www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імперський князь Князь Священної Римської імперії також Імпе рський кня зь або Райхсфюрст лат princeps regni princeps im

Імперський князь

Князь Священної Римської імперії, також Імпе́рський кня́зь або Райхсфюрст (лат. princeps regni, princeps imperii, нім. Reichsfürst) — шляхетний спадковий титул у Священній Римській імперії. Князь (особа княжого титулу, ландграф, герцог або єпископ) за умови, що він володіє феодом у складі Священної Римської імперії і займає місце в рейхстазі. Також — Ре́йхсфюрст.

Геральдична корона імперського князя.
Геральдична мантія імперського князя.

Різниця між звичайним князем (фюрстом) і імперським князем (райхсфюрстом) була істотною. Наприклад, Ліхтенштейнам, щоб подолати цю прірву, знадобилося понад 100 років — з 1607 (коли імператор дарував їм княжий титул) до 1713 року (коли вони отримали окреме місце в рейхстазі).

Право голосу в рейхстазі Редагувати

Див. також: Імперські стани

Право на участь в рейхстазі у виняткових випадках могло надаватися імператором окремим дворянам за особливі заслуги перед імперією. При цьому деякі з них не мали володінь з імперським статусом. Так, титул князя імперії і місце в Раді князів отримали свого часу представники домів Радзивіллів, Пікколоміні, Лобковіц, Крой та інші.

На рубежі XVII століття рейхстаг ухвалив рішення про заборону надання права голосу в Раді князів особам, які не володіють безпосередніми імперськими ленами. Частині князів вдалося придбати такі лени і зберегти своє місце в Раді князів. (Ліхтенштейни стали володарями Вадуца, Ауерсперги — Тенгена тощо), інші цього зробити не змогли і їхні спадкоємці втратили місце в рейхстазі (Пікколоміні, Порціа).

Голосуючі Редагувати

Нордкірхенський палац (1703-34) в різний час належав князям-єпископам Мюнстера, світським князям Естергазі та Аренбергам
Див. також: Німецька медіатизація

Приблизно дві третини князів, що засідали в рейхстазі, були світськими особами (в 1792 році — 63 з 100), решта — духовними, тобто єпископами і архієпископами. Імперські князі, які обирали імператора, знаходилися в привілейованому становищі й називалися курфюрстами:

Після реформи 1582 року голоси в Раді князів були закріплені за територіями, а не за конкретними особами. Внаслідок цього деякі сімейства мали багато голосів — за кількістю належних князівств. Наприклад, у пфальцграфа було шість голосів, а у курфюрста Ганноверського — сім. Інші голоси були позділені між різними гілками однієї родини. «Старі князі», що мали право голосу в рейхстазі 1582 року, належали до наступних можновладних домів (в порядку старшинства):

Протягом XVII–XVIII століть право голосу в рейхстазі отримали 15 фамілій («нові князі»). З них більшість висунулося з простих баронів на службі при віденському дворі і для отримання окремого права голосу за домовленістю з Габсбургами придбало сеньйорію, що була у безпосередній васальній залежності від імператора (unmittelbar), отже, розташовану за межами володінь Габсбургів, переважно в Швабії:

Ренесансний замок князя Еггенберга в Граці
  • Хехінгени
  • Еггенберги
  • Лобковіци
  • Зальми
  • Дітріхштейни
  • Пікколоміні
  • Нассау
  • Ауерсперги
  • Фюрстенберги
  • Шварценберги
  • Кірксена
  • Ліхтенштейни
  • Шварцбурги
  • Турн-і-Таксіс

Чотири голоси в рейхстазі мали в сукупності імперські графи. Деякі з них були даровані в кінці XVII-на початку XIX століття князівським титулом, без окремого права голосу. До цієї великої групи належали, зокрема, Еттінгени, Вальдеки, Рьойси, Гогенлое та Ліппе. Право голосу мали навіть деякі графські фамілії, що ніколи не володіли безпосередніми імперськими ленами (Віндішгреци, Нейпперги та інші) або втратили їх внаслідок медіатизації (Штольберги, Шенбурги).

