Святий Ансе́льм Кентербері́йський, Ансельм з Аости (лат. Anselmus Cantuariensis, італ. Anselmo d'Aosta, фр. Anselme d'Aoste, Anselme du Bec, Anselme de Cantorbéry; 1033–1109) — теолог і філософ італійського походження, бенедиктинець, архієпископ Кентерберійський з 1093 до 1109 року. Представник ранньої схоластики августинівського напрямку (вважається засновником схоластики), прихильник крайнього реалізму. Один з Вчителів Церкви.
| Ансельм Кентерберійський | |
|---|---|
| лат. Anselmus Cantuariensis фр. Anselme de Cantorbéry | |
| | |
| Основні відомості | |
| Народження | 1033 Аоста, Італія |
| Країна: | Англо-Нормандська монархія |
| Конфесія: | католицтво |
| Смерть: | 21 квітня 1109 або 28 квітня 1109 |
| Кентербері, Кентербері-Сітіd, Кент[d], Кент, Англія | |
| Місце поховання: | Кентерберійський собор |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | клірик, викладач |
| Основні інтереси: | теологія, метафізика |
| Традиція/школа: | схоластика |
| Титул: | монах, абат, Архієпископ Кентерберійський |
| Значні ідеї: | онтологічний доказ буття Божого |
| Значні роботи: | Список
|
| Попередники: | Ланфранк, Арістотель |
| Послідовники: | Ансельм Ланський, Тома Аквінський, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель |
| Ансельм Кентерберійський у Вікісховищі | |
| Висловлюваня у Вікіцитатах |
Життєпис Редагувати
Народився в місті Аоста, викладав у школах Нормандії, більшу частину життя провів у Англії.
Бачив у вірі передумову раціонального знання: «вірую, щоб розуміти», був противником номіналізму. Розвинув онтологічне доведення буття Бога із самого поняття Бога. У боротьбі між світською владою і папством за інвеституру захищав ідеї Григорія VII про верховенство пап над світськими державцями, за що його двічі виганяли з Англії у 1087—1100 та 1103—1106 роках.
Помер у м. Кентербері і похований у Кентерберійському соборі.
Вшанування Редагувати
- У 1494 р. канонізований Папою Римським Олександром VI.
- Згадується в церковному календарі 21 квітня.
- У 1720 році визнаний Учителем Церкви.
Твори Редагувати
- Monologion (1076)
- Proslogion (1077—1078)
- De grammatico (1080—1085)
- De veritate (1080—1085)
- De libertate arbitrii (1080—1085)
- De casu diaboli (1085—1090)
- Cur Deus Homo (1094—1098)
- Epistola de incarnatione Verbi
- De processione Spiritus Sancti (1101)
- De conceptu virginali et originali peccato
- De concordia praescientiae, et praedestinationis, et gratiae Dei cum libero arbitrio
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118503278 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ BeWeB
- ↑ Ансельм Кентерберийский // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Saint Anselm — Stanford University, Center for the Study of Language & Information, 1995. — ISSN 1095-5054
- 21 квітня - св. Ансельм Кентерберійський, єпископ і Вчитель Церкви. Передача "Слідами святих" (uk-UA). Процитовано 21 квітня 2023.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — ISBN 985-01-0151-2. (рос.)
- Фокин А. Р., «Ансельм Кентерберийский [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]» // Православная энциклопедия. — Т.2. — С.480—482.(рос.)
- Ансельм Кентерберийский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. Ia. — С. 823—824. (рос. дореф.)
Література Редагувати
- Ансельм Кентерберійський // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Арістова А. В. Ансельм Кентерберійський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ансельм Кентерберійський
| Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |