Якоб Задік (рум. Iacob Zadik; 8 грудня 1867 — 8 квітня 1970) — румунський генерал, керівник операції з приєднання колишньої австрійської коронної землі Герцогство Буковина до Королівства Румунія, в т.ч. окупації Північної Буковини.
| Якоб Задік | |
|---|---|
| рум. Iacob Zadik | |
| Народився | 8 грудня 1867 Бретулешть (Ясси), Струнга, Ясси, Румунія |
| Помер | 8 квітня 1970 (102 роки) Бухарест, Румунія |
| Країна | Румунія |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Carol I National Defence Universityd (1898), Q19710035? (1886) і Q20433414? (1888) |
| Знання мов | румунська |
| Учасник | Перша світова війна, Друга Балканська війна і Румунська інтервенція в Угорщину |
| Військове звання | молодший лейтенант, лейтенант, капітан, майор, лейтенант-полковник, полковник, бригадний генерал і дивізійний генерал |
| Нагороди | |
|
Біографія Редагувати
Генерал Задік народився 8 грудня 1867 року в селі Бретулешть комуни Струнга, жудець Ясси, Об'єднане князівство Волощини та Молдови. Вірменин за національністю був відомим військовим діячем Королівства Румунія.
Початкову військову освіту здобув в «Школі солдатів» у Яссах (рум. Şcoala Fiilor de Militari din Iaşi), де навчався протягом 1878—1886 років. Перше офіцерське звання Sublocotenent 1888 року, після завершення навчання в «Школі офіцерів артилерії та інженерії» у Бухаресті (рум. Şcoala de Ofiţeri de Artilerie şi Geniu). Пізніше (1896—1898) закінчив столичний «Університет національної оборони ім. Кароля I» (рум. Universitatea Naţională de Apărare „Carol I”).
У період з 1888 р. до 1920 р. обіймав різні посади в румунській армії, найважливішими серед яких були: командир 8-го артилерійського полку (рум. Regimentului 8 Artilerie 1909-1914), начальник штабу 3-го та 4-го армійських корпусів (рум. Corpurile 3 şi 4 Armată 1914-1916), командир 8-ї піхотної дивізії (рум. Divizia 8 Infanterie 1916—1920).
Брав участь у Другій Балканській війні, Першій світовій війні, Окупації Північної Буковини.
Нагороджений державними військовими нагородами, зокрема: Орден Корони Румунії (1906), Орден Зірки Румунії (1912), Орден Почесного легіону (1923, Орден Корони Румунії (1929).
Помер на 103 році — 8 квітня 1970 року. Похований у Бухаресті.
Боротьба за об'єднання Буковини з Королівством Румунія Редагувати
Всупереч досягнутим на початку жовтня 1918 домовленостям між представниками «Румунської Національної Ради» та «Української Національної Ради» в Райхсраті про поділ території Герцогства Буковина за етнічною ознакою, волевиявленням місцевого українського населення (див. Буковинське віче), спираючись виключно на рішення альтернативної (шовіністичної) «Румунської національної ради в Чернівцях» на чолі з Янку Флондором та їх звернення від 27 жовтня 1918 до уряду Румунії з проханням про інтервенцію, Королівство Румунія таки зважилося на окупацію всієї Буковини. Військову операцією здійснювала 8-а піхотна дивізія на чолі з генералом Задіком. 6 листопада 1918 р. передові підрозділи вступили в Сучаву, 9 листопада румунські війська вторглися на українські етнічні землі та зайняли Глибоку, 11 листопада увійшли в Чернівці. Операцію із захоплення всього колишнього Герцогства Буковина було завершено 2 грудня 1918 року, після чого на території Північної Буковини було оголошено стан облоги.
Румунська окупація Покуття Редагувати
25 травня 1919 р. дивізія генерала Якоба Задіка вступила на територію, яку в ході польсько-української війни оспорювали один у одного Західноукраїнська Народна Республіка і Польська республіка. Остання була союзником румунських сил в даній операції. На початок червня 1919 року війська генерала Задіка повністю зайняли Покуття, ліквідували Гуцульську Республіку і змусили відступити в Закарпаття і здатися чехословацьким військам два підрозділи українсько- галицької армії (1-ю гірську бригаду і групу «Глибока»). Влада Західноукраїнської Народної Республіки не чинила військового опору румунським військам, обмежившись лише деклараціями протесту. Румунська окупація Покуття тривала до початку серпня 1919 року.
Джерела Редагувати
1. На зустріч 100-літтю листопадових подій 1918 року у Чернівцях
2. Бажаємо до України! Добржанський О.В., Старик В.П., «Маяк», Одеса-2008
3. Історія Буковини та Північної Бессарабії (Хотинщини). До 90-річчя Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. О.Добржанський, УДК: 94 (477.8)"1900/1918".
Примітки Редагувати
- https://chas.cv.ua/ukrnet/43957-na-zustrch-100-lttyu-listopadovih-pody-1918-roku-u-chernvcyah.html
- file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/Мои%20документы/Downloads/Piu_2008_11_13%20(5).pdf