www.wikidata.uk-ua.nina.az

Магала У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення село в Україні у Чернівецькому районі Чернівецької

Магала

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Магала (значення).

Магала́ — село в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецької області. Центр Магальської сільської громади. Населення становить 8876 осіб.

село Магала
Прапор
Сільська вулиця
Сільська вулиця
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Магальська сільська громада
Код КАТОТТГ UA73060350010055735
Основні дані
Засноване 1472
Населення 8876
Поштовий індекс 60313
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°18′06″ пн. ш. 26°02′25″ сх. д. / 48.30167° пн. ш. 26.04028° сх. д. / 48.30167; 26.04028Координати: 48°18′06″ пн. ш. 26°02′25″ сх. д. / 48.30167° пн. ш. 26.04028° сх. д. / 48.30167; 26.04028
Середня висота
над рівнем моря 		152 м
Місцева влада
Адреса ради 60313, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Магала
Карта
Магала
Магала
Мапа

 Магала у Вікісховищі

Археологія Редагувати

Коли виникло село Магала — невідомо, але відомо, що на цій території з давніх-давен жили та працювали люди. Археологи виявили на території села культурні комплекси багатьох найрізноманітніших культур: трипільської, галіградської або фракійського гальштату, комарівської, лукашівської, слов'янської (VIII—X століття) та давньоруської (XII—XV століття).

Історія Редагувати

Вперше село Магала згадується під час існування Молдавського Князівства, яке було утворено у 1359 році воєводою Богданом І (1359—1365 роки). Молдовське Князівство у тривалому протиборстві із сусідніми Польщею та Угорщиною відстояло свою незалежність і зміцнило свою владу над тією частиною земель, що згодом почало називатись Буковиною.

XV століття — це вершина, розквіт Молдовського князівства. Він пов'язаний з іменами Олександра Доброго (1401—1433 роки) та Штефана Великого (1457—1504 роки). Штефан Великий розширив кордони держави до Чорного моря. Бачучи небезпеку з боку Туреччини, визнав зверхність Угорщини і разом з нею переміг турків. За це у 1476 року турки напали на Молдову і дійшли до Сучави та Хотина. Наш край зазнав сильного спустошення, ймовірно й наше село. Новий набіг турків відбувся у 1485 році, внаслідок чого села Хотинської та Чернівецької волості були розорені, ймовірно й наше село.

Саме до часу князювання Штефана Великого відноситься перша документальна згадка про наше село. Вперше село Магала згадується в документах Церковного фонду у XV столітті під назвою Остріца. З тих самих документів відомо, що село та помістя Остріца були подаровані Штефаном Великим монастирю Путна. Про це свідчить запис у дарчій грамоті Стефана Великого від 25 квітня 1472 року. В ній вказані межі цього помістя: Хукеу — на сході, Станіхор — на заході, Долха — на півночі, води Прута — на півдні (всі назви збереглися в селі й до тепер). Тобто немає ніяких сумнівів, що Остріца XV століття це село Магала. У тій же дарчій грамоті вказано, що Штефан Великий дарує монастирю Путна село «яке знаходиться на Пруті, а саме Остріца з місцем для млина на Пруті». Це село було придбано володарем Молдови за 200 татарських злотів від Табучі з Кобили, його брата Пожара та їхньої сестри Настасії. Це було їхнє помістя, здобуте на основі давніх привілеїв від володаря Молдови Олександра Доброго.

У Молдовській державі всі землі належали господареві. Великими земельними наділами володіла церква — монастирям і єпископствам належало близько 200 сіл, у тому числі і наше село належало Путнянському монастирю.

До першої третини XVI ст. селяни були особисто вільними.

У другій половині XVI—XVII століть край був мало заселений. Села були невеликими — 10-20 дворів. Ймовірно таким було й наше село, ніяких документів за цей період не маємо. Основою господарства було землеробство. Збиралось багато хліба, про що свідчить поява великої кількості млинів. Почали вирощувати нові культури — кукурудзу (кінець XVI століття), виноград (XVI століття), появились фруктові сади. Вирощували велику і малу рогату худобу, свиней, коней, займались бджільництвом.

