www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вашківецький повіт Вашківе цький повіт історична адміністративно територіальна одиниця у складі Герцогства Буковина Авст

Вашківецький повіт

Вашківе́цький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Герцогства Буковина Австро-Угорщини (1903-1918), Чернівецького округу ЗУНР (1918), Королівства Румунія (1918-1925) та Чернівецької області УРСР (1940-1962).
Адміністративний центр — місто Вашківці.

Розташування Редагувати

Вашківецький повіт розташовувався у західній частині історичного регіону Буковина (сьогодні Північна Буковина), в межах Буковинського Прикарпаття на правому березі Черемошу в районі впадіння у Прут.

Бецірк Вашківці на Черемоші Редагувати

Вашківецький повіт
Bezirk Waschkoutz am Czeremosch
Округ
Коронний край Герцогство Буковина
Країна Австро-Угорщина
Центр Вашківці
Створений 1.10.1903
Площа 401 км²
Населення 42 290 (1910)
Найбільші міста Вашківці

Бецірк Вашківці на Черемоші (нім. Bezirk Waschkoutz am Czeremosch) або Вашківецький повіт — адміністративно-територіальна одиниця, що існувала протягом (1903–1918) у складі Герцогства Буковина Австро-Угорщини.
Бецірк[de] був утворений в 1903 році шляхом об'єднання відокремленої від безірк Вижниця судової округи Вашківці на Черемоші та вилученої зі складу безірк Сторожинець судової округи Станівці.

Межі повіту Редагувати

Вашківецький повіт розташовувався у північно-західній частині Герцогства Буковина.
На півночі межував з бецірк Кіцмань, на сході — Черновиці, на півдні — Сторожинець, на заході — Вижниця.
Північно-західна межа, що проходила по Черемошу, співпадала з адміністративним кордоном між Герцогством Буковина та Королівством Галичини та Володимирії, за яким розташовувався бецірк Снятин.

Самоврядні громади на 1910 рік Редагувати

Судовий повіт Вашківці на Черемоші

Судовий повіт Станівці

Структура населення Редагувати

Повіт за переписом 1910 року налічував 17 населених пунктів, об'єднаних у 17 гмін (самоврядних громад). Проживало 42 290 осіб (на території майбутнього Вашківецького повіту в 1900 році проживало 41 353 особи). За віросповіданням: 1 886 римо-католиків, 484 греко-католики, 109 вірмено-католиків, 34 302 православні, 2 вірменської православної церкви, 157 лютеранів і 5 350 юдеїв. За національністю: 5 625 німці, 15 чехів-моравців-словаків, 1 700 поляків, 34 670 українців, 242 румуни, 38 чужоземців.

Перша світова війна Редагувати

Під час Першої світової війни територія повіту неодноразово займалася російськими військами. Протягом цього часу повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда»).

У складі ЗУНР Редагувати

3 листопада 1918 року у Чернівцях відбулось, організоване Українським Крайовим Комітетом Буковини, велелюдне (понад 10 тисяч учасників) Буковинське віче, що ухвалило рішення про возз'єднання Північної Буковини із ЗУНР та подальшу злуку з УНР у соборну Україну.
6 листопада 1918-го року останній Буковинський крайовий президент граф Йозеф фон Ездорф офіційно передав владу у повітах де переважна більшість мешканців становили русини (зокрема Вашковецькому) представнику УНРади Омеляну Поповичу.
Передбачалося збереження Вашковецького повіту у складі утвореного Чернівецького округу ЗУНР.
Однак королівська Румунія, спираючись на шовіністичні кола серед лідерів місцевої румунської громади, скориставшись відведенням українських військових частин на польський фронт, розпочала військову операцію, підсумком якої стала анексія всієї території краю.

Жудець Вашківці Редагувати

Адміністративно-територіальний поділ Королівства Румунія (1919-1925)

Жудець Вашківці (рум. Județul Vășcăuți) або Вашківецький повіт — адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Румунія.
18 грудня 1918 року указом № 3715 з питань управління Буковиною (який практично зберіг австрійський адміністративно-територіальний поділ) на базі Вашківецького повіту було утворено Жудець Вашківці.
У відповідності до закону про адміністративну уніфікацію від 14 червня 1925 року його було ліквідовано, та як Пласа Черемош (рум. Plasa Ceremuș) приєднано до Жудеця Сторожинець.
Під час адміністративної реформи (1938) Королівство Румунія поділили на цинути, які складалися з жудеців, а пласи[ro] (як адміністративні одиниці другого порядку) ліквідували. Територія історичного Вашківецького повіту разом з усім Жудецем Сторожинець увійшла до складу Цинуту Сучава. Проте невдовзі (1940) реформу скасували, цинути ліквідували, а поділ на пласи повернули.

