www.wikidata.uk-ua.nina.az

Садгора У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення до 15 08 1944 Садагура 1 рум Sădăgura їд סאדיגורא

Садгора

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Садгора (значення).

Садгора (до 15.08.1944 Садагура; рум. Sădăgura; їд. סאדיגורא‎; пол. Sadagóra) — колишнє місто на Буковині, за 6 км на північ від Чернівців, засноване 1771 року. Нині Садгора включена до складу міста Чернівці.

Садгора
Чернівці

Герб Садгори
Загальна інформація
48°21′01″ пн. ш. 25°57′57″ сх. д. / 48.350306° пн. ш. 25.965944° сх. д. / 48.350306; 25.965944Координати: 48°21′01″ пн. ш. 25°57′57″ сх. д. / 48.350306° пн. ш. 25.965944° сх. д. / 48.350306; 25.965944
Країна  Україна
Район Садгірський
Адмінодиниця Садгірський район
Кіцманський район
Чернівці
Садгірський район[d]
Буковинський округ
Герцогство Буковина
жудець Чернівці
Сучава (цинут)
Засновано 1770
Поштовий індекс 58000
Головні вулиці Васіле Александрі, Данила Галицького, Івана Підкови, Надрічна, Стефаника, Учительська, Ярослава Мудрого
Заклади освіти
та культури

  Гімназії І-ІІ ст. 13, 17, 19

Ліцей ІІ-ІІІ ст. 21
Транспорт
Залізнична інфраструктура Садгора
Автобус № 1, 2, 13, 15, 16, 17, 19, 23, 33А, 36, 37, 41
Тролейбус № 11
Карта
 Садгора у Вікісховищі

Історія Редагувати

Синагога
Палац
Монета 1773 р. з подвійним номіналом: 2 пара / 3 копійки, викарбувана з бронзи трофейних турецьких гармат; аверс: герб Молдови та Волощини під російською владою / реверс: номінал

Під час російсько-турецької війни 1768—1774, командувачі російської армії в Молдові і Волощині прийняли заходи для покращення економічної та грошово-кредитної системи в князівствах. Таким чином, барон Петер Ніколаус фон Ґартенберґ (нім. Peter Nikolaus Neugart(en) von Gartenberg) заснував тут монетний двір (Gartenberg в буквальному перекладі на німецьку мову «Сад-гора»). 1771—1774 рр. російська влада карбувала у Садгорі монети з гербами Молдови і Волощини.

Станом на 1774 р. Садгора мала 104 мешканці; у 1778 р. тут було засновано римо-католицьку релігійну громаду, а 1815 року збудували мурований костел, який освятили у 1826 році під титулом св. Архангела Михаїла. У 1897 році храм було розширено та повторно освячено 1898 року. католицький костел Святого архангела Михаїла.

17 грудня 1801 року (грамотою цісаря Франца II) Садгора офіційно отримала статус «торгового містечка» (нім. Marktgemeinde) і герб: на срібному тлі зелена гора, над якою три червоні троянди.

1835 року в Садгорі заснована греко-католицька парафія.

До 1914 року відоме ярмарками та синагогою. 1910 року у місті було 4600 мешканців (у тому ч. 73 % євреїв, 16 % українців, 8 % поляків), 1959 — 12 400. У 1941-44 роках, у час існування губернаторства Буковина, в Садгорі діяв румунський концентраційний табір.

Після 1842 року, коли тут оселився цадик Ізраель Фрідманн, Садгора стала важливим місцем для хасидського юдаїзму. Сьогодні велика частина Садигурських хасидів проживає в районі Бней Брак (Ізраїль).

19 липня 1949 р. с-ще Садгора віднесене до категорії селищ міського типу.

Після приєднання Садгори до Чернівців у 1965 році було утворено Садгірський район міста Чернівці, до котрого увійшла, крім власне Садгори, вся лівобережна частина міста, включаючи Стару та Нову Жучку, Ленківці, Рогізну, Долішні Шерівці тощо.