Вперше російські війська з'явились на Буковині у 1709 році під час переслідування відступаючих шведів та козаків. Це був один з приводів до російсько-турецької війни, яка закінчилась Прутським миром 1711 року. Потім були російсько-турецькі війни 1735—1739 років, 1768—1774 років. За переписом населення, проведеним генералом Петром Румянцевим у 1772—1773 роках, у Магалі було 65 дворів. За Кючук-Кайнарджійським миром, Молдовське князівство було повернуто Туреччині, але під час виводу російських військ з Буковини, сюди увійшли австрійські війська.

У січні 1775 року, як наслідок своєї нейтральності, якої додержувалося у військовому конфлікті 1768—1774 років між Туреччиною та Росією, Габсбурзька монархія отримала частину території Молдови, територію, під назвою Буковина. Після анексії Буковини Габсбурзькою монархією у 1775 року село Магала належала до Герцогства Буковина, дистрикту Садгора (нім. Sadagora).

У 1774 році село Магала разом з селом Буда та Котул Остріци мало 85 сімей (30 у Магалі, 25 у Буди, та 30 у Котул Остріци — разом 345 душ). Це було як єдине село. Географічно у центрі була Магала, на заході — Буда та Котул Остріци на сході.

1 жовтня 1777 року, за 2 роки після анексії Буковини, населення цієї провінції (яке тоді називалося «Австрійська Молдова») присягнуло на вірність та підданство («Huldigung») імператриці Австрії Марії-Терезії та її сину Йосіфу ІІ, якій згодом став імператором (1780—1790). Цей документ зберігається в архівах у Відні. У цьому документі зазначено вже село Магала а це означає, що зміна назви з Остріци у Магалу було зроблено ще до 1777 р., але невідомо коли. Можливо, це було у 1713—1715 роках, коли турки захопили Хотинську фортецю та включили до Хотинської раї село Остриця, яке турки назвали Магала, тобто на турецькій мові окраїна, край.

Після 1775 року село Магала жило патріархальним життям, як і всі села Буковини. Основними галузями сільського господарства продовжували залишатись землеробство і тваринництво. До 1786 року селяни відробляли 12 днів панщини в рік (по 4 дні в різні пори року від сходу до заходу сонця) і платили десятину. Значна частина селян займалась домашніми промислами ̶ ткацтвом, шевством, гончарством, деревообробкою, плетінням із соломи та лози, виготовленням пристроїв, знарядь прощі та інструментів. 1784 року у селі мешкало 164 селянських родин.

Внаслідок революції 1848—1849 років на Буковині було скасовано панщину, десятину, пропінацію. Характерною особливістю аграрних відносин на селі було малоземелля.

Однак у австрійській період були певні зрушення в розвитку культури. Так у 1818 році у Магалі була побудована кам'яна Троїцька (замість старої дерев'яної, яка була побудована у 1774 році, перенесена у 1874 році в Клокучку), яка є пам'ятником архітектури. Упродовж 1857—1861 років велося листування з православної консисторією Буковини і Садгірською повітовою управою за проханням жителів Магалянської громади на побудову трикласної школи. Школа була заснована у 1860 році. У селі на цей час мешкало 4084 осіб. Трикласну школу відвідувало 675 учнів (291 хлопців та 384 дівчат). Серед них було 664 молдован. Вчителями були: Скалат Дмитро, Бенка-Костянтину Василь, Бенка-Костянтину Євгенія. У 1885 році була побудована нова, кам'яна школа, яка мала 5 класів.

З 1855 року громада користувалася власною гербовою печаткою із зображенням каплиці з хрестом, обабіч якого дві ялини; над гербом, по колу, напис німецькою мовою «Siegel der Gemeinde Mahala» («Печатка громади Магала»). 1885 року для поселення було виготовлено нову печатку з аналогічною символікою.

