www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чернівецький повіт ОкругКоронний край Герцогство БуковинаКраїна Австро УгорщинаЦентр ЧернівціСтворений 1775Площа 876 05

Чернівецький повіт

Чернівецький повіт
Округ
Коронний край Герцогство Буковина
Країна Австро-Угорщина
Центр Чернівці
Створений 1775
Площа 876,05 км²
Населення 104 016 (1910)
Найбільші міста Чернівці

Черніве́цький повіт  (нім. Bezirk Czernowitz)— адміністративна одиниця у складі Буковинського округу (1786-1849) та Герцогства Буковина (1849-1918). Адміністративний центр — Чернівці.

Розташування Редагувати

Чернівецький повіт знаходився на сході Герцогства Буковина. Його східні межі збігалися з австрійсько—російським кордоном, за яким знаходився Хотинський повіт Бесарабської губернії. Південно-східні межі збігалися з австрійсько—румунським кордоном, за яким знаходився жудець Дорохой[ro].
На заході Чернівецький повіт межував з Кіцманським, Вашківецьким і Сторожинецьким повітами, на півночі — із Заставнівським, на півдні — з Серетським.

За часів Габсбурзької монархії Редагувати

Після приєднання західної Буковини до Габсбурзької монархії (1774) було утворено тимчасову військову адміністративну одиницю — Чернівецький генералат.
У 1775 році його було реорганізовано у Дистрикт Буковина, що складався з з Чернівецького (110 населених пунктів, розподідених на 7 околів) та Сучавського (133 населених пунктів, розподідених на 7 околів) дистриктів.
Після приєднання (1786) краю до Королівства Галичини та Володимирії у статусі Буковинського округу, Чернівецький дистрикт було розділено на: Чернівецький та Вижницький дистрикти.
1 серпня 1794 року дистрикт Чернівці було реорганізовано в Чернівецький повіт, який складався з 12 околів по 10 громад.

Адміністративна одиниця Герцогства Буковина Редагувати

У 1849 Буковинському округу було надано статус коронного краю.
Після адміністративної реформи 1850 року Чернівецький повіт у значно менших ромірах (відокремили Заставнівський та Кіцманський повіти) став одним з 15 повітів Герцогства Буковина, а після реформи 1865—1867 років — одним з 11.
Станом на 1868 рік Чернівецький повіт складався з населених пунктів судових повітів Садгора (налічував 37 356 мешканців, площа 7,96 миль) і Чернівці (налічував 29 619 мешканців, площа 7,79 миль).. 1 лютого 1904 року з судового повіту Садгора був виокремлений судовий повіт Боян, який складався лише з 7 гмін (самоврядних громад).
В Чернівецькому повіті в 1869 році проживало 74 367 осіб, до 1900 року чисельність населення зросла до 99 438 осіб. Серед населення в 1900 р. було 58 378 русинів-українців (58,7 %), 13 395 осіб розмовляли німецькою (13,5 %), 23 184 румунською (23,3 %) та 3 325 іншою мовою (3,3 %). Повіт у 1900 р. займав площу 876,05 км², включав два судові округи з 42 муніципалітетами та 24 фільварками.
Повіт за переписом 1910 року налічував 43 населені пункти, об'єднані у 42 гміни (самоврядні громади). Площа повіту становила 874 км², проживало 104 016 осіб. За віросповіданням: 6 884 римо-католики, 3 817 греко-католиків, 29 вірмено-католиків, 82 088 православні, 1 вірменської православної церкви, 273 лютеранів, 1 кальвініст, 8 липованів і 10 914 юдеїв. За національністю: 12 924 німці, 118 чехів-моравців-словаків, 3 565 поляків, 57 136 українців, 29 563 румуни і 710 чужоземців. Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови
1869 74.367
1880 80.997 10.564 51.839 16.101 2.184
1890 91.237 12.984 55.162 19.918 2.781
1900 99.438 13.395 58.378 23.184 3.325
1910 104.016 12.924 57.136 29.563 4.393

Самоврядні громади на 1910 рік Редагувати

Судовий повіт Боян

Судовий повіт Чернівці

Судовий повіт Садгора

Перша світова війна Редагувати

Під час Першої світової війни територія повіту неодноразово займалася російськими військами. Протягом цього часу повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда»).

Після падіння Австро-Угорщини Редагувати

Адміністративно-територіальний поділ Королівства Румунія (1919-1925)

3 листопада 1918 року у Чернівцях відбулось, організоване Українським Крайовим Комітетом Буковини, велелюдне (понад 10 тисяч учасників) Буковинське віче, що ухвалило рішення про возз'єднання Північної Буковини із ЗУНР та подальшу злуку з УНР у соборну Україну.
6 листопада 1918-го року останній Буковинський крайовий президент граф Йозеф фон Ездорф офіційно передав владу у повітах де переважна більшість мешканців становили русини (зокрема Чернівецькому) представнику УНРади Омеляну Поповичу.
Передбачалося збереження Чернівецького повіту у складі утвореного Чернівецького округу ЗУНР.
Однак королівська Румунія, спираючись на шовіністичні кола серед лідерів місцевої румунської громади, скориставшись відведенням українських військових частин на польський фронт, розпочала військову операцію, підсумком якої стала анексія всієї території краю.
З 1919 року Чернівецький повіт було реорганізовано в жудець Чернівці, який (як й інші повіти) до 1925 року зберігався у тих самих межах.
Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., жудець Чернівці був розширений за рахунок жудеців: Заставна та Кіцмань (до 1919 - Заставнівський та Кіцманський повіти).

