www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міхал Грабовський Мі хал Йоахім Ян Грабо вський гербу Равич пол Michał Joachim Jan Grabowski псевдонім Едвард Тарша 25 в

Міхал Грабовський

Мі́хал Йоахім Ян Грабо́вський гербу Равич (пол. Michał Joachim Jan Grabowski, псевдонім — Едвард Тарша; 25 вересня 1804, Золотіїв — 19 листопада 1863, Варшава) — письменник, літературний критик, історик, представник «української школи» в польськомовній літературі.

Міхал Грабовський
пол. Grabowski Michal
Міхал Грабовський
Ім'я при народженні Міхал Йоахім Ян
Псевдо Edward Tarsza
Народився 25 вересня 1804(1804-09-25)
с. Золотіїв Рівненського повіту (тепер Рівне)
Помер 19 листопада 1863(1863-11-19) (59 років)
Варшава, Польща
Поховання
Повонзківський цвинтар : 

Країна  Республіка Польща
 Російська імперія
Місце проживання Санкт-Петербург
Діяльність історик, письменник, критик
Alma mater Рішельєвський ліцей
Знання мов польська
Членство Краківське наукове товариствоd
Конфесія католик
Батько Антоній Михайлович Грабовський
Мати Тереза Дворжанська
У шлюбі з Павлина Росьцішевська
Діти доньки: Марія, Єлизавета, Тереза, Магдалина(1853—1936), ?, сини: Антон, Міхал-Конрад, Люциан-Марцелій
Герб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грабовський.

Життєпис Редагувати

Міхал Грабовський народився 25 вересня 1804 на Волині, в Золотієві (з 50-х — 60-х років XX століття — у складі міста Рівне), ґміна Рівне Рівненського повіту, у сім'ї майора російських військ, шляхтича Антонія Михайловича Грабовського та його дружини Терези Дворжаньської. Дитячі роки провів в Олександрівці (Олександрівка тепер — райцентр на півночі Кіровоградщини; неподалік Чигирин, Кам'янка, Новомиргород), де його батько купив маєток з 229 кріпаками чоловічої статі та кам'яним будинком у готичному стилі на березі Тясмину, куди й переїхав його батько із сім'єю.

Олександрівка. Старий палац Міхала Грабовського
Н.Орда Олександрівка. Новий палац Міхала Грабовського

Навчався спочатку в єзуїтському колегіумі в Романові, пізніше — в повітовій школі василіян в Умані та у ліцеї ім. Рішельє в Одесі.

Одеса. Початкове приміщення Рішельєвського ліцею
Міхал Грабовський. Малюнок Пантелеймона Куліша, 1843 р.

В Уманській школі приятелював з Богданом Залеським та Северином Гощинським, які надихнули його на літературну діяльність. У 1820–1825 рр. переважно перебував у Варшаві, де увійшов у близькі стосунки з Юліушем Словацьким, Маурицієм Мохнацьким та іншою академічною молоддю, протягом 1825–1850 рр. постійно проживав в Олександрівці, у 1850–1862 рр. — у Києві. З 1857 року був власником садиби на Андріївському узвозі 34. Будинок в якому жив Грабовський не зберігся. Коли від народження слабкої статури Грабовський захворів у 1828 році грудною хворобою, Гощинський супроводжував його спочатку до Варшави, а потім невдовзі і до Відня, де знайшов знаних лікарів, які поправили йому здоров'я.

Родовід Міхала Грабовського
Міхал Грабовський у зрілому віці

На гостині в 1843 році побував Тарас Шевченко. На тривалій гостині та творчому пленері у Грабовського неодноразово (1843, 1844, 1856) перебував Пантелеймон Куліш. Також в його маєтку побували письменники Северин Гощинський, Тимко Падура, Богдан Юзеф Залеський, Ромуальд Підберезький, художник Наполеон Орда, російський державний діяч і вчений Іван Фундуклей. Є дані, що відвідував Рихту. На початку 1862 року, маркіз Вєльопольський[pl] покликав Міхала Грабовського до Варшави, і той посів в Комісії народної освіти і віросповідання посаду директора Відділу освіти, звільнену внаслідок тяжкої хвороби Йозефа Корженьовського, а потім невдовзі, внаслідок виїзду за кордон Головного Директора цієї ж комісії, почав тимчасово виконувати його обов'язки. По можливості ставав на захист польської еліти, зокрема врятував від переслідування російською владою ксьондза Яжджевського, професора Варшавської Духовної Академії. Але ця його нова діяльність не тривала довго: після кількатижневого нездужання, під час якого отримав вже на постійно посаду Головного Директора, згас у колі родини. Похований у Варшаві, на Повонзківському цвинтарі, Під Катакомбами, перший ряд, місце 176.177.

Сім'я Редагувати

Фрагмент надгробоку Павлини Грабовської (Росьцішевської), Польський цвинтар, Житомир

У 1834(1835) році одружився з Павлиною Росьцішевською гербу Юноша, донькою чигиринського поміщика Кароля Росьцішевського та його дружини Бони в дівоцтві Шимановської гербу Єзєра (щодо дітей, то за даними Похилевича було 2 сина Антон та Михайло, інше джерело подає наявність наступних дітей: доньок Марії, Єлизавети, Терези, Магдалини(1853—1936) та сина Люциана).

Насправді ж у шлюбі мав п'ятьох доньок та трьох синів. Після смерті письменника його дружина Павлина разом з дітьми повертається до Києва.

Його старший син Антон, випускник Кадетського корпусу, володів у Києві садибою на Андрієвському узвозі № 34, поки не програвся в карти і не потрапив до божевільні. Садиба на Андрієвському узвозі № 34 після цього перейшла до молодшого сина Люциана-Марцелія.

Відомо також, що його син Михайло-Конрад мав свого сина Олександра-Сигізмунда.

Твори Редагувати

Надгробок Міхала Грабовського

Вперше заявив про себе на літературній ниві критичним виступом в 1829 році у «Варшавському щоденнику».

Як літературний критик, М. Грабовський був ідеологом слов'янського романтизму, орієнтував письменників-сучасників на традиції народної творчості. Критерії, з якими він підходив до художнього твору, передбачали проникнення в нього мотивів із народного життя, близькість до народних оповідань.

У романах «Коліївщина і степи» (1838), «Гуляйпільська застава» (1840–1841,1900-1901), «Тайкури: повість народна» (1846), «Пан староста Канівський» (1856), «Пан староста Закревський» (1860), «Заметіль у степах» (1862), Грабовський описував соціальне життя українського народу та шляхти. Автор статей: «Українські мелодії» (1828), «Про українські пісні» (1837), «Про українські народні легенди» (1845).

Як історик Міхал Грабовський заявив про себе працями «Джерела до польської історії» (у співавторстві з Олександром Пшездзецьким, 1843), «Головні щоденники» (1845), «Україна давня і теперішня» (1850), а також консультував історика А.Скальковського при написанні «Історії Нової Січі…». Був прийнятий в члени Одеського товариства історії та старожитностей.

Вершиною його публіцистичної діяльності стала праця «Відповідь Поляка російським публіцистам, з питання про Литву та західні губернії», в якій він аргументовано розвінчав апологетів експансіоністської політики Імперської Росії.

Примітки Редагувати

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. https://www.polskipetersburg.pl/hasla/grabowski-miachal
  3. http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/grabowski-michal/
  4. Діонісій Залеський Листування Юзефа Богдана Залеського. Лвів. 1900. Т.1, стор. 13 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
  5. Діонісій Залеський Листування Юзефа Богдана Залеського. Лвів. 1902. Т.3, стор. 131 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
  6. Андреевский спуск//Ностальгия. Киев | Прогулка по старому городу [ 28 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Діонісій Залеський Листування Юзефа Богдана Залеського. Лвів. 1902. Т.3, стор. 149 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
  8. Діонісій Залеський Листування Юзефа Богдана Залеського. Лвів. 1902. Т.4, стор. 130 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
  9. Похилевич Л. І. Сказання про населені місцевості Київської губернії. — С. 697 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Родове дерево Міхала Грабовського [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  11. Музей Одной Улицы [ 17 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  12. Список дворян Киевской губернии, на 11 октября 1905 года [ 11 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  13. Тарша, Едвард Коліївщина і степи: Повість (Вст. сл. Арабажинь К.) / Едвард Тарша // Вежа. — 1997. — № 8-9. — С. 127—147 ; Вежа. — 2000. — № 10. — С. 105—124
  14. Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, Перший том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2013, ISBN 978-966-665-824-4/ISBN 978-966-665-829-9
  15. Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, Другий том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2013, ISBN 978-966-665-824-4/ISBN 978-966-665-824-4
  16. Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, Третій том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2013, ISBN 978-966-665-824-4/ISBN 978-966-665-884-8
  17. Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, Четвертий том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2013, ISBN 978-966-665-824-4/ISBN 978-966-665-901-2
  18. Тарша, Едвард «Гуляйпільська застава»: народний роман, П'ятий том, Переклав О. П. Чорноіван. Львів, «Сполом», 2014, ISBN 978-966-665-824-4/ISBN 978-966-665-928-9
  19. Ответ Поляка русским [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  20. . Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 22 січня 2015. 
  21. . Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 25 січня 2015. 

