www.wikidata.uk-ua.nina.az

Агрохімія Агрохі мія агрономічна хімія наука завданням якої є вивчення колообігу речовин у землеробстві і виявлення таки

Агрохімія

Агрохі́мія (агрономічна хімія) — наука, завданням якої є вивчення колообігу речовин у землеробстві і виявлення таких заходів впливу на хімічні й біологічні процеси, що відбуваються в ґрунті та рослині, які сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур і поліпшенню якості сільськогосподарської продукції.

Загальна характеристика Редагувати

Агрохімія (з агрономічних проблем) — галузь науки, яка вивчає кругообіг речовин у системі «ґрунт — рослина — добрива», а також їхній вплив на якість сільськогосподарської продукції та проблеми охорони довкілля в зоні ведення аграрного сектора. Агрохімічні дослідження стосуються питань відтворення родючості ґрунтів, високоефективного використання мінеральних, органічних добрив, мікроелементів на фоні інших засобів хімізації, вивчення агрохімічної, економічної, енергетичної й екологічної ефективності добрив, їхніх фізико-хімічних та агрохімічних властивостей, організації системи хімізації галузей АПК та управління агроценозами.

Агрохімія є науковою основою хімізації сільського господарства. Вона розвивається під впливом вимог землеробства і покликана сприяти підвищенню його культури. Агрохімія застосовує у своїх дослідженнях методику хімічного аналізу рослин, ґрунту й добрив, широко користується методами лабораторного і польового досліду, мічених атомів, спектроскопії й хроматографії.

Розділи Редагувати

Основні розділи агрохімії:

Зародження агрохімії Редагувати

Початок вивченню круговороту речовин у землеробстві був покладений у 30-х рр. 19 ст. французьким ученим Жаном Батістом Буссенго. Він встановив, що конюшина і люцерна здатні збагачувати ґрунт на азот. У 1866 російський учений Михайло Воронін відкрив, що азот нагромаджується в бульбочках, які утворюються на коренях рослин під впливом життєдіяльності мікроорганізмів. Німецький агрохімік Герман Гельрігель остаточно встановив, що азот повітря засвоюють мікроорганізми, які живуть у бульбочках на коренях бобових рослин. Німецький учений Юстус фон Лібіх (1840) створив теорію мінерального живлення рослин, яка відіграла велику роль у розвитку уявлень про живлення рослин і про добрива.

Агрохімія в Російській імперії Редагувати

У Росії розвиток агрохімії зв'язаний з працями О. М. Енгельгардта (1888) по використанню фосфоритного борошна; Д. І. Менделєєва — ініціатора вивчення в ґрунтових умовах ефективності кісткового борошна, суперфосфату і вапна; А. Є. Зайкевича (1888), який запропонував рядковий спосіб внесення суперфосфату; П. А. Костичева (1884), автора першого посібника з агрохімії. Великий вплив на розвиток агрохімії зробив К. А. Тімірязєв. У 90-х рр. 19 ст. за його пропозицією були збудовані перші вегетаційні будиночки, в яких ставились досліди по вивченню живлення рослин та їх удобрення. Відкриття наприкінці 19 ст. великих покладів фосфоритів дало новий поштовх розвитку агрохімії. Була доведена можливість безпосереднього застосування розмелених фосфоритів як добрива і використання їх для вироблення суперфосфату. Велика заслуга в цьому належить радянському агрохіміку Д. М. Прянішнікову, а також П. С. Коссовичу.

Агрохімія в СРСР Редагувати

Після революції розпочався новий етап у розвитку агрохімії. Індустріалізація країни і колективізація на селі викликали необхідність широкої хімізації землеробства. Незабаром після революції було створено Комітет по хімізації народного господарства, в 1919 — науковий інститут добрив, у 1928 — кафедри агрохімії при ряді вищих навчальних сільськогосподарських закладів. В 1931 у складі Всесоюзної академії сільськогосподарських наук організовано Всесоюзний науково-дослідний інститут добрив, агротехніки і агроґрунтознавства. Перед інститутом та іншими науковими установами було поставлено завдання вивчити ефективність мінеральних і органічних добрив у різних ґрунтово-кліматичних та виробничих умовах і на цій основі розробити принципи раціонального розміщення і застосування добрив.

