www.wikidata.uk-ua.nina.az

Владислав II Ягеллончик пол Władysław II Jagiellończyk 1 березня 1456 13 березня 1516 король Богемії від 27 травня 1471

Владислав II Ягеллончик

Владислав II Ягеллончик (пол. Władysław II Jagiellończyk; 1 березня 1456 — 13 березня 1516) — король Богемії від 27 травня 1471 року (коронація 22 серпня 1471 року) до 3 березня 1509 року (вигнання), король Угорщини — від 15 липня 1490 року (коронація 21 вересня 1490 року), титулярний король Галичини та Володимирії, син короля Казимира IV Ягеллончика і Єлизавети Габсбург, дочки німецького, чеського та угорського короля Альбрехта II.

Владислав II Ягелончик
пол. Władysław II Jagiellończyk
Dei gracia Hungarie, Bohemie, Dalmacie, Croacie, Rame, Seruie, Gallicie, Lodomerie, Cumanie, Bulgarieque Rex, nec non Silesie et Lucemburgensis Dux, Marchioque Morauie et Lusacie &c.
Король Богемії
Правління 1471-1516
Коронація 22 серпня 1471
Попередник Їржі з Подєбрад
Наступник Людвік I Ягеллончик
Інші титули Король Угорщини
Король Хорватії
Король Галичини та Володимирії
Біографічні дані
Релігія християнство
Народження 1 березня 1456(1456-03-01)
Краків
Смерть 13 березня 1516(1516-03-13) (60 років)
Буда
Поховання Кафедральний Собор Святого Стефана, Секешфегервар, Угорщина
Дружина Барбара Бранденбурзька
Другий шлюб Беатриса Арагонська
Третій шлюб Анна де Фуа
Діти Анна Ι
Людвік ΙΙ
Династія Ягеллони
Батько Казимир IV Ягелончик
Мати Елізабет Габсбург
 Медіафайли у Вікісховищі

Дорога до влади Редагувати

Боротьба за чеський трон Редагувати

Владислав був в 1470 році визначений на наступника трону після Їржі з Подєбрадів в обмін на допомогу поляків у боротьбі Їржі з угорським королем і претендентом на чеську корону, Матвієм Корвіном. Угодою в Ґраці його батько Казимир IV Ягеллончик отримав підтримку для успадкування сином влади в Чехії з боку римсько-німецького імператора Фрідріха III. У 1471 році Їржі помер, а гуситський чеський сейм, зібраний в Кутній Горі, вибрав Владислава на короля. Владислав зобов'язався довести нормалізувати взаємини чеської держави з папою Сікстом IV і сплатити борги Їржі. Боротьба з Угорщиною тривала надалі. Корвін, маючи підтримку папи римського і чеських католиків, називаючи себе чеським королем, вже раніше захопив Сілезію, Моравію та Лужиці. У 1474 році Владислав уклав в Нюрнберзі союз проти Угорщини з імператором.

Тим часом папська дипломатія добивалася союзу хрестоносців та угорців проти Чехії та Польщі. Цього ж року польські війська розбили угорців під Свановіцами й приступили до облоги Вроцлава, якого, проте, не змогли здобути. Польський король Казимир Ягеллончик не міг більше підтримувати сина військами, польський сейм у Пйотркові не дав згоди на подальшу війну. Владислав вступив до підкореної Корвіном Австрії, був, однак, подоланий. Імператор, як сеньйор чеських правителів, був змушений передати права на Чехію королеві Угорщини. Під натиском чеських об'єднаних військ було укладено мир у Брно в 1478 році, роком пізніше підтверджений в Оломоуці. Згідно з ним обидва претенденти повинні були вживати титул чеського короля, а Корвін удержав владу в завойованих провінціях.

