www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єжи Кавалерович Єжи Францішек Кавалерович пол Jerzy Franciszek Kawalerowicz 19 січня 1922 Гвіздець біля Коломиї 27 грудн

Єжи Кавалерович

Єжи Францішек Кавалерович (пол. Jerzy Franciszek Kawalerowicz; 19 січня 1922, Гвіздець біля Коломиї — 27 грудня 2007, Варшава) — польський режисер і сценарист, співзасновник та перший голова Польської асоціації кінематографістів (1966—1978), викладач Державної вищої школи кіно, телебачення і театру імені Леона Шиллера в Лодзі, посол до Сейму ПНР (1985—1989) від Польської об'єднаної робочої партії.

Єжи Кавалерович
Jerzy Kawalerowicz
Зображення
Дата народження 19 січня 1922(1922-01-19)
Місце народження Гвіздець, Польща (тепер Україна)
Дата смерті 27 грудня 2007(2007-12-27) (85 років)
Місце смерті Варшава, Польща
Поховання
Військові Повонзки : 

Громадянство Польща
Alma mater Краківська академія мистецтв
Професія кінорежисер
Членство Polish Film Academyd і Асоціація польських кінематографістів
Нагороди
IMDb ID 0442819
 Єжи Кавалерович у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Молодість та освіта Редагувати

Народився і був вихований у селі Гвіздець, ЗУНР (за польським адміністративним поділом, Станиславівського воєводства Другої Речі Посполитої; нині Коломийський район Івано-Франківської області, Україна). Його батьком був Едвард Кавалерович, начальник поштового відділення вірменського походження , а його матір'ю була Зофія Клементувна. Кілька поколінь до цього прізвище звучало як Каваларян. Родина Кавалеровичів жила в полікультурній спільноті, що складалася з поляків, українців, росіян та вірмен.

По закінченні середньої школи його подальшу освіту перервала Друга світова війна. Під час радянської окупації він жив з родиною у Станиславові. Коли місто було окуповане німцями в 1941 році, він займався різною діяльністю. Спочатку працював у німецькому локомотивному депо, потім вантажником на станції у Станіславові та складником. У 1944 році, рятуючись від німців, що шукали його брата Вітольда, сім'я Кавалеровича переїхала до Кракова.

Після війни, коли польські східні території були включені до складу Радянського Союзу, родині Кавалеровича довелося залишитися в Кракові . У 1946—1949 роках навчався в Академії образотворчих мистецтв у Кракові (пол. Akademia Sztuk Pięknych w Krakowie), під час навчання в 1946 році пройшов курс підготовки в Інституті кіно (пол. Instytut Filmowy). Розпочав свою кінокар'єру асистентом режисера у фільмах «Заборонені пісні» (1946) Леонарда Бучковського, «Останній етап» (1947) Ванди Якубовської, «Сталеві серця» (1948) Станіслава Урбановича, «Повернення» (1947) Боживоя Земана та «Диявольська балка» (1949) Алда Вергана та Тадеуша Канського.

Соціалістичний реалізм (1952—1956) Редагувати

Портрет Єжи Кавалеровича (1956)

У 1951 році Кавалерович зняв свій перший незалежний фільм - «Громада». Цей дебют, збережений в соцреалістичній поетиці, представляв конфлікт між більшістю мешканців громади, які хочуть побудувати кооперативний млин, та куркулями, які охороняють свої інтереси. "Громада" нагороджена на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах за "реалістичне відображення класової боротьби на селі", насправді послужила пропагандистським посланням. Біограф Кавалеровича Ян Рек писав, що "Громада" "хоч і розкриває суть конфлікту на селі, але приписує право у цій суперечці лише колективу, позбавляючи глядача можливості знати, які передумови стоять за цим".

Наступними двома фільмами Кавалеровича, присвяченими класовій боротьбі, стали екранізація роману Ігоря Неверлі "