Ареальна класифікація мов лат area площа або ділянка простір класифікація мов світу за критерієм приналежності до певног

Ареальна класифікація мов (лат. area — площа або ділянка, простір) — класифікація мов світу за критерієм приналежності до певного мовного ареалу. Іноді її ще називають географічною, оскільки здійснюється з урахуванням територіального розташування носіїв мови.

Критерії класифікації Редагувати

Розподіл мов на певні класи здійснюється на підставі загальних ознак, які виникають у них в результаті довготривалих контактів народів, що розмовляють цими мовами. Особливість ареальної класифікації мов: на відміну від генеалогічної і типологічної класифікацій, поширюється не на всі мови світу, а лише на мови окремих регіонів або ареалів. Об'єднання мов, які виділяють при ареальній класифікації, завжди займають суміжні території (угруповання мов, що розрізняють за генеалогічної і типологічної класифікації, можуть бути територіально розділені, відокремлені один від одного територіями поширення мов інших типів).

Мовні союзи Редагувати

Угруповання мов, які виділяють при ареальній класифікації, називають мовними союзами. Це такі об'єднання мов (як споріднених, так і неспоріднених), що поширені на певній території і мають спільні мовні риси, сформовані у результаті тривалих контактів їхніх носіїв. Подібність мов, які утворюють мовні союзи, проявляється на різних рівнях - морфологічному, синтаксичному, фонетичному, лексичному та інших.

Наприклад, балканський мовний союз (об'єднує мови Південно-Східної Європи: болгарську, македонську, албанську, румунську, молдовську, грецьку, частково сербохорватську). Вхідні в нього мови характеризуються спільністю цілого ряду рис, так званих балканізмів. На фонетичному рівні, наприклад, їх об'єднує відсутність протиставлення голосних фонем за довготою-короткістю (за винятком сербохорватської мови і частини діалектів болгарської і македонської мов). На морфологічному рівні збігаються форми родового і давального відмінків, вживання артикля в постпозиції, творення форм майбутнього часу дієслова за допомогою допоміжного дієслова зі значенням "хотіти", заміна інфінітивної форми дієслова різними синтаксичними конструкціями. Лексика характеризується значною кількістю запозичень із грецької, латинської, турецької й інших мов.

Синхронний та діахронний аспекти класифікації Редагувати

В ареальній класифікації мов варто розмежовувати синхронний і діахронний аспекти класифікації. Сформувавшись в одному місці, мова під впливом історичних обставин може набути значного поширення в іншому регіоні планети. Із 300 млн. осіб, що говорять іспанською, лише 30 млн. проживає безпосередньо в Іспанії. Усі інші - здебільшого в Латинській Америці. Більшість португаломовних людей також живе не в Португалії, а в далекій від неї Бразилії. Таким чином діахронний підхід допомагає встановити стан мови на різних її етапах розвитку із властивими кожному з них ареалами поширення.

Ареальна лінгвістика Редагувати

Ареальна класифікація є складовою частиною ареальної лінгвістики - розділу мовознавства, що досліджує за допомогою методів лінгвістичної географії розповсюдженням мовних явищ в просторі та часі. Одним із центральних понять ареальної лінгвістики є мовний або діалектний ареал,тобто межі розповсюдження окремих мовних явищ, а також окремих мов або груп мов. У результаті вивчення ареалів виокремлюють області поширення і взаємодії не тільки конкретних мовних явищ, а й мов, діалектів, мовних спілок.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Гіруцький А. А. Вступ до мовознавства: навч. посібник / А. А. Гіруцький. - 2-е вид., Стер. Мн.: «ТетраСистемс», 2003. - 288 с.
Дрогомирецький П. П., Пена T. I. Вступ до мовознавства : навчально-методичний посібник / П. П. Дрогомирецький, T. I. Пена. - Івано-Франківськ : Фоліант, 2015. - 102 с.
Немченко В. Н. Введение в языкознание : учебник для вузов / В. Н. Немченко. - М. : Дрофа, 2008. - 703 с.
Ющук І. П. Вступ до мовознавства : навч. посіб. / І. П. Ющук. - Київ : Рута, 2000. - 126, [2] с. : іл.