Примітки Редагувати

  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
  2. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 19 листопада 2019. 
  3. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019. 
  4. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 19 листопада 2019. 
  5. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 29 листопада 2019. 
  6. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 400
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cherniveckij povit OkrugKoronnij kraj Gercogstvo BukovinaKrayina Avstro UgorshinaCentr ChernivciStvorenij 1775Plosha 876 05 km Naselennya 104 016 1910 Najbilshi mista ChernivciChernive ckij povit nim Bezirk Czernowitz administrativna odinicya u skladi Bukovinskogo okrugu 1786 1849 ta Gercogstva Bukovina 1849 1918 Administrativnij centr Chernivci Zmist 1 Roztashuvannya 2 Za chasiv Gabsburzkoyi monarhiyi 2 1 Administrativna odinicya Gercogstva Bukovina 3 Samovryadni gromadi na 1910 rik 6 4 Persha svitova vijna 5 Pislya padinnya Avstro Ugorshini 6 PrimitkiRoztashuvannya RedaguvatiCherniveckij povit znahodivsya na shodi Gercogstva Bukovina Jogo shidni mezhi zbigalisya z avstrijsko rosijskim kordonom za yakim znahodivsya Hotinskij povit Besarabskoyi guberniyi Pivdenno shidni mezhi zbigalisya z avstrijsko rumunskim kordonom za yakim znahodivsya zhudec Dorohoj ro Na zahodi Cherniveckij povit mezhuvav z Kicmanskim Vashkiveckim i Storozhineckim povitami na pivnochi iz Zastavnivskim na pivdni z Seretskim Za chasiv Gabsburzkoyi monarhiyi RedaguvatiPislya priyednannya zahidnoyi Bukovini do Gabsburzkoyi monarhiyi 1774 bulo utvoreno timchasovu vijskovu administrativnu odinicyu Cherniveckij generalat U 1775 roci jogo bulo reorganizovano u Distrikt Bukovina sho skladavsya z z Cherniveckogo 110 naselenih punktiv rozpodidenih na 7 okoliv ta Suchavskogo 133 naselenih punktiv rozpodidenih na 7 okoliv distriktiv Pislya priyednannya 1786 krayu do Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u statusi Bukovinskogo okrugu Cherniveckij distrikt bulo rozdileno na Cherniveckij ta Vizhnickij distrikti 1 serpnya 1794 roku distrikt Chernivci bulo reorganizovano v Cherniveckij povit yakij skladavsya z 12 okoliv po 10 gromad Administrativna odinicya Gercogstva Bukovina Redaguvati U 1849 Bukovinskomu okrugu bulo nadano status koronnogo krayu Pislya administrativnoyi reformi 1850 roku Cherniveckij povit u znachno menshih romirah vidokremili Zastavnivskij ta Kicmanskij poviti stav odnim z 15 povitiv Gercogstva Bukovina a pislya reformi 1865 1867 rokiv odnim z 11 Stanom na 1868 rik Cherniveckij povit skladavsya z naselenih punktiv sudovih povitiv Sadgora nalichuvav 37 356 meshkanciv plosha 7 96 mil i Chernivci nalichuvav 29 619 meshkanciv plosha 7 79 mil 1 1 lyutogo 1904 roku z sudovogo povitu Sadgora buv viokremlenij sudovij povit Boyan yakij skladavsya lishe z 7 gmin samovryadnih gromad V Cherniveckomu poviti v 1869 roci prozhivalo 74 367 osib do 1900 roku chiselnist naselennya zrosla do 99 438 osib Sered naselennya v 1900 r bulo 58 378 rusiniv ukrayinciv 58 7 13 395 osib rozmovlyali nimeckoyu 13 5 23 184 rumunskoyu 23 3 ta 3 325 inshoyu movoyu 3 3 Povit u 1900 r zajmav ploshu 876 05 km vklyuchav dva sudovi okrugi z 42 municipalitetami ta 24 filvarkami Povit za perepisom 1910 roku nalichuvav 43 naseleni punkti ob yednani u 42 gmini samovryadni gromadi 2 Plosha povitu stanovila 874 km prozhivalo 104 016 osib 3 Za virospovidannyam 6 884 rimo katoliki 3 817 greko katolikiv 29 virmeno katolikiv 82 088 pravoslavni 1 virmenskoyi pravoslavnoyi cerkvi 273 lyuteraniv 1 kalvinist 8 lipovaniv i 10 914 yudeyiv Za nacionalnistyu 12 924 nimci 118 chehiv moravciv slovakiv 3 565 polyakiv 57 136 ukrayinciv 29 563 rumuni i 710 chuzhozemciv 4 Shodo chiselnosti rumunskogo naselennya 1910 roku istoriki zauvazhili jogo zavishennya vnaslidok znachnoyi falsifikaciyi perepisu 1910 roku rumunskoyu vladoyu 5 Rik Zhiteli Nimeckomovni Ukrayinomovni Rumunskomovni Inshi movi1869 74 3671880 80 997 10 564 51 839 16 101 2 1841890 91 237 12 984 55 162 19 918 2 7811900 99 438 13 395 58 378 23 184 3 3251910 104 016 12 924 57 136 29 563 4 393Samovryadni gromadi na 1910 rik 6 RedaguvatiSudovij povit Boyan m ko Boyan Gogolina Kut Ostricya Legucheni Tevtula Magala Novoselicya Raranche Slobodziya Sudovij povit Chernivci Mamayivci Stari Chagor Kamenna Kichera Koroviya Kut Bayinskij Kuchuriv Velikij Lyudigorecha Lukavicya Mamornicya Mihalche Molodiya Mamayivci Novi Ostricya Revna skladayetsya z Burdeyi i Revna Strileckij Kut Voloka Zhurin Sudovij povit Sadgora Zhuchka Stara Bila Buda Lenkivci Kameralni Chornivka Dobrinivci Zhuchka Nova Shirivci Gorishni Lenkivci Privatni Raranche Rogizna Sadgora Shubranec Toporivci Shirivci Dolishni Slobidka Vaslivci ZadubrivkaPersha svitova vijna RedaguvatiPid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya povitu neodnorazovo zajmalasya rosijskimi vijskami Protyagom cogo chasu povitom keruvav priznachenij okupacijnoyu vladoyu namisnik nachalnik uezda Pislya padinnya Avstro Ugorshini Redaguvati nbsp Administrativno teritorialnij podil Korolivstva Rumuniya 1919 1925 3 listopada 1918 roku u Chernivcyah vidbulos organizovane Ukrayinskim Krajovim Komitetom Bukovini velelyudne ponad 10 tisyach uchasnikiv Bukovinske viche sho uhvalilo rishennya pro vozz yednannya Pivnichnoyi Bukovini iz ZUNR ta podalshu zluku z UNR u sobornu Ukrayinu 6 listopada 1918 go roku ostannij Bukovinskij krajovij prezident graf Jozef fon Ezdorf oficijno peredav vladu u povitah de perevazhna bilshist meshkanciv stanovili rusini zokrema Cherniveckomu predstavniku UNRadi Omelyanu Popovichu Peredbachalosya zberezhennya Cherniveckogo povitu u skladi utvorenogo Cherniveckogo okrugu ZUNR Odnak korolivska Rumuniya spirayuchis na shovinistichni kola sered lideriv miscevoyi rumunskoyi gromadi skoristavshis vidvedennyam ukrayinskih vijskovih chastin na polskij front rozpochala vijskovu operaciyu pidsumkom yakoyi stala aneksiya vsiyeyi teritoriyi krayu Z 1919 roku Cherniveckij povit bulo reorganizovano v zhudec Chernivci yakij yak j inshi poviti do 1925 roku zberigavsya u tih samih mezhah Vidpovidno do zakonu vid 14 chervnya 1925 r zhudec Chernivci buv rozshirenij za rahunok zhudeciv Zastavna ta Kicman do 1919 Zastavnivskij ta Kicmanskij poviti Dokladnishe Chernivci zhudec Primitki Redaguvati Reichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich Arhivovano 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Jahrgang 1868 XLI Stuck Nr 101 Verordnung vom 10 Juli 1868 die Durchfuhrung des Gesetzes vom 19 Mai 1868 Reichs Gesetz Blatt Nr 44 in Bohmen Dalmatien Oesterreich unter und ob der Enns Steiermark Karnthen Bukowina Mahren Schlesien Tirol und Vorarlberg Istrien Gorz und Gradiska betreffend Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Mit 6 Kartogrammen Tabelle I Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 19 listopada 2019 Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Arhiv originalu za 1 listopada 2019 Procitovano 19 listopada 2019 Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 19 listopada 2019 Zhernokleyev O Nacionalni sekciyi avstrijskoyi social demokratiyi v Galichini j na Bukovini 1890 1918 rr S 69 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 29 listopada 2019 Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 400 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cherniveckij povit amp oldid 40558722