Агрохімія в Україні Редагувати

В Україні важливі агрохімічні дослідження були проведені на дослідних полях, на дослідних станціях, в університетах, вищих навчальних сільськогосподарських закладах і в науково-дослідних установах. Зокрема, було встановлено ефективність на чорноземах мінеральних добрив, особливо фосфорних, і вивчено динаміку поживних речовин у ґрунті. Було розв'язано важливі проблеми біологічної фіксації в ґрунті елементів живлення, вивчено склад гною, компостів і умови їх застосування, досліджено закономірності надходження до різних рослин поживних речовин.

Вперше було встановлено, що цукрові буряки засвоюють поживні речовини протягом усього періоду вегетації. В УРСР спочатку для зони бурякосіяння, а тепер для всіх зон складено карти ґрунтів, вивчено ефективність зелених і різних форм мінеральних добрив, налагоджено виробництво гранульованого манганізованого суперфосфату, розроблено метод осолонцювання ґрунтів звичайними калійними солями і сильвінітом. Велика увага приділяється гіпсуванню солонцюватих і вапнуванню дерново-підзолистих ґрунтів. Інститутом фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (тепер Інститут фізіології рослин Української академії сільськогосподарських наук) розроблено і запропоновано використання відходів буровугільної промисловості для регулювання живлення рослин і підвищення якості біологічно збагачених на азот компостів і звичайного гною.

Напрямки досліджень Редагувати

Напрямки досліджень:

  • Теоретичні моделі процесів живлення й удобрення сільськогосподарських культур.
  • Теоретичні та практичні основи системи застосування добрив.
  • Вивчення механізму засвоєння, трансформації поживних речовин ґрунту й добрив, розроблення методів і способів регулювання умов живлення, формування врожаю.
  • Теоретичне обґрунтування агрохімічного забезпечення хімізації галузей АПК.
  • Агрохімічне й екологічне обґрунтування процесів розроблення, використання та встановлення ефективності нових видів, форм добрив.
  • Теоретичне й експериментальне обґрунтування впливу фізико-хімічних, агрохімічних та біологічних властивостей ґрунтів на врожайність, якість і збереження сільськогосподарської продукції.
  • Теоретичне обґрунтування рівня ефективності добрив та інших засобів хімізації при їх тривалому застосуванні.
  • Сортогенетичні, біологічні особливості живлення й удобрення сільськогосподарських культур.
  • Розроблення та вдосконалення методів встановлення оптимальних норм добрив, прийомів програмування врожайності й оптимізації живлення рослин.
  • Розроблення і вдосконалення методів агрохімічних досліджень і проведення агрохімічного, екологічного моніторингу ґрунтів.
  • Розроблення теоретичних та експериментальних моделей для обґрунтування процесів відтворення родючості ґрунтів.
  • Вивчення закономірностей, практичне здійснення формування екологічно стійких агроландшафтів. Виділення екологічно чистих регіонів і виробництво чистої продукції рослинництва.
  • Розроблення нових та вдосконалення наявних агрохімічних методів зменшення вмісту радіонуклідів у ґрунті та їх надходження до сільськогосподарських рослин.