Боротьба за угорський трон Редагувати

У 1490 році, по смерті Матвія Корвіна, розпочалась боротьба за угорський трон, яка призвела до подвійного обрання: вибрано водночас Владислава, а також його брата — Яна I Ольбрахта. Владислав одружився з вдовою Корвіна, неаполітанською принцесою Беатрис. Між братами розпочалася війна. У 1491 році Владислав подолав Ольбрахта у битві під Кошицями. При посередництві Казимира IV дійшло до угоди, на підставі якої чеським королем залишився Владислав, і Ян Ольбрахт отримав права на корону в разі його бездітної смерті. Невдовзі після цього Ольбрахт розірвав угоду і війна розпочалася знову. Того ж 1491 року на Угорщину напав інший претендент, імператор Священної Римської імперії Максиміліан I Габсбург. На підставі угоди в Прешпороку, Владислав забезпечив йому права на успадкування трону в разі його бездітної смерті, таким чином перекреслюючи угоду з власним братом. Ольбрахт поновив воєнні дії й лише в 1492 році був остаточно подоланий у битві під Пряшевом з допомогою угорського магната, спорідненого з Габсбургами, Яна Запольє. У цьому самому році помер Казимир і Ян Ольбрахт посів після нього польський трон.

У 1494 році дійшло до з'їзду Ягеллонів в Левочі, де Ян Ольбрахт та інші брати вирішили підтримувати Владислава як короля Угорщини. У 1497 році Владислав не дав Яну Ольбрахту обіцяної військової допомоги під час експедиції останнього до Молдавії, що призвело до польської поразки у Кузьминському лісі. Всупереч цьому в 1498 році брати уклали союз проти турків.

Здобувши угорську корону Владислав і його шляхта зупинились перед важким завданням — опановуванням ситуації в країні. Скарбниця була порожня після років дорогої, великодержавної політики Матвія Корвіна, а села грабувала його Чорна Армія, здавна вже неоплачувана. З останньою розправилася значною мірою самостійно угорська шляхта.

Король і магнати Редагувати

Розподіл привілеїв Редагувати

Відомий своєю повільності і слабкістю характеру, Владислав II легко піддавався натискам магнатів і середньої шляхти, що змагалася з ними. Та остання в Угорщині дуже активізувалася і в кінці XV сторіччя охоче збирала щорічні з'їзди. У 1495 році навіть була спроба ввести право загальної участі шляхти в сеймі (а не через депутатів), хоч проєкт був відхилений внаслідок опору магнатів. Під час серії таких з'їздів шляхта висувала на адресу короля чергові політичні та суспільні постулати, змусила Владислава до таких кроків: перетворення Королівської Ради з тіла, призначеного через правителя у вибиране через сейм; обмеження тривалості засідань сейму (до 15 днів) а також недопускання іноземців до спадкування корони. Попри те, що не всі постулати шляхти реалізовано (впливові магнати не погодилися на повну залежність правителя від ширших кругів шляхти), однак королівська влада була значною мірою залежна від сейму, чому Владислав не умів протистояти. Під час перебувань короля в Угорщині, Чехія ніби стала глядацьким залом суперечок між магнатською елітою і біднішими панами. В той самий час обидва стани діяли разом проти міст і селян. У 1487 році чеський сейм відібрав у селян право на зміну пана або переїзду до міста, а в 1490 році цілком приписав їх до землі (glebae adscriptum). У 1500 році Владислав надав привілеї чеській шляхті, тобто: згодився на кодифікацію права (так звану Владиславову Конституцію), яка встановлювала три сеймові палати: магнатську, дворянську і міщанську, при цьому для останньої передбачалось тільки дорадчий голос і лише тих міст, у справах яких стосувались питання. З часом чеські міста, на противагу угорських, змогли зміцнити свою позицію в сеймі, однак обидві держави опинилися в руках магнатських олігархій, що вміло управляли податливим королем і що ставились вороже до нижчих станів шляхти.

