Вале́рій Миха́йлович Васи́льєв (Васильїв, Василів; нар. 1893 — пом. 17 червня 1954, Київ) — український актор і театральний режисер, один з фундаторів Молодого театру Леся Курбаса.
| Васильєв Валерій Михайлович | |
|---|---|
| | |
| Псевдо | Валерій Васильїв; В. Василів |
| Народився | 1893 |
| Помер | 17 червня 1954 Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Діяльність | театральний діяч, актор, режисер |
| Відомий завдяки | один з фундаторів Молодого театру Леся Курбаса |
| Заклад | Молодий театр, Театр Миколи Садовського, Березіль, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Перший Донецький український робітничо-колгоспний пересувний театр імені Артема |
| Батько | Васильєв Михайло Калинович, дослідник цукроваріння і етнограф |
| Родичі | брат Микола Васильєв (Васильїв), професор, вчений-економіст |
| Брати, сестри | Васильєв Микола Михайлович |
Життєпис Редагувати
Народився у 1893 році в сім'ї відомого інженера-дослідника цукроваріння Михайла Калиновича Васильєва.
Свою театральну діяльність розпочав у 1914–1916 роках в театрі Миколи Садовського.
Валерій Васильєв — один з фундаторів Молодого театру Леся Курбаса, який був створений влітку 1917 року і спочатку діяв у приміщенні театру Бергоньє. Свій перший сезон 24 вересня 1917 театр відкрив постановкою «Чорної Пантери і Білого Ведмедя», в якій Валерій зіграв роль Мігуелеса.
З 1917 року разом з Василем Миляєвим (Васильком) Валерій працював у Театральному відділі Міністерства народної освіти УНР, суміщуючи канцелярську роботу з режисерською та акторською у виставах Молодого театру. З 12 вересня 1919 до 1 січня 1920 В. Васильєв виконував обов'язки голови театрального відділу Головного управління мистецтв і національної культури.
Під час роботи в Молодому театрі Лесь Курбас та його молоді колеги, серед яких Валерій Васильєв, взяли на себе обов'язки режисерів, керівників студійних занять. Валерій тоді, як і інші фундатори театру, навчав молодих акторів театру, викладаючи «Слово» Він також їздив до Одеси, де читав лекції в Інституті імені Кропивницького.
15 лютого 1918 року в київській друкарні «Прогрес» було надруковано статут Товариства на вірі «Молодий театр у Києві». Валерій Васильєв названий серед його фундаторів і режисерів. Входив до режисерської колегії (Г. Юра, В. Васильєв, С. Семдор, С. Бондарчук), якою керував Лесь Курбас. У 1918 театр почав ставити вистави у власному приміщенні. 1918 року в Молодому театрі Валерій Васильєв як режисер поставив «Тартюф» Мольєра (художник А. Петрицький).
Пізніше Валерій Васильєв був актором і режисером у «Березолі», Театрі ім. Франка та в інших театрах України.
1938—1941 — керівник Артемівського українського музично-драматичного театру.
Валерій Михайлович пішов з життя 17 червня 1954 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
Родичі Редагувати
Батько — Васильєв Михайло Калинович (1863—1912), видатний інженер-дослідник цукроваріння (понад 50 наукових праць), фольклорист і етнограф. В 1880—1990 надрукував низку етнографічних праць про народні вірування, похоронні звичаї, народний театр, пісні.
Брат Васильєв Микола Михайлович (1901—1961) — вчений-економіст, професор, учень К. Воблого. З 1943 року — в еміграції, автор ряду статей в Енциклопедії українознавства.
Ролі Редагувати
- Мігуелес («Чорна Пантера і Білий Медвідь» В. Винниченка, реж. Лесь Курбас)
- Штіер («Чорна Пантера і Білий Медвідь» В. Винниченка, реж. Гнат Юра)
- Андрій («При світлі ватри»)
- Один з трьох царів («Вертеп»)
- Лицар («Йоля» Єжи Жулавського, реж. Лесь Курбас)
- Джонс («У пущі» Л. Українки)
Режисерські роботи Редагувати
Примітки Редагувати
- Нескорені березільці: Йосип Гірняк і Олімпія Добровольська / В. Ревуцький. — Нью-Йорк: Слово, 1985. — с. 188
- Матеріали IV Буковинської міжнародної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 125-річчю заснування Чернівецького національного університету ім. Федьковича: 5.10.2000. — с. 94
- ↑ Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 30 квітня 2015.
- Пуха Людмила Григорівна. Кінематограф і Лесь Курбас. — Черкаси: Сіяч, 1999. — с. 47
- Н. Сорочан. Головне управління мистецтв і національної культури в Українській народній республіці доби Директорії // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наук. зап. Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 13. — Рівне, 2008. — с. 29-30
- Испытание верностью. Жена Леся Курбаса — актриса Чистякова [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]gazeta.zn.ua(рос.)
- Одеська українська театральна студія та інститут імені М. Кропивницького (1919—1924 роки) / О. Музичко // Українознавчий альманах. — 2011. — Вип. 5. — c. 171, 172.
- Лесь Курбас. Спогади сучасників / За ред. В. С. Василько. — К.: Мистецтво, 1969. с. 331.
- Молодий театр Леся Курбаса [ 20 липня 2014 у Wayback Machine.]Фільм НТУ
- Лесь Курбас, Микола Лабинський. Філософія театру. Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. — с. 863
- ↑ Український театр, 1973. — с. 28
- Мистецтво України / А. В. Кудрицький. — К.: 1995 — с. 81
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Лесь Курбас. Фотоархів. Чорна Пантера і Білий Медвідь [ 16 червня 2021 у Wayback Machine.] kurbas.org.ua
Посилання Редагувати
- Перетворення Шекспіра: Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років. Front Cover. Ірина Макарик. Ніка-Центр, 2010. — с. 269, 317.
- Ізборник [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.]