З початком Першої світової війни Буковина утворила південну частину Східноєвропейського ТВД і у районі, де лежить село Магала почалися бойові дії між австро-угорськими і російськими військами. Навесні 1915 року фронт змістився у бік державного кордону і село опинилося на лінії вогню. У червні село лежало вже у запіллі автро-угорського XI корпусу і там розміщувалися резерви.

4 червня 1916 року почався російський наступ, відомий під назвою «Брусиловський прорив». Австро-угорські війська не втримали переважаючого ворога і відступили спочатку на Прут, а невдовзі на карпатські позиції у південну Буковину. Росіяни окупували майже всю Буковину. Вагомі зміни на фронті сталися лише влітку 1917 року після провалу літнього наступу військ Південно-західного фронту. 19 липня союзні австро-угорські і німецькі війська здійснили контрофензиву і невдовзі розгромили ворожі війська у Галичині. В другій половині липня становище російських військ на лівому фланзі їхнього фронту ускладнилося і вони почали відступ з Буковини. У ніч на 3 серпня росіяни опустили позиції перед Чернівцями. Цього дня місто було визволене з тривалої російської окупації. 4 серпня частини австро-угорської 3-ї армії і комбінована група фельдмаршал-лейтенанта Фабіні вийшли на австро-російський державний кордон і навіть перетнули його. Магала знову опинилася у запіллі австро-угорських військ.

У листопаді 1918 році війна закінчилася. Після розпаду Австро-Угорщини Королівський уряд Румунії 5 листопада 1918 року наказав військам окупувати Буковину. Цю операцію здійснювала 8-ма піхотна дивізія генерала Якоба Задіка. 11 листопада 1918 року у с. Магала вступив загін королівсько-румунської армії під командуванням капітана Арама.

Після другої світової війни село разом з усією Буковиною входить до складу Радянського Союзу, а від 1991 року — у складі України.

Населення Редагувати

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
румунська 92,52%
українська 5,96%
російська 1,45%

Економіка Редагувати

На території сільської ради розташовані такі організації та установи:

  • ШБУ — 60
  • Асфальтний завод міської ради
  • Рембудсервіс ЛТД
  • ДКП «Чернівціводоканал»
  • ВАТ «Чернівцігаз»
  • Роксолана — ЮМВ
  • АЗС-8
  • Кафе «Ластівка»
  • Магазин «Наталі»
  • Млин
  • Кафе «Білий дім»
  • 3 пекарні
  • 33 — торговельні точки
  • Фермерські господарства «Агро-Голд», «Агро-Нік», «Міхандж — Д», «АМГ — Агро»

Освіта Редагувати

В селі є дві школи, у яких понад 80 мудрих, чесних та працьовитих вчителів сіють розумне, добре, вічне в тендітні душі дітей, які стають лікарями, вчителями, програмістами, менеджерами і просто гарними людьми із великими та щирими душами, завжди готових прийти на допомогу.

2 загальноосвітніх школи:

  • Острицька ЗОШ, де працюють 45 вчителів й навчаються 296 учнів.
  • Магальська ЗОШ — працюють 46 вчителів та навчаються 401 учнів.

Також в селі Магала розташований дитячий будинок-інтернат, розрахований на 65 дітей, працюють 79 осіб, які виховують та доглядають за дітьми. На території дитячого будинку-інтернату є власне господарство, де утримується велика рогата худоба, свині, птиця, а також рахується декілька гектарів землі, на якій вирощують овочі, картопля, кукурудза, багатолітні трави для скота, тощо.

Релігія Редагувати

Чотири церкви, які діють на території села заповнюють душу та серця людей мудрим та всеперемагаючим словом Божим. 3 православні церкви («Святого духу» — с. Остриця, «Святої Тройці» — с. Магала, «Стефана Великого» — с. Буда) 1 Молитовний будинок (Церква Адвентистів Сьомого Дня).

Пам'ятки Редагувати

  • Буковинський урочистий вінок з ковилою - об'єкт нематеріальної спадщини України. В такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля. Шиють вінок на замовлення у майстринь.

