www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бараші село в Україні адміністративний центр вської сільської територіальної громади Звягельського району Житомирської о

Бараші

Бараші́ — село в Україні, адміністративний центр Барашівської сільської територіальної громади Звягельського району Житомирської області. До 1923 року — центр Барашівської волості, у 1923—62 роках — адміністративний центр колишнього Барашівського району Житомирської області, у 1923—2016 роках — центр Барашівської сільської ради. Кількість населення становить 2 032 особи (2001).

село Бараші
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Громада Барашівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080030010060384
Облікова картка Бараші 
Основні дані
Засноване 1577
Перша згадка 1566
Населення 2 032 (2001)
Площа 9,15 км²
Густота населення 222,08 осіб/км²
Поштовий індекс 11255
Географічні дані
Географічні координати 50°42′56″ пн. ш. 28°01′51″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		206 м
Водойми р. Уж
Відстань до
обласного центру 		81 км
Відстань до
районного центру 		35 км
Найближча залізнична станція Яблунець
Відстань до
залізничної станції 		10 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв Майдану, 10, с. Бараші, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11255
Карта
Бараші
Бараші
Мапа

 Бараші у Вікісховищі

Географія Редагувати

Селище розташоване над річкою Уж, правою притокою Прип'яті. Тут є великий ставок площею водного дзеркала 22,60 га.

Населення Редагувати

В середині 19 століття в селі налічувалося 700 мешканців. Станом на 1885 рік кількість мешканців становила 978 осіб, кількість дворів — 180.

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 2 170 осіб, з них: православних — 1 732, юдеїв — 338, чоловіків — 1 074, жінок — 1 096.

В кінці 19 століття в селі проживало 2 200 мешканців, дворів — 376. У 1906 році кількість дворів становила 390, мешканців — 2609.

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 3 353 особи, кількість дворів — 610.

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення становила 3 187 осіб, з них українців — 2 259, росіян — 284, німців — 98, євреїв — 320, поляків — 93, інших — 133.

Станом на 1972 рік кількість населення становила 2 700 осіб, дворів — 961.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 2 451 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 2 032 особи.

Історія Редагувати

На території села знайдено залишки давньоруського городища X—XI століть, що свідчить про заселення цих місць ще з часів Київської Руси. У центрі села, на березі річки знайдено залишки древнього городища, котре називали Замчищем, обнесеного валами. В городищі розміщувалася католицька церква та садиба священника. Також виявлено 32 кургани в чотирьох групах.

Перша письмова згадка датується 1566 роком. Заселене в 1577 році, як містечко, центр маєтку князів Острозьких Звягельського ключа, на правобережжі Случі, площею території бизько 50 квадратних миль. У 1581 році київський воєвода, князь Костянтин Острозький, вніс податку від 15 осадників та 18 загородників. Згадується в акті від 21 липня 1586 року — князь Костянтин Острозький, котрому належало село, розпорядився видати всіх селян, що втекли від князя Якима Корецького до Барашів. В акті від 11 червня 1605 року згадується про знищення стародавньої дороги від містечка Пулин до с. Бараші.

Бараші на мапі Боплана, 1648 рік

Згодом перейшло до Станіслава Любомирського, як придане за Христею Острозькою, донькою князя Олександра. У 1628 році Любомирський вносить з Барашівського маєтку 540 злотих 12 грошів. Згодом село переходить до Липських. В листі від 7 лютого 1682 року, власник села, сандецький староста Ян Липський, наказує своєму урядникові в Барашах Шуминському не гнобити селян.

Згадується в люстрації Житомирського замку 1754 року, як село, що сплачувало 2 злотих і 5 грошів до замку та 9 злотих і 8 грошів — на міліцію.

Околиці села були багатими на порцелянову глину, тож, у 1854 році, Анелею Рациборською, у Барашах була заснована фабрика порцеляни. У 1881 році на Барашівському порцеляновому заводі було 4 печі, виготовлялося до 150 тис. штук фарфорового та фаянсового посуду на 15 тис. рублів. Власницею заводу була А. Рациборська, орендатором — купець Гершфельд.

