www.wikidata.uk-ua.nina.az

Взяття Умані 1768 Взяття Умані в польських джерелах Уманська різанина кульмінаційний момент гайдамацького повстання 1768

Взяття Умані (1768)

Взяття Умані (в польських джерелах — Уманська різанина) — кульмінаційний момент гайдамацького повстання 1768 року, яке отримало назву «Коліївщина».

Взяття Умані

Дата: 10 (21) червня 1768
Місце: Умань, Брацлавське воєводство, Річ Посполита
Результат: перемога козаків
Сторони
Річ Посполита, гарнізон фортеці Умань козаки Максима Залізняка, загін надвірних козаків Івана Ґонти та Пантелеймона Уласенка
Командувачі
Рафал Младанович Максим Залізняк, Іван Ґонта, Пантелеймон Уласенко

Передісторія ред.

Навесні 1768 року козаки на чолі з Максимом Залізняком з'явилися в Холодному Яру біля Чигирина. Згодом повстання охопило всю територію Київського та Брацлавського воєводств. Максим Залізняк з кількома сотнями гайдамаків здобув ряд укріплених міст: Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Лисянку. До повстанців приєднувалися селяни та міщани, які громили маєтки польських магнатів і шляхти, корчми, костели та уніатські церкви.

Панство втікало в Умань, який належав магнатові Францішеку Салезію Потоцькому і вважалася великим торгівельним пунктом. Через Умань проходили торгові шляхи на Молдову та Османську імперію, вона була добре укріплена. Місто мало свою фортецю, яку природнім ровом оточувала річка Уманка.

Проти гайдамаків були виставлені частини польської регулярної армії, 300 драгунів, 1 тисяча надвірних козаків під командуванням польського полковника Обуха та сотників Івана Ґонти та Дашка. Також перед наступом повстанців на місто його посилили 800 жовнірів Барської конфедерації та 500 надвірних козаків сотника Уласенка.

Воєначальник Умані Рафал Младанович послав проти Залізняка найкращі козацькі загони на чолі з сотниками Іваном Ґонтою та Пантелеймоном Уласенком. Проте він прорахувався — Ґонта і Уласенко перейшли на бік гайдамацького ватажка. З'єднані сили повстанців вирізали польський табір у Грековому лісі та пішли на Умань.

Облога та звільнення Умані ред.

Іван Ґонта

Вранці 9 (20) червня 1768 сили гайдамаків, з'єднавшись із загонами Ґонти і Уласенка, підійшли до Умані і взяли місто в облогу. Міщани та біженці, серед яких були греко-католики (уніати), поляки та євреї, піднялися на стіни для оборони міста. Вони відкрили вогонь із гармат та рушниць, але відстояти місто не змогли. Штурм під покровом диму був настільки стрімким, що ніхто із нападників не загинув.

Згодом до гайдамаків несподівано ввійшла делегація української василіанської уніатської школи, яка у своїй промові назвала повстанців «вільними українцями» та «братами» і пообіцяла їм, що їхні діти та нащадки навчатимуться лише в українській школі. Сказане вкрай розлютило гайдамаків, в той час як російська православна церква вкрай негативно сприйняла це рішення. Цей негатив підсилював польський «Проєкт ліквідації Русі», який, зокрема передбачав перехід православних русинів не лише в латинський обряд, але й в польську національність. Така постановка питання розглядалася українським населенням як спроба виховання своєрідних польських яничарів, які забули мову та віру своїх батьків.[джерело?]

Відчувши настрій гайдамаків, Ґонта крикнув делегації, щоб ті припинили такі промови, але його не послухали та продовжили, довівши гайдамаків до повного оскаженіння. Зрештою, повстанці вчинили напад на викладачів та їх учнів, що поклало початок нещадній різанині.[джерело?]

