www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волинські німці нім Wolhyniendeutsche Wolyniendeutsche одна з етнічних меншин що проживала на Волині до Другої світової

Волинські німці

Волинські німці (нім. Wolhyniendeutsche, Wolyniendeutsche) — одна з етнічних меншин, що проживала на Волині до Другої світової війни.

Волинські німці
Представники німецької громади Житомира, 1913 р.
Раса європеоїди
Походження колоністи з Німеччини
Мова німецька
Релігія Лютеранство

Історія ред.

Початок колонізації ред.

Частка німецькомовного населення у повітах Волинської губернії за даними перепису 1897 р.

Першою німецькою колонією на Волині вважається поселення Голендрах у Володимир-Волинському повіті, засноване у 1797 р. У 1804 німці оселилися в Антонівці коло містечка Кунів, у 1817 р. з'явилася колонія Вальдгойм. У Рівненському повіті першою німецькою колонією стала Софіївка, це сталося у 1811 р. До 1840 р. виникло бл. 11 колоній, у наступні 20 років — ще 21 колонія. Найшвидший німецьких колоній розпочався у 1861 р. Протягом 1861—1871 рр. на Волині оселилося бл. 5500 німецький сімей. Якщо у 1862 р. у Волинській губернії проживало 4247 німців, то у 1864 р. — 6343, у 1866 р.- 11542, 1868 р. — 20505. Більшість колоністів були вихідцями з Пруссії та Австрії. Були серед них і німці, переселенці з Привіслянського краю.

Німці у другій половині ХІХ ст. ред.

Станом на 1871 р. німці проживали у 56 поселеннях Луцького повіту, 31 — Рівненського повіту, 28 — Житомирського, 22 — Новограда-Волинського, 9 — Володимир-Волинського, 8 — Дубенського (вихідці з Пруссії — меноніти). Незначне німецьке населення проживало у Заславському повіті (3 поселення). У Острозькому повіті до 1866 р. існувало дві колонії Ядвінік та Карлсвальд з протестантським населенням голландського походження. У Овруцькому повіті німці проживали у колонії Горщик.

Німецькі колоністи жило замкнено, майже не контактуючи з місцевим українським населенням. Вони утворили своєрідну «державу в державі» з власним самоуправлінням, школами, храмами. Для вирішенням спірних питань з місцевим населенням залучалися дипломатичні агентства своїх країн походження (Пруссії та дрібних німецьких держав). З понад 20 тис. німців 3/4 не побажали отримувати російське підданство та продовжували проживали як іноземці. Тільки починаючи з 1870-х, після припинення заохочення німецької міграції та згортання пільг для колоністів, вони стали отримувати російське підданство, яке у 1897 р. вже мали абсолютна більшість німців Волині.

За переписом 1897 р. у губернії було зафіксовано 171 331 осіб з рідною мовою німецькою. Найвища питома вага німецькомовних була характерна для повітів Луцького (30 255 осіб, 12,0 % населення), Новограда-Волинського (38 201 осіб, 10,9 %) та Житомирського (46 922 осіб, 10,8 %). Проживали вони також у повітах Рівненському (24 407 осіб, 8,9 %), Володимир-Волинському (15 739 осіб, 5,7 %) та Дубенському (6 942 осіб, 3,6 %). У Овруцькому та Острозькому повітах німці становило 1,2-1,5 % населення, у інших повітах їх було менше 1 %, найменше (0,1 %) у Старокостянтинівському та Кременецькому повітах. До 1911 р. кількість німців збільшилася до 200 938 осіб, проте їх частка зменшилася до 5,35 %.

У релігійному складі серед німців абсолютно переважав протестантизм — за переписом 1897 р. протестантами (переважно лютеранами та менонітами) були 98,7 % німецькомовного населення. Римокатоликів серед німців Волині налічувалося 1,5 тис. (0,89 %), православних 0,5 тис. (0,33 %). Більшість німців займалися хліборобством, тваринництвом. До сфер зайнятості Волинської губернії з найвищою питомою вагою німців у 1897 р. відносилися тваринництво та лісництво (14-16 % зайнятого населення губернії), обробка поживних продуктів тваринного та рослинного походження (10,4 %), обробка волокнистих речовин (9,3 %).


У 1861 р. у володінні німецьких колоністів знаходилося всього 0,1 тис. десятин землі у в 1868 р. — 20 тис. десятин землі, у 1871 — бл. 45 тис., у 1884 р. — 94 тис. і ще 17 тис. у орендному володінні. Станом на середину 1880-х німцям належало бл. 5 % сільськогосподарських земель губернії (полякам 69 %, українцям та росіянам 24 %)

Перша світова війна ред.

До Першої світової війни на Волині проживало близько 200 000 німців.

У роки Першої світової війни частина волинських німців була перенесена до Німеччини, інша зазнала великих втрат людських життів, депортацію на околиці царської імперії.

У 1915—1916 роках їх було депортовано до Сибіру і Середньої Азії. Щоб уникнути заслання до Сибіру, ​​багато шлюбів укладалося з українцями.

Десятки тисяч людей померли від холоду, голоду та епідемій. Після революції на Волинь повернулася лише половина виселених.

Міжвоєнний період ред.

Після Першої світової війни відбулася польсько-радянська війна, а територія поселення волинських німців була поділена між Польщею та Радянською Росією в 1921 році . До 1924 року чисельність волинських німців налічувала близько 120 000 людей.

За Всесоюзним переписом населення 1926 року німці становили 7,3 % населення Житомирської округи та 5,0 % Коростенської округи.

Розселення німців у районах Волинської (Житомирської) округи за даними перепису 1926 року:

місто/район населення німців частка
Пулинський район 59 533 15 906 26,7 %
Володарський район 48 607 8 386 17,3 %
Новоград-Волинський район 63 084 8 129 12,9 %
Мархлевський район 40 904 3 575 8,7 %
Романівський район 43 330 3 177 7,3 %
Черняхівський район 51 243 3 167 6,2 %
Ярунський район 36 076 1 887 5,2 %
Троянівський район 38 665 1 338 3,5 %
Потіївський район 41 898 1 263 3,0 %
Баранівський район 44 341 1 017 2,3 %
Радомишльський район 59 424 1 272 2,1 %
Житомир 76 597 713 0,9 %
Коростишівський район 41 486 355 0,9 %
Іванківський район 45 268 109 0,2 %

Розселення німців у районах Коростенської округи за даними перепису 1926 року:

місто/район населення німців частка
Барашівський район 36 160 6 540 18,1 %
Городницький район 41 135 6 724 16,3 %
Ємільчинський район 43 609 5 854 13,4 %
Ушомирський район 59 411 2 978 5,0 %
Олевський район 47 704 1 465 3,1 %
Лугинський район 36 377 845 2,3 %
Коростень 12 012 159 1,3 %
Малинський район 64 219 748 1,2 %
Базарський район 38 038 328 0,9 %
Словечанський район 32 064 111 0,3 %
Народицький район 46 639 65 0,1 %

В радянський період, у 1930 році, в рамках політики коренізації був створений Пул́инський нім́ецький рай́он (нім. Deutscher Kreis Pulin; рос. Пулинский немецкий район)  — адміністративно-територіальна одиниця, німецький національний район Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), з центром у селищі міського типу Пулини, нині — місто Пулини у Пулинському районі Житомирської області УСРР.

Район існував у 1930—1935 роках у складі Волинської округи, згодом — пряме підпорядкування УСРР, пізніше — у складі Київської області, а потім — у складі Новоград-Волинської округи Житомирської області УСРР.

У 1935 р. Пулинський район був ліквідований «в зв'язку з економічною слабкістю», «незручністю обслуговування МТС колгоспів, а також адміністративною черезполосицею» за постановою Політбюро КП(б)У «Про Мархлевський і Пулинський райони» від 17 вересня 1935 року і за постановою ВУЦВК під аналогічною назвою від 3 жовтня 1935 р.

Насправді Мархлевський польський та Пулинський німецький райони були ліквідовані за очевидними політичними мотивами.

Друга Світова війна ред.

Після початку Другої Світової війни у 1939 році з польської території волинських німців разом із галицькими німцями (загалом близько 45000) було переселено до Вартегау.

Із угод про відселення, що з 1939 по 1941 рік були узгоджені між Радянським Союзом і Німецьким рейхом, етнічні німці (близько 44600), які проживали в 1939 в радянській частині Волині, були виключені.

З жовтня 1943 р. по травень 1944 р. їх переселили служби СС як адміністративних переселенців спочатку до Білостока, а потім до Вартегау.

Після 1945 року ред.

Частина волинських німців, переселених у 1943—1944 роках в Німеччину, після поразки Німеччини повернулася назад до Радянського Союзу. Частина за допомогою західних союзників (англійців і американців), як переміщені особи, були передані радянській військовій владі. Якщо вони відповідали якомусь з п'яти критеріїв Ялтинської Конференції, вони були примусово репатрійовані незалежно від їхніх особистих побажань. В очах Сталіна, всі радянські громадяни, які з будь-якої причини тимчасово опинилися під час Другої світової війни за межами СРСР, вважалися «зрадниками» і «пособниками нацистського режиму» і повинні були покарані відповідним чином.

Інші могли залишатися на постійній основі у Німеччині. У Лінстові була велика концентрація волинських німців. Вони зберігають свою історію і там з 1992 року працює Музей та унікальний Культурний і громадський центр волинян-переселенців. З великою хвилею еміграції, починаючи з кінця 1980-х років, багато хто з волинських німців прибув в якості емігрантів в ФРН. У Мекленбурзі нащадки волинських німців живуть в Лінстоу, Ней Шлоені і Даргуні.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ собранныя д.чл. П. П. Чубинскимъ — С.-Петербургъ, 1872
  2. ↑ Первая всеобщая перепись населенія Россійской Имперіи 1897 г., VIII. Волынская губернія, подъ редакціею Н. А. Тройницкаго. — Центральный Статистическій Комитетъ МВД, 1904.
  3. А.Братчиковъ. Матеріалы для изслѣдованія Волынской губерніи въ статистическомъ, этнографическомъ сельско-хозяйственномъ и другихъ отношеніяхъ. — Типографія губернскаго управленія, Житомиръ, 1868—1869
  4. Центральний державний архів громадських об'єднань України (ЦДАГО України). — Ф. 1.– Оп. 1. — Спр. 489.

Джерела ред.

  • Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—29

Література ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volinski nimci nim Wolhyniendeutsche Wolyniendeutsche odna z etnichnih menshin sho prozhivala na Volini do Drugoyi svitovoyi vijni Volinski nimciPredstavniki nimeckoyi gromadi Zhitomira 1913 r Rasa yevropeoyidiPohodzhennya kolonisti z NimechchiniMova nimeckaReligiya Lyuteranstvo Zmist 1 Istoriya 1 1 Pochatok kolonizaciyi 1 2 Nimci u drugij polovini HIH st 2 Persha svitova vijna 3 Mizhvoyennij period 4 Druga Svitova vijna 5 Pislya 1945 roku 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 Literatura 10 PosilannyaIstoriya red Pochatok kolonizaciyi red nbsp Chastka nimeckomovnogo naselennya u povitah Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 r Pershoyu nimeckoyu koloniyeyu na Volini vvazhayetsya poselennya Golendrah u Volodimir Volinskomu poviti zasnovane u 1797 r U 1804 nimci oselilisya v Antonivci kolo mistechka Kuniv u 1817 r z yavilasya koloniya Valdgojm U Rivnenskomu poviti pershoyu nimeckoyu koloniyeyu stala Sofiyivka ce stalosya u 1811 r Do 1840 r viniklo bl 11 kolonij u nastupni 20 rokiv she 21 koloniya Najshvidshij nimeckih kolonij rozpochavsya u 1861 r Protyagom 1861 1871 rr na Volini oselilosya bl 5500 nimeckij simej Yaksho u 1862 r u Volinskij guberniyi prozhivalo 4247 nimciv to u 1864 r 6343 u 1866 r 11542 1868 r 20505 Bilshist kolonistiv buli vihidcyami z Prussiyi ta Avstriyi Buli sered nih i nimci pereselenci z Privislyanskogo krayu 1 Nimci u drugij polovini HIH st red Stanom na 1871 r nimci prozhivali u 56 poselennyah Luckogo povitu 31 Rivnenskogo povitu 28 Zhitomirskogo 22 Novograda Volinskogo 9 Volodimir Volinskogo 8 Dubenskogo vihidci z Prussiyi menoniti Neznachne nimecke naselennya prozhivalo u Zaslavskomu poviti 3 poselennya U Ostrozkomu poviti do 1866 r isnuvalo dvi koloniyi Yadvinik ta Karlsvald z protestantskim naselennyam gollandskogo pohodzhennya U Ovruckomu poviti nimci prozhivali u koloniyi Gorshik 1 Nimecki kolonisti zhilo zamkneno majzhe ne kontaktuyuchi z miscevim ukrayinskim naselennyam Voni utvorili svoyeridnu derzhavu v derzhavi z vlasnim samoupravlinnyam shkolami hramami Dlya virishennyam spirnih pitan z miscevim naselennyam zaluchalisya diplomatichni agentstva svoyih krayin pohodzhennya Prussiyi ta dribnih nimeckih derzhav Z ponad 20 tis nimciv 3 4 ne pobazhali otrimuvati rosijske piddanstvo ta prodovzhuvali prozhivali yak inozemci Tilki pochinayuchi z 1870 h pislya pripinennya zaohochennya nimeckoyi migraciyi ta zgortannya pilg dlya kolonistiv voni stali otrimuvati rosijske piddanstvo yake u 1897 r vzhe mali absolyutna bilshist nimciv Volini 1 Za perepisom 1897 r u guberniyi bulo zafiksovano 171 331 osib z ridnoyu movoyu nimeckoyu Najvisha pitoma vaga nimeckomovnih bula harakterna dlya povitiv Luckogo 30 255 osib 12 0 naselennya Novograda Volinskogo 38 201 osib 10 9 ta Zhitomirskogo 46 922 osib 10 8 Prozhivali voni takozh u povitah Rivnenskomu 24 407 osib 8 9 Volodimir Volinskomu 15 739 osib 5 7 ta Dubenskomu 6 942 osib 3 6 U Ovruckomu ta Ostrozkomu povitah nimci stanovilo 1 2 1 5 naselennya u inshih povitah yih bulo menshe 1 najmenshe 0 1 u Starokostyantinivskomu ta Kremeneckomu povitah Do 1911 r kilkist nimciv zbilshilasya do 200 938 osib prote yih chastka zmenshilasya do 5 35 2 U religijnomu skladi sered nimciv absolyutno perevazhav protestantizm za perepisom 1897 r protestantami perevazhno lyuteranami ta menonitami buli 98 7 nimeckomovnogo naselennya Rimokatolikiv sered nimciv Volini nalichuvalosya 1 5 tis 0 89 pravoslavnih 0 5 tis 0 33 Bilshist nimciv zajmalisya hliborobstvom tvarinnictvom Do sfer zajnyatosti Volinskoyi guberniyi z najvishoyu pitomoyu vagoyu nimciv u 1897 r vidnosilisya tvarinnictvo ta lisnictvo 14 16 zajnyatogo naselennya guberniyi obrobka pozhivnih produktiv tvarinnogo ta roslinnogo pohodzhennya 10 4 obrobka voloknistih rechovin 9 3 2 Zajnyatist nimciv Volinskoyi guberniyi za perepisom 1897 r 2 vid zajnyatosti kilkist zajnyatih nimeckomovnih pitoma vaga nimcivTvarinnictvo 890 16 0 Lisnictvo 403 14 0 Obrobka tvarinnih