19 квітня 2018 року відкрито новий тролейбусний маршрут № 11 від училища № 15 на вулиці Південно-Кільцевій до зупинки «Космо» у центрі Садгори. Його протяжність в обидві сторони складає 34,3 км на повний оборот витрачається 80 хвилин. На маршруті курсуть тролейбуси Дніпро Т203, які долають відстань близько 10 км автономним ходом.

Відомі люди Редагувати

Народилися Редагувати

Пов'язані із Садгорою Редагувати

  • Фрідмани — рід цадиків. Засновник династії – Ісраель Фрідман прибув у Садгору взимку 1842 року й виконував тут роль релігійного наставника місцевих хасидів аж до своєї смерті у 1850 році. З цього часу й аж до 80-х років XIX століття функцію цадика у Садгорі виконував його син Абрагам Яків Фрідман. Після смерті останнього настала черга внука. Резиденція «чудодійних» рабинів функціонувала до Першої світової війни. З її початком садгірські Фрідмани перебрались до Відня і більше сюди не поверталися. На сьогодні династія Фрідманів налічує майже 400 сімей, які мешкають у США, Бельгії, Великій Британії і, звісно, Ізраїлі.
  • Омелян Попович — Президент Північної Буковини у 1918 році. Педагог, подвижник українського шкільництва, лідер буковинської інтелігенції, активний поборник і захисник національних інтересів українців за життя здобув високе визнання організатора — «батька українського шкільництва Буковини». У 1881 році обіймав посаду управителя нової міської школи в Садгорі (тепер загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №38).
  • Денис Квітковський — український історик, адвокат, публіцист, педагог, видавець, політичний та громадський діяч, 4-й Голова ОУН (Організація українських націоналістів), співавтор історичної праці "Буковина. Її минуле і сучасне".
  • Софія Майданська  — українська письменниця. Заслужений діяч мистецтв України.
  • Геннадій Москаль   — український політик. Навчався у СШ №38
  • Володимир Гамаль   — український скульптор. Найвідоміші роботи: Пам'ятник Петрові Сагайдачному (Хотин), пам'ятник Юрію Федьковичу Чернівці. Навчався у СШ №38

Пам'ятки Редагувати

  • Пам’ятник монеті. За словами Володимира Новака-Садогурського, «ідеєю цього пам’ятника є повернення символічної функції монеті – від війни до життя, завдяки переплавленню зброї з АТО».
  • Палац Ісроеля Фрідмана.
  • Синагога (кінець XIX ст.).
  • Костел Святого Архангела Михаїла (1815 р.).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 944, 1017.
  2. William D. Craig (1971). MOLDAVIA and WALLACHIA Principalities. Coins of the World 1750–1850. Racine, Wis. USA: Western Publishing Co. с. 51 #3. 
  3. . Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 25 травня 2019. 
  4. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1949 — № 4 — с. 9.
  5. Відкриття нового тролейбусного маршруту № 11 до Садгори) // Інформаційне агенство АСС, 2018-04-19