Відомі люди Редагувати

Світлини Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Прогноз погоди в с. Магала
  2. Магальська сільська рада
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. До культурної спадщини України внесли буковинський урочистий вінок із ковилою

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Магала


Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Magala znachennya Magala selo v Ukrayini u Cherniveckomu rajoni Cherniveckoyi oblasti Centr Magalskoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 8876 osib selo MagalaPraporSilska vulicyaSilska vulicyaKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Magalska silska gromadaKod KATOTTG UA73060350010055735Osnovni daniZasnovane 1472Naselennya 8876Poshtovij indeks 60313Telefonnij kod 380 3733Geografichni daniGeografichni koordinati 48 18 06 pn sh 26 02 25 sh d 48 30167 pn sh 26 04028 sh d 48 30167 26 04028 Koordinati 48 18 06 pn sh 26 02 25 sh d 48 30167 pn sh 26 04028 sh d 48 30167 26 04028Serednya visotanad rivnem morya 152 m 1 Misceva vladaAdresa radi 60313 Chernivecka obl Novoselickij r n s Magala 2 KartaMagalaMagalaMapa Magala u Vikishovishi Zmist 1 Arheologiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Ekonomika 5 Osvita 6 Religiya 7 Pam yatki 8 Vidomi lyudi 9 Svitlini 10 Primitki 11 Dzherela 12 PosilannyaArheologiya RedaguvatiKoli viniklo selo Magala nevidomo ale vidomo sho na cij teritoriyi z davnih daven zhili ta pracyuvali lyudi Arheologi viyavili na teritoriyi sela kulturni kompleksi bagatoh najriznomanitnishih kultur tripilskoyi galigradskoyi abo frakijskogo galshtatu komarivskoyi lukashivskoyi slov yanskoyi VIII X stolittya ta davnoruskoyi XII XV stolittya Istoriya RedaguvatiVpershe selo Magala zgaduyetsya pid chas isnuvannya Moldavskogo Knyazivstva yake bulo utvoreno u 1359 roci voyevodoyu Bogdanom I 1359 1365 roki Moldovske Knyazivstvo u trivalomu protiborstvi iz susidnimi Polsheyu ta Ugorshinoyu vidstoyalo svoyu nezalezhnist i zmicnilo svoyu vladu nad tiyeyu chastinoyu zemel sho zgodom pochalo nazivatis Bukovinoyu XV stolittya ce vershina rozkvit Moldovskogo knyazivstva Vin pov yazanij z imenami Oleksandra Dobrogo 1401 1433 roki ta Shtefana Velikogo 1457 1504 roki Shtefan Velikij rozshiriv kordoni derzhavi do Chornogo morya Bachuchi nebezpeku z boku Turechchini viznav zverhnist Ugorshini i razom z neyu peremig turkiv Za ce u 1476 roku turki napali na Moldovu i dijshli do Suchavi ta Hotina Nash kraj zaznav silnogo spustoshennya jmovirno j nashe selo Novij nabig turkiv vidbuvsya u 1485 roci vnaslidok chogo sela Hotinskoyi ta Cherniveckoyi volosti buli rozoreni jmovirno j nashe selo Same do chasu knyazyuvannya Shtefana Velikogo vidnositsya persha dokumentalna zgadka pro nashe selo Vpershe selo Magala zgaduyetsya v dokumentah Cerkovnogo fondu u XV stolitti pid nazvoyu Ostrica Z tih samih dokumentiv vidomo sho selo ta pomistya Ostrica buli podarovani Shtefanom Velikim monastiryu Putna Pro ce svidchit zapis u darchij gramoti Stefana Velikogo vid 25 kvitnya 1472 roku V nij vkazani mezhi cogo pomistya Hukeu na shodi Stanihor na zahodi Dolha na pivnochi vodi Pruta na pivdni vsi nazvi zbereglisya v seli j do teper Tobto nemaye niyakih