www.wikidata.uk-ua.nina.az

Івасюк Михайло Григорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івасюк Миха йло Григо рович Івасю к 25 листо

Івасюк Михайло Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Івасюк.

Миха́йло Григо́рович Івасю́к (25 листопада 1917, м. Кіцмань, Чернівецька область — 5 лютого 1995) — український письменник, літературознавець, фольклорист, педагог, громадський та культурний діяч, батько Володимира Івасюка.

Івасюк Михайло Григорович
Народився 25 листопада 1917(1917-11-25)
м. Кіцмань, Чернівецька область
Помер 5 лютого 1995(1995-02-05) (77 років)
Чернівці, Україна
Країна  ЗУНР
 УНР
 СРСР
 Україна
Діяльність письменник, літературознавець, фольклорист, педагог
Мова творів українська
Роки активності з 1995
Діти Івасюк Володимир Михайлович
Нагороди

Біографія Редагувати

Народився 25 листопада 1917 р. у невеликому буковинському містечку Кіцмань у сім'ї національно свідомих українців. Батько, Григорій Іванович. Мати, Олександра Василівна, будучи неписьменною, зналася на фольклорі.

Освіту здобував у ліцеях Кіцманя та Чернівців, проте за усі ці тринадцять років він жодного дня не навчався по-українськи. Щоправда, блискуче опанував румунську, а з нею — латину, французьку, німецьку, польську мови. Восени 1939 року вступив до університету, проте вже через кілька місяців був відрахований через неспроможність заплатити за навчання. Щоб уникнути загрози опинитися у румунському війську, Михайло переходить румуно-радянський кордон у припрутському селі Завалля, аби продовжити навчання в одному з радянських університетів. Натомість він потрапляє до в'язниці — Станіслав, Львів, Одеса, Харків, Москва. Відбував ув'язнення в гулагівських бараках. Але навіть там Михайло продовжує зростати інтелектуально. Він оволодіває медичними навичками, знайомиться з інтелігентними людьми, серед яких Л. О. Зільбер, рідний брат Веніаміна Каверіна; донька Маршала Тухачевського Світлана Михайлівна та інші високоосвічені люди. У цей же період Івасюк навіть збирає власну бібліотеку з півсотні книг, серед яких були твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини.

У 1946 р. Івасюк повертається до Кіцманя. Викладає в місцевій десятирічці й сільгоптехнікумі. Водночас вивчає французьку філологію у Чернівецькому університеті, який закінчує у 1949 році. У ці роки більшої ваги набирає його літературна діяльність, переходить до написання прози. У 1964 році розпочинає викладацьку роботу в Чернівецькому університеті на кафедрі української літератури, де передає свої знання з філології студентам упродовж 23-х років (1964—1987 рр.). Спочатку — у ранзі старшого викладача, а після захисту кандидатської дисертації про життя і творчість Сильвестра Яричевського — доцента. Вагомий внесок Михайла Івасюка до літературно-мистецької скарбниці відзначено Літературною премією імені Дмитра Загула (1992) та Літературно-мистецькою премією імені Сидора Воробкевича (1993).

Помер Михайло Івасюк 5 лютого 1995 року.

У 1998 році ім'я Михайла Григоровича Івасюка було присвоєно Чернівецькій обласній науковій бібліотеці.

Твори Редагувати

Як мало не кожен український письменник, Михайло Івасюк починав з віршів. Найперші склав іще дитиною у своєрідному співавторстві з матір'ю Олександрою Василівною, котра не вміла ні читати, ні писати, але тонко відчувала ритм та образне слово, пам'ятала силу-силенну пісень і казок. Вже ставши справжнім письменником, включив записані від матері казки, балади, пісні до своїх фольклорних видань: «Казки Буковини. Казки Верховини» (1968), «Чарівне горнятко» (1971).

Згодом став складати вірші без маминої допомоги, а в середині 30-х років у чернівецькому дитячому журналі «Українська ластівка» з'явилася його першопублікація «Розкажу тобі казку». В ті ж роки побачила світ івасюкова поезія про страшний голодомор, влаштований сталінськими опричниками на радянській Україні. Були серед юнацького доробку молодого автора й вірші іншого плану. Частина їх склала розділ «Поезії 30-х років» у збірці «Елегії для сина» (1991), пройнятій почуттям великого болю і великої любові.