Література Редагувати

  • Агрохімічне обслуговування сільськогосподарських формувань : навч. посіб. / В.І. Лопушняк, І.О. Корчинський, М.М. Вислободська, І.М. Пархуць, Б.І. Пархуць. - Львів: Новий Світ-2000, 2011. – 288 с.
  • Агрохімія : підруч. / Г. М. Господаренко. - Вид. 3-тє, перероб. і допов. - Київ : СІК ГРУП Україна, 2018. - 557 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 552-557. - 500 прим. - ISBN 978-617-7457-47-2
  • Агрохімія : підручник для вищ. навч. закл. / М. М. Городній. - 4-те вид., переробл. та допов. - К. : Арістей, 2008. - 936 с. : табл., рис. - ISBN 978-966-8458-87-3
  • Агрохімія: Підручник / І.М. Карасюк, О.М. Геркіян, Г.М.Господаренко та ін.; За ред. І.М.Карасюка. – К.: Вища школа, 1995. - 441 с.
  • Власюк П. А. Розвиток агрономічної хімії та ґрунтознавства нашої Вітчизни. — К., 1954.
  • Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
  • Довідник працівника агрохімслужби / Б. С. Носко [та ін.] ; за ред. Б. С. Носка. - 2-ге вид., переробл. та допов. - К. : Урожай, 1991. - 262 с. : табл. - ISBN 5-337-00834-X
  • Мічурін І. В. Вибрані твори. — К.—X., 1949.
  • Органічна хімія у сільському господарстві : навч. посіб. / В. К. Бухтіяров, Л. О. Нестерова ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — Київ : НУБіП України, 2015. — 685 с. : іл., табл. — Бібліогр.: с. 679—680. — Предм. покажч.: с. 681—685. — ISBN 978-617-7189-99-1
  • Система застосування добрив : Підручник / А.П. Лісовал, В.М. Макаренко, С.М. Кравченко. – К.: Вища школа, 2002. – 317 с.
  • Тімірязєв К. А. Вибрані твори, т. 2. — К., 1949.
  • ВАК України. Паспорт спеціальності.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Agrohi miya agronomichna himiya nauka zavdannyam yakoyi ye vivchennya koloobigu rechovin u zemlerobstvi i viyavlennya takih zahodiv vplivu na himichni j biologichni procesi sho vidbuvayutsya v grunti ta roslini yaki spriyayut pidvishennyu vrozhajnosti silskogospodarskih kultur i polipshennyu yakosti silskogospodarskoyi produkciyi Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Rozdili 3 Zarodzhennya agrohimiyi 4 Agrohimiya v Rosijskij imperiyi 5 Agrohimiya v SRSR 6 Agrohimiya v Ukrayini 7 Napryamki doslidzhen 8 Literatura 9 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiAgrohimiya z agronomichnih problem galuz nauki yaka vivchaye krugoobig rechovin u sistemi grunt roslina dobriva a takozh yihnij vpliv na yakist silskogospodarskoyi produkciyi ta problemi ohoroni dovkillya v zoni vedennya agrarnogo sektora Agrohimichni doslidzhennya stosuyutsya pitan vidtvorennya rodyuchosti gruntiv visokoefektivnogo vikoristannya mineralnih organichnih dobriv mikroelementiv na foni inshih zasobiv himizaciyi vivchennya agrohimichnoyi ekonomichnoyi energetichnoyi j ekologichnoyi efektivnosti dobriv yihnih fiziko himichnih ta agrohimichnih vlastivostej organizaciyi sistemi himizaciyi galuzej APK ta upravlinnya agrocenozami Agrohimiya ye naukovoyu osnovoyu himizaciyi silskogo gospodarstva Vona rozvivayetsya pid vplivom vimog zemlerobstva i poklikana spriyati pidvishennyu jogo kulturi Agrohimiya zastosovuye u svoyih doslidzhennyah metodiku himichnogo analizu roslin gruntu j dobriv shiroko koristuyetsya metodami laboratornogo i polovogo doslidu michenih atomiv spektroskopiyi j hromatografiyi Rozdili RedaguvatiOsnovni rozdili agrohimiyi zhivlennya roslin himiya gruntu i dobriv vzayemodiya dobriv z gruntom ta mikroorganizmami zastosuvannya dobriv pid okremi roslini sistema udobrennya v sivozmini metodika agrohimichnih doslidzhen himichni zasobi borotbi z bur yanami hvorobami ta shkidnikami silskogospodarskih kultur Zarodzhennya agrohimiyi RedaguvatiPochatok vivchennyu krugovorotu rechovin u zemlerobstvi buv pokladenij u 30 h rr 19 st francuzkim uchenim Zhanom