В другій половині 19 століття — село при річці Уж, центр Барашівської волості Житомирського повіту, за 80 верст від Житомира, 40 верст від найближчої поштової станції в Новограді-Волинському, 100 верст від найближчої залізничної станції Полонне. Православна парафія 4-го класу, включала села Бобрицю (8 верст), Киянку (8 верст), Симони (6 верст), Усолуси (12 верст) та 4 німецькі колонії: Крем'янку, Оскарівку, Сорочень і Червону Федорівку (Майдан). Сусідні парафії, Рясне та Андрієвичі, розміщувалися за 9 верст. До парафії належало 59 десятин землі, з яких 3 дес. — садиба, рілля — 36 дес, сіножаті — 20 дес. У 1867 році побудовано дерев'яну церкву Преображення Господнього. Неподалік церкви, в урочищі Миколинці, на благодатному джерелі Миколая побудовано капличку. Серед місцевих вважалося, що криничка має цілющі властивості. В селі були водяний млин, порцеляновий завод, римсько-католицький костел. За іншими даними, це була каплиця, що належала до Пулинської парафії.

У 1872 році в селі відкрилося однокласне народне училище. Заклад розміщувався в громадській будівлі, мав одного вчителя та 42 учні, утримувався за державні та громадські, в тому числі, церковні, кошти.

Станом на 1885 рік, у колишньому власницькому селі, центрі Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії існували православна церква, костел, єврейський молитовний будинок, школа, 2 заїзди та порцеляновий завод.

В кінці 19 століття — село на річці Уж, центр Барашівської волості Житомирського повіту, за 80 верст від Житомира, поштова станція — Новоград-Волинський. В селі були парафіяльна церква, католицька каплиця (належала до Пулинської парафії), волосне правління, школа, млин, порцелянова фабрика з обсягом продукції 15 тис. рублів. Власність Раїси Максимович, котра мала тут 2 790 дес. землі. Раніше належало Грушецьким.

В 1906 році — село Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 75 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в містечку Горошки.

У 1905 році однокласне народне училище реорганізоване у двокласне, а у 1923 році зараховане до розряду земських училищ. Навчалося 117 хлопчиків та 19 дівчаток. У 1922 році училище стало семирічною школою для всіх дітей, у 1928 році — школою колгоспної молоді, у 1935 році — середньою школою з десятирічним терміном навчання.

У 1923 році село увійшло до складу новоствореної Барашівської сільської ради, адміністративний центр ради, від 7 березня 1923 року — адміністративний центр Барашівського району Коростенської округи.

У 1931 році в селі почала працювати електростанція, у 1935 році відкрито середню школу.

Під час голодомору у 1932—1933 років в селі померло 37 чоловік. В період загострення комуністично-сталінського терору проти українського народу в 30-і роки минулого століття, органами НКВС було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 70 жителів села, з яких 26 чоловік розстріляно. Нині всі постраждалі від радянської влади реабілітовані.

Восени 1941 року в полі біля містечка Бараші було вбито понад 170 євреїв із Барашів й околиць, убитих закопали у двох масових похованнях. Після війни цю територію було обгороджено дерев’яним тином, який згодом довелося знести через руйнування.

На фронтах Другої світової війни воювали 802 селян, з них 192 загинули, 309 нагороджені орденами та медалями. На їх честь в селі споруджено пам'ятник.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, котрий мав близько 4 тисяч землі, в тому числі 1,9 тис. ріллі. В селі були 5 крамниць, 2 їдальні, відділення зв'язку, майстерні побутового обслуговування, дільнична лікарня, поліклініка, середня школа, будинок культури, кінотеатр, бібліотека.

30 грудня 1962 року, внаслідок ліквідації Барашівського району, разом із сільською радою увійшло до складу Ємільчинського району Житомирської області.

Сільська футбольна команда «Бараші» стала чемпіоном Житомирської області з футболу 2011 року.

