www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зеленицька сільська рада адміністративно територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Барашівському і Єміль

Зеленицька сільська рада

Зеленицька сільська рада — адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Барашівському і Ємільчинському районах Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Зелениця.

Зеленицька сільська рада
Основні дані
Країна  СРСР— УРСР
 Україна
Область Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Барашівський район
Ємільчинський район
Адм. центр с. Зелениця
Утворена 1923 року
Ліквідована 17 липня 2020 року
Код КОАТУУ 1821782400
Облікова картка Зеленицька сільська рада 
Склад
Кількість членів 12
Голова ради Попроцький Леонід Якович
Територія та населення
Площа 60,5 км²
Населення 469
Густота 7,75 осіб/км²
Населені пункти 5
Контактні дані
Адреса вул. Центральна, 19-А, с. Зелениця, Ємільчинський р-н, Житомирська обл., 11253

Населені пункти ред.

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення ред.

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 554 особи, кількість дворів — 256, у 1924 році налічувалося 3 015 осіб.

У 1926 році чисельність населення сільської ради становила 1 567 осіб.

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 1 782 особи.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 530 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 469 осіб.

Склад ради ред.

Рада складалась з 12 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради ред.

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Наумович Валентина Василівна Сільський голова, 1970 року народження, освіта, позапартійна 26.03.2006 31.10.2010
Попроцький Леонід Якович Сільський голова, 1971 року народження, освіта вища, член Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела

Історія ред.

Створена 1923 року в складі слобід Зелениця, Гута-Зеленицька, хутора Дуга та колоній Вулька Зеленицька, Гонорин і Гонорівка Барашівської волості Коростенського повіту Волинської губернії. 12 січня 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 6/1) «Про зміни в межах округів, районів і сільрад», до складу ради включено кол. Хотиж Сушківської сільської ради, с. Рудня-Баранівська, х. Баранівка та кол. Лясовиця Олександрівської сільської ради Барашівського району. 8 вересня 1925 року колонії Вулька Зеленицька, Гонорин, Лясовиця, Хотиж та слоб. Гонорівка передані до складу новоствореної Гоноринської сільської ради Барашівського району.

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Барашівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Гута-Зеленицька, Зелениця, Рудня-Баранівка та хутори Баранівка і Дуга.

6 лютого 1956 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 95 «Про перечислення окремих населених пунктів в межах Дзержинського, Барашівського і Радомишльського районів», с. Рудня-Баранівська передане до складу Сушківської сільської ради Барашівського району. 29 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 672 «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», через фактичне злиття населених пунктів х. Баранівка об'єднаний із с. Рудня-Баранівська в одне село — Рудня. 20 травня 1963 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 241 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Малинського та Ємільчинського районів», до складу ради включено села Новина та Олександрівка Сушківської сільської ради Ємільчинського району. 9 грудня 1966 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 638 «Про зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів області», села Новина, Олександрівка та Рудня передані до складу Сушківської сільської ради Коростенського району.

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Ємільчинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Гута-Зеленицька, Дуга та Зелениця.

21 серпня 1989 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 212 «Про деякі питання адміністративно-територіального устрою», до складу ради включено села Вікторівка та Вільхівка (згодом — Ольхівка) Рясненської сільської ради Ємільчинського району.

Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року. Територію та населені пункти, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Барашівської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області.

Входила до складу Барашівського (7.03.1923 р.) та Ємільчинського (30.12.1962 р.) районів.

Примітки ред.