Batistom Bussengo Vin vstanoviv sho konyushina i lyucerna zdatni zbagachuvati grunt na azot U 1866 rosijskij uchenij Mihajlo Voronin vidkriv sho azot nagromadzhuyetsya v bulbochkah yaki utvoryuyutsya na korenyah roslin pid vplivom zhittyediyalnosti mikroorganizmiv Nimeckij agrohimik German Gelrigel ostatochno vstanoviv sho azot povitrya zasvoyuyut mikroorganizmi yaki zhivut u bulbochkah na korenyah bobovih roslin Nimeckij uchenij Yustus fon Libih 1840 stvoriv teoriyu mineralnogo zhivlennya roslin yaka vidigrala veliku rol u rozvitku uyavlen pro zhivlennya roslin i pro dobriva Agrohimiya v Rosijskij imperiyi RedaguvatiU Rosiyi rozvitok agrohimiyi zv yazanij z pracyami O M Engelgardta 1888 po vikoristannyu fosforitnogo boroshna D I Mendelyeyeva iniciatora vivchennya v gruntovih umovah efektivnosti kistkovogo boroshna superfosfatu i vapna A Ye Zajkevicha 1888 yakij zaproponuvav ryadkovij sposib vnesennya superfosfatu P A Kosticheva 1884 avtora pershogo posibnika z agrohimiyi Velikij vpliv na rozvitok agrohimiyi zrobiv K A Timiryazyev U 90 h rr 19 st za jogo propoziciyeyu buli zbudovani pershi vegetacijni budinochki v yakih stavilis doslidi po vivchennyu zhivlennya roslin ta yih udobrennya Vidkrittya naprikinci 19 st velikih pokladiv fosforitiv dalo novij poshtovh rozvitku agrohimiyi Bula dovedena mozhlivist bezposerednogo zastosuvannya rozmelenih fosforitiv yak dobriva i vikoristannya yih dlya viroblennya superfosfatu Velika zasluga v comu nalezhit radyanskomu agrohimiku D M Pryanishnikovu a takozh P S Kossovichu Agrohimiya v SRSR RedaguvatiPislya revolyuciyi rozpochavsya novij etap u rozvitku agrohimiyi Industrializaciya krayini i kolektivizaciya na seli viklikali neobhidnist shirokoyi himizaciyi zemlerobstva Nezabarom pislya revolyuciyi bulo stvoreno Komitet po himizaciyi narodnogo gospodarstva v 1919 naukovij institut dobriv u 1928 kafedri agrohimiyi pri ryadi vishih navchalnih silskogospodarskih zakladiv V 1931 u skladi Vsesoyuznoyi akademiyi silskogospodarskih nauk organizovano Vsesoyuznij naukovo doslidnij institut dobriv agrotehniki i agrogruntoznavstva Pered institutom ta inshimi naukovimi ustanovami bulo postavleno zavdannya vivchiti efektivnist mineralnih i organichnih dobriv u riznih gruntovo klimatichnih ta virobnichih umovah i na cij osnovi rozrobiti principi racionalnogo rozmishennya i zastosuvannya dobriv Agrohimiya v Ukrayini RedaguvatiV Ukrayini vazhlivi agrohimichni doslidzhennya buli provedeni na doslidnih polyah na doslidnih stanciyah v universitetah vishih navchalnih silskogospodarskih zakladah i v naukovo doslidnih ustanovah Zokrema bulo vstanovleno efektivnist na chornozemah mineralnih dobriv osoblivo fosfornih i vivcheno dinamiku pozhivnih rechovin u grunti Bulo rozv yazano vazhlivi problemi biologichnoyi fiksaciyi v grunti elementiv zhivlennya vivcheno sklad gnoyu kompostiv i umovi yih zastosuvannya doslidzheno zakonomirnosti nadhodzhennya do riznih roslin pozhivnih rechovin Vpershe bulo vstanovleno sho cukrovi buryaki zasvoyuyut pozhivni rechovini protyagom usogo periodu vegetaciyi V URSR spochatku dlya zoni buryakosiyannya a teper dlya vsih zon skladeno karti gruntiv vivcheno efektivnist zelenih i riznih form mineralnih dobriv nalagodzheno virobnictvo granulovanogo manganizovanogo superfosfatu rozrobleno metod osoloncyuvannya gruntiv zvichajnimi kalijnimi solyami i silvinitom Velika uvaga pridilyayetsya gipsuvannyu soloncyuvatih i vapnuvannyu dernovo pidzolistih gruntiv Institutom fiziologiyi roslin i agrohimiyi AN URSR teper Institut fiziologiyi roslin Ukrayinskoyi akademiyi silskogospodarskih nauk rozrobleno i zaproponovano vikoristannya vidhodiv burovugilnoyi promislovosti dlya regulyuvannya zhivlennya roslin i pidvishennya yakosti biologichno zbagachenih