sumniviv sho Ostrica XV stolittya ce selo Magala U tij zhe darchij gramoti vkazano sho Shtefan Velikij daruye monastiryu Putna selo yake znahoditsya na Pruti a same Ostrica z miscem dlya mlina na Pruti Ce selo bulo pridbano volodarem Moldovi za 200 tatarskih zlotiv vid Tabuchi z Kobili jogo brata Pozhara ta yihnoyi sestri Nastasiyi Ce bulo yihnye pomistya zdobute na osnovi davnih privileyiv vid volodarya Moldovi Oleksandra Dobrogo U Moldovskij derzhavi vsi zemli nalezhali gospodarevi Velikimi zemelnimi nadilami volodila cerkva monastiryam i yepiskopstvam nalezhalo blizko 200 sil u tomu chisli i nashe selo nalezhalo Putnyanskomu monastiryu Do pershoyi tretini XVI st selyani buli osobisto vilnimi U drugij polovini XVI XVII stolit kraj buv malo zaselenij Sela buli nevelikimi 10 20 dvoriv Jmovirno takim bulo j nashe selo niyakih dokumentiv za cej period ne mayemo Osnovoyu gospodarstva bulo zemlerobstvo Zbiralos bagato hliba pro sho svidchit poyava velikoyi kilkosti mliniv Pochali viroshuvati novi kulturi kukurudzu kinec XVI stolittya vinograd XVI stolittya poyavilis fruktovi sadi Viroshuvali veliku i malu rogatu hudobu svinej konej zajmalis bdzhilnictvom Vpershe rosijski vijska z yavilis na Bukovini u 1709 roci pid chas peresliduvannya vidstupayuchih shvediv ta kozakiv Ce buv odin z privodiv do rosijsko tureckoyi vijni yaka zakinchilas Prutskim mirom 1711 roku Potim buli rosijsko turecki vijni 1735 1739 rokiv 1768 1774 rokiv Za perepisom naselennya provedenim generalom Petrom Rumyancevim u 1772 1773 rokah u Magali bulo 65 dvoriv Za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirom Moldovske knyazivstvo bulo povernuto Turechchini ale pid chas vivodu rosijskih vijsk z Bukovini syudi uvijshli avstrijski vijska U sichni 1775 roku yak naslidok svoyeyi nejtralnosti yakoyi doderzhuvalosya u vijskovomu konflikti 1768 1774 rokiv mizh Turechchinoyu ta Rosiyeyu Gabsburzka monarhiya otrimala chastinu teritoriyi Moldovi teritoriyu pid nazvoyu Bukovina Pislya aneksiyi Bukovini Gabsburzkoyu monarhiyeyu u 1775 roku selo Magala nalezhala do Gercogstva Bukovina distriktu Sadgora nim Sadagora U 1774 roci selo Magala razom z selom Buda ta Kotul Ostrici malo 85 simej 30 u Magali 25 u Budi ta 30 u Kotul Ostrici razom 345 dush Ce bulo yak yedine selo Geografichno u centri bula Magala na zahodi Buda ta Kotul Ostrici na shodi 1 zhovtnya 1777 roku za 2 roki pislya aneksiyi Bukovini naselennya ciyeyi provinciyi yake todi nazivalosya Avstrijska Moldova prisyagnulo na virnist ta piddanstvo Huldigung imperatrici Avstriyi Mariyi Tereziyi ta yiyi sinu Josifu II yakij zgodom stav imperatorom 1780 1790 Cej dokument zberigayetsya v arhivah u Vidni U comu dokumenti zaznacheno vzhe selo Magala a ce oznachaye sho zmina nazvi z Ostrici u Magalu bulo zrobleno she do 1777 r ale nevidomo koli Mozhlivo ce bulo u 1713 1715 rokah koli turki zahopili Hotinsku fortecyu ta vklyuchili do Hotinskoyi rayi selo Ostricya yake turki nazvali Magala tobto na tureckij movi okrayina kraj Pislya 1775 roku selo Magala zhilo patriarhalnim zhittyam yak i vsi sela Bukovini Osnovnimi galuzyami silskogo gospodarstva prodovzhuvali zalishatis zemlerobstvo i tvarinnictvo Do 1786 roku selyani vidroblyali 12 dniv