  1. . Інститут історії України НАН України (російська). Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления. 1923. с. 128. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  2. . Інститут історії України НАН України. Харків.1925. с. 14. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  3. Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 500. с. 508. ISBN 978-966-02-4426-9. Процитовано 27 вересня 2023. 
  4. . https://babynyar.org/. с. 56. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021. 
  5. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 29 травня 2022. 
  6. . Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 1 червня 2014. 
  7. ↑ Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська). Житомир: «Волинь». 2007. с. 73, 517, 566, 580, 585. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  8. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. К.:Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 164. Процитовано 29 травня 2022. 
  9. Упорядник А.Д. Шелягин. . Інститут історії України НАН України. К.:Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України.1973. с. 135. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 29 травня 2022. 
  10. Картка ради на сайті Верховної Ради України
  11. . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 1 січня 2021. 
Це незавершена стаття з географії Житомирської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zelenicka silska rada administrativno teritorialna odinicya ta organ miscevogo samovryaduvannya u Barashivskomu i Yemilchinskomu rajonah Korostenskoyi i Volinskoyi okrug Kiyivskoyi j Zhitomirskoyi oblastej Ukrayinskoyi RSR ta Ukrayini z administrativnim centrom u s Zelenicya Zelenicka silska radaOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Korostenska okrugaVolinska okrugaKiyivska oblastZhitomirska oblastRajon Barashivskij rajonYemilchinskij rajonAdm centr s ZelenicyaUtvorena 1923 rokuLikvidovana 17 lipnya 2020 rokuKod KOATUU 1821782400Oblikova kartka Zelenicka silska rada SkladKilkist chleniv 12Golova radi Poprockij Leonid YakovichTeritoriya ta naselennyaPlosha 60 5 km Naselennya 469Gustota 7 75 osib km Naseleni punkti 5Kontaktni daniAdresa vul Centralna 19 A s Zelenicya Yemilchinskij r n Zhitomirska obl 11253 Zmist 1 Naseleni punkti 2 Naselennya 3 Sklad radi 4 Kerivnij sklad silskoyi radi 5 Istoriya 6 PrimitkiNaseleni punkti red Silskij radi buli pidporyadkovani naseleni punkti s Zelenicya s Viktorivka s Guta Zelenicka s Duga s OlhivkaNaselennya red Kilkist naselennya radi stanom na 1923 rik stanovila 1 554 osobi kilkist dvoriv 256 1 u 1924 roci nalichuvalosya 3 015 osib 2 U 1926 roci chiselnist naselennya silskoyi radi stanovila 1 567 osib 3 Kilkist naselennya radi stanom na 1931 rik stanovila 1 782 osobi 4 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya radi stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 530 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv silskoyi radi stanovila 469 osib 5 Sklad radi red Rada skladalas z 12 deputativ ta golovi Kerivnij sklad silskoyi radi red PIB Osnovni vidomosti Data obrannya Data zvilnennyaNaumovich Valentina Vasilivna Silskij golova 1970 roku narodzhennya osvita pozapartijna 26 03 2006 31 10 2010Poprockij Leonid Yakovich Silskij golova 1971 roku narodzhennya osvita visha chlen Vseukrayinskogo ob yednannya Batkivshina 31 10 2010Primitka tablicya skladena za danimi dzherela 6 Istoriya red Stvorena 1923 roku v skladi slobid Zelenicya Guta Zelenicka hutora Duga ta kolonij Vulka Zelenicka Gonorin i Gonorivka Barashivskoyi volosti Korostenskogo povitu Volinskoyi guberniyi 12 sichnya 1924 roku vidpovidno do rishennya Volinskoyi GATK protokol 6 1 Pro zmini v mezhah okrugiv rajoniv i silrad do skladu radi vklyucheno kol Hotizh Sushkivskoyi silskoyi radi s Rudnya Baranivska h Baranivka ta kol Lyasovicya Oleksandrivskoyi silskoyi radi Barashivskogo rajonu 8 veresnya 1925 roku koloniyi Vulka Zelenicka Gonorin Lyasovicya Hotizh ta slob Gonorivka peredani do skladu novostvorenoyi Gonorinskoyi silskoyi radi Barashivskogo rajonu 7 Stanom na 1 veresnya 1946 roku silska rada vhodila do skladu Barashivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na obliku v radi perebuvali sela Guta Zelenicka Zelenicya Rudnya Baranivka ta hutori Baranivka i Duga 8 6 lyutogo 1956 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 95 Pro perechislennya okremih naselenih punktiv v mezhah Dzerzhinskogo Barashivskogo i Radomishlskogo rajoniv s Rudnya Baranivska peredane do skladu Sushkivskoyi silskoyi radi Barashivskogo rajonu 29 chervnya 1960 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 672 Pro ob yednannya deyakih naselenih punktiv v rajonah oblasti cherez faktichne zlittya naselenih punktiv h Baranivka ob yednanij iz s Rudnya Baranivska v odne selo Rudnya 20 travnya 1963 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo OVK 241 Pro zmini v administrativno teritorialnomu podili Malinskogo ta Yemilchinskogo rajoniv do skladu radi vklyucheno sela Novina ta Oleksandrivka Sushkivskoyi silskoyi radi Yemilchinskogo rajonu 9 grudnya 1966 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo OVK 638 Pro zmini v administrativnomu pidporyadkuvanni deyakih naselenih punktiv oblasti sela Novina Oleksandrivka ta Rudnya peredani do skladu Sushkivskoyi silskoyi radi Korostenskogo rajonu 7 Na 1 sichnya 1972 roku silska rada vhodila do skladu Yemilchinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na obliku v radi perebuvali sela Guta Zelenicka Duga ta Zelenicya 9 21 serpnya 1989 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo OVK 212 Pro deyaki pitannya administrativno teritorialnogo ustroyu do skladu radi vklyucheno sela Viktorivka ta Vilhivka zgodom Olhivka Ryasnenskoyi silskoyi radi Yemilchinskogo rajonu 7 Viklyuchena z oblikovih danih 17 lipnya 2020 roku 10 Teritoriyu ta naseleni punkti vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti vklyucheno do skladu Barashivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 11 Vhodila do skladu Barashivskogo 7 03 1923 r ta Yemilchinskogo 30 12 1962 r rajoniv 7 Primitki red Materialy po administrativno teritorialnomu deleniyu Volynskoj gubernii 1923 goda Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Izdanie Volynskogo gubernskogo otdela upravleniya 1923 s 128 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Nacionalni menshosti na Ukrayini reyestr selish Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Harkiv 1925 s 14 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Kalakura O 2007 Polyaki v etnopolitichnih procesah na zemlyah Ukrayini u XX stolitti Kiyiv Znannya Ukrayini s 500 s 508 ISBN 978 966 02 4426 9 Procitovano 27 veresnya 2023 Nacionalni menshini v Ukrayini 1920 1930 ti roki https babynyar org s 56 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 20 kvitnya 2021 Naselennya Zhitomirskoyi oblasti pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 29 travnya 2022 rada gov ua Arhiv originalu za 5 chervnya 2014 Procitovano 1 chervnya 2014 a b v g Upor R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 73 517 566 580 585 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku Vidannya pershe Internet arhiv K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 s 164 Procitovano 29 travnya 2022 Uporyadnik A D Shelyagin Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1972 roku Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Ordena Chervonogo Prapora vidavnictvo politichnoyi literaturi Ukrayini 1973 s 135 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 29 travnya 2022 Kartka radi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 1 sichnya 2021 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Zhitomirskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zelenicka silska rada amp oldid 40556831