У період наполеонівських воєн (1803-15). Священна Римська імперія була розпущена. Всі імперські князі, території яких при цьому увійшли до складу більших держав, були медіатизовані. Умовою медіатизації була наявність у князя володіння (феоду) в межах Священної Римської імперії, яке дозволяло йому брати участь у прийнятті рішень в рейхстазі, хоча б і на умові подання колективного голосу через раду графів.

Інші Редагувати

Яків Кеттлер

Не піддалися медіатизації при розпуску Священної Римської імперії всі ті фамілії, що були визнані імператором в княжому титулі, але не мали територій в межах Священної Римської імперії і не голосували в рейхстазі. Таким чином, не медіатизованою виявилася вся іноземна шляхта, яка часом століттями носила княжий титул (як, наприклад, польські магнати Радзивілли та Любомирські).

Серед української шляхти була ціла низка діячів, які отримували титул Князя Священної Римської імперії: Санґушки, Чорторийські, Любомирські та інші. Також титул Князя Священної Римської імперії мали:

З російських підданих княжого титулу імператорами Священної Римської імперії були удостоєні п'ять осіб:

Див. також Редагувати

  • Склад рейхстагу Священної Римської імперії в 1521 р.
  • Склад рейхстагу Священної Римської імперії в 1792 р.

Примітки Редагувати

  1. Яків Кеттлер отримав його для себе і своїх нащадків (Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. — 33. Herzog Jakob von Kurland. — S. 210).