Облогу Умані здійснювало 2-тисячне гайдамацьке військо з 15 гарматами. Однак губернатор Рафал Младанович відмовився здати місто без бою. У відповідь Залізняк і Ґонта розпочали штурм фортеці. Залізняк повів гайдамаків до вхідних воріт в урочище Турки, а Ґонта — з боку Трекового лісу. Однак фортецю не було взято, після чого гайдамаки здійснили вирішальний штурм.

В Умані відчувалася гостра нестача води та гарматних ядер. 10 (21) червня 1768, не маючи достатньо сил для опору, губернатор після короткочасних переговорів погодився здати Умань повстанцям. Увійшовши до міста, гайдамаки оточили замок, міську ратушу, будинки, де засіли і звідки чинили опір конфедерати, шляхта, ксьондзи та міщани.

Населення Умані допомагало гайдамакам штурмувати замок, ловити і карати шляхту та єзуїтів, знищувати інвентарі, люстрації та інші документи, які узаконювали важкі повинності селян. Гайдамацькому війську дісталися 14 справних гармат та 2 гаківниці, чимало рушниць, пороху, свинцю та інших боєприпасів. Після загибелі Младановича управління містом було покладено на сотника Пантелеймона Уласенка, у розпорядження якого надійшов невеликий гайдамацький гарнізон.

Наслідки ред.

Здобувши Умань, повстанці посилено готувалися до повного визволення українських земель і возз'єднання їх з Лівобережною Україною в складі Росії. Посланці Максима Залізняка й Івана Ґонти з-під Умані розійшлися по Правобережній Україні і писаними відозвами та живим словом піднімали народ на боротьбу. Вони також звернулися з окремим універсалом до селян-поляків, закликаючи їх знищувати своїх панів. Гайдамаки захоплювали та спалювали поміщицькі маєтки і замки, розподіляли між собою панське майно.

Величезний розмах, якого набуло селянське повстання, налякав не тільки шляхетську Польщу, а й правлячі кола царської Росії.

По-зрадницькому, підступно загін царського полковника Гур'єва захопив Максима Залізняка, Івана Ґонту та інших повстанців. Переданий до рук польсько-шляхетської влади, Іван Ґонта 14 липня 1768 року зазнав у Сербах (на Дністрі) найлютішої кари, яка тривала кілька днів. Але він мужньо терпів ті муки навіть тоді, коли нерви катів не витримували. Після найжорстокіших тортур йому відрубали голову, череп якої довго висів прибитий до брами в Могильові. Страшним мукам піддала шляхта інших борців за волю. За вироком польсько-шляхетських судів повстанців після мук і знущань карали на смерть, четвертували, саджали на палі, вішали, відрубували руки та ноги. Особливо люту розправу над повстанцями влаштували в Кодні під Житомиром. Російських підданих — учасників повстання покарано батогами, затавровано й заслано до Сибіру. Такий вирок був і Максиму Залізнякові. По дорозі на заслання в слободі Котельві на Полтавщині Залізняк втік, але невдовзі його знову спіймали. У 1769 році, за свідченням російського поета Гаврила Державіна, він сидів під арештом у Москві, звідки, очевидно, і був відправлений до Нерчинська. Подальша його доля невідома. Є припущення, що Максим Залізняк втік із каторги і брав участь у селянській війні під проводом Омеляна Пугачова.

Взяття Умані в мистецтві ред.

Взяття Умані і постать Ґонти досі привертає пильну увагу як української, так і польської історіографії та художньої літератури. Польські дослідники таврують Ґонту як зрадника й розбійника, українські — визнають його героєм визвольної боротьби, мучеником, який заплатив страшними муками за своє бажання звільнити рідний народ. Особливо ідеалізувала Ґонту стара народницька школа українських істориків із професором Володимиром Антоновичем та редакцією журналу «Кіевская старина» на чолі. А українська література ще раніше в особі Шевченка оспівала уманського сотника, зробивши його центральною постаттю в поемі «Гайдамаки».

