Вар'ят (варія́т; від пол. wariat) — слово галицького діалекту української мови і львівської ґвари, що означає «ненормальний, несамовитий, божевільний». Вживане у Львові та Галичині. Слово зафіксовано також у білоруській мові як літературне .
Походження Редагувати
Етимологічний словник української мови зазначає, що це слово запозичено з польської мови, а польське warjat походить від латинського variatus, дієприкметника від дієслова vario «змінюю», отже означає буквально «змінений, відмінний (від нормальної людини)». Спорідненим зі словом «вар'ят» («варіят») є слово «варіянт» («варіант»). Аналогічної позиції дотримується і багатотомний «Етимологічний словник білоруської мови» .
Сучасні значення Редагувати
У тритомній «Історії Львова» зазначено: «У сучасному мовленні українського Львова залишилося найбільше польських запозичень: колежанка, філіжанка, гербата, ба́льон, вар'ят тощо. Деякі з них на українському мовному ґрунті значно розширили свою семантику, наприклад бальон, вар'ят, чому сприяли насамперед позамовні чинники» . Там же наведено п'ять сучасних значень слова «вар'ят»:
- людина, яка своїми словами чи поведінкою викликає подив, шокує інших;
- божевільний, розумово обмежена людина;
- чолов'яга;
- цигарка;
- чоловічий статевий орган.
Приклади вживання Редагувати
Слово «вар'ят» досі активно вживають у галицькому жаргоні. Слово згадують, наприклад, у пісні, написаній музикантами групи «Скрябін», «То моє море» (слова А. Кузьменка і Р. Домішевського, музика С. Гери):
Кругом одні вар'яти, я вар'ятом чуть не став |
Твір «То моє море» виконували «Скрябін», Сестричка Віка, Брати Гадюкіни, «ФлайzZzа» та Dakh Daughters.
У пісні «Братів Гадюкіних» «Міську, вважай!» є рядок:
Вперед поволи граєм собі вар'ята |
у розумінні — «робимо вигляд, що нічого не сталося».
Одне з ранніх оповідань Петра Козланюка має назву «Варіят». Написане 1929 року, воно увійшло до збірки «Вогонь», що побачила світ 1930 року в Харкові та Львові .
2001 року вийшла збірка гуморесок письменника Івана Ярича під назвою «Повна хата вар'ята».
2003 року під назвою «Вар'яти» вийшла збірка творів чеського письменника Богуміла Грабала в українському перекладі Юрія Винничука. Назву збірці дало оповідання про двох пенсіонерів, які сидять попід заводом, де працювали, і продовжують сперечатися на професійні теми . Світлана Самохіна статтю про письменника назвала «Геніальний вар'ят Богуміл Грабал». За її словами, чеські вар'яти після трансформації Винничука стали галицькими вуйками з місцевих генделиків, які за кухлем доброго пива «по-львівськи» оповідають свої історії .
2008 року мережа «!FEST» відкрила у Львові біля головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» заклад харчування «Вар'яти».
Ретельний аналіз доцільності вживання слова «вар'ят» в одному з гумористичних віршів Юрія Кругляка провела мовознавець Алла Коваль. У праці «Культура української мови» (1964), процитувавши рядки поета:
Алла Петрівна зазначила :
Похідні форми Редагувати
Серед похідних форм:
- варіюва́тий — божевільний;
- вар'юва́ти (неозначена форма дієслова) — «божеволіти», «біситися»;
- зварія́тіти, звар'юва́ти (доконаний вид) — «з глузду з'їхати»;
- вар'ятка — жіночий відповідник до «вар'ят»: «Я не знаходжу жодного іншого пояснення, окрім того, що вона така сама вар'ятка, як і ми, хоч і працює в телефонній службі довіри» (Олександр Ушкалов) .
- вар'ятський. У науковому збірнику «Варшавські українознавчі записки» зазначено, що «ряд слів пройшов ускладнений шлях входження в галицьке мовлення: спочатку польською мовою були фонетично та семантично освоєні певні іменники іншомовного походження, від них з часом були утворені прикметники, потім ці іменники і (або) прикметники включалися в мовленнєву практику галичан. До таких ад'єктів, запозичених за посередництвом польської мови, належать вар'ятський, фамілійний (з латинської)…»
- вар'ятство: «Таке вар'ятство дуже розізлило дідуся, і він сказав, що гріх дерти шкуру з чоловіка, а ремінь з машини» (Михайло Стельмах, повість «Гуси-лебеді летять»).
