Граф (з 1793), ясновельможний князь (з 1796) Платон Олександрович Зубов (26 листопада 1767 — 19 квітня 1822 с. Пілсрундале, Рундальский край, Латвія) — останній фаворит Катерини II.
| Платон Олександрович Зубов | |
| 20 березня — 26 грудня 1801 року | |
|---|---|
| Попередник: | Потьомкін Григорій Олександрович |
| Наступник: | Безбородько Олександр Андрійович |
| Народження: | 15 (26) листопада 1767 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Смерть: | 7 квітня 1822 (54 роки) Курляндська губернія, Російська імперія |
| Поховання: | Сергієва приморська пустиньd |
| Країна: | Російська імперія |
| Рід: | Zubovd |
| Батько: | Зубов Олександр Миколайович |
| Шлюб: | Tekla Valentinovichd |
| Діти: | Valerian Platonovd |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Він служив офіцером у конній гвардії. Катерина II дала йому графський титул. Він був її коханцем, незважаючи на значну різницю у віці, що широко коментували (вона могла бути його матір'ю). Після смерті князя Потьомкіна у 1792 році він отримав командування артилерією, Чорноморським флотом та генерал-губернаторство в Новоросійську. Він не мав кваліфікації, був жадібним і невігласним, і водночас заздрив іншим політикам. Одним з міністрів, проти якого він боровся, був Олександр Безбородько. Наприкінці життя Катерини II він отримав герцогський титул і отримав землю в Польщі. Цар Павло І Романов, зійшовши на престол, вигнав його за кордон і конфіскував власність, але потім все відновив і дозволив повернутися в країну.
Два його брати Валеріан Зубов та Микола Зубов (1763—1805) зробили кар'єру завдяки його захисту.
Нагороди Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ SNAC — 2010.
- . Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 4 січня 2021.