У польській літературі уманським подіям присвячені твори пол. «Sen srebrny Salomei» Словацького, пол. «Zamek kaniowski» Гощинського i пол. «Koliszczyzna i stepy» Грабовського.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vzyattya Umani v polskih dzherelah Umanska rizanina kulminacijnij moment gajdamackogo povstannya 1768 roku yake otrimalo nazvu Koliyivshina Vzyattya UmaniData 10 21 chervnya 1768Misce Uman Braclavske voyevodstvo Rich PospolitaRezultat peremoga kozakivStoroniRich Pospolita garnizon forteci Uman kozaki Maksima Zaliznyaka zagin nadvirnih kozakiv Ivana Gonti ta Pantelejmona UlasenkaKomanduvachiRafal Mladanovich Maksim Zaliznyak Ivan Gonta Pantelejmon Ulasenko Zmist 1 Peredistoriya 2 Obloga ta zvilnennya Umani 3 Naslidki 4 Vzyattya Umani v mistectvi 5 Dzherela 6 PosilannyaPeredistoriya red Navesni 1768 roku kozaki na choli z Maksimom Zaliznyakom z yavilisya v Holodnomu Yaru bilya Chigirina Zgodom povstannya ohopilo vsyu teritoriyu Kiyivskogo ta Braclavskogo voyevodstv Maksim Zaliznyak z kilkoma sotnyami gajdamakiv zdobuv ryad ukriplenih mist Zhabotin Smilu Cherkasi Korsun Boguslav Lisyanku Do povstanciv priyednuvalisya selyani ta mishani yaki gromili mayetki polskih magnativ i shlyahti korchmi kosteli ta uniatski cerkvi Panstvo vtikalo v Uman yakij nalezhav magnatovi Francisheku Saleziyu Potockomu i vvazhalasya velikim torgivelnim punktom Cherez Uman prohodili torgovi shlyahi na Moldovu ta Osmansku imperiyu vona bula dobre ukriplena Misto malo svoyu fortecyu yaku prirodnim rovom otochuvala richka Umanka Proti gajdamakiv buli vistavleni chastini polskoyi regulyarnoyi armiyi 300 draguniv 1 tisyacha nadvirnih kozakiv pid komanduvannyam polskogo polkovnika Obuha ta sotnikiv Ivana Gonti ta Dashka Takozh pered nastupom povstanciv na misto jogo posilili 800 zhovniriv Barskoyi konfederaciyi ta 500 nadvirnih kozakiv sotnika Ulasenka Voyenachalnik Umani Rafal Mladanovich poslav proti Zaliznyaka najkrashi kozacki zagoni na choli z sotnikami Ivanom Gontoyu ta Pantelejmonom Ulasenkom Prote vin prorahuvavsya Gonta i Ulasenko perejshli na bik gajdamackogo vatazhka Z yednani sili povstanciv virizali polskij tabir u Grekovomu lisi ta pishli na Uman Obloga ta zvilnennya Umani red nbsp Ivan GontaVranci 9 20 chervnya 1768 sili gajdamakiv z yednavshis iz zagonami Gonti i Ulasenka pidijshli do Umani i vzyali misto v oblogu Mishani ta bizhenci sered yakih buli greko katoliki uniati polyaki ta yevreyi pidnyalisya na stini dlya oboroni mista Voni vidkrili vogon iz garmat ta rushnic ale vidstoyati misto ne zmogli Shturm pid pokrovom dimu buv nastilki strimkim sho nihto iz napadnikiv ne zaginuv Zgodom do gajdamakiv nespodivano vvijshla delegaciya ukrayinskoyi vasilianskoyi uniatskoyi shkoli yaka u svoyij promovi nazvala povstanciv vilnimi ukrayincyami ta bratami i poobicyala yim sho yihni diti ta nashadki navchatimutsya lishe v ukrayinskij shkoli Skazane vkraj rozlyutilo gajdamakiv v toj chas yak rosijska pravoslavna cerkva vkraj negativno sprijnyala ce rishennya Cej negativ pidsilyuvav polskij Proyekt likvidaciyi Rusi yakij zokrema peredbachav perehid pravoslavnih rusiniv ne lishe v latinskij obryad ale j v polsku nacionalnist Taka postanovka pitannya rozglyadalasya ukrayinskim naselennyam yak sproba vihovannya svoyeridnih polskih yanichariv yaki zabuli movu ta viru svoyih batkiv dzherelo Vidchuvshi nastrij gajdamakiv Gonta kriknuv delegaciyi shob ti pripinili taki promovi ale jogo ne posluhali ta prodovzhili dovivshi gajdamakiv do povnogo oskazheninnya Zreshtoyu povstanci vchinili napad na vikladachiv ta yih uchniv sho poklalo pochatok neshadnij rizanini dzherelo Oblogu Umani zdijsnyuvalo 2 tisyachne gajdamacke vijsko z 15 garmatami Odnak gubernator Rafal Mladanovich vidmovivsya zdati misto bez boyu U vidpovid Zaliznyak i Gonta rozpochali shturm forteci Zaliznyak poviv gajdamakiv do vhidnih vorit v urochishe Turki a Gonta z boku Trekovogo lisu Odnak fortecyu ne bulo vzyato pislya chogo gajdamaki zdijsnili virishalnij shturm V Umani vidchuvalasya gostra nestacha vodi ta garmatnih yader 10 21 chervnya 1768 ne mayuchi dostatno sil dlya oporu gubernator pislya korotkochasnih peregovoriv pogodivsya zdati Uman povstancyam Uvijshovshi do mista gajdamaki otochili zamok misku ratushu budinki de zasili i zvidki chinili opir konfederati shlyahta ksondzi ta mishani Naselennya Umani dopomagalo gajdamakam shturmuvati zamok loviti i karati shlyahtu ta yezuyitiv znishuvati inventari lyustraciyi ta inshi dokumenti yaki uzakonyuvali vazhki povinnosti selyan Gajdamackomu vijsku distalisya 14 spravnih garmat ta 2 gakivnici chimalo rushnic porohu svincyu ta inshih boyepripasiv Pislya zagibeli Mladanovicha upravlinnya mistom bulo pokladeno na sotnika Pantelejmona Ulasenka u rozporyadzhennya yakogo nadijshov nevelikij gajdamackij garnizon Naslidki red Zdobuvshi Uman povstanci posileno gotuvalisya do povnogo vizvolennya ukrayinskih zemel i vozz yednannya yih z Livoberezhnoyu Ukrayinoyu v skladi Rosiyi Poslanci Maksima Zaliznyaka j Ivana Gonti z pid Umani rozijshlisya po Pravoberezhnij Ukrayini i pisanimi vidozvami ta zhivim slovom pidnimali narod na borotbu Voni takozh zvernulisya z okremim universalom do selyan polyakiv zaklikayuchi yih znishuvati svoyih paniv Gajdamaki zahoplyuvali ta spalyuvali pomishicki mayetki i zamki rozpodilyali mizh soboyu panske majno Velicheznij rozmah yakogo nabulo selyanske povstannya nalyakav ne tilki shlyahetsku Polshu a j pravlyachi kola carskoyi Rosiyi Po zradnickomu pidstupno zagin carskogo polkovnika Gur yeva zahopiv Maksima Zaliznyaka Ivana Gontu ta inshih povstanciv Peredanij do ruk polsko shlyahetskoyi vladi Ivan Gonta 14 lipnya 1768 roku zaznav u Serbah na Dnistri najlyutishoyi kari yaka trivala kilka dniv Ale vin muzhno terpiv ti muki navit todi koli nervi kativ ne vitrimuvali Pislya najzhorstokishih tortur jomu vidrubali golovu cherep yakoyi dovgo visiv pribitij do brami v Mogilovi Strashnim mukam piddala shlyahta inshih borciv za volyu Za virokom polsko shlyahetskih sudiv povstanciv pislya muk i znushan karali na smert