28 липня 2016 року увійшло до складу Барашівської сільської територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області, адміністративний центр громади.

24 вересня 2016 року відбулося святкування 450-річниці від першої писемної згадки про село Бараші. Серед запрошених гостей був народний депутат України Литвин Володимир Михайлович.

У 2019 році на місці масового розстрілу було споруджено й відкрито новий меморіал жертвам Голокосту.

Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Новоград-Волинського району Житомирської області.

Відомі люди Редагувати

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ІМСУ не вказано текст
  2. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. 
  3. ↑ Barasze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 105. (пол.)
  4. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська). Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022. 
  6. ↑ Barasze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 83. (пол.)
  7. ↑ . http://history.org.ua/ (російська). с. 2. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 13 червня 2021. 
  8. . http://history.org.ua/ (російська). Житомир. 1923. с. 129. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  9. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 15 березня 2023. 
  10. . http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 13 червня 2021. 
  11. Антонович В. (1900). Археологическая карта Волынской губернии (російська). с. 11. 
  12. ↑ М. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (російська). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 73-74. Процитовано 28 серпня 2022. 
  13. К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (українська). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 193. Процитовано 28 серпня 2022. 
  14. Soubise Bisier (1913). (пол). Warszawa. с. 4. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  15. Орлов П. А. (1881). (рос). С-Пб.: Тип. братьев Пантелеевых. с. 330. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  16. ↑ . Архів оригіналу за 19 липня 2017. 
  17. ↑ . с. 35, 195. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 13 червня 2021. 
  18. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область — Житомир: Полісся, 2008. — 1116 с. -  ISNB 978—655 — 361 — 7
  19. . Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 11 червня 2019. 
  20. ↑ Брандон, Рей (2019). Бараші. Життя та загибель єврейської громади.. www.holocaust.kiev.ua. 
  21. ФК «Бараші» - чемпіон Житомирської області з футболу. Доля срібла залежить від «Арсеналу». https://www.sportzt.com/. Процитовано 11 лютого 2021. 
  22. Барашівська сільська рада Житомирська область, Ємільчинський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 11 лютого 2021. 
  23. . https://glavcom.ua/. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2021. 
  24. . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 28 серпня 2022. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Barashi selo v Ukrayini administrativnij centr Barashivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Zvyagelskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Do 1923 roku centr Barashivskoyi volosti u 1923 62 rokah administrativnij centr kolishnogo Barashivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti u 1923 2016 rokah centr Barashivskoyi silskoyi radi Kilkist naselennya stanovit 2 032 osobi 2001 selo BarashiGerb Barashiv Prapor BarashivKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zvyagelskij rajonGromada Barashivska silska gromadaKod KATOTTG UA18080030010060384Oblikova kartka Barashi Osnovni daniZasnovane 1577Persha zgadka 1566Naselennya 2 032 2001 Plosha 9 15 km Gustota naselennya 222 08 osib km Poshtovij indeks 11255Geografichni daniGeografichni koordinati 50 42 56 pn sh 28 01 51 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 206 