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sadgora znachennya Sadgora do 15 08 1944 Sadagura 1 rum Sădăgura yid סאדיגורא pol Sadagora kolishnye misto na Bukovini za 6 km na pivnich vid Chernivciv zasnovane 1771 roku Nini Sadgora vklyuchena do skladu mista Chernivci SadgoraChernivciGerb SadgoriZagalna informaciya48 21 01 pn sh 25 57 57 sh d 48 350306 pn sh 25 965944 sh d 48 350306 25 965944 Koordinati 48 21 01 pn sh 25 57 57 sh d 48 350306 pn sh 25 965944 sh d 48 350306 25 965944Krayina UkrayinaRajon SadgirskijAdminodinicya Sadgirskij rajon Kicmanskij rajon Chernivci Sadgirskij rajon d Bukovinskij okrug Gercogstvo Bukovina zhudec Chernivci Suchava cinut Zasnovano 1770Poshtovij indeks 58000Golovni vulici Vasile Aleksandri Danila Galickogo Ivana Pidkovi Nadrichna Stefanika Uchitelska Yaroslava MudrogoZakladi osvitita kulturi Gimnaziyi I II st 13 17 19 Licej II III st 21TransportZaliznichna infrastruktura SadgoraAvtobus 1 2 13 15 16 17 19 23 33A 36 37 41Trolejbus 11Karta Sadgora u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Vidomi lyudi 2 1 Narodilisya 2 2 Pov yazani iz Sadgoroyu 3 Pam yatki 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Sinagoga nbsp Palac nbsp nbsp Moneta 1773 r z podvijnim nominalom 2 para 3 kopijki vikarbuvana z bronzi trofejnih tureckih garmat 2 avers gerb Moldovi ta Voloshini pid rosijskoyu vladoyu revers nominal Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 komanduvachi rosijskoyi armiyi v Moldovi i Voloshini prijnyali zahodi dlya pokrashennya ekonomichnoyi ta groshovo kreditnoyi sistemi v knyazivstvah Takim chinom baron Peter Nikolaus fon Gartenberg nim Peter Nikolaus Neugart en von Gartenberg zasnuvav tut monetnij dvir Gartenberg v bukvalnomu perekladi na nimecku movu Sad gora 1771 1774 rr rosijska vlada karbuvala u Sadgori moneti z gerbami Moldovi i Voloshini Stanom na 1774 r Sadgora mala 104 meshkanci u 1778 r tut bulo zasnovano rimo katolicku religijnu gromadu a 1815 roku zbuduvali murovanij kostel yakij osvyatili u 1826 roci pid titulom sv Arhangela Mihayila U 1897 roci hram bulo rozshireno ta povtorno osvyacheno 1898 roku katolickij kostel Svyatogo arhangela Mihayila 17 grudnya 1801 roku gramotoyu cisarya Franca II Sadgora oficijno otrimala status torgovogo mistechka nim Marktgemeinde i gerb na sribnomu tli zelena gora nad yakoyu tri chervoni troyandi 1835 roku v Sadgori zasnovana greko katolicka parafiya 3 Do 1914 roku vidome yarmarkami ta sinagogoyu 1910 roku u misti bulo 4600 meshkanciv u tomu ch 73 yevreyiv 16 ukrayinciv 8 polyakiv 1959 12 400 U 1941 44 rokah u chas isnuvannya gubernatorstva Bukovina v Sadgori diyav rumunskij koncentracijnij tabir Pislya 1842 roku koli tut oselivsya cadik Izrael Fridmann Sadgora stala vazhlivim miscem dlya hasidskogo yudayizmu Sogodni velika chastina Sadigurskih hasidiv prozhivaye v rajoni Bnej Brak Izrayil 19 lipnya 1949 r s she Sadgora vidnesene do kategoriyi selish miskogo tipu 4 Pislya priyednannya Sadgori do Chernivciv u 1965 roci bulo utvoreno Sadgirskij rajon mista Chernivci do kotrogo uvijshla krim vlasne Sadgori vsya livoberezhna chastina mista vklyuchayuchi Staru ta Novu Zhuchku Lenkivci Rogiznu Dolishni Sherivci tosho 19 kvitnya 2018 roku vidkrito novij trolejbusnij marshrut 11 vid uchilisha 15 na vulici Pivdenno Kilcevij do zupinki Kosmo u centri Sadgori Jogo protyazhnist v obidvi storoni skladaye 34 3 km na povnij oborot vitrachayetsya 80 hvilin Na marshruti kursut trolejbusi