Будьо́нновськ (рос. Будённовск; раніше — Святий Хрест) — місто, адміністративний центр Будьонновського району Ставропольського краю, утворює міське поселення місто Будьонновськ
Будьонновськ | ||
---|---|---|
Будённовск | ||
| ||
Країна | Росія | |
Суб'єкт Російської Федерації | Ставропольський край | |
Муніципальний район | Будьонновський | |
Код ЗКАТУ: | 07 402 | |
Код ЗКТМО: | 07612101001 | |
Основні дані | ||
Час заснування | 1799 | |
Статус | 1799 | |
Населення | 63 644 (2014) | |
Площа | 62,1 км² | |
Густота населення | 882 осіб/км² | |
Поштові індекси | 356800—356809 | |
Телефонний код | +7 86559 | |
Географічні координати: | 44°47′00″ пн. ш. 44°09′00″ сх. д. / 44.78333333336077259900775971° пн. ш. 44.15000000002777369445539080° сх. д.Координати: 44°47′00″ пн. ш. 44°09′00″ сх. д. / 44.78333333336077259900775971° пн. ш. 44.15000000002777369445539080° сх. д. | |
Висота над рівнем моря | 135 м | |
Влада | ||
Вебсторінка | budennovsk-sk.ru | |
Мапа | ||
Будьонновськ | ||
| ||
Будьонновськ у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Місто названо на честь учасника Першої світової та громадянської війн, тричі Героя Радянського Союзу, повного кавалера Георгіївського банта й полководця Семена Будьонного.
- 1799 — за указом Павла I поселення отримало статус міста з найменуванням Святий Хрест (вірменська назва Карабагли)
- 1921 — 28 грудня рішенням колегії НКВС СРСР місто Святий Хрест перейменовано на Прикумськ
- 1935 — постановою ЦВК СРСР від 29 квітня місто Прикумськ перейменовано на Будьонновськ
- 1957 — у зв'язку з виходом постанови про заборону найменування населених пунктів іменами живих вождів місто знову перейменовано на Прикумськ
- 1973 — постановою Президії ВР РРФСР від 30 листопада місто знову отримало назву Будьонновськ
Географія Редагувати
Місто розташовано на річці Кума, за 220 км на південний схід від Ставрополя. Має дві залізничні станції на гілках до Мінеральних Вод і Ставрополя. Найближчі міжнародні аеропорти розташовано у містах Мінеральні Води та Ставрополь.
Будьонновськ розташований у Північному Кавказі, у перехідній зоні від степу до напівпустелі, від помірної смуги до субтропіків. Рельєф рівнинний з пагорбами. Гори Кавказу не видно. За виняткових погодних умов проявляються обриси найвищої точки Кавказу — гори Ельбрус.
День міста відзначається у третю неділю вересня.
Клімат посушливий, помірно-континентальний. Літо триває з травня до вересня, зима — з другої декади грудня до кінця лютого—початку березня.
Клімат Будьонновська | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 16,2 | 20,0 | 25,6 | 34,2 | 36,7 | 39,4 | 43,8 | 41,2 | 39,4 | 32,9 | 23,9 | 16,4 | 43,8 |
Середній максимум, °C | −0,2 | 0,9 | 7,5 | 16,7 | 23,4 | 28,3 | 31,3 | 30,4 | 24,3 | 16,1 | 7,8 | 2,4 | 15,6 |
Середня температура, °C | −3,2 | −2,6 | 2,8 | 10,8 | 17,2 | 21,9 | 24,9 | 23,9 | 18,1 | 10,8 | 4,2 | −0,4 | 10,6 |
Середній мінімум, °C | −6,3 | −6 | −1,1 | 5,1 | 10,8 | 15,4 | 18,4 | 17,5 | 12,3 | 6,1 | 1,0 | −3,1 | 5,8 |
Абсолютний мінімум, °C | −35,4 | −35 | −21 | −6,1 | −2,2 | 5,0 | 8,0 | 6,1 | −2 | −13 | −26 | −25,5 | −35,4 |
Норма опадів, мм | 22 | 25 | 23 | 38 | 52 | 52 | 45 | 39 | 33 | 27 | 32 | 29 | 418 |
Джерело: Архів кліматичних даних |
Історія Редагувати
Найдавнішими зі знайдених є сліди Тракопської археологічної культури, що датуються II тисячоліттям до н. е. В VI—III століттях до н. е. там існувало сарматське поселення. В II—III століттях — поселення аланів.