mVodojmi r UzhVidstan dooblasnogo centru 81 kmVidstan dorajonnogo centru 35 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya YablunecVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 10 km 1 Misceva vladaAdresa radi vul Geroyiv Majdanu 10 s Barashi Novograd Volinskij r n Zhitomirska obl 11255KartaBarashiBarashiMapa Barashi u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Naselennya 3 Istoriya 4 Vidomi lyudi 5 Galereya 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiSelishe roztashovane nad richkoyu Uzh pravoyu pritokoyu Prip yati Tut ye velikij stavok plosheyu vodnogo dzerkala 22 60 ga 2 Naselennya RedaguvatiV seredini 19 stolittya v seli nalichuvalosya 700 meshkanciv 3 Stanom na 1885 rik kilkist meshkanciv stanovila 978 osib kilkist dvoriv 180 4 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 2 170 osib z nih pravoslavnih 1 732 yudeyiv 338 cholovikiv 1 074 zhinok 1 096 5 V kinci 19 stolittya v seli prozhivalo 2 200 meshkanciv dvoriv 376 6 U 1906 roci kilkist dvoriv stanovila 390 meshkanciv 2609 7 Kilkist naselennya stanom na 1923 rik stanovila 3 353 osobi kilkist dvoriv 610 8 Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya stanovila 3 187 osib z nih ukrayinciv 2 259 rosiyan 284 nimciv 98 yevreyiv 320 polyakiv 93 inshih 133 9 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 2 700 osib dvoriv 961 1 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 2 451 osobu Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 2 032 osobi 10 Istoriya RedaguvatiNa teritoriyi sela znajdeno zalishki davnoruskogo gorodisha X XI stolit sho svidchit pro zaselennya cih misc she z chasiv Kiyivskoyi Rusi 1 U centri sela na berezi richki znajdeno zalishki drevnogo gorodisha kotre nazivali Zamchishem obnesenogo valami V gorodishi rozmishuvalasya katolicka cerkva ta sadiba svyashennika Takozh viyavleno 32 kurgani v chotiroh grupah 11 Persha pismova zgadka datuyetsya 1566 rokom 1 Zaselene v 1577 roci yak mistechko centr mayetku knyaziv Ostrozkih Zvyagelskogo klyucha na pravoberezhzhi Sluchi plosheyu teritoriyi bizko 50 kvadratnih mil U 1581 roci kiyivskij voyevoda knyaz Kostyantin Ostrozkij vnis podatku vid 15 osadnikiv ta 18 zagorodnikiv 6 Zgaduyetsya v akti vid 21 lipnya 1586 roku knyaz Kostyantin Ostrozkij kotromu nalezhalo selo rozporyadivsya vidati vsih selyan sho vtekli vid knyazya Yakima Koreckogo do Barashiv V akti vid 11 chervnya 1605 roku zgaduyetsya pro znishennya starodavnoyi dorogi vid mistechka Pulin do s Barashi 12 nbsp Barashi na mapi Boplana 1648 rikZgodom perejshlo do Stanislava Lyubomirskogo yak pridane za Hristeyu Ostrozkoyu donkoyu knyazya Oleksandra U 1628 roci Lyubomirskij vnosit z Barashivskogo mayetku 540 zlotih 12 groshiv Zgodom selo perehodit do Lipskih 6 V listi vid 7 lyutogo 1682 roku vlasnik sela sandeckij starosta Yan Lipskij nakazuye svoyemu uryadnikovi v Barashah Shuminskomu ne gnobiti selyan 12 Zgaduyetsya v lyustraciyi Zhitomirskogo zamku 1754 roku yak selo sho splachuvalo 2 zlotih i 5 groshiv do zamku ta 9 zlotih i 8 groshiv na miliciyu 13 Okolici sela buli bagatimi na porcelyanovu glinu 3 tozh u 1854 roci Aneleyu Raciborskoyu u Barashah bula zasnovana fabrika porcelyani 14 U 1881 roci na Barashivskomu porcelyanovomu zavodi bulo 4 pechi vigotovlyalosya do 150 tis shtuk farforovogo ta fayansovogo posudu na 15 tis rubliv Vlasniceyu zavodu bula A Raciborska orendatorom kupec Gershfeld 15 V drugij polovini 19 stolittya selo pri richci Uzh centr Barashivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu za 80 verst vid Zhitomira 40 verst vid najblizhchoyi poshtovoyi stanciyi v Novogradi Volinskomu 100 verst vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Polonne Pravoslavna parafiya 4 go klasu vklyuchala sela Bobricyu 8 verst Kiyanku 8 verst Simoni 6 verst Usolusi 12 verst ta 4 nimecki koloniyi Krem yanku Oskarivku Sorochen i Chervonu Fedorivku