Селянська війна в Угорщині Редагувати

У 1513 році папа Лев Х оголосив хрестовий похід проти турків, а роком пізніше канцлер і примас Угорщини в одній особі, кардинал Томаш Бакощ (сам селянського походження) зібрав численну селянську армію, яка повинна була вирушити на Балкани. Під натиском угорської шляхти, незадоволеної з відпливу мас, робітників села, хрестовий похід відкликано, а розчаровані натовпи селян повернули проти еліти. Панів оголошено злом, проти якого потрібно провадити хрестовий похід. До бунту долучились мешканці міст, а також національні меншини, румуни, русини та серби. Заколот пробував стримати король Владислав, видаючи спеціальну відозву, в якій обіцяв свободу всім, хто зупиниться, але погрожував смертю упертим бунтівникам. Спочатку повстанці здобули декілька локальних успіхів, особливо в Трансильванії, однак вирішальну сутичку, під Тімішоарою, програли. Слабко організовані й озброєні повстанці програли магнатській армії під керівництвом Трансільванського воєводи, Яна Запольї та Стефана Баторія. Після декількох чергових, дрібних успіхів заколот безповоротно впав. Керівники повстанців на чолі з Дожа Дєрдь були жорстоко страчені. У цьому самому році угорський сейм ухвалив приписування селян до землі (glebae adscriptum, аналогічно як і раніше в Чехії), а також заборонив носіння зброї селянами. Таким чином зміцнилося домінування угорської шляхти над селянством.

Король та Габсбурґи Редагувати

У 1476 році Владислав II одружився з Барбарою Бранденбурзькою, донькою Бранденбурзького курфюрста Альбрехта III Ахілла, однак згодом розлучився з нею, коли Барбара втратила князівство Глоговське. У 1498 році угорський сейм ухвалив заборону допуску чужих депутатів до засідань шляхти, яка обирала короля. Угорська середня шляхта таким чином хотіла виключити вплив Габсбурґів на вибір угорського короля. У 1500 році Владислав уклав у Буді союз із Польщею та Францією проти турків та Габсбурґів. Для зміцнення цієї угоди Владислав взяв за дружину Анну де Фуа, доньку французького впливового дворянина Гостона II де Фуа. У 1505 році угорський сейм в Ракошах безповоротно закрив іноземцям дорогу до угорської корони, але Владислав таємно уклав пакт з Максиміліаном I, визнаючи за ним право успадкування трону. Максиміліан вступив до Угорщини та зайняв Пожонь і Сопрон, домагаючись скасовування ухвал сейму. Внаслідок цього було складено нову угоду у Відні, в якій офіційно підтверджено право успадкування трону за Габсбургами. У 1506 році народився єдиний син Владислава Людвік II Ягеллончик, що теоретично перекреслювало можливість австрійського успадкування королівства. Тому в 1515 році у Відні імператор усиновив Лойоша, а в 1517 році організовано подружжя Анни Яґеллонки, доньки Владислава з Фердинандом, онуком імператора, а також Лойоша Ягеллончика з внучкою імператора, Марією Габсбурзькою.

З огляду на слабкість характеру, набув від угорців прізвиська Dobzse (у перекладі з польської на латинь rex bene — «король добре», від зловживання цього слова).

Родовід Редагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дмитрій-Ольгерд,
Великий Князь Литовський і Руський
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II Ягайло,
король Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Уляна Тверська
 
 
 
 
 
 
 
Казимир Ягеллончик,
король Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андрій Гольшанський
 
 
 
 
 
 
 
Софія Гольшанська,
королева Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Александра Друцька
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II Ягеллончик,
Король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт IV,
герцог Австрії
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт II,
король Німеччини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганна Софія Баварська[en],
герцогиня Баварії
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Габсбург,
королева Польщі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сигізмунд І Люксембург,
імператор Священної Римської імперії
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Люксембурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барбара Циллі
 
 
 
 
 
 