Література Редагувати

  • Літературні, критичні та мистецькі статті[недоступне посилання з липня 2019]
  • Літературна кореспонденція, т.1[недоступне посилання з липня 2019]
  • Літературна кореспонденція, т.2[недоступне посилання з липня 2019]
  • Література і критика, т.1[недоступне посилання з липня 2019]
  • Література і критика, ч.3[недоступне посилання з липня 2019]
  • Головні щоденники[недоступне посилання з липня 2019]
  • Пан староста Закревський[недоступне посилання з липня 2019]
  • Коліївщина і степи[недоступне посилання з липня 2019]
  • Гуляйпільська застава, т.1[недоступне посилання з липня 2019]
  • Гуляйпільська застава, т.2[недоступне посилання з липня 2019]
  • Гуляйпільська застава, т.3[недоступне посилання з липня 2019]
  • Гуляйпільська застава, т.4[недоступне посилання з липня 2019]
  • Гуляйпільська застава, т.5[недоступне посилання з липня 2019]
  • Пан староста Канівський
  • Заметіль в степах[недоступне посилання з липня 2019]
  • Джерела до польської історії
  • Україна давня і теперішня[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mi hal Joahim Yan Grabo vskij gerbu Ravich pol Michal Joachim Jan Grabowski psevdonim Edvard Tarsha 25 veresnya 1804 Zolotiyiv 19 listopada 1863 Varshava pismennik literaturnij kritik istorik predstavnik ukrayinskoyi shkoli v polskomovnij literaturi Mihal Grabovskijpol Grabowski MichalMihal GrabovskijIm ya pri narodzhenni Mihal Joahim YanPsevdo Edward Tarsza 1 Narodivsya 25 veresnya 1804 1804 09 25 s Zolotiyiv Rivnenskogo povitu teper Rivne Pomer 19 listopada 1863 1863 11 19 59 rokiv Varshava PolshaPohovannya Povonzkivskij cvintar Krayina Respublika Polsha Rosijska imperiyaMisce prozhivannya Sankt Peterburg 2 Diyalnist istorik pismennik kritikAlma mater Rishelyevskij licejZnannya mov polskaChlenstvo Krakivske naukove tovaristvod 3 Konfesiya katolikBatko Antonij Mihajlovich GrabovskijMati Tereza DvorzhanskaU shlyubi z Pavlina RoscishevskaDiti donki Mariya Yelizaveta Tereza Magdalina 1853 1936 sini Anton Mihal Konrad Lyucian MarcelijGerbRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grabovskij Zmist 1 Zhittyepis 2 Sim ya 3 Tvori 4 Primitki 5 Literatura 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiMihal Grabovskij narodivsya 25 veresnya 1804 na Volini v Zolotiyevi z 50 h 60 h rokiv XX stolittya u skladi mista Rivne gmina Rivne Rivnenskogo povitu u sim yi majora rosijskih vijsk shlyahticha Antoniya Mihajlovicha Grabovskogo ta jogo druzhini Terezi Dvorzhanskoyi Dityachi roki proviv v Oleksandrivci Oleksandrivka teper rajcentr na pivnochi Kirovogradshini nepodalik Chigirin Kam yanka Novomirgorod de jogo batko kupiv mayetok z 229 kripakami cholovichoyi stati ta kam yanim budinkom u gotichnomu stili na berezi Tyasminu kudi j pereyihav jogo batko iz sim yeyu nbsp nbsp Oleksandrivka Starij palac Mihala Grabovskogo N Orda Oleksandrivka Novij palac Mihala Grabovskogo Navchavsya spochatku v yezuyitskomu kolegiumi v Romanovi piznishe v povitovij shkoli vasiliyan v Umani ta u liceyi im Rishelye v Odesi nbsp Odesa Pochatkove primishennya Rishelyevskogo liceyu nbsp Mihal Grabovskij Malyunok Pantelejmona Kulisha 1843 r V Umanskij shkoli priyatelyuvav z Bogdanom Zaleskim 4 5 ta Severinom Goshinskim yaki nadihnuli jogo na literaturnu diyalnist U 1820 1825 rr perevazhno perebuvav u Varshavi de uvijshov u blizki stosunki z Yuliushem Slovackim Mauriciyem Mohnackim ta inshoyu akademichnoyu moloddyu protyagom 1825 1850 rr postijno prozhivav v Oleksandrivci u 1850 1862 rr u Kiyevi Z 1857 roku buv vlasnikom sadibi na Andriyivskomu uzvozi 34 Budinok v yakomu zhiv Grabovskij ne zberigsya 6 Koli vid narodzhennya slabkoyi staturi Grabovskij zahvoriv u 1828 roci grudnoyu hvoroboyu Goshinskij suprovodzhuvav jogo spochatku do Varshavi a potim nevdovzi i do Vidnya de znajshov znanih likariv yaki popravili jomu zdorov ya nbsp Rodovid Mihala Grabovskogo nbsp Mihal Grabovskij u zrilomu viciNa gostini v 1843 roci pobuvav Taras Shevchenko