chetvertuvali sadzhali na pali vishali vidrubuvali ruki ta nogi Osoblivo lyutu rozpravu nad povstancyami vlashtuvali v Kodni pid Zhitomirom Rosijskih piddanih uchasnikiv povstannya pokarano batogami zatavrovano j zaslano do Sibiru Takij virok buv i Maksimu Zaliznyakovi Po dorozi na zaslannya v slobodi Kotelvi na Poltavshini Zaliznyak vtik ale nevdovzi jogo znovu spijmali U 1769 roci za svidchennyam rosijskogo poeta Gavrila Derzhavina vin sidiv pid areshtom u Moskvi zvidki ochevidno i buv vidpravlenij do Nerchinska Podalsha jogo dolya nevidoma Ye pripushennya sho Maksim Zaliznyak vtik iz katorgi i brav uchast u selyanskij vijni pid provodom Omelyana Pugachova Vzyattya Umani v mistectvi red Vzyattya Umani i postat Gonti dosi privertaye pilnu uvagu yak ukrayinskoyi tak i polskoyi istoriografiyi ta hudozhnoyi literaturi Polski doslidniki tavruyut Gontu yak zradnika j rozbijnika ukrayinski viznayut jogo geroyem vizvolnoyi borotbi muchenikom yakij zaplativ strashnimi mukami za svoye bazhannya zvilniti ridnij narod Osoblivo idealizuvala Gontu stara narodnicka shkola ukrayinskih istorikiv iz profesorom Volodimirom Antonovichem ta redakciyeyu zhurnalu Kievskaya starina na choli A ukrayinska literatura she ranishe v osobi Shevchenka ospivala umanskogo sotnika zrobivshi jogo centralnoyu postattyu v poemi Gajdamaki U polskij literaturi umanskim podiyam prisvyacheni tvori pol Sen srebrny Salomei Slovackogo pol Zamek kaniowski Goshinskogo i pol Koliszczyzna i stepy Grabovskogo Dzherela red Gurzhij O Chuhlib T Ukrayina nedostupne posilannya z chervnya 2019 Doroshenko D Naris istoriyi Ukrayini Arhivovano 26 chervnya 2008 u Wayback Machine Kovalevska O O Problema ikonografiyi I Gonti v konteksti politik pam yati ta suchasnih doslidzhen Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2016 5 530 veres zhovt S 139 163 ISSN 0130 5247 Mirchuk P Koliyivshina gajdamacke povstannya 1768 r Arhivovano 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine Yakovenko N Naris istoriyi Ukrayini z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Arhivovano 27 kvitnya 2009 u Wayback Machine Antonovich V Umanskij sotnik Ivan Gonta 1768 g Arhivovano 3 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Taras Chuhlib Gajdamachchina v Rechi Pospolitij XVIII st prichini povstanskogo ruhu v svitli dzherel z ukrayinskogo taboru Arhivovano 14 sichnya 2018 u Wayback Machine Posilannya red Spogadi Mihajla Chajkovskogo Arhivovano 22 grudnya 2020 u Wayback Machine Umanska rizanina chi Umanska peremoga Arhivovano 26 listopada 2015 u Wayback Machine Suditi chi rozumiti gajdamakiv Taras Chuhlib pro Koliyivshinu Arhivovano 27 chervnya 2021 u Wayback Machine Istorichna pravda Oleg Griniv Potribna chesnist u pidhodah Nacionalna istoriya v konteksti yevropejskogo civilizacijnogo rozvitku do statti Vasilya Rasevicha Arhivovano 4 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Vadim Pepa V svoyij hati svoya pravda Arhivovano 4 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vzyattya Umani 1768 amp oldid 40578972