За середньовіччя тут існувало хозарське, пізніше золотоординське місто Маджар (відомий з 8 сторіччя), що було центром Улусу Берке. Згодом Маджар став столицею Малих Ногаїв.
З 1688 до 1696 року на місці Будьонновська існувало вільне місто-фортеця, яке надавало притулок козакам-старовірам, що тікали з Тереку й Дона.
1795 року на місці руїн населеного пункту Старі Мажари, який залишили переселенці з Саратовської губернії, з'явилось вірменське торгово-ремісниче поселення.
1910 року місто отримало статус повітового.
За радянських часів Будьонновськ став значним промисловим і культурним центром східної частини Ставропольського краю, особливого розвитку набула хімічна промисловість.
У червні 1995 року чеченські повстанці під керівництвом Шаміля Басаєва захопили у заручники понад 1 500 мешканців міста. Такі дії, а також подальший штурм лікарні російськими військами призвели до значних жертв серед мирного населення: 129 загиблих й 415 поранених.
Населення Редагувати
За переписом 1897 року у місті проживало 6 583 осіб (3 323 чоловіки та 3 260 жінок). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
Мова | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
вірменська | 3 609 | 54,82 % |
українська | 1 531 | 23,26 % |
російська | 1 404 | 21,33 % |
калмицька | 19 | 0,29 % |
інші | 20 | 0,30 % |
Разом | 6 583 | 100 % |
Освіта Редагувати
- Загальних — 12.
- Коригувальних — 2.
- Комбінованих — 5.
- Багатопрофільний ліцей № 8
- Гімназії № 7, № 9
- Середня загальноосвітня школа № 1
- Середня загальноосвітня школа № 6
- Середня загальноосвітня школа № 4 з кадетською освітою у початкових класах («Зарница»).
- Середні загальноосвітні школи № 2, 3, 5
- Відкрита загальноосвітня школа
- Початкова загальноосвітня школа № 10
- Козацький кадетський корпус.
- Будинок дитячої творчості
- Станція юних техніків
- Три ДЮСШ
- Екологічно-біологічний центр
- Центр туризму та краєзнавства
- Дитячий будинок
- Центр соціально-психологічної реабілітації
- Будьонновський медичний коледж.
- Будьонновський педагогічний коледж.
- Філія Ставропольського кооперативного технікуму економіки, комерції та права.
- Регіональний політехнічний коледж
- Центр освіти «Прогрес»
- Професійне училище № 35. 9 відділень у селах району.
- Філія Інституту дружби народів Кавказу.
- Філія Ставропольського державного педагогічного інституту
Медичні заклади Редагувати
- Центральна районна лікарня
- Крайовий центр спеціалізованих видів медичної допомоги № 1
- відділення центру амбулаторного діалізу.
- Станція швидкої медичної допомоги
- Міська
- Дитяча
- Жіноча консультація
- Стоматологічна поліклініка
- 48 гарнізонна поліклініка.
- Протитуберкульозний
- Психоневрологічний
- Шкіряно-венерологічний
- Наркологічний
- Протичумне відділення «Дагестанської протичумної станції».
Наукові заклади Редагувати
- Дослідно-селекційна станція Ставропольського НДІ сільського господарства.
- Дослідна станція Новочеркаського інституту виноградарства.