ta roslinnih pozhivn produktiv 750 10 4 Obrobka voloknistih rechovin 413 9 3 Inshi vidi virobnictva 78 8 9 Zemlerobstvo 29 308 7 2 Bogosluzhinnya hristiyanske nepravoslavne 17 7 1 Prisluga podenshiki 4 065 6 4 Obrobka metaliv 473 6 3 Obrobka dereva 539 6 1 Nauka literatura mistectvo 14 5 5 Navchalna ta vihovna diyalnist 317 5 1 Dobutok rud 8 4 7 Budivnictvo remont 452 4 3 Osobi sho ne vkazali zanyattya 179 4 0 Osobi sho vidbuvayut pokarannya pozbavleni voli 62 3 8 Bdzholyarstvo shovkivnictvo 10 3 8 Himichne virobnictvo 44 3 5 Obrobka mineralnih rechovin keramika 116 3 1 Dohodi z kapitaliv neruhomosti 320 2 9 Vir vo ekipazhiv ta derev suden 2 2 8 Torgivlya pitna 41 2 3 Obrobka tvarinnih produktiv 57 2 2 Koshti vid kazni susp zakladiv ta privatn osib 119 2 0 Traktiri goteli mebl kimn ta klubi 27 2 0 Torgivlya bud materialami palivom 48 1 9 Likarnyana ta sanitarna diyalnist 35 1 8 Vigotovlennya odyagu 421 1 7 Chistota ta gigiyena tila 40 1 6 Osobi neviznachenih zanyat 73 1 5 Poshta telefon telegraf 11 1 5 Yuvelirna sprava zhivopis predmeti kultu 7 1 4 Vinokurinnya pivo ta medovarinnya 11 1 0 Torgivlya predmetami rozkoshi nauki mistectva ta kultu 2 1 0 Zbrojni sili 521 1 0 Poligrafichni virobnictva 7 0 9 Zaliznicya 31 0 8 Torgivlya metalichnimi tovarami mashinami zbroyeyu 3 0 7 Viznickij promisel 27 0 6 Vir vo fizichnih optichnih hirurgichnih instrumentiv 2 0 6 Administraciya sud policiya 22 0 6 Ribalstvo ta polyuvannya 2 0 6 Suspilna ta stanova sluzhba 8 0 6 Torgivlya zhivoyu hudoboyu 12 0 4 Privatna yuridichna diyalnist 1 0 3 Torgivlya inshimi produktami silsk gosp 38 0 3 Torgove poserednictvo 3 0 3 Torgivlya tkaninami ta odyagom 6 0 3 Torgivlya bez tochnogo viznachennya 26 0 3 Bogosluzhinnya nehristiyanske 2 0 3 Torgivlya shkirami ta hutrami 1 0 1 Torgivlya inshimi predmetami 1 0 1 Osobi pri cerkvah cvintaryah ta in 1 0 1 Torgivlya zernovimi produktami 2 0 1 Samodiyalnogo naselennya 40 068 5 7 U 1861 r u volodinni nimeckih kolonistiv znahodilosya vsogo 0 1 tis desyatin zemli u v 1868 r 20 tis desyatin zemli u 1871 bl 45 tis u 1884 r 94 tis i she 17 tis u orendnomu volodinni Stanom na seredinu 1880 h nimcyam nalezhalo bl 5 silskogospodarskih zemel guberniyi polyakam 69 ukrayincyam ta rosiyanam 24 2 3 Persha svitova vijna red Do Pershoyi svitovoyi vijni na Volini prozhivalo blizko 200 000 nimciv U roki Pershoyi svitovoyi vijni chastina volinskih nimciv bula perenesena do Nimechchini insha zaznala velikih vtrat lyudskih zhittiv deportaciyu na okolici carskoyi imperiyi U 1915 1916 rokah yih bulo deportovano do Sibiru i Serednoyi Aziyi Shob uniknuti zaslannya do Sibiru bagato shlyubiv ukladalosya z ukrayincyami Desyatki tisyach lyudej pomerli vid holodu golodu ta epidemij Pislya revolyuciyi na Volin povernulasya lishe polovina viselenih Mizhvoyennij period red Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vidbulasya polsko radyanska vijna a teritoriya poselennya volinskih nimciv bula podilena mizh Polsheyu ta Radyanskoyu Rosiyeyu v 1921 roci Do 1924 roku chiselnist volinskih nimciv nalichuvala blizko 120 000 lyudej Za Vsesoyuznim perepisom naselennya 1926 roku nimci stanovili 7 3 naselennya Zhitomirskoyi okrugi ta 5 0 Korostenskoyi okrugi Rozselennya nimciv u rajonah Volinskoyi Zhitomirskoyi okrugi za danimi perepisu 1926 roku misto rajon naselennya nimciv chastkaPulinskij rajon 59 533 15 906 26 7 Volodarskij rajon 48 607 8 386 17 3 Novograd Volinskij rajon 63 084 8 129 12 9 Marhlevskij rajon 40 904 3 575 8 7 Romanivskij rajon 43 330 3 177 7 3 Chernyahivskij rajon 51 243 3 167 6 2 Yarunskij rajon 36 076 1 887 5 2 Troyanivskij rajon 38 665 1 338 3 5 Potiyivskij rajon 41 898 1 263 3 0 Baranivskij rajon 44 341 1 017 2 3 Radomishlskij rajon 59 424 1 272 2 1 Zhitomir 76 597 713 0 9 Korostishivskij rajon 41 486 355 0 9 Ivankivskij rajon 45 268 109 0 2 Rozselennya nimciv u rajonah Korostenskoyi okrugi za danimi perepisu 1926 roku misto rajon naselennya nimciv chastkaBarashivskij rajon 36 160 6 540 18 1 Gorodnickij rajon 41 135 6 724 16 3 Yemilchinskij rajon 43 609 5 854 13 4 Ushomirskij rajon 59 411 2 978 5 0 