www.wikidata.uk-ua.nina.az

Велика чума 1738 року англ Great Plague of 1738 епідемія бубонної чуми яка сталася між 1738 і 1740 роками на території і

Велика чума 1738 року

Велика чума 1738 року (англ. Great Plague of 1738) — епідемія бубонної чуми, яка сталася між 1738 і 1740 роками на території імперії Габсбургів і охопила терени сучасних держав Румунії (Трансильванія), Угорщини, України, Сербії, Хорватії, Словаччини, Чехії та Австрії. Епідемія, ймовірно, забрала життя понад 50 тисяч мешканців цих країн.

У лютому 1738 року чума охопила Банатський край, уразивши там імператорську армію. Згідно з Угорським сеймом 1740 року, ця епідемія забрала життя 36 000 людей.

У жовтні 1738 року чума спалахнула в таборі османських військ під Очаковим під час російсько-османської війни. 30 жовтня 1738 року, несподівано для російських вояків, які були у поганому військовому становищі, османські війська припинили атаки. Османи, покинувши усі припаси і спорядження, завантажились на кораблі й вийшли в море. Буджацька та Єдисанська татарські орди відійшли степом до Аккермена, а кримчаки подались з-під Кінбурна до Перекопу через страх перед хворобою. Вижило лише 300 вояків із 5000, що складали п'ять полків російської армії. Згідно з тогочасними військовими донесеннями, у травні — червні 1738 року російська армія, що стояла в Очакові, втратила 1722 бійці. У січні 1739 року у російських військах під Очаковим загинуло щонайменше 1000 вояків.

Незважаючи на карантин і блокпости, вважається, що козаки поширили чуму по Україні, де в червні у містах Зіньків та Сватова Лучка (обидва в нинішній Луганській області) померло 507 осіб. Комендант міста Ізюм направив доктора Ешді, лікаря місцевої лікарні, для розслідування спалахів у Зінькові та Сватовій Лучці. Доктор не зумів правильно діагностувати чуму, в результаті епідемія незабаром охопила Ізюм, де половина населення (6610 осіб) померла. У червні 1738 року хвороба поширилася на Бахмут, у серпні до Печенігів, у вересні до Лебедяна, а потім у Бєлгород та Курськ Московії. З Бахмута солдати завезли чуму до Азова, де померли тисячі людей. У жовтні 1738 року хвороба виявилася в Харкові, де за два місяці померло близько 800 осіб. На початку епідемії часто санітарні правила порушувалися, оскільки родичам і членам родини дозволялося відвідувати похорони, зібрання, що, ймовірно, сприяло поширенню хвороби. Однак після того, як досвідчений німецький лікар Йоган Якоб Лерхе був відправлений до Харкова, санітарна ситуація там покращилася. Доктор Лерхе негайно наказав місцевій владі спалити 30 будинків, у яких люди померли від чуми. Хворих ізолювали у створеному польовому госпіталі за містом. Жителі міста, які не були інфіковані, але були в контакті з хворими на чуму, поміщали в будинки на карантин, вони перебували під охороною, їм щодня доставляли їжу. Через ці жорсткі заходи епідемія незабаром затихла і до 20 березня 1739 року місто було знову відкрито. У жовтні чума з'явилася в Курську і трьох прилеглих селах, але своєчасне застосування санітарно-карантинних заходів зупинили її поширення. У 1740 році російські чиновники оголосили, що епідемія закінчилася.

У 1738 році під час епідемії в Україні навколо міст і сіл виставляли загороджувальні пости і влаштовували шибениці для тих, хто втік із зараженої місцевості. Правда, на відміну від часів Петра I, подібну кару не застосовували вже до шляхтичів і дворян.

За результатами цієї епідемії у 1748 році в містечку Василькові під Києвом був збудований перший у Російській імперії карантинний будинок. Надалі він був перетворений на цілий чумний квартал, що складався з лазаретів. У перший поміщали «рішуче чумних», у другій — «вкрай сумнівних». Кожен лазарет складався з 16 кімнат з окремими входами.

Владою зроблено висновок, що неправильна діагностика початкових випадків чуми стала однією з причин розвитку епідемії. Було наказано підготувати звіти з детальним описом методів, які виявилися ефективними для лікування чуми та припинення її поширення. З цією метою відповідним лікарям було роздано анкету з 51-го питання, щоб вони могли підготувати свої звіти у стандартному форматі. Також під час епідемії вперше в Російській імперії підтверджено випадок чуми за результатами розтину.

Джерела ред.