Majdan Susidni parafiyi Ryasne ta Andriyevichi rozmishuvalisya za 9 verst Do parafiyi nalezhalo 59 desyatin zemli z yakih 3 des sadiba rillya 36 des sinozhati 20 des U 1867 roci pobudovano derev yanu cerkvu Preobrazhennya Gospodnogo Nepodalik cerkvi v urochishi Mikolinci na blagodatnomu dzhereli Mikolaya pobudovano kaplichku 12 Sered miscevih vvazhalosya sho krinichka maye cilyushi vlastivosti 3 V seli buli vodyanij mlin porcelyanovij zavod rimsko katolickij kostel 12 Za inshimi danimi ce bula kaplicya sho nalezhala do Pulinskoyi parafiyi 3 U 1872 roci v seli vidkrilosya odnoklasne narodne uchilishe Zaklad rozmishuvavsya v gromadskij budivli mav odnogo vchitelya ta 42 uchni utrimuvavsya za derzhavni ta gromadski v tomu chisli cerkovni koshti 16 Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli centri Barashivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi isnuvali pravoslavna cerkva kostel yevrejskij molitovnij budinok shkola 2 zayizdi ta porcelyanovij zavod 4 V kinci 19 stolittya selo na richci Uzh centr Barashivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu za 80 verst vid Zhitomira poshtova stanciya Novograd Volinskij V seli buli parafiyalna cerkva katolicka kaplicya nalezhala do Pulinskoyi parafiyi volosne pravlinnya shkola mlin porcelyanova fabrika z obsyagom produkciyi 15 tis rubliv Vlasnist Rayisi Maksimovich kotra mala tut 2 790 des zemli Ranishe nalezhalo Grusheckim 6 V 1906 roci selo Barashivskoyi volosti 1 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo ta gubernskogo centru m Zhitomir stanovila 75 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalos v mistechku Goroshki 7 U 1905 roci odnoklasne narodne uchilishe reorganizovane u dvoklasne a u 1923 roci zarahovane do rozryadu zemskih uchilish Navchalosya 117 hlopchikiv ta 19 divchatok U 1922 roci uchilishe stalo semirichnoyu shkoloyu dlya vsih ditej u 1928 roci shkoloyu kolgospnoyi molodi u 1935 roci serednoyu shkoloyu z desyatirichnim terminom navchannya 16 U 1923 roci selo uvijshlo do skladu novostvorenoyi Barashivskoyi silskoyi radi administrativnij centr radi vid 7 bereznya 1923 roku administrativnij centr Barashivskogo rajonu Korostenskoyi okrugi 17 U 1931 roci v seli pochala pracyuvati elektrostanciya u 1935 roci vidkrito serednyu shkolu 1 Pid chas golodomoru u 1932 1933 rokiv v seli pomerlo 37 cholovik 18 V period zagostrennya komunistichno stalinskogo teroru proti ukrayinskogo narodu v 30 i roki minulogo stolittya organami NKVS bulo zaareshtovano ta pozbavleno voli na rizni termini 70 zhiteliv sela z yakih 26 cholovik rozstrilyano Nini vsi postrazhdali vid radyanskoyi vladi reabilitovani 19 Voseni 1941 roku v poli bilya mistechka Barashi bulo vbito ponad 170 yevreyiv iz Barashiv j okolic ubitih zakopali u dvoh masovih pohovannyah 20 Pislya vijni cyu teritoriyu bulo obgorodzheno derev yanim tinom yakij zgodom dovelosya znesti cherez rujnuvannya Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 802 selyan z nih 192 zaginuli 309 nagorodzheni ordenami ta medalyami Na yih chest v seli sporudzheno pam yatnik V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu kotrij mav blizko 4 tisyach zemli v tomu chisli 1 9 tis rilli V seli buli 5 kramnic 2 yidalni viddilennya zv yazku majsterni pobutovogo obslugovuvannya dilnichna likarnya poliklinika serednya shkola budinok kulturi kinoteatr biblioteka 1 30 grudnya 1962 roku vnaslidok likvidaciyi Barashivskogo rajonu razom iz silskoyu radoyu uvijshlo do skladu Yemilchinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 17 Silska futbolna komanda Barashi stala chempionom Zhitomirskoyi oblasti z futbolu 2011 roku 21 28 lipnya 2016 roku uvijshlo do skladu Barashivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Yemilchinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti administrativnij centr gromadi 22 24 veresnya 2016 roku vidbulosya