Примітки Редагувати

Джерела Редагувати

  • W.Felczak, Historia Węgier, Ossolineum, Wrocław-Warszawa-Kraków 1983.
  • D.Hay, Europa w XIV i XV wieku, PIW, Warszawa 2001. ISBN 83-06-02852-X.
  • M.Serwański, J. Dobosz (red.), Słownik władców Europy średniowiecznej, Wydawnictwo Poznańskie, Poznań 2002. ISBN 83-7177-102-9.
  • S.A.Sroka, Historia Węgier do 1526 roku w zarysie, Bydgoszcz 2000. ISBN 83-87933-75-9.
  • B.Zientara, Historia powszechna średniowiecza, Wydawnictwo Trio, Warszawa 2002. ISBN 83-85660-94-1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vladislav II Yagellonchik pol Wladyslaw II Jagiellonczyk 1 bereznya 1456 13 bereznya 1516 korol Bogemiyi vid 27 travnya 1471 roku koronaciya 22 serpnya 1471 roku do 3 bereznya 1509 roku vignannya korol Ugorshini vid 15 lipnya 1490 roku koronaciya 21 veresnya 1490 roku titulyarnij korol Galichini ta Volodimiriyi sin korolya Kazimira IV Yagellonchika i Yelizaveti Gabsburg dochki nimeckogo cheskogo ta ugorskogo korolya Albrehta II Vladislav II Yagelonchikpol Wladyslaw II JagiellonczykDei gracia Hungarie Bohemie Dalmacie Croacie Rame Seruie Gallicie Lodomerie Cumanie Bulgarieque Rex nec non Silesie et Lucemburgensis Dux Marchioque Morauie et Lusacie amp c Korol BogemiyiPravlinnya 1471 1516Koronaciya 22 serpnya 1471Poperednik Yirzhi z PodyebradNastupnik Lyudvik I YagellonchikInshi tituli Korol UgorshiniKorol HorvatiyiKorol Galichini ta VolodimiriyiBiografichni daniReligiya hristiyanstvoNarodzhennya 1 bereznya 1456 1456 03 01 KrakivSmert 13 bereznya 1516 1516 03 13 60 rokiv BudaPohovannya Kafedralnij Sobor Svyatogo Stefana Sekeshfegervar UgorshinaDruzhina Barbara BrandenburzkaDrugij shlyub Beatrisa AragonskaTretij shlyub Anna de FuaDiti Anna ILyudvik IIDinastiya YagelloniBatko Kazimir IV YagelonchikMati Elizabet Gabsburg Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Doroga do vladi 1 1 Borotba za cheskij tron 1 2 Borotba za ugorskij tron 2 Korol i magnati 2 1 Rozpodil privileyiv 2 2 Selyanska vijna v Ugorshini 2 3 Korol ta Gabsburgi 3 Rodovid 4 Primitki 5 DzherelaDoroga do vladi RedaguvatiBorotba za cheskij tron Redaguvati Vladislav buv v 1470 roci viznachenij na nastupnika tronu pislya Yirzhi z Podyebradiv v obmin na dopomogu polyakiv u borotbi Yirzhi z ugorskim korolem i pretendentom na chesku koronu Matviyem Korvinom Ugodoyu v Graci jogo batko Kazimir IV Yagellonchik otrimav pidtrimku dlya uspadkuvannya sinom vladi v Chehiyi z boku rimsko nimeckogo imperatora Fridriha III U 1471 roci Yirzhi pomer a gusitskij cheskij sejm zibranij v Kutnij Gori vibrav Vladislava na korolya Vladislav zobov yazavsya dovesti normalizuvati vzayemini cheskoyi derzhavi z papoyu Sikstom IV i splatiti borgi Yirzhi Borotba z Ugorshinoyu trivala nadali Korvin mayuchi pidtrimku papi rimskogo i cheskih katolikiv nazivayuchi sebe cheskim korolem vzhe ranishe zahopiv Sileziyu Moraviyu ta Luzhici U 1474 roci Vladislav uklav v Nyurnberzi soyuz proti Ugorshini z imperatorom Tim chasom papska diplomatiya dobivalasya soyuzu hrestonosciv