Межі жудеця Редагувати

Жудець Вашківці розташовувався на півночі Королівства Румунія, у межах історичної Буковини.
Протягом 1918-1925 років обмежувався жудецями: Кіцмань (на півночі), Чернівці (на заході), Сторожинець (на півдні) та Вижниця (на заході).
Північно-західна межа, що проходила по Черемошу, співпадала з румунсько-польським державним кордоном, за яким розташовувався Снятинський повіт.

Вашківецький район Редагувати

Вашківецький район (рос. Вашковецкий район) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Чернівецької області, яка існувала протягом 1940-1941 та 1944-1962 років.

Створення району Редагувати

28 червня 1940 територія Вашківецького повіту, як і вся Північна Буковина, була приєднана до СРСР.
7 серпня 1940, відповідно до рішення VII сесії Верховної Ради СРСР від 2 серпня того ж року про включення Північної Буковини до складу УРСР, створено Чернівецьку область.
Після цього, Верховною радою Української РСР було ухвалено рішення про формування у складі новоствореного регіону 14 районів, одним з яких став Вашківецький район фактично у межах Вашківецького повіту (1903-1925).

Межі району Редагувати

Вашківецький район розташовувався в західній частині Чернівецької області.
На півночі межував з Кіцманським районом, на заході - Чернівецьким, на півдні - Сторожинецьким, на заході - Вижницьким.
Північно-західна межа, що проходила по Черемошу, співпадала з адміністративним кордоном між Чернівецькою та Станіславською областями, за яким розташовувався Снятинський район.

Під час ІІ світової війни Редагувати

Під час ІІ світової війни Північна Буковина протягом майже трьох років (1941-1944) перебувала у складі королівської Румунії. Адміністративно-територіальний устрій краю, встановлений радянською владою, був скасований. Вашківецький район реорганізований у Пласа Вашківці (рум. Plasa Vășcăuți-pe-Ceremuș) Жудеця Сторожинець, який увійшов до складу Губернаторства Буковина.

Післявоєнний період Редагувати

У результаті Проскурівсько-Чернівецької операції радянські війська вийшли на радянсько-румунський державний кордон.
Було відновлено Чернівецьку область з довоєнним адміністративно-територіальним устроєм, включно з Вашківецьким районом.

Ліквідація району Редагувати

30 грудня 1962 Верховна рада Української РСР ухвалила рішення про укрупнення сільських районів Української РСР до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь, у зв'язку з чим Вашківецький район ліквідували, а його сільські громади та місто Вашківці були включені до складу Сторожинецького району.
Пізніше, під час чергової адмінреформи, більшу частину населених пунктів історичного Вашківецького повіту було перерозподілено між Вижницьким (Вашківці, Волока, Банилів, Замостя, Карапчів, Коритне, Слобода-Банилів) та Кіцманським районами (Брусниця, Верхні Станівці, Глиниця, Драчинці, Кальнівці, Нижні Станівці, Остра, Чортория). У Сторожинецькому районі залишилися тільки Костинці та Ясени.

Сучасний стан Редагувати

19 липня 2020, в рамках Адміністративно-територіальної реформи в Україні Кіцманський та Сторожинецький райони були ліквідовані, а їх об'єднані територіальні громади були розподілені між оновленим Вижницьким та Чернівецьким районами.
До Чернівецького району увійшли Костинці та Ясени (у складі Сторожинецької міської ОТГ), а також Глиниця та Драчинці (Мамаївська сільська ОТГ).
Решта населених пунктів історичного Вашківецького повіту увійшли до Вижницького району — Брусниця, Верхні Станівці, Кальнівці, Нижні Станівці, Остра, Чортория (у складі Брусницької сільської ОТГ); Вашківці, Волока, Замостя, Карапчів, Слобода-Банилів (Вашківецька міська ОТГ); Банилів та Коритне (Банилівська сільська ОТГ).