  • Alexander Melikishvili Genesis of the Anti-Plague System: The Tsarist Period. Critical Reviews in Microbiology, 32:19–31, 2006. [1] [ 23 листопада 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  • LILIANA ROGOZEA, FLORIN LEAȘU, DINU IULIU DUMITRASCU, DAN L. DUMITRASCU 275 years since the epidemic of plague in Cluj: Dr. Alexandru Lenghel's contribution to its investigation Clujul Med. 2015; 88(4): 563–566.[2] (англ.)
  • Хронологія XVIII ст. [3] [ 4 червня 2002 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Velika chuma 1738 roku angl Great Plague of 1738 epidemiya bubonnoyi chumi yaka stalasya mizh 1738 i 1740 rokami na teritoriyi imperiyi Gabsburgiv i ohopila tereni suchasnih derzhav Rumuniyi Transilvaniya Ugorshini Ukrayini Serbiyi Horvatiyi Slovachchini Chehiyi ta Avstriyi Epidemiya jmovirno zabrala zhittya ponad 50 tisyach meshkanciv cih krayin U lyutomu 1738 roku chuma ohopila Banatskij kraj urazivshi tam imperatorsku armiyu Zgidno z Ugorskim sejmom 1740 roku cya epidemiya zabrala zhittya 36 000 lyudej U zhovtni 1738 roku chuma spalahnula v tabori osmanskih vijsk pid Ochakovim pid chas rosijsko osmanskoyi vijni 30 zhovtnya 1738 roku nespodivano dlya rosijskih voyakiv yaki buli u poganomu vijskovomu stanovishi osmanski vijska pripinili ataki Osmani pokinuvshi usi pripasi i sporyadzhennya zavantazhilis na korabli j vijshli v more Budzhacka ta Yedisanska tatarski ordi vidijshli stepom do Akkermena a krimchaki podalis z pid Kinburna do Perekopu cherez strah pered hvoroboyu Vizhilo lishe 300 voyakiv iz 5000 sho skladali p yat polkiv rosijskoyi armiyi Zgidno z togochasnimi vijskovimi donesennyami u travni chervni 1738 roku rosijska armiya sho stoyala v Ochakovi vtratila 1722 bijci U sichni 1739 roku u rosijskih vijskah pid Ochakovim zaginulo shonajmenshe 1000 voyakiv Nezvazhayuchi na karantin i blokposti vvazhayetsya sho kozaki poshirili chumu po Ukrayini de v chervni u mistah Zinkiv ta Svatova Luchka obidva v ninishnij Luganskij oblasti pomerlo 507 osib Komendant mista Izyum napraviv doktora Eshdi likarya miscevoyi likarni dlya rozsliduvannya spalahiv u Zinkovi ta Svatovij Luchci Doktor ne zumiv pravilno diagnostuvati chumu v rezultati epidemiya nezabarom ohopila Izyum de polovina naselennya 6610 osib pomerla U chervni 1738 roku hvoroba poshirilasya na Bahmut u serpni do Pechenigiv u veresni do Lebedyana a potim u Byelgorod ta Kursk Moskoviyi Z Bahmuta soldati zavezli chumu do Azova de pomerli tisyachi lyudej U zhovtni 1738 roku hvoroba viyavilasya v Harkovi de za dva misyaci pomerlo blizko 800 osib Na pochatku epidemiyi chasto sanitarni pravila porushuvalisya oskilki rodicham i chlenam rodini dozvolyalosya vidviduvati pohoroni zibrannya sho jmovirno spriyalo poshirennyu hvorobi Odnak pislya togo yak dosvidchenij nimeckij likar Jogan Yakob Lerhe buv vidpravlenij do Harkova sanitarna situaciya tam pokrashilasya Doktor Lerhe negajno nakazav miscevij vladi spaliti 30 budinkiv u yakih lyudi pomerli vid chumi Hvorih izolyuvali u stvorenomu polovomu gospitali za mistom Zhiteli mista yaki ne buli infikovani ale buli v kontakti z hvorimi na chumu pomishali v budinki na karantin voni perebuvali pid ohoronoyu yim shodnya dostavlyali yizhu Cherez ci zhorstki zahodi epidemiya nezabarom zatihla i do 20 bereznya 1739 roku misto bulo znovu vidkrito U zhovtni chuma z yavilasya v Kursku i troh prileglih selah ale svoyechasne zastosuvannya sanitarno karantinnih zahodiv zupinili yiyi poshirennya U 1740 roci rosijski chinovniki ogolosili sho epidemiya zakinchilasya U 1738 roci pid chas epidemiyi v Ukrayini navkolo mist i sil vistavlyali zagorodzhuvalni posti i vlashtovuvali shibenici dlya tih hto vtik iz zarazhenoyi miscevosti Pravda na vidminu vid chasiv Petra I podibnu karu ne zastosovuvali vzhe do shlyahtichiv i dvoryan Za rezultatami ciyeyi epidemiyi u 1748 roci v mistechku Vasilkovi pid Kiyevom buv zbudovanij pershij u Rosijskij imperiyi karantinnij budinok Nadali vin buv peretvorenij na cilij chumnij kvartal sho skladavsya z lazaretiv U pershij pomishali rishuche chumnih u drugij vkraj sumnivnih Kozhen lazaret skladavsya z 16 kimnat z okremimi vhodami Vladoyu zrobleno visnovok sho nepravilna diagnostika pochatkovih vipadkiv chumi stala odniyeyu z prichin rozvitku epidemiyi Bulo nakazano pidgotuvati zviti z detalnim opisom metodiv yaki viyavilisya efektivnimi dlya likuvannya chumi ta pripinennya yiyi poshirennya Z ciyeyu metoyu vidpovidnim likaryam bulo rozdano anketu z 51 go pitannya shob voni mogli pidgotuvati svoyi zviti u standartnomu formati Takozh pid chas epidemiyi vpershe v Rosijskij imperiyi pidtverdzheno vipadok chumi za rezultatami roztinu Dzherela red Alexander Melikishvili Genesis of the Anti Plague System The Tsarist Period Critical Reviews in Microbiology 32 19 31 2006 1 Arhivovano 23 listopada 2009 u Wayback Machine angl LILIANA ROGOZEA FLORIN LEAȘU DINU IULIU DUMITRASCU DAN L DUMITRASCU 275 years since the epidemic of plague in Cluj Dr Alexandru Lenghel s contribution to its investigation Clujul Med 2015 88 4 563 566 2 angl Hronologiya XVIII st 3 Arhivovano 4 chervnya 2002 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velika chuma 1738 roku amp oldid 39880589