ta ugorciv proti Chehiyi ta Polshi Cogo zh roku polski vijska rozbili ugorciv pid Svanovicami j pristupili do oblogi Vroclava yakogo prote ne zmogli zdobuti Polskij korol Kazimir Yagellonchik ne mig bilshe pidtrimuvati sina vijskami polskij sejm u Pjotrkovi ne dav zgodi na podalshu vijnu Vladislav vstupiv do pidkorenoyi Korvinom Avstriyi buv odnak podolanij Imperator yak senjor cheskih praviteliv buv zmushenij peredati prava na Chehiyu korolevi Ugorshini Pid natiskom cheskih ob yednanih vijsk bulo ukladeno mir u Brno v 1478 roci rokom piznishe pidtverdzhenij v Olomouci Zgidno z nim obidva pretendenti povinni buli vzhivati titul cheskogo korolya a Korvin uderzhav vladu v zavojovanih provinciyah Borotba za ugorskij tron Redaguvati U 1490 roci po smerti Matviya Korvina rozpochalas borotba za ugorskij tron yaka prizvela do podvijnogo obrannya vibrano vodnochas Vladislava a takozh jogo brata Yana I Olbrahta Vladislav odruzhivsya z vdovoyu Korvina neapolitanskoyu princesoyu Beatris Mizh bratami rozpochalasya vijna U 1491 roci Vladislav podolav Olbrahta u bitvi pid Koshicyami Pri poserednictvi Kazimira IV dijshlo do ugodi na pidstavi yakoyi cheskim korolem zalishivsya Vladislav i Yan Olbraht otrimav prava na koronu v razi jogo bezditnoyi smerti Nevdovzi pislya cogo Olbraht rozirvav ugodu i vijna rozpochalasya znovu Togo zh 1491 roku na Ugorshinu napav inshij pretendent imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimilian I Gabsburg Na pidstavi ugodi v Preshporoku Vladislav zabezpechiv jomu prava na uspadkuvannya tronu v razi jogo bezditnoyi smerti takim chinom perekreslyuyuchi ugodu z vlasnim bratom Olbraht ponoviv voyenni diyi j lishe v 1492 roci buv ostatochno podolanij u bitvi pid Pryashevom z dopomogoyu ugorskogo magnata sporidnenogo z Gabsburgami Yana Zapolye U comu samomu roci pomer Kazimir i Yan Olbraht posiv pislya nogo polskij tron U 1494 roci dijshlo do z yizdu Yagelloniv v Levochi de Yan Olbraht ta inshi brati virishili pidtrimuvati Vladislava yak korolya Ugorshini U 1497 roci Vladislav ne dav Yanu Olbrahtu obicyanoyi vijskovoyi dopomogi pid chas ekspediciyi ostannogo do Moldaviyi sho prizvelo do polskoyi porazki u Kuzminskomu lisi Vsuperech comu v 1498 roci brati uklali soyuz proti turkiv Zdobuvshi ugorsku koronu Vladislav i jogo shlyahta zupinilis pered vazhkim zavdannyam opanovuvannyam situaciyi v krayini Skarbnicya bula porozhnya pislya rokiv dorogoyi velikoderzhavnoyi politiki Matviya Korvina a sela grabuvala jogo Chorna Armiya zdavna vzhe neoplachuvana Z ostannoyu rozpravilasya znachnoyu miroyu samostijno ugorska shlyahta Korol i magnati RedaguvatiRozpodil privileyiv Redaguvati Vidomij svoyeyu povilnosti i slabkistyu harakteru Vladislav II legko piddavavsya natiskam magnativ i serednoyi shlyahti sho zmagalasya z nimi Ta ostannya v Ugorshini duzhe aktivizuvalasya i v kinci XV storichchya ohoche zbirala shorichni z yizdi U 1495 roci navit bula sproba vvesti pravo zagalnoyi uchasti shlyahti v sejmi a ne cherez deputativ hoch proyekt buv vidhilenij vnaslidok oporu magnativ Pid chas seriyi takih z yizdiv shlyahta visuvala na adresu korolya chergovi politichni ta suspilni postulati zmusila Vladislava do takih krokiv peretvorennya Korolivskoyi Radi z tila priznachenogo cherez pravitelya u vibirane cherez sejm obmezhennya trivalosti zasidan sejmu do 15 dniv a takozh nedopuskannya inozemciv do spadkuvannya koroni Popri te sho ne vsi postulati shlyahti realizovano vplivovi magnati ne pogodilisya na povnu zalezhnist pravitelya vid shirshih krugiv shlyahti odnak korolivska vlada bula znachnoyu miroyu zalezhna vid sejmu chomu Vladislav ne umiv protistoyati Pid chas perebuvan korolya v Ugorshini Chehiya nibi stala glyadackim zalom superechok mizh magnatskoyu elitoyu i bidnishimi panami V toj samij chas obidva stani diyali razom proti mist i selyan U 1487 roci cheskij sejm vidibrav u selyan pravo na zminu pana abo pereyizdu do mista a v 1490 roci cilkom pripisav yih do zemli glebae adscriptum U 1500 roci Vladislav nadav privileyi cheskij shlyahti tobto zgodivsya na kodifikaciyu prava tak zvanu Vladislavovu Konstituciyu yaka vstanovlyuvala tri sejmovi palati magnatsku dvoryansku i mishansku pri comu dlya ostannoyi peredbachalos tilki doradchij golos i lishe tih mist u spravah yakih stosuvalis pitannya Z chasom cheski mista na protivagu ugorskih zmogli zmicniti svoyu poziciyu v sejmi odnak obidvi derzhavi opinilisya v rukah magnatskih oligarhij sho vmilo upravlyali podatlivim korolem i sho stavilis vorozhe do nizhchih staniv shlyahti Selyanska vijna v Ugorshini Redaguvati U 1513 roci papa Lev H ogolosiv hrestovij pohid proti turkiv a rokom piznishe kancler i primas Ugorshini v odnij osobi kardinal Tomash Bakosh sam selyanskogo pohodzhennya zibrav chislennu selyansku armiyu yaka povinna bula virushiti na Balkani Pid natiskom ugorskoyi shlyahti nezadovolenoyi z vidplivu mas robitnikiv sela hrestovij pohid vidklikano a rozcharovani natovpi selyan povernuli proti eliti Paniv ogolosheno zlom proti yakogo potribno provaditi hrestovij pohid Do buntu doluchilis meshkanci mist a takozh nacionalni menshini rumuni rusini ta serbi Zakolot probuvav strimati korol Vladislav vidayuchi specialnu vidozvu v yakij obicyav svobodu vsim hto zupinitsya ale pogrozhuvav smertyu upertim buntivnikam Spochatku povstanci zdobuli dekilka lokalnih uspihiv osoblivo v Transilvaniyi odnak virishalnu sutichku pid Timishoaroyu prograli Slabko organizovani j ozbroyeni povstanci prograli magnatskij armiyi pid kerivnictvom Transilvanskogo voyevodi Yana Zapolyi ta Stefana Batoriya Pislya dekilkoh chergovih dribnih uspihiv zakolot bezpovorotno vpav Kerivniki povstanciv na choli z Dozha Dyerd buli zhorstoko stracheni U comu samomu roci ugorskij sejm uhvaliv pripisuvannya selyan do zemli glebae adscriptum analogichno yak i ranishe v Chehiyi a takozh zaboroniv nosinnya zbroyi selyanami Takim chinom zmicnilosya dominuvannya ugorskoyi shlyahti nad selyanstvom Korol ta Gabsburgi Redaguvati U 1476 roci Vladislav II odruzhivsya z Barbaroyu Brandenburzkoyu