879 1886 rokah praviv u knyazivstvi Bolgariya U drugij polovini XIX stolittya Battenbergi pereselilisya do Velikoyi Britaniyi rozirvavshi usi vidnosini z Nimechchinoyu de pereveli prizvishe na anglijsku yak Mauntbetten angl House of Mountbatten 3 Cya gilki rodini dala Velikij Britaniyi nizku politichnih ta vijskovih diyachiv predstavniki otrimali novi tituli Sered nih Luyis Mauntbetten graf Birmanskij Dzhorzh Mauntbetten markiz Milford Gejven Dochkoyu velikogo gercoga Gessenskogo ta Prirejnskogo Lyudviga II bula majbutnya druzhina rosijskogo imperatora Oleksandra II Mariya Oleksandrivna do shlyubu Maksimiliana Vilgelmina Avgusta Sofiya Mariya Gessen Darmshtadtska 1824 1880 4 Dochkami velikogo gercoga Gessenskogo Lyudviga IV buli druzhina ostannogo rosijskogo imperatora Mikoli II Oleksandra Fedorivna do shlyubu Viktoriya Alisa Olena Luyiza Beatrisa Gessen Darmshtadtska 1872 1918 i velika knyaginya druzhina rosijskogo velikogo knyazya Sergiya Oleksandrovicha Yelizaveta Fedorivna do shlyubu Yelizaveta Luyiza Alisa Beatrisa Gessen Darmshtadtska 1864 1918 Insha donka Lyudviga IV Viktoriya 1863 1950 bula odruzhena zi svoyim troyuridnim bratom Lyudvigom Oleksandrom Battenbergom z morganatichnoyi gilki Gesseniv Darmshtadtskih U 1918 roci u Nimechchini vidbulasya Listopadova revolyuciya 9 listopada kajzer Vilgelm II vidriksya vid prestolu ta vtik do Niderlandiv Togo zh dnya vidriksya vid Gessenskogo prestolu i ostannij velikij gercog Gessenskij ta Prirejnskij Ernst Lyudvig 1868 1937 Velike gercogstvo stalo narodnoyu derzhavoyu Gessen She pivstolittya predstavniki Gessen Darmshtadtskoyi gilki Gessenskogo domu imenuvalisya titulyarnimi velikimi gercogami Gessenskimi U 1968 roci pomer ostannij predstavnik Gessen Darmshtadtskoyi gilki Gessenskogo domu titulnij velikij gercog Lyudvig German Oleksandr Hlodvig 1908 1968 She do smerti vin prijnyav svogo rodicha Morica usinoviv jogo ta peredav pravo na nasliduvannya svogo titulu rodicham z Gessen Kesselskoyi gilki Landgraf Filipp Gessen Rumpelgajmskij 1896 1980 golova domu Gesseniv stav titulnim velikim gercogom Gessenskim ta Rejnskim Z 2013 roku golovoyu Gessenskogo domu titulnim landgrafom Gessenskim velikim gercogom Gessenskij ta Rejnskim a takozh titulnim korolem Finlyandiyi ta Kareliyi ye Genrih Donatus Pilip Umberto Gessenskij Donatus 1966 r n Golovi Gessenskogo domu RedaguvatiVilgelm Gessen Kasselskij 1787 1867 landgraf Gessenskij do 1866 Golova Gessenskogo domu Fridrih Vilgelm Gessen Kasselskij 1820 1884 golova Gessenskogo domu titulyarnij landgraf Gessenskij 1875 1884 Fridrih Vilgelm Nikolas Karl Gessenskij 1854 1888 golova Gessenskogo domu titulyarnij landgraf Gessenskij 1884 1888 Oleksandr Fridrih Vilgelm Albreht Georg Gessen Kasselskij Oleksandr Fridrih 1863 1945 golova Gessenskogo domu titulyarnij landgraf Gessenskij 1888 1925 Fridrih Karl Gessen Kasselskij Fridrih Karl Vyajne I 1868 1940 golova Gessenskogo domu ta titulyarnij landgraf Gessenskij z 1925 Korol Finlyandiyi 9 10 1918 12 12 1918 Titulyarnij korol Finlyandiyi 1918 1940 Filipp Gessenskij Pilip 1896 1980 golova Gessenskogo domu Titulyarnij korol Finlyandiyi ta Kareliyi takozh titulyarnij landgraf Gessenskij 1940 1980 Titulyarnij velikij gercog Gessenskij ta Rejnskij 1968 1980 Moric Fridrih Karl Emmanuyil Gumbert Gessenskij Moric 1926 2013 golova Gessenskogo domu Titulyarnij korol Finlyandiyi ta Kareliyi takozh velikij gercog Gessenskij ta Rejnskij landgraf Gessenskij 1980 2013 Genrih Donatus Filipp Umberto Gessenskij Donatus 1966 r n golova Gessenskogo domu Titulyarnij korol Finlyandiyi ta Kareliyi takozh velikij gercog Gessenskij ta Rejnskij landgraf Gessenskij z 2013 Primitki Redaguvati Pislya shlyubu z Genrihom II takozh yiyi nazivali Sofiya Brabantska Sin landgrafa Gessen Kasselskogo Vilgelma VI Heathcote p 184 Biografi materi Mariyi Oleksandrivni Mariyi Vilgelmini velikoyi gercogini Gessenskoyi perekonani sho yiyi molodshi diti buli narodzheni vid zv yazku z baronom Avgustom Senarklen de Gransi Cholovik Vilgelmini velikij gercog Lyudvig II Gessenskij shob uniknuti skandalu oficijno viznav Mariyu i yiyi brata Oleksandra svoyimi ditmi Ale voni prodovzhuvali zhiti okremo v Gajligenberzi v toj chas yak Lyudvig II meshkav u gercogskomu palaci u Darmshtadti Literatura RedaguvatiSuomen Kuningas Finlyandskij korol fin Jonathan Petropoulos The Princes von Hessen in Nazi Germany Oxford University Press 2006 angl Anders Hulden Finnlands deutsches Konigsabenteuer 1918 Reinbek 1997 Herausgegeben von Deutsch Finnische Gesellschaft e V und erschienen bei Traute Warnke Verlag ISBN 3 9801591 9 1 nim Eckhart G Franz Das Haus Hessen Eine europaische Familie Verlag Kohlhammer Stuttgart 2006 ISBN 3 17 018919 0 nim Eckhart G Franz Hrsg Haus Hessen biografisches Lexikon Hessische Historische Kommission Darmstadt 2012 ISBN 978 3 88443 411 6 S 194 nim Ralph Philipp Ziegler Alexander Friedrich Landgraf von Hessen 1863 1945 Leben und Werk eines Komponisten zwischen Romantik und Moderne Studien zur hessischen Musikgeschichte 6 Merseburger Berlin 2001 ISBN 978 3 87537 292 2 Posilannya Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gessenskij dim Genealogichne drevo Gessenskogo doma Arhivovano 9 sichnya 2010 u Wayback Machine Oleksandr Gessenskij ta Rejnskij Arhivovano 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gessenskij dim amp oldid 39749702