Na trivalij gostini ta tvorchomu pleneri u Grabovskogo neodnorazovo 1843 1844 1856 perebuvav Pantelejmon Kulish Takozh v jogo mayetku pobuvali pismenniki Severin Goshinskij Timko Padura Bogdan Yuzef Zaleskij Romuald Pidberezkij hudozhnik Napoleon Orda rosijskij derzhavnij diyach i vchenij Ivan Funduklej Ye dani sho vidviduvav Rihtu Na pochatku 1862 roku markiz Vyelopolskij pl poklikav Mihala Grabovskogo do Varshavi i toj posiv v Komisiyi narodnoyi osviti i virospovidannya posadu direktora Viddilu osviti zvilnenu vnaslidok tyazhkoyi hvorobi Jozefa Korzhenovskogo a potim nevdovzi vnaslidok viyizdu za kordon Golovnogo Direktora ciyeyi zh komisiyi pochav timchasovo vikonuvati jogo obov yazki Po mozhlivosti stavav na zahist polskoyi eliti zokrema vryatuvav vid peresliduvannya rosijskoyu vladoyu ksondza Yazhdzhevskogo profesora Varshavskoyi Duhovnoyi Akademiyi 7 Ale cya jogo nova diyalnist ne trivala dovgo pislya kilkatizhnevogo nezduzhannya pid chas yakogo otrimav vzhe na postijno posadu Golovnogo Direktora zgas u koli rodini Pohovanij u Varshavi na Povonzkivskomu cvintari Pid Katakombami pershij ryad misce 176 177 Sim ya Redaguvati nbsp Fragment nadgroboku Pavlini Grabovskoyi Roscishevskoyi Polskij cvintar ZhitomirU 1834 1835 8 roci odruzhivsya z Pavlinoyu Roscishevskoyu gerbu Yunosha donkoyu chigirinskogo pomishika Karolya Roscishevskogo ta jogo druzhini Boni v divoctvi Shimanovskoyi gerbu Yezyera shodo ditej to za danimi Pohilevicha bulo 2 sina Anton ta Mihajlo 9 inshe dzherelo 10 podaye nayavnist nastupnih ditej donok Mariyi Yelizaveti Terezi Magdalini 1853 1936 ta sina Lyuciana Naspravdi zh u shlyubi mav p yatoh donok ta troh siniv Pislya smerti pismennika jogo druzhina Pavlina razom z ditmi povertayetsya do Kiyeva Jogo starshij sin Anton vipusknik Kadetskogo korpusu volodiv u Kiyevi sadiboyu na Andriyevskomu uzvozi 34 poki ne progravsya v karti i ne potrapiv do bozhevilni Sadiba na Andriyevskomu uzvozi 34 pislya cogo perejshla do molodshogo sina Lyuciana Marceliya 11 Vidomo takozh sho jogo sin Mihajlo Konrad mav svogo sina Oleksandra Sigizmunda 12 Tvori Redaguvati nbsp Nadgrobok Mihala GrabovskogoVpershe zayaviv pro sebe na literaturnij nivi kritichnim vistupom v 1829 roci u Varshavskomu shodenniku Yak literaturnij kritik M Grabovskij buv ideologom slov yanskogo romantizmu oriyentuvav pismennikiv suchasnikiv na tradiciyi narodnoyi tvorchosti Kriteriyi z yakimi vin pidhodiv do hudozhnogo tvoru peredbachali proniknennya v nogo motiviv iz narodnogo zhittya blizkist do narodnih opovidan U romanah Koliyivshina i stepi 1838 13 Gulyajpilska zastava 14 15 16 17 18 1840 1841 1900 1901 Tajkuri povist narodna 1846 Pan starosta Kanivskij 1856 Pan starosta Zakrevskij 1860 Zametil u stepah 1862 Grabovskij opisuvav socialne zhittya ukrayinskogo narodu ta shlyahti Avtor statej Ukrayinski melodiyi 1828 Pro ukrayinski pisni 1837 Pro ukrayinski narodni legendi 1845 Yak istorik Mihal Grabovskij zayaviv pro sebe pracyami Dzherela do polskoyi istoriyi u spivavtorstvi z Oleksandrom Pshezdzeckim 1843 Golovni shodenniki 1845 Ukrayina davnya i teperishnya 1850 a takozh konsultuvav istorika A Skalkovskogo pri napisanni Istoriyi Novoyi Sichi Buv prijnyatij v chleni Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej Vershinoyu jogo publicistichnoyi diyalnosti stala pracya Vidpovid Polyaka rosijskim publicistam z pitannya pro Litvu ta zahidni guberniyi 19 20 21 v yakij vin argumentovano rozvinchav apologetiv ekspansionistskoyi politiki Imperskoyi Rosiyi Primitki Redaguvati Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www polskipetersburg pl hasla grabowski miachal http tnk krakow pl czlonkowie grabowski michal Dionisij Zaleskij Listuvannya Yuzefa Bogdana Zaleskogo Lviv 1900 T 1 stor 13 Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine pol Dionisij Zaleskij Listuvannya Yuzefa Bogdana Zaleskogo Lviv 1902 T 3 stor 131 Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine pol Andreevskij