Примітки Редагувати

  1. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 402
  2. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 19 листопада 2019. 
  3. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
  4. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 19 листопада 2019. 
  5. Radu Săgeată. (Romanian). Архів оригіналу за 9 січень 2017. Процитовано 25 серпня 2016. 
  6. . Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 3 червня 2022. 
  7. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 24 березня 2021. 
  8. . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 24 березня 2021. 
  9. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  10. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vashkive ckij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Gercogstva Bukovina Avstro Ugorshini 1903 1918 Cherniveckogo okrugu ZUNR 1918 Korolivstva Rumuniya 1918 1925 ta Cherniveckoyi oblasti URSR 1940 1962 Administrativnij centr misto Vashkivci Zmist 1 Roztashuvannya 2 Becirk Vashkivci na Cheremoshi 2 1 Mezhi povitu 2 2 Samovryadni gromadi na 1910 rik 1 2 3 Struktura naselennya 3 Persha svitova vijna 4 U skladi ZUNR 5 Zhudec Vashkivci 5 1 Mezhi zhudecya 6 Vashkiveckij rajon 6 1 Stvorennya rajonu 6 2 Mezhi rajonu 6 3 Pid chas II svitovoyi vijni 6 4 Pislyavoyennij period 6 4 1 Likvidaciya rajonu 7 Suchasnij stan 8 PrimitkiRoztashuvannya RedaguvatiVashkiveckij povit roztashovuvavsya u zahidnij chastini istorichnogo regionu Bukovina sogodni Pivnichna Bukovina v mezhah Bukovinskogo Prikarpattya na pravomu berezi Cheremoshu v rajoni vpadinnya u Prut Becirk Vashkivci na Cheremoshi RedaguvatiVashkiveckij povitBezirk Waschkoutz am Czeremosch OkrugKoronnij kraj Gercogstvo BukovinaKrayina nbsp Avstro UgorshinaCentr VashkivciStvorenij 1 10 1903Plosha 401 km Naselennya 42 290 1910 nbsp Najbilshi mista VashkivciBecirk Vashkivci na Cheremoshi nim Bezirk Waschkoutz am Czeremosch abo Vashkiveckij povit administrativno teritorialna odinicya sho isnuvala protyagom 1903 1918 u skladi Gercogstva Bukovina Avstro Ugorshini Becirk de buv utvorenij v 1903 roci shlyahom ob yednannya vidokremlenoyi vid bezirk Vizhnicya sudovoyi okrugi Vashkivci na Cheremoshi ta viluchenoyi zi skladu bezirk Storozhinec sudovoyi okrugi Stanivci Mezhi povitu Redaguvati Vashkiveckij povit roztashovuvavsya u pivnichno zahidnij chastini Gercogstva Bukovina Na pivnochi mezhuvav z becirk Kicman na shodi Chernovici na pivdni Storozhinec na zahodi Vizhnicya Pivnichno zahidna mezha sho prohodila po Cheremoshu spivpadala z administrativnim kordonom mizh Gercogstvom Bukovina ta Korolivstvom Galichini ta Volodimiriyi za yakim roztashovuvavsya becirk Snyatin Samovryadni gromadi na 1910 rik 1 Redaguvati Sudovij povit Vashkivci na Cheremoshi Vashkivci na Cheremoshi Baniliv Slobodziya Panska Dolina Baniliv Ruskij Vilavche Zamistye Karapchiv na Cheremoshi Chartoriya Sudovij povit Stanivci Stanivci Dolishni na Cheremoshi Stanivci Veliki Barbivci Voloka na Cheremoshi Glinicya Drachinci Kalinivci na Cheremoshi Kostinci Ostra Stanivci Gorishni na Cheremoshi Stanivci Mali Kabin Struktura naselennya Redaguvati Povit za perepisom 1910 roku nalichuvav 17 naselenih punktiv ob yednanih u 17 gmin samovryadnih gromad 2 Prozhivalo 42 290 osib na teritoriyi majbutnogo Vashkiveckogo povitu v 1900 roci prozhivalo 41 353 osobi 3 Za virospovidannyam 1 886 rimo katolikiv 484 greko katoliki 109 virmeno katolikiv 34 302 pravoslavni 2 virmenskoyi pravoslavnoyi cerkvi 157 lyuteraniv i 5 350 yudeyiv Za nacionalnistyu 5 625 nimci 15 chehiv moravciv slovakiv 1 700 polyakiv 34 670 ukrayinciv 242 rumuni 38 chuzhozemciv 4 Persha svitova vijna RedaguvatiPid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya povitu neodnorazovo zajmalasya rosijskimi vijskami Protyagom cogo chasu povitom keruvav priznachenij okupacijnoyu vladoyu namisnik nachalnik uezda U skladi ZUNR Redaguvati3 listopada 1918 roku u Chernivcyah vidbulos organizovane Ukrayinskim Krajovim Komitetom Bukovini velelyudne ponad 10 tisyach uchasnikiv Bukovinske viche sho uhvalilo rishennya pro vozz yednannya Pivnichnoyi Bukovini iz ZUNR ta podalshu zluku z UNR u sobornu Ukrayinu 6 listopada 1918 go roku ostannij Bukovinskij krajovij prezident graf Jozef fon Ezdorf oficijno peredav vladu u povitah de perevazhna bilshist meshkanciv stanovili rusini zokrema Vashkoveckomu predstavniku UNRadi Omelyanu Popovichu Peredbachalosya zberezhennya Vashkoveckogo povitu u skladi utvorenogo Cherniveckogo okrugu ZUNR Odnak korolivska Rumuniya spirayuchis na shovinistichni kola sered lideriv miscevoyi rumunskoyi gromadi skoristavshis vidvedennyam ukrayinskih vijskovih chastin na polskij front rozpochala vijskovu operaciyu pidsumkom yakoyi stala aneksiya vsiyeyi teritoriyi krayu Zhudec Vashkivci Redaguvati nbsp Administrativno teritorialnij podil Korolivstva Rumuniya 1919 1925 Zhudec Vashkivci rum Județul Vășcăuți abo Vashkiveckij povit administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Rumuniya 18 grudnya 1918 roku ukazom 3715 z pitan upravlinnya Bukovinoyu yakij praktichno zberig avstrijskij administrativno teritorialnij podil na bazi Vashkiveckogo povitu bulo utvoreno Zhudec Vashkivci 5 U vidpovidnosti do zakonu pro administrativnu unifikaciyu vid 14 chervnya 1925 roku jogo bulo likvidovano ta yak Plasa Cheremosh rum Plasa Ceremuș priyednano do Zhudecya Storozhinec 6 Pid chas administrativnoyi reformi 1938 Korolivstvo Rumuniya podilili na cinuti yaki skladalisya z zhudeciv a plasi ro yak administrativni odinici drugogo poryadku likviduvali Teritoriya istorichnogo Vashkiveckogo povitu razom z usim Zhudecem Storozhinec uvijshla do skladu Cinutu Suchava Prote nevdovzi 1940 reformu skasuvali cinuti likviduvali a podil na plasi povernuli Mezhi zhudecya Redaguvati Zhudec Vashkivci roztashovuvavsya na pivnochi Korolivstva Rumuniya u mezhah istorichnoyi Bukovini Protyagom 1918 1925 rokiv obmezhuvavsya zhudecyami Kicman na pivnochi Chernivci na zahodi Storozhinec na pivdni ta Vizhnicya na zahodi Pivnichno zahidna mezha sho prohodila po Cheremoshu spivpadala z rumunsko polskim derzhavnim kordonom za yakim roztashovuvavsya Snyatinskij povit Vashkiveckij rajon RedaguvatiVashkiveckij rajon ros Vashkoveckij rajon administrativno teritorialna odinicya u skladi Cherniveckoyi oblasti yaka isnuvala protyagom 1940 1941 ta 1944 1962 rokiv 7 Stvorennya rajonu Redaguvati 28 chervnya 1940 teritoriya Vashkiveckogo povitu yak i vsya Pivnichna Bukovina bula priyednana do SRSR 7 serpnya 1940 vidpovidno do rishennya VII sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 2 serpnya togo zh roku pro vklyuchennya Pivnichnoyi Bukovini do skladu URSR stvoreno Chernivecku oblast 8 Pislya cogo Verhovnoyu radoyu Ukrayinskoyi RSR bulo uhvaleno rishennya pro formuvannya u skladi novostvorenogo regionu 14 rajoniv odnim z yakih stav Vashkiveckij rajon faktichno u mezhah Vashkiveckogo povitu 1903 1925 Mezhi rajonu Redaguvati Vashkiveckij rajon