panshini v rik po 4 dni v rizni pori roku vid shodu do zahodu soncya i platili desyatinu Znachna chastina selyan zajmalas domashnimi promislami tkactvom shevstvom goncharstvom derevoobrobkoyu pletinnyam iz solomi ta lozi vigotovlennyam pristroyiv znaryad proshi ta instrumentiv 1784 roku u seli meshkalo 164 selyanskih rodin Vnaslidok revolyuciyi 1848 1849 rokiv na Bukovini bulo skasovano panshinu desyatinu propinaciyu Harakternoyu osoblivistyu agrarnih vidnosin na seli bulo malozemellya Odnak u avstrijskij period buli pevni zrushennya v rozvitku kulturi Tak u 1818 roci u Magali bula pobudovana kam yana Troyicka zamist staroyi derev yanoyi yaka bula pobudovana u 1774 roci perenesena u 1874 roci v Klokuchku yaka ye pam yatnikom arhitekturi Uprodovzh 1857 1861 rokiv velosya listuvannya z pravoslavnoyi konsistoriyeyu Bukovini i Sadgirskoyu povitovoyu upravoyu za prohannyam zhiteliv Magalyanskoyi gromadi na pobudovu triklasnoyi shkoli Shkola bula zasnovana u 1860 roci U seli na cej chas meshkalo 4084 osib Triklasnu shkolu vidviduvalo 675 uchniv 291 hlopciv ta 384 divchat Sered nih bulo 664 moldovan Vchitelyami buli Skalat Dmitro Benka Kostyantinu Vasil Benka Kostyantinu Yevgeniya U 1885 roci bula pobudovana nova kam yana shkola yaka mala 5 klasiv Z 1855 roku gromada koristuvalasya vlasnoyu gerbovoyu pechatkoyu iz zobrazhennyam kaplici z hrestom obabich yakogo dvi yalini nad gerbom po kolu napis nimeckoyu movoyu Siegel der Gemeinde Mahala Pechatka gromadi Magala 1885 roku dlya poselennya bulo vigotovleno novu pechatku z analogichnoyu simvolikoyu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Bukovina utvorila pivdennu chastinu Shidnoyevropejskogo TVD i u rajoni de lezhit selo Magala pochalisya bojovi diyi mizh avstro ugorskimi i rosijskimi vijskami Navesni 1915 roku front zmistivsya u bik derzhavnogo kordonu i selo opinilosya na liniyi vognyu U chervni selo lezhalo vzhe u zapilli avtro ugorskogo XI korpusu i tam rozmishuvalisya rezervi 4 chervnya 1916 roku pochavsya rosijskij nastup vidomij pid nazvoyu Brusilovskij proriv Avstro ugorski vijska ne vtrimali perevazhayuchogo voroga i vidstupili spochatku na Prut a nevdovzi na karpatski poziciyi u pivdennu Bukovinu Rosiyani okupuvali majzhe vsyu Bukovinu Vagomi zmini na fronti stalisya lishe vlitku 1917 roku pislya provalu litnogo nastupu vijsk Pivdenno zahidnogo frontu 19 lipnya soyuzni avstro ugorski i nimecki vijska zdijsnili kontrofenzivu i nevdovzi rozgromili vorozhi vijska u Galichini V drugij polovini lipnya stanovishe rosijskih vijsk na livomu flanzi yihnogo frontu uskladnilosya i voni pochali vidstup z Bukovini U nich na 3 serpnya rosiyani opustili poziciyi pered Chernivcyami Cogo dnya misto bulo vizvolene z trivaloyi rosijskoyi okupaciyi 4 serpnya chastini avstro ugorskoyi 3 yi armiyi i kombinovana grupa feldmarshal lejtenanta Fabini vijshli na avstro rosijskij derzhavnij kordon i navit peretnuli jogo Magala znovu opinilasya u zapilli avstro ugorskih vijsk U listopadi 1918 roci vijna zakinchilasya Pislya rozpadu Avstro Ugorshini Korolivskij uryad Rumuniyi 5 listopada 1918 roku nakazav vijskam okupuvati Bukovinu Cyu operaciyu zdijsnyuvala 8 ma pihotna diviziya generala Yakoba Zadika 11 listopada 1918 roku u s Magala vstupiv zagin korolivsko rumunskoyi armiyi pid komanduvannyam kapitana Arama Pislya drugoyi svitovoyi vijni selo razom z usiyeyu Bukovinoyu vhodit do skladu Radyanskogo Soyuzu a vid 1991 roku u skladi Ukrayini Naselennya RedaguvatiMova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 3 Mova Vidsotokrumunska 92 52 ukrayinska 5 96 rosijska 1 45 Ekonomika RedaguvatiNa teritoriyi silskoyi radi roztashovani taki organizaciyi ta ustanovi ShBU 60 Asfaltnij zavod miskoyi radi Rembudservis LTD DKP Chernivcivodokanal VAT Chernivcigaz Roksolana YuMV AZS 8 Kafe Lastivka Magazin Natali Mlin Kafe Bilij dim 3 pekarni 33 torgovelni tochki Fermerski gospodarstva Agro Gold Agro Nik Mihandzh D AMG Agro Osvita RedaguvatiV seli ye dvi shkoli u yakih ponad 80 mudrih chesnih ta pracovitih vchiteliv siyut rozumne dobre vichne v tenditni dushi ditej yaki stayut likaryami vchitelyami programistami menedzherami i prosto garnimi lyudmi iz velikimi ta shirimi dushami zavzhdi gotovih prijti na dopomogu 2 zagalnoosvitnih shkoli Ostricka ZOSh de pracyuyut 45 vchiteliv j navchayutsya 296 uchniv Magalska ZOSh pracyuyut 46 vchiteliv ta navchayutsya 401 uchniv Takozh v seli Magala roztashovanij dityachij budinok internat rozrahovanij na 65 ditej pracyuyut 79 osib yaki vihovuyut ta doglyadayut za ditmi Na teritoriyi dityachogo budinku internatu ye vlasne gospodarstvo de utrimuyetsya velika rogata hudoba svini pticya a takozh rahuyetsya dekilka gektariv zemli na yakij viroshuyut ovochi kartoplya kukurudza bagatolitni travi dlya skota tosho Religiya RedaguvatiChotiri cerkvi yaki diyut na teritoriyi sela zapovnyuyut dushu ta sercya lyudej mudrim ta vseperemagayuchim slovom Bozhim 3 pravoslavni cerkvi Svyatogo duhu s Ostricya Svyatoyi Trojci s Magala Stefana Velikogo s Buda 1 Molitovnij budinok Cerkva Adventistiv Somogo Dnya Pam yatki RedaguvatiBukovinskij urochistij vinok z koviloyu ob yekt nematerialnoyi spadshini Ukrayini V takomu vinku druzhki ta narechena hodyat zaproshuvati na vesillya Shiyut vinok na zamovlennya u majstrin 4 Vidomi lyudi RedaguvatiDmitro Popichuk ukrayinskij vikonavec na narodnih instrumentah zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Filomela Piteyu Dzhordzhesku rumunska operna spivachka meco soprano zasluzhena artistka Rumuniyi Svitlini Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Primitki Redaguvati Prognoz pogodi v s Magala Magalska silska rada Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Do kulturnoyi spadshini Ukrayini vnesli bukovinskij urochistij vinok iz koviloyuDzherela RedaguvatiL G Mackevij Magala Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 6 La Mi 688 s Zapolovskij V M Bukovina v ostannij vijni Avstro Ugorshini 1914 1918 Chernivci Zoloti litavri 2003 ISBN 966 8029 31 3Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MagalaMagala na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhivovano 7 lipnya 2018 u Wayback Machine Administrativno teritorialnij ustrij Cherniveckoyi oblasti Magala na sajti maps vlasenko net Arhivovano 7 lipnya 2018 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherniveckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Magala amp oldid 40675066