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Knyaz Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi takozh Impe rskij knya z abo Rajhsfyurst lat princeps regni princeps imperii nim Reichsfurst shlyahetnij spadkovij titul u Svyashennij Rimskij imperiyi Knyaz osoba knyazhogo titulu landgraf gercog abo yepiskop za umovi sho vin volodiye feodom u skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i zajmaye misce v rejhstazi Takozh Re jhsfyurst Geraldichna korona imperskogo knyazya Geraldichna mantiya imperskogo knyazya Riznicya mizh zvichajnim knyazem fyurstom i imperskim knyazem rajhsfyurstom bula istotnoyu Napriklad Lihtenshtejnam shob podolati cyu prirvu znadobilosya ponad 100 rokiv z 1607 koli imperator daruvav yim knyazhij titul do 1713 roku koli voni otrimali okreme misce v rejhstazi Zmist 1 Pravo golosu v rejhstazi 2 Golosuyuchi 3 Inshi 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaPravo golosu v rejhstazi RedaguvatiDiv takozh Imperski stani Pravo na uchast v rejhstazi u vinyatkovih vipadkah moglo nadavatisya imperatorom okremim dvoryanam za osoblivi zaslugi pered imperiyeyu Pri comu deyaki z nih ne mali volodin z imperskim statusom Tak titul knyazya imperiyi i misce v Radi knyaziv otrimali svogo chasu predstavniki domiv Radzivilliv Pikkolomini Lobkovic Kroj ta inshi Na rubezhi XVII stolittya rejhstag uhvaliv rishennya pro zaboronu nadannya prava golosu v Radi knyaziv osobam yaki ne volodiyut bezposerednimi imperskimi lenami Chastini knyaziv vdalosya pridbati taki leni i zberegti svoye misce v Radi knyaziv Lihtenshtejni stali volodaryami Vaduca Auerspergi Tengena tosho inshi cogo zrobiti ne zmogli i yihni spadkoyemci vtratili misce v rejhstazi Pikkolomini Porcia Golosuyuchi Redaguvati nbsp Nordkirhenskij palac 1703 34 v riznij chas nalezhav knyazyam yepiskopam Myunstera svitskim knyazyam Estergazi ta ArenbergamDiv takozh Nimecka mediatizaciya Priblizno dvi tretini knyaziv sho zasidali v rejhstazi buli svitskimi osobami v 1792 roci 63 z 100 reshta duhovnimi tobto yepiskopami i arhiyepiskopami Imperski knyazi yaki obirali imperatora znahodilisya v privilejovanomu stanovishi j nazivalisya kurfyurstami Gabsburgi Bogemiya Vittelsbahi Pfalc Bavariya Albertinci Saksoniya Gogencollerni Brandenburg Velfi Gannover pislya 1692 Arhiyepiskopi Majnca Trira ta KelnaPislya reformi 1582 roku golosi v Radi knyaziv buli zakripleni za teritoriyami a ne za konkretnimi osobami Vnaslidok cogo deyaki simejstva mali bagato golosiv za kilkistyu nalezhnih knyazivstv Napriklad u pfalcgrafa bulo shist golosiv a u kurfyursta Gannoverskogo sim Inshi golosi buli pozdileni mizh riznimi gilkami odniyeyi rodini Stari knyazi sho mali pravo golosu v rejhstazi 1582 roku nalezhali do nastupnih mozhnovladnih domiv v poryadku starshinstva Ernestinci Askaniyi Grejfi Meklenburgi Vyurtembergi Gessenci Ceringi Oldenburgi Savojci Gennebergi Lotarinzci Arenbergi LamarkiProtyagom XVII XVIII stolit pravo golosu v rejhstazi otrimali 15 familij novi knyazi Z nih bilshist visunulosya z prostih baroniv na sluzhbi pri videnskomu dvori i dlya otrimannya okremogo prava golosu za domovlenistyu z Gabsburgami pridbalo senjoriyu sho bula u bezposerednij vasalnij zalezhnosti vid imperatora unmittelbar otzhe roztashovanu za mezhami volodin Gabsburgiv perevazhno v Shvabiyi nbsp Renesansnij zamok knyazya Eggenberga v GraciHehingeni Eggenbergi Lobkovici Zalmi Ditrihshtejni Pikkolomini Nassau Auerspergi Fyurstenbergi Shvarcenbergi Kirksena Lihtenshtejni Shvarcburgi Turn i TaksisChotiri golosi v rejhstazi mali v sukupnosti imperski grafi Deyaki z nih buli darovani v kinci XVII na pochatku XIX stolittya knyazivskim titulom bez okremogo prava golosu Do ciyeyi velikoyi grupi nalezhali zokrema Ettingeni Valdeki Rojsi Gogenloe ta Lippe Pravo golosu mali navit deyaki grafski familiyi sho nikoli ne volodili bezposerednimi imperskimi lenami Vindishgreci Nejppergi ta inshi abo vtratili yih vnaslidok mediatizaciyi Shtolbergi Shenburgi U period napoleonivskih voyen 1803 15 Svyashenna Rimska imperiya bula rozpushena Vsi imperski knyazi teritoriyi yakih pri comu uvijshli do skladu bilshih derzhav buli mediatizovani Umovoyu mediatizaciyi bula nayavnist u knyazya volodinnya feodu v mezhah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yake dozvolyalo jomu brati uchast u prijnyatti rishen v rejhstazi hocha b i na umovi podannya kolektivnogo golosu cherez radu grafiv Inshi Redaguvati nbsp Yakiv KettlerDokladnishe FyurstNe piddalisya mediatizaciyi pri rozpusku Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vsi ti familiyi sho buli viznani imperatorom v knyazhomu tituli ale ne mali teritorij v mezhah Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i ne golosuvali v rejhstazi Takim chinom ne mediatizovanoyu viyavilasya vsya inozemna shlyahta yaka chasom stolittyami nosila knyazhij titul yak napriklad polski magnati Radzivilli ta Lyubomirski 1654 Yakiv Kettler gercog Kurlyandiyi i Semigaliyi i jogo nashadki 1 Sered ukrayinskoyi shlyahti bula cila nizka diyachiv yaki otrimuvali titul Knyazya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Sangushki Chortorijski Lyubomirski ta inshi Takozh titul Knyazya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi mali getman Ivan Mazepa Oleksij Rozumovskij Z rosijskih piddanih knyazhogo titulu imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi buli udostoyeni p yat osib Oleksandr Danilovich Menshikov 1705 Dmitro Kostyantinovich Kantemir 1723 Grigorij Grigorovich Orlov 1763 Grigorij Oleksandrovich Potomkin 1776 Platon Oleksandrovich Zubov 1796 Div takozh RedaguvatiSklad rejhstagu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v 1521 r Sklad rejhstagu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v 1792 r Primitki Redaguvati Yakiv Kettler otrimav jogo dlya sebe i svoyih nashadkiv Arbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 33 Herzog Jakob von Kurland S 210 Dzherela RedaguvatiStruktura ta instituti Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Arhivovano 8 grudnya 2016 u Wayback Machine Stattya U A Rejtviznera pro nimecku mediatizaciyu Arhivovano 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Imperskij knyaz amp oldid 39333430