З прозовими творами Михайло Івасюк виступає від початку 50-х. Перша його повість «Чуєш, брате мій» (1957), яку ще в рукопису поблагословила Ірина Вільде, трансформувалася невдовзі в роман «Червоні троянди» (1960). А по тому, як з'явилася збірка оповідань «Відламана галузка» (1963), повісті «Двобій» (1967) та «Весняні громовиці» (1970), романи «Вирок» (1975) і «Серце не камінь» (1978), вона ж відзначила, що М. Івасюк — письменник, який «має свою улюблену тему, свій стиль і художницьке світобачення»

У романній-дилогії «Балада про вершника на білому коні» (1980) та «Лицарі великої любові» (1987) письменник розгорнув широку панораму боротьби буковинців за кращу долю у другій половині XVII століття і реабілітував народного ватажка Мирона Дитинку, показавши, що це був не «розбійник», як твердили декотрі молдавські літописці, а достеменний лицар з благородними і високими пориваннями, великий і в любові до рідної землі, і в коханні до прекрасної подруги Артемії. Дилогію прихильно сприйнято як в Україні, так і за її межами. Досить сказати, що «Балада про вершника на білому коні» невдовзі після появи мовою оригіналу побачила світ у російському перекладі в Москві (разом з «Вироком», названим у публікації 1984 року «Приговор сыну Заратустры»), про неї захоплено писали в Канаді.

Ще глибші пласти буковинської історії, пов'язані з Шипинською землею XIV ст., художньо відкрив М. Івасюк для світу в романі «Турнір королівських блазнів» («Дзвін», 1994, № 5-6, окреме видання — 1997 р.). Але Михайло Григорович таки не побачив виданий окремою книгою роман.

На схилі віку письменник опублікував у журналі «Жовтень» (1988, № 9-10) повість «Монолог перед обличчям сина», якій належить особливе місце серед численних історико-біографічних творів минулого десятиріччя, бо то не просто повість-біографія, то повість-реквієм, пронизана щемливою батьківською любов'ю, як і поетичний цикл «Елегії для сина» та поема «Привиди».

У 80-ті — на початку 90-х років М. Івасюк звертається до теми Півночі, підказаної його вимушеним перебуванням на берегах Печори. Та якщо в романі «Пташка піднебесна» (1984), написаному на матеріалі життя лікарні, де працював автор, акцентовано на моментах людяності, то в романі «У царстві вертухаїв» (друкувалися фрагменти в періодиці) постає інша Північ — анти-людяна, жорстока, злочинна, доведена до такого стану більшовицьким режимом.