spusk Nostalgiya Kiev Progulka po staromu gorodu Arhivovano 28 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Dionisij Zaleskij Listuvannya Yuzefa Bogdana Zaleskogo Lviv 1902 T 3 stor 149 Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine pol Dionisij Zaleskij Listuvannya Yuzefa Bogdana Zaleskogo Lviv 1902 T 4 stor 130 Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine pol Pohilevich L I Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi S 697 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Rodove derevo Mihala Grabovskogo Arhivovano 29 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Muzej Odnoj Ulicy Arhivovano 17 veresnya 2014 u Wayback Machine ros Spisok dvoryan Kievskoj gubernii na 11 oktyabrya 1905 goda Arhivovano 11 sichnya 2015 u Wayback Machine ros Tarsha Edvard Koliyivshina i stepi Povist Vst sl Arabazhin K Edvard Tarsha Vezha 1997 8 9 S 127 147 Vezha 2000 10 S 105 124 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman Pershij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2013 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 829 9 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman Drugij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2013 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 824 4 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman Tretij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2013 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 884 8 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman Chetvertij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2013 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 901 2 Tarsha Edvard Gulyajpilska zastava narodnij roman P yatij tom Pereklav O P Chornoivan Lviv Spolom 2014 ISBN 978 966 665 824 4 ISBN 978 966 665 928 9 Otvet Polyaka russkim Arhivovano 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Gazeta Novomirgorodshina 3 9294 vid 17 01 2015 S 2 pdf Arhiv originalu za 22 sichnya 2015 Procitovano 22 sichnya 2015 Gazeta Novomirgorodshina 4 9295 vid 24 01 2015 S 2 pdf Arhiv originalu za 9 lipnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2015 Literatura RedaguvatiLiteraturni kritichni ta mistecki statti nedostupne posilannya z lipnya 2019 Literaturna korespondenciya t 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Literaturna korespondenciya t 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Literatura i kritika t 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Literatura i kritika ch 3 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Golovni shodenniki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pan starosta Zakrevskij nedostupne posilannya z lipnya 2019 Koliyivshina i stepi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gulyajpilska zastava t 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gulyajpilska zastava t 2 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gulyajpilska zastava t 3 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gulyajpilska zastava t 4 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gulyajpilska zastava t 5 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pan starosta Kanivskij Zametil v stepah nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela do polskoyi istoriyi Ukrayina davnya i teperishnya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela RedaguvatiPinchuk Yu A Grabovskij Mihal Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 182 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Yan Krehoveckij Opis zhittya ta tvoriv Mihala Grabovskogo Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine pol 1 Arhivovano 28 grudnya 2016 u Wayback Machine Antonyuk Kisil V P Mihajlo Grabovskij yak doslidnik istoriyi Ukrayini Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2010 vip XXIX s 277 281 Posilannya RedaguvatiGrabovskij Mihal Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mihal Grabovskij amp oldid 35931140