na azot kompostiv i zvichajnogo gnoyu Napryamki doslidzhen RedaguvatiNapryamki doslidzhen Teoretichni modeli procesiv zhivlennya j udobrennya silskogospodarskih kultur Teoretichni ta praktichni osnovi sistemi zastosuvannya dobriv Vivchennya mehanizmu zasvoyennya transformaciyi pozhivnih rechovin gruntu j dobriv rozroblennya metodiv i sposobiv regulyuvannya umov zhivlennya formuvannya vrozhayu Teoretichne obgruntuvannya agrohimichnogo zabezpechennya himizaciyi galuzej APK Agrohimichne j ekologichne obgruntuvannya procesiv rozroblennya vikoristannya ta vstanovlennya efektivnosti novih vidiv form dobriv Teoretichne j eksperimentalne obgruntuvannya vplivu fiziko himichnih agrohimichnih ta biologichnih vlastivostej gruntiv na vrozhajnist yakist i zberezhennya silskogospodarskoyi produkciyi Teoretichne obgruntuvannya rivnya efektivnosti dobriv ta inshih zasobiv himizaciyi pri yih trivalomu zastosuvanni Sortogenetichni biologichni osoblivosti zhivlennya j udobrennya silskogospodarskih kultur Rozroblennya ta vdoskonalennya metodiv vstanovlennya optimalnih norm dobriv prijomiv programuvannya vrozhajnosti j optimizaciyi zhivlennya roslin Rozroblennya i vdoskonalennya metodiv agrohimichnih doslidzhen i provedennya agrohimichnogo ekologichnogo monitoringu gruntiv Rozroblennya teoretichnih ta eksperimentalnih modelej dlya obgruntuvannya procesiv vidtvorennya rodyuchosti gruntiv Vivchennya zakonomirnostej praktichne zdijsnennya formuvannya ekologichno stijkih agrolandshaftiv Vidilennya ekologichno chistih regioniv i virobnictvo chistoyi produkciyi roslinnictva Rozroblennya novih ta vdoskonalennya nayavnih agrohimichnih metodiv zmenshennya vmistu radionuklidiv u grunti ta yih nadhodzhennya do silskogospodarskih roslin Literatura RedaguvatiAgrohimichne obslugovuvannya silskogospodarskih formuvan navch posib V I Lopushnyak I O Korchinskij M M Vislobodska I M Parhuc B I Parhuc Lviv Novij Svit 2000 2011 288 s Agrohimiya pidruch G M Gospodarenko Vid 3 tye pererob i dopov Kiyiv SIK GRUP Ukrayina 2018 557 s ris tabl Bibliogr s 552 557 500 prim ISBN 978 617 7457 47 2 Agrohimiya pidruchnik dlya vish navch zakl M M Gorodnij 4 te vid pererobl ta dopov K Aristej 2008 936 s tabl ris ISBN 978 966 8458 87 3 Agrohimiya Pidruchnik I M Karasyuk O M Gerkiyan G M Gospodarenko ta in Za red I M Karasyuka K Visha shkola 1995 441 s Vlasyuk P A Rozvitok agronomichnoyi himiyi ta gruntoznavstva nashoyi Vitchizni K 1954 Glosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Dovidnik pracivnika agrohimsluzhbi B S Nosko ta in za red B S Noska 2 ge vid pererobl ta dopov K Urozhaj 1991 262 s tabl ISBN 5 337 00834 X Michurin I V Vibrani tvori K X 1949 Organichna himiya u silskomu gospodarstvi navch posib V K Buhtiyarov L O Nesterova Nac un t bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Kiyiv NUBiP Ukrayini 2015 685 s il tabl Bibliogr s 679 680 Predm pokazhch s 681 685 ISBN 978 617 7189 99 1 Sistema zastosuvannya dobriv Pidruchnik A P Lisoval V M Makarenko S M Kravchenko K Visha shkola 2002 317 s Timiryazyev K A Vibrani tvori t 2 K 1949 VAK Ukrayini Pasport specialnosti Posilannya RedaguvatiAgrohimichna karta Ukrayini Arhivovano 15 sichnya 2017 u Wayback Machine Agrohimichna sluzhba Arhivovano 28 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Agrohimiya Arhivovano 5 grudnya 2021 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in 2016 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2 Agrohimiya Arhivovano 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU V I Semchik Agrohimichna sluzhba Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya P O Dmitrenko Agrohimiya Arhivovano 18 sichnya 2021 u Wayback Machine URE Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Agrohimiya amp oldid 40716464