donkoyu Brandenburzkogo kurfyursta Albrehta III Ahilla odnak zgodom rozluchivsya z neyu koli Barbara vtratila knyazivstvo Glogovske U 1498 roci ugorskij sejm uhvaliv zaboronu dopusku chuzhih deputativ do zasidan shlyahti yaka obirala korolya Ugorska serednya shlyahta takim chinom hotila viklyuchiti vpliv Gabsburgiv na vibir ugorskogo korolya U 1500 roci Vladislav uklav u Budi soyuz iz Polsheyu ta Franciyeyu proti turkiv ta Gabsburgiv Dlya zmicnennya ciyeyi ugodi Vladislav vzyav za druzhinu Annu de Fua donku francuzkogo vplivovogo dvoryanina Gostona II de Fua U 1505 roci ugorskij sejm v Rakoshah bezpovorotno zakriv inozemcyam dorogu do ugorskoyi koroni ale Vladislav tayemno uklav pakt z Maksimilianom I viznayuchi za nim pravo uspadkuvannya tronu Maksimilian vstupiv do Ugorshini ta zajnyav Pozhon i Sopron domagayuchis skasovuvannya uhval sejmu Vnaslidok cogo bulo skladeno novu ugodu u Vidni v yakij oficijno pidtverdzheno pravo uspadkuvannya tronu za Gabsburgami U 1506 roci narodivsya yedinij sin Vladislava Lyudvik II Yagellonchik sho teoretichno perekreslyuvalo mozhlivist avstrijskogo uspadkuvannya korolivstva Tomu v 1515 roci u Vidni imperator usinoviv Lojosha a v 1517 roci organizovano podruzhzhya Anni Yagellonki donki Vladislava z Ferdinandom onukom imperatora a takozh Lojosha Yagellonchika z vnuchkoyu imperatora Mariyeyu Gabsburzkoyu Z oglyadu na slabkist harakteru nabuv vid ugorciv prizviska Dobzse u perekladi z polskoyi na latin rex bene korol dobre vid zlovzhivannya cogo slova Rodovid Redaguvati Dmitrij Olgerd Velikij Knyaz Litovskij i Ruskij Vladislav II Yagajlo korol Polshi Ulyana Tverska Kazimir Yagellonchik korol Polshi Andrij Golshanskij Sofiya Golshanska koroleva Polshi Aleksandra Drucka Vladislav II Yagellonchik Korol Bogemiyi Albreht IV gercog Avstriyi Albreht II korol Nimechchini Joganna Sofiya Bavarska en gercoginya Bavariyi Yelizaveta Gabsburg koroleva Polshi Sigizmund I Lyuksemburg imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Yelizaveta Lyuksemburzka Barbara Cilli Primitki RedaguvatiDzherela RedaguvatiW Felczak Historia Wegier Ossolineum Wroclaw Warszawa Krakow 1983 D Hay Europa w XIV i XV wieku PIW Warszawa 2001 ISBN 83 06 02852 X M Serwanski J Dobosz red Slownik wladcow Europy sredniowiecznej Wydawnictwo Poznanskie Poznan 2002 ISBN 83 7177 102 9 S A Sroka Historia Wegier do 1526 roku w zarysie Bydgoszcz 2000 ISBN 83 87933 75 9 B Zientara Historia powszechna sredniowiecza Wydawnictwo Trio Warszawa 2002 ISBN 83 85660 94 1 PoperednikYirzhi z Podyebrad nbsp Korol Bogemiyi1471 1516 nbsp NastupnikLyudovik II YagellonchikPoperednikMatvij Korvin nbsp Korol Ugorshini1490 1516 nbsp NastupnikLyudovik II YagellonchikPoperednikMatvij Korvin nbsp Korol Horvatiyi1490 1516 nbsp NastupnikLyudovik II YagellonchikPoperednikYelizaveta GabsburgMatvij Korvin nbsp Korol Galichini ta Volodimiriyititulyarnij1490 1516 nbsp NastupnikLyudovik II Yagellonchik Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vladislav II Yagellonchik amp oldid 40241659