У здійсненій письменником літературній редакції ідуть на кону театрів п'єси С. Воробкевича та С. Яричевського. В доробку М. Івасюка-фольклориста сотні записаних і впорядкованих народних перлин, з яких склалися, зокрема, книги «Казки Буковини. Казки Верховини» (1968), «Чарівне горнятко» (1971), «Казки Буковини» (1973) та підготовлена до друку «Золота карета». Як літературознавець він опублікував десятки статей, видав великий том творів С. Воробкевича (1986), підготував аналогічну книгу С. Яричевського.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ivasyuk Miha jlo Grigo rovich Ivasyu k 25 listopada 1917 m Kicman Chernivecka oblast 5 lyutogo 1995 ukrayinskij pismennik literaturoznavec folklorist pedagog gromadskij ta kulturnij diyach batko Volodimira Ivasyuka Ivasyuk Mihajlo GrigorovichNarodivsya 25 listopada 1917 1917 11 25 m Kicman Chernivecka oblastPomer 5 lyutogo 1995 1995 02 05 77 rokiv Chernivci UkrayinaKrayina ZUNR UNR SRSR UkrayinaDiyalnist pismennik literaturoznavec folklorist pedagogMova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti z 1995Diti Ivasyuk Volodimir MihajlovichNagorodi Literaturno mistecka premiya imeni Sidora Vorobkevicha Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 3 Dzherela ta literatura 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 25 listopada 1917 r u nevelikomu bukovinskomu mistechku Kicman u sim yi nacionalno svidomih ukrayinciv Batko Grigorij Ivanovich Mati Oleksandra Vasilivna buduchi nepismennoyu znalasya na folklori Osvitu zdobuvav u liceyah Kicmanya ta Chernivciv prote za usi ci trinadcyat rokiv vin zhodnogo dnya ne navchavsya po ukrayinski Shopravda bliskuche opanuvav rumunsku a z neyu latinu francuzku nimecku polsku movi Voseni 1939 roku vstupiv do universitetu prote vzhe cherez kilka misyaciv buv vidrahovanij cherez nespromozhnist zaplatiti za navchannya Shob uniknuti zagrozi opinitisya u rumunskomu vijsku Mihajlo perehodit rumuno radyanskij kordon u priprutskomu seli Zavallya abi prodovzhiti navchannya v odnomu z radyanskih universitetiv Natomist vin potraplyaye do v yaznici Stanislav Lviv Odesa Harkiv Moskva Vidbuvav uv yaznennya v gulagivskih barakah Ale navit tam Mihajlo prodovzhuye zrostati intelektualno Vin ovolodivaye medichnimi navichkami znajomitsya z inteligentnimi lyudmi sered yakih L O Zilber ridnij brat Veniamina Kaverina donka Marshala Tuhachevskogo Svitlana Mihajlivna ta inshi visokoosvicheni lyudi U cej zhe period Ivasyuk navit zbiraye vlasnu biblioteku z pivsotni knig sered yakih buli tvori Tarasa Shevchenka Lesi Ukrayinki Pavla Tichini U 1946 r Ivasyuk povertayetsya do Kicmanya Vikladaye v miscevij desyatirichci j silgoptehnikumi Vodnochas vivchaye francuzku filologiyu u Cherniveckomu universiteti yakij zakinchuye u 1949 roci U ci roki bilshoyi vagi nabiraye jogo literaturna diyalnist perehodit do napisannya prozi U 1964 roci rozpochinaye vikladacku robotu v Cherniveckomu universiteti na kafedri ukrayinskoyi literaturi de peredaye svoyi znannya z filologiyi studentam uprodovzh 23 h rokiv 1964 1987 rr Spochatku u ranzi starshogo vikladacha a pislya zahistu kandidatskoyi disertaciyi pro zhittya i tvorchist Silvestra Yarichevskogo docenta Vagomij vnesok Mihajla Ivasyuka do literaturno misteckoyi skarbnici vidznacheno Literaturnoyu premiyeyu imeni Dmitra Zagula 1992 ta Literaturno misteckoyu premiyeyu imeni Sidora Vorobkevicha 1993 Pomer Mihajlo Ivasyuk 5 lyutogo 1995 roku U 1998 roci im ya Mihajla Grigorovicha Ivasyuka bulo prisvoyeno Cherniveckij oblasnij naukovij biblioteci Tvori RedaguvatiYak malo ne kozhen ukrayinskij pismennik Mihajlo Ivasyuk pochinav z virshiv Najpershi sklav ishe ditinoyu u svoyeridnomu spivavtorstvi z matir yu Oleksandroyu Vasilivnoyu kotra ne vmila ni chitati ni pisati ale tonko vidchuvala ritm ta obrazne slovo pam yatala silu silennu pisen i kazok Vzhe stavshi spravzhnim pismennikom vklyuchiv zapisani vid materi kazki baladi pisni do svoyih folklornih vidan Kazki Bukovini Kazki Verhovini 1968 Charivne gornyatko 1971 Zgodom stav skladati virshi bez maminoyi dopomogi a v seredini 30 h rokiv u cherniveckomu dityachomu zhurnali Ukrayinska lastivka z yavilasya jogo pershopublikaciya Rozkazhu tobi kazku V ti zh roki pobachila svit ivasyukova poeziya pro strashnij golodomor vlashtovanij stalinskimi oprichnikami na radyanskij Ukrayini Buli sered yunackogo dorobku molodogo avtora j virshi inshogo planu Chastina yih sklala rozdil Poeziyi 30 h rokiv u zbirci Elegiyi dlya sina 1991 projnyatij pochuttyam velikogo bolyu i velikoyi lyubovi Z prozovimi tvorami Mihajlo Ivasyuk vistupaye vid pochatku 50 h Persha jogo povist Chuyesh brate mij 1957 yaku she v rukopisu poblagoslovila Irina Vilde transformuvalasya nevdovzi v roman Chervoni troyandi 1960 A po tomu yak z yavilasya zbirka opovidan Vidlamana galuzka 1963 povisti Dvobij 1967 ta Vesnyani gromovici 1970 romani Virok 1975 i Serce ne kamin 1978 vona zh vidznachila sho M Ivasyuk pismennik yakij maye svoyu ulyublenu temu svij stil i hudozhnicke svitobachennya U romannij dilogiyi Balada pro vershnika na bilomu koni 1980 ta Licari velikoyi lyubovi 1987 pismennik rozgornuv shiroku panoramu borotbi bukovinciv za krashu dolyu u drugij polovini XVII stolittya i reabilituvav narodnogo vatazhka Mirona Ditinku pokazavshi sho ce buv ne rozbijnik yak tverdili dekotri moldavski litopisci a dostemennij licar z blagorodnimi i visokimi porivannyami velikij i v lyubovi do ridnoyi zemli i v kohanni do prekrasnoyi podrugi Artemiyi Dilogiyu prihilno sprijnyato yak v Ukrayini tak i za yiyi mezhami Dosit skazati sho Balada pro vershnika na bilomu koni nevdovzi pislya poyavi movoyu originalu pobachila svit u rosijskomu perekladi v Moskvi razom z Virokom nazvanim u publikaciyi 1984 roku Prigovor synu Zaratustry pro neyi zahopleno pisali v Kanadi She glibshi plasti bukovinskoyi istoriyi pov yazani z Shipinskoyu zemleyu XIV st hudozhno vidkriv M Ivasyuk dlya svitu v romani Turnir korolivskih blazniv Dzvin 1994 5 6 okreme vidannya 1997 r Ale Mihajlo Grigorovich taki ne pobachiv vidanij okremoyu knigoyu roman Na shili viku pismennik opublikuvav u zhurnali Zhovten 1988 9 10 povist Monolog pered oblichchyam sina yakij nalezhit osoblive misce sered chislennih istoriko biografichnih tvoriv minulogo desyatirichchya bo to ne prosto povist biografiya to povist rekviyem pronizana shemlivoyu batkivskoyu lyubov yu yak i poetichnij cikl Elegiyi dlya sina ta poema Prividi U 80 ti na pochatku 90 h rokiv M Ivasyuk zvertayetsya do temi Pivnochi pidkazanoyi jogo vimushenim perebuvannyam na beregah Pechori Ta yaksho v romani Ptashka pidnebesna 1984 napisanomu na materiali zhittya likarni de pracyuvav avtor akcentovano na momentah lyudyanosti to v romani U carstvi vertuhayiv drukuvalisya fragmenti v periodici postaye insha Pivnich anti lyudyana zhorstoka zlochinna dovedena do takogo stanu bilshovickim rezhimom U zdijsnenij pismennikom literaturnij redakciyi idut na konu teatriv p yesi S Vorobkevicha ta S Yarichevskogo V dorobku M Ivasyuka folklorista sotni zapisanih i vporyadkovanih narodnih perlin z yakih sklalisya zokrema knigi Kazki Bukovini Kazki Verhovini 1968 Charivne gornyatko 1971 Kazki Bukovini 1973 ta pidgotovlena do druku Zolota kareta Yak literaturoznavec vin opublikuvav desyatki statej vidav velikij tom tvoriv S Vorobkevicha 1986 pidgotuvav analogichnu knigu S Yarichevskogo Dzherela ta literatura RedaguvatiMarusik T V Ivasyuk Mihajlo Grigorovich Arhivovano 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 408 672 s il ISBN 966 00 0610 1 V M Selezinka Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2011 T 11 Zor Kak S 159 ISBN 978 966 02 6092 4 Posilannya RedaguvatiIvasyuk Mihajlo Grigorovich Shevchenkivska enciklopediya U 6 ti t T 3 I L u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2013 S 59 60 Storinki pam yati Volodimira Ivasyuka Spogadi Mihajlo Ivasyuk Arhivovano 29 listopada 2014 u Wayback Machine Ivasyuk Mihajlo grigorovich storinki pam yati Yuvilyari Ukrayini Podiyi ta osobistosti HHI stolittya 2007 Gusar Yu Licar slova pro Mihajla Ivasyuka Yuhim Gusar Bukovinske viche 2010 3 lyutogo 8 S 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ivasyuk Mihajlo Grigorovich amp oldid 39965805