svyatkuvannya 450 richnici vid pershoyi pisemnoyi zgadki pro selo Barashi Sered zaproshenih gostej buv narodnij deputat Ukrayini Litvin Volodimir Mihajlovich 23 U 2019 roci na misci masovogo rozstrilu bulo sporudzheno j vidkrito novij memorial zhertvam Golokostu 20 Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Novograd Volinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 24 Vidomi lyudi RedaguvatiVojtkivskij Josip Karlovich 1920 2015 povnij kavaler ordena Slavi Kuleba Volodimir Yurijovich nar 1951 r ukrayinskij zhurnalist Pavlenko Valentina Vasilivna nar 1951 r ukrayinska poetesa Shevchuk Vasil Andrijovich 1932 1998 ukrayinskij pismennik Shevchuk Oleksandr Andrijovich 1921 2012 chlen spilki pismennikiv Rosiyi Galereya Redaguvati nbsp Pivdenno shidna okolicya Barashiv nbsp U centri sela nbsp Budinok radyanskoyi dobi na Zamchishi nbsp Pravoslavna cerkva v Barashah nbsp Richka Uzh v Barashah nbsp Mist cherez richku Uzh v Barashah nbsp Pravoslavne kladovishe nbsp Pam yatnik Bahurinskim na polskomu kladovishi u Barashah nbsp Pivnichno shidna okolicya Barashiv nbsp Richka Gorodivna u BarashahDiv takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Brandon Rej Barashi Zhittya ta zagibel yevrejskoyi gromadi Kiyiv UCVIG 2019 Primitki Redaguvati a b v g d e Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu IMSU ne vkazano tekst Stavki ta vodoshovisha Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 a b v g Barasze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 105 pol a b Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 17 Procitovano 6 serpnya 2022 a b v g Barasze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 83 pol a b Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 http history org ua rosijska s 2 Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2021 Materiali z administrativno teritorialnogo podilu Volinskoyi guberniyi 1923 roku http history org ua rosijska Zhitomir 1923 s 129 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 15 bereznya 2023 Naselennya Zhitomirskoyi oblasti http pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 13 chervnya 2021 Antonovich V 1900 Arheologicheskaya karta Volynskoj gubernii rosijska s 11 a b v g M Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 73 74 Procitovano 28 serpnya 2022 K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 193 Procitovano 28 serpnya 2022 Soubise Bisier 1913 O fabrykach ceramiki pol Warszawa s 4 Arhiv originalu za 23 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 Orlov P A 1881 Ukazatel fabrik i zavodov Evropejskoj Rossii s Carstvom Polskim i Velikim knyazhestvom Finlyandskim Materialy dlya fabrichno zavodskoj statistiki ros S Pb Tip bratev Panteleevyh s 330 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 a b Barashivska ZOSh Arhiv originalu za 19 lipnya 2017 a b Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki s 35 195 Arhiv originalu za 12 lipnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2021 Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 1116 s ISNB 978 655 361 7 Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast Arhiv originalu za 12 lyutogo 2021 Procitovano 11 chervnya 2019 a b Brandon Rej 2019 Barashi Zhittya ta zagibel yevrejskoyi gromadi www holocaust kiev ua FK Barashi chempion Zhitomirskoyi oblasti z futbolu Dolya sribla zalezhit vid Arsenalu https www sportzt com Procitovano 11 lyutogo 2021 Barashivska silska rada Zhitomirska oblast Yemilchinskij rajon Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 11 lyutogo 2021 Litvin pohvalivsya tim sho peredav shkolyaram 400 kg cukru https glavcom ua Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2021 Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 28 serpnya 2022 Posilannya RedaguvatiPogoda v seli Barashi Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Barashi amp oldid 40745227