roztashovuvavsya v zahidnij chastini Cherniveckoyi oblasti Na pivnochi mezhuvav z Kicmanskim rajonom na zahodi Cherniveckim na pivdni Storozhineckim na zahodi Vizhnickim Pivnichno zahidna mezha sho prohodila po Cheremoshu spivpadala z administrativnim kordonom mizh Cherniveckoyu ta Stanislavskoyu oblastyami za yakim roztashovuvavsya Snyatinskij rajon Pid chas II svitovoyi vijni Redaguvati Pid chas II svitovoyi vijni Pivnichna Bukovina protyagom majzhe troh rokiv 1941 1944 perebuvala u skladi korolivskoyi Rumuniyi Administrativno teritorialnij ustrij krayu vstanovlenij radyanskoyu vladoyu buv skasovanij Vashkiveckij rajon reorganizovanij u Plasa Vashkivci rum Plasa Vășcăuți pe Ceremuș Zhudecya Storozhinec yakij uvijshov do skladu Gubernatorstva Bukovina Pislyavoyennij period Redaguvati U rezultati Proskurivsko Cherniveckoyi operaciyi radyanski vijska vijshli na radyansko rumunskij derzhavnij kordon Bulo vidnovleno Chernivecku oblast z dovoyennim administrativno teritorialnim ustroyem vklyuchno z Vashkiveckim rajonom Likvidaciya rajonu Redaguvati 30 grudnya 1962 Verhovna rada Ukrayinskoyi RSR uhvalila rishennya pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR do rozmiriv teritorij virobnichih kolgospno radgospnih upravlin u zv yazku z chim Vashkiveckij rajon likviduvali a jogo silski gromadi ta misto Vashkivci buli vklyucheni do skladu Storozhineckogo rajonu 9 Piznishe pid chas chergovoyi adminreformi bilshu chastinu naselenih punktiv istorichnogo Vashkiveckogo povitu bulo pererozpodileno mizh Vizhnickim Vashkivci Voloka Baniliv Zamostya Karapchiv Koritne Sloboda Baniliv ta Kicmanskim rajonami Brusnicya Verhni Stanivci Glinicya Drachinci Kalnivci Nizhni Stanivci Ostra Chortoriya U Storozhineckomu rajoni zalishilisya tilki Kostinci ta Yaseni Suchasnij stan Redaguvati19 lipnya 2020 v ramkah Administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Kicmanskij ta Storozhineckij rajoni buli likvidovani a yih ob yednani teritorialni gromadi buli rozpodileni mizh onovlenim Vizhnickim ta Cherniveckim rajonami Do Cherniveckogo rajonu uvijshli Kostinci ta Yaseni u skladi Storozhineckoyi miskoyi OTG a takozh Glinicya ta Drachinci Mamayivska silska OTG Reshta naselenih punktiv istorichnogo Vashkiveckogo povitu uvijshli do Vizhnickogo rajonu Brusnicya Verhni Stanivci Kalnivci Nizhni Stanivci Ostra Chortoriya u skladi Brusnickoyi silskoyi OTG Vashkivci Voloka Zamostya Karapchiv Sloboda Baniliv Vashkivecka miska OTG Baniliv ta Koritne Banilivska silska OTG 10 Primitki Redaguvati Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 402 Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Mit 6 Kartogrammen Tabelle I Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 19 listopada 2019 Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 19 listopada 2019 Radu Săgeată ORGANIZAREA ADMINISTRATIV TERITORIALĂ A ROMANIEI EVOLUŢIE PROPUNERI DE OPTIMIZARE Romanian Arhiv originalu za 9 sichen 2017 Procitovano 25 serpnya 2016 Romania interbelică Arhiv originalu za 24 travnya 2022 Procitovano 3 chervnya 2022 Savchenko I V VAShKIVCI Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 A V Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2003 688 s Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 24 bereznya 2021 Cherniveckij oblasti 80 rokiv istoriya utvorennya Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 24 bereznya 2021 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vashkiveckij povit amp oldid 40576635