Фразеологізми Редагувати
Зі словом «вар'ят» утворилася у сучасній мові низка фразеологізмів :
- грати вар'я́та або стругати вар'я́та або траскати (тріскати) вар'ята — «вдавати, що нічого не розумієш», «клеїти дурня»
- вар'ят з Кульпаркова — «розумово обмежений чоловік», буквально: «той, хто перебуває в лікарні для розумово хворих на вулиці Кульпарківській»
- вар'ят з мокрою головою — «божевільний, дурник»
- дурний вар'ят — «недотепа, дурень»
- йти на вар'ята — «йти непідготовленим на урок чи на іспит» (зі шкільного сленгу)
- комплєтний вар'ят — «пришелепкуватий, придурок, цілковитий дурень»
- вмочити вар'ята — «здійснити статевий акт»
- свій вар'ят — «своя, надійна, порядна людина»
- мамо, я вар'ят — інші особи про когось, хто веде себе невідповідно, або в звертанні до нього, щоб він себе опанував («щоб він ся стримав»); вживається переважно в гумористичному чи поблажливому контексті. Зразок вживання — у газеті «Поступ» .
- не робіть з тата вар'ята - не принижуйте безпідставно.
Найвідоміші львівські вар'яти Редагувати
У спогадах «Моє життя» адвокат Степан Шухевич, який від 1886 року навчався у Львівській академічній гімназії, писав у розділі «Львівські оригінали» :
Далі Шухевич детальніше розповів про обох. Серед львівських школярів навіть існувало повір'я: якщо вранці по дорозі до школи зустрінеш когось із цих двох вар'ятів, то можеш розраховувати на гарну оцінку під час опитування .
Боротьба навколо слова Редагувати
1973 року проти вживання слова «вар'ят» та низки інших слів в українській літературній мові виступив мовознавець Віталій Русанівський. У статті «Розквіт і взаємозбагачення мов соціалістичних націй», опублікованій у № 3 журналу «Комуніст України», він писав :
2005 року слово «вар'ят» включено до «Реєстру репресованих слів», наведеному у збірнику документів і матеріалів «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду», укладеному за редакцією Лариси Масенко .
У словниках («Словник української мови» в одинадцяти томах, «Великий тлумачний словник сучасної української мови») слово «вар'ят» наводиться у формі «варія́т» із позначкою «діалектне». Як зразок молодіжного сленгу слово у формі «вар'ят» увійшло до «Словника українського молодіжного сленгу» Світлани Пиркало та словника «Український жарґон» Лесі Ставицької.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 9 січня 2011.
- ↑ Божевільний Дьодьо помер на сотнях кілограмів срібла (Газета по-українськи, 16.06.2010)
- Беларуска-рускі слоўнік. — Мн. : Народная асвета, 1991. — С. 49.
- Русско-белорусский словарь: В трёх томах. — Т. 1. — Издание 8-ое. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя, 2002. — С. 87.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.— С. 331—332.
- Вар'ят // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 2: В — Вяшчэль. — Мн. : Беларуская навука, 1980. — С. 71.
- ↑ Історія Львова: У трьох томах. — Львів : Центр Європи, 2007. — Т. 3: Листопад 1918 — початок XXI століття. — С. 444.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 9 січня 2011.
- Сергій Кузьминський «Міську, вважай!» [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «НАШЕ»
- Дубина М. Сурмачі возз'єднання: Літературно-критичні нариси. — К.: Радянський письменник, 1976. — С. 133.
- Качкан В. А. Петро Козланюк: Нарис життя і творчості. — К.: Дніпро, 1980. — С. 61.
- Архів оригіналу за 10 грудня 2007. Процитовано 10 грудня 2007.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2009. Процитовано 10 січня 2011.
- Кафе «Вар'яти» укладає рейтинг хабарів «Політехніки» // Газета по-українськи. — 2008. — 23 жовтня.
- Коваль А. П. Культура української мови. — К.: Наукова думка, 1964. — С. 53.
- Ушкалов Олександр. БЖД. — К.: Факт, 2007. — С. 84.
- Варшавські українознавчі записки. — Зошити 15—16. — Варшава: Видають оо. Василіяни, 2003. — С. 470.
- «Шафа грає, а бамбетель скаче…» («Високий Замок», 23.04.2009)[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- . Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 9 січня 2011.
- Шухевич Степан. Моє життя: Спогади. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1991. — С. 127.
- Шухевич Степан. Моє життя: Спогади. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1991. — С. 128.
- Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: Документи і матеріали / За редакцією Лариси Масенко. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — С. 320—321.
- Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: Документи і матеріали / За редакцією Лариси Масенко. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — С. 358.
Джерела Редагувати
- Стаття «Вар'ят» [ 26 листопада 2010 у Wayback Machine.] у словнику Ставицька Л. Український жарґон. Словник. — Київ: Критика, 2005.