Dnipro T203 yaki dolayut vidstan blizko 10 km avtonomnim hodom 5 Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Redaguvati Avgusta Kohanovska bukovinska hudozhnicya ta etnograf polskogo pohodzhennya Artemiziya Galicka diyachka OUN r Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv revolyucijna Oleksandr Kapustinskij ukrayinskij greko katolickij svyashenik gromadsko politichnij diyach Vojcyeh Rubinovich polskij fizik teoretik Viktor Serdulec Roman Zhahiv ukrayinskij pismennik gromadskij diyach Golovnij komandir VO Trizub im S Banderi u 2017 2020 rr Pov yazani iz Sadgoroyu Redaguvati Fridmani rid cadikiv Zasnovnik dinastiyi Israel Fridman pribuv u Sadgoru vzimku 1842 roku j vikonuvav tut rol religijnogo nastavnika miscevih hasidiv azh do svoyeyi smerti u 1850 roci Z cogo chasu j azh do 80 h rokiv XIX stolittya funkciyu cadika u Sadgori vikonuvav jogo sin Abragam Yakiv Fridman Pislya smerti ostannogo nastala cherga vnuka Rezidenciya chudodijnih rabiniv funkcionuvala do Pershoyi svitovoyi vijni Z yiyi pochatkom sadgirski Fridmani perebralis do Vidnya i bilshe syudi ne povertalisya Na sogodni dinastiya Fridmaniv nalichuye majzhe 400 simej yaki meshkayut u SShA Belgiyi Velikij Britaniyi i zvisno Izrayili Omelyan Popovich Prezident Pivnichnoyi Bukovini u 1918 roci Pedagog podvizhnik ukrayinskogo shkilnictva lider bukovinskoyi inteligenciyi aktivnij pobornik i zahisnik nacionalnih interesiv ukrayinciv za zhittya zdobuv visoke viznannya organizatora batka ukrayinskogo shkilnictva Bukovini U 1881 roci obijmav posadu upravitelya novoyi miskoyi shkoli v Sadgori teper zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 38 Denis Kvitkovskij ukrayinskij istorik advokat publicist pedagog vidavec politichnij ta gromadskij diyach 4 j Golova OUN Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv spivavtor istorichnoyi praci Bukovina Yiyi minule i suchasne Sofiya Majdanska ukrayinska pismennicya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Gennadij Moskal ukrayinskij politik Navchavsya u SSh 38 Volodimir Gamal ukrayinskij skulptor Najvidomishi roboti Pam yatnik Petrovi Sagajdachnomu Hotin pam yatnik Yuriyu Fedkovichu Chernivci Navchavsya u SSh 38Pam yatki RedaguvatiPam yatnik moneti Za slovami Volodimira Novaka Sadogurskogo ideyeyu cogo pam yatnika ye povernennya simvolichnoyi funkciyi moneti vid vijni do zhittya zavdyaki pereplavlennyu zbroyi z ATO Palac Isroelya Fridmana Sinagoga kinec XIX st Kostel Svyatogo Arhangela Mihayila 1815 r Div takozh RedaguvatiSadgirskij park vul Pidkovi Sadgirskij park vul Kvitkovskogo Sadgirska mineralna Sadogurska monetaPrimitki Redaguvati Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 944 1017 William D Craig 1971 MOLDAVIA and WALLACHIA Principalities Coins of the World 1750 1850 Racine Wis USA Western Publishing Co s 51 3 180 litnij yuvilej hramu UGKC urochisto vidsvyatkuvali na Bukovini Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 25 travnya 2019 Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1949 4 s 9 Vidkrittya novogo trolejbusnogo marshrutu 11 do Sadgori Informacijne agenstvo ASS 2018 04 19Literatura RedaguvatiV Bojko M S Semenyuk Gerb Sadgori http designcollege cv ua wp content uploads 2016 03 11 Semenyuk M S Bojko V S Gerb Sadgory pdfPosilannya Redaguvati Sadagura Encyclopedia of Jewish Communities in Romania angl RUZHIN ISRAEL angl nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sadgora amp oldid 40449190