- Метеостанція № 37061
- Інститут бавовни
Заклади культури Редагувати
- Краєзнавчий музей
- Міська централізована бібліотечна система
- Будинок культури
- Молодіжний центр
- Центр дозвілля й кіно «Радуга»
- Дитяча музична школа
- Дитяча художня школа
Преса Редагувати
- Газета «Вестник Прикумья»
- Газета «Твоя газета»
- Газета «Городская афиша»
- Газета «Будённовск — сегодня»
- Газета «Святой Крест»
- Газета «Навигатор СК»
Економіка Редагувати
За обсягами переробної промисловості Будьонновськ перебуває на третьому місці у Ставропольському краї.
- Хімічна промисловість:
- ООО «Ставролен»
- ОАО «Завод поліетиленових труб»
- Легка промисловість:
- ОАО «Електротекс».
- Харчова промисловість:
- ОАО «БуденновскМолПродукт»
- М'ясопереробне підприємство «ДЮК»
- ОАО «Кумское»
- Шкіряна промисловість
- Виробництво будівельних матеріалів
- Машинобудування:
- ОАО «Будённовский машиностроительный завод»
Військові об'єкти Редагувати
У мікрорайоні «Північний» базується мотострілецька бригада (військова частина 74814, 205-та окрема мотострілецька бригада. На північний захід від Будьонновська розташований військовий аеродром «Будьонновськ».
Органи влади Редагувати
- Глава міста (мер) обирається зі складу представницького органу терміном на 5 років.
- Адміністрація міста
- Міська дума. Обирається у складі 21 депутата на п'ятирічний термін. Чинний голова — Юрченко Олександр Юрійович.
Релігія Редагувати
- Церква Казанської ікони Божої Матері
- Храм «Воскресение Словущее»
- Церква Сурб Хач (Святий Хрест)
- Церква Сурб Арутюн (Святого Воскресіння)
Відомі особи Редагувати
- Андрій Ащев — російський волейболіст, гравець збірної команди країни
- Володимир Єдаменко (1978—2008) — Герой Росії, похований у місті
- Артем Погосов — радянський військовий діяч, генерал-майор
- Іван Шакун — учасник війни 1941—1945 років, почесний громадянин міста
Спорт Редагувати
- Футбольна команда «Дружба». Чемпіон Ставропольського краю з футболу 1994 року
- Футбольна команда «Жемчужина». Чемпіон Ставропольського краю з футболу 2000 року
- Регулярно проводиться чемпіонат Ставропольського краю з автокросу, присвячений пам'яті майора Володимира Єдаменко
- Олексій Дронов — чемпіон Росії з боксу серед юнаків 2012 року
Міста-побратими Редагувати
Примітки Редагувати
- [1][недоступне посилання з лютого 2019]
- Ставропольський край[недоступне посилання з лютого 2019]
- Закон Ставропольського краю від 4 жовтня 2004 року № 88-кз. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 4 січня 2015.
- Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 27 листопада 2018.
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи кроме губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020. (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 липня 2009. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2013. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2009. Процитовано 4 січня 2015.
- В Буденновске открыт центр диализа на 30 мест — медицина, Ставрополь — Росбалт-Кавказ[недоступне посилання з лютого 2019]
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2009. Процитовано 4 січня 2015.
- Противочумное Отделение Дагестанской Противочумной Станции. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
- Учреждения культуры[недоступне посилання з лютого 2019]
- Промышленность Будённовска[недоступне посилання]
- ↑ . Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 4 січня 2015.
- ↑ . Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 4 січня 2015.
- ↑ . Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2009. Процитовано 4 січня 2015.
- «СПАВЕРИЕ РОССИИ» — Союз православных педагогов. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 4 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
- МОФ Фонд Святого Всехвального апостола Андрея Первозванного :: Пресс-центр. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 4 січня 2015.
Література Редагувати
- Р. Е. Аджимамедов «Страницы истории Прикумья с древнейших времён», Будённовск, 1992
- Карибов Г. Напоминание о городе Святого Креста // Вестник архивов Армении. 2005. № 2. С. 27-53 [ 31 травня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будьонновськ |
- Офіційна сторінка [ 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Будённовск в енциклопедії «Мой город» [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.]