Olevskij rajon 47 704 1 465 3 1 Luginskij rajon 36 377 845 2 3 Korosten 12 012 159 1 3 Malinskij rajon 64 219 748 1 2 Bazarskij rajon 38 038 328 0 9 Slovechanskij rajon 32 064 111 0 3 Narodickij rajon 46 639 65 0 1 V radyanskij period u 1930 roci v ramkah politiki korenizaciyi buv stvorenij Pul inskij nim eckij raj on nim Deutscher Kreis Pulin ros Pulinskij nemeckij rajon administrativno teritorialna odinicya nimeckij nacionalnij rajon Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki USRR z centrom u selishi miskogo tipu Pulini nini misto Pulini u Pulinskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti USRR Rajon isnuvav u 1930 1935 rokah u skladi Volinskoyi okrugi zgodom pryame pidporyadkuvannya USRR piznishe u skladi Kiyivskoyi oblasti a potim u skladi Novograd Volinskoyi okrugi Zhitomirskoyi oblasti USRR U 1935 r Pulinskij rajon buv likvidovanij v zv yazku z ekonomichnoyu slabkistyu nezruchnistyu obslugovuvannya MTS kolgospiv a takozh administrativnoyu cherezpolosiceyu za postanovoyu Politbyuro KP b U Pro Marhlevskij i Pulinskij rajoni vid 17 veresnya 1935 roku i za postanovoyu VUCVK pid analogichnoyu nazvoyu vid 3 zhovtnya 1935 r 4 Naspravdi Marhlevskij polskij ta Pulinskij nimeckij rajoni buli likvidovani za ochevidnimi politichnimi motivami Druga Svitova vijna red Pislya pochatku Drugoyi Svitovoyi vijni u 1939 roci z polskoyi teritoriyi volinskih nimciv razom iz galickimi nimcyami zagalom blizko 45000 bulo pereseleno do Vartegau Iz ugod pro vidselennya sho z 1939 po 1941 rik buli uzgodzheni mizh Radyanskim Soyuzom i Nimeckim rejhom etnichni nimci blizko 44600 yaki prozhivali v 1939 v radyanskij chastini Volini buli viklyucheni Z zhovtnya 1943 r po traven 1944 r yih pereselili sluzhbi SS yak administrativnih pereselenciv spochatku do Bilostoka a potim do Vartegau Pislya 1945 roku red Chastina volinskih nimciv pereselenih u 1943 1944 rokah v Nimechchinu pislya porazki Nimechchini povernulasya nazad do Radyanskogo Soyuzu Chastina za dopomogoyu zahidnih soyuznikiv anglijciv i amerikanciv yak peremisheni osobi buli peredani radyanskij vijskovij vladi Yaksho voni vidpovidali yakomus z p yati kriteriyiv Yaltinskoyi Konferenciyi voni buli primusovo repatrijovani nezalezhno vid yihnih osobistih pobazhan V ochah Stalina vsi radyanski gromadyani yaki z bud yakoyi prichini timchasovo opinilisya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni za mezhami SRSR vvazhalisya zradnikami i posobnikami nacistskogo rezhimu i povinni buli pokarani vidpovidnim chinom Inshi mogli zalishatisya na postijnij osnovi u Nimechchini U Linstovi bula velika koncentraciya volinskih nimciv Voni zberigayut svoyu istoriyu i tam z 1992 roku pracyuye Muzej ta unikalnij Kulturnij i gromadskij centr volinyan pereselenciv Z velikoyu hvileyu emigraciyi pochinayuchi z kincya 1980 h rokiv bagato hto z volinskih nimciv pribuv v yakosti emigrantiv v FRN U Meklenburzi nashadki volinskih nimciv zhivut v Linstou Nej Shloeni i Darguni Div takozh red Ukrayinski nimci Naselennya Volinskoyi guberniyi Volinski chehiPrimitki red a b v Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno russkij kraj snaryazhennoj Imperatorskim russkim geograficheskim obshestvom sobrannyya d chl P P Chubinskim S Peterburg 1872 a b v g Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g VIII Volynskaya guberniya pod redakcieyu N A Trojnickago Centralnyj Statisticheskij Komitet MVD 1904 A Bratchikov Materialy dlya izslѣdovaniya Volynskoj gubernii v statisticheskom etnograficheskom selsko hozyajstvennom i drugih otnosheniyah Tipografiya gubernskago upravleniya Zhitomir 1868 1869 Centralnij derzhavnij arhiv gromadskih ob yednan Ukrayini CDAGO Ukrayini F 1 Op 1 Spr 489 Dzherela red Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda M Izdanie CSU Soyuza SSR 1928 29Literatura red Orlowicz Mieczyslaw Ludnosc Ilustrowany przewodnik po Wolyniu Luck 1929 S 32 pol Posilannya red 1 Arhivovano 14 grudnya 2008 u Wayback Machine Do istoriyi nimciv Volini Shvejcarski menoniti na Volini Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Volinski nimci amp oldid 36052772