Барашівський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1962 роки в складі Коростенської та Волинської округ, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село Бараші.
| Барашівський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Основні дані | |
| Країна: | УСРР, УРСР |
| Область: | Коростенська округа, Волинська округа, Київська область, Житомирська область |
| Утворений: | 7 березня 1923 |
| Ліквідований: | 30 грудня 1962 |
| Населення: | 27 916 (1939) |
| Площа: | 652,1 км² |
| Густота: | 55,45 осіб/км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | c. Бараші |
| Районна влада | |
| Мапа | |
Історія та адміністративний устрій Редагувати
Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи. До складу увійшли 20 сільських рад колишньої Барашівської волості Коростенського повіту: Барашівська, Баскаківська, Білківська, Бобрицька, Бобрицько-Болярська, Будо-Бобрицька, Євгенівська, Зеленицька, Киянська, Крем'янська, Малояблунецька, Неділищенська, Олександрівська, Осипівська, Ряснівська, Симонівська, Сороченська, Сушківська, Усолусівська та Яблунецька.
26 березня 1925 року утворено Бастово-Руднянську сільську раду, а 8 вересня того ж року — Гоноринську сільську раду.
3 червня 1930 року до складу новостворених Соколовського та Пулинського німецького національного районів було передано такі сільські ради: Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Крем'янську, Олександрівську, Сороченську.
13 червня 1930 року Коростенську округу було ліквідовано, район передано до складу Волинської округи.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Барашівський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.
17 жовтня 1935 року Пулинський німецький район було ліквідовано, до складу Барашівського району увійшли його сільради: Будо-Бобрицька, Грінтальська, Крем'янська, Ново-Олександрівська, Радецько-Болярська та Сороченська.
4 травня 1935 року район увійшов до новоствореного Коростенського округу Київської області.
22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Барашівським районом у складі.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Ємільчине Генеральної округи Житомир. Було утворено Антонівську, Бобрицько-Руднянську, Нейманівську та Руднє-Баранівську сільські управи.
11 серпня 1954 року було ліквідовано 11 сільських рад: Бастово-Руднянську, Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Гоноринську, Йосипівську, Кам'янську, Крем'янську, Малояблунецьку, Радецько-Болярську та Сороченську.
30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія у повному складі увійшла до складу Ємільчинського району.
Населення Редагувати
За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року на території Барашівського району мешкало 36 160 осіб. Розподіл населення за рідними мовами був наступним:
- Українська мова — 70,7 %
- Російська мова — 1,1 %
- інші — 28,2 %
Національний склад населення за даними перепису 1926 року:
| Національність | Кількість | Частка, % |
|---|---|---|
| українці | 23530 | 65,1 |
| німці | 6540 | 18,1 |
| поляки | 4697 | 13,0 |
| євреї | 1074 | 3,0 |
| росіяни | 180 | 0,5 |
| інші | 139 | 0,4 |
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 27 916 осіб, з них українців — 20 432, росіян — 1 179, німців — 2 932, євреїв — 869, поляків — 2 081, інших — 423.
Примітки Редагувати
- Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.
- . http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 35, 532, 533, 539, 540, 617, 618. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 28 жовтня 2020.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 15 березня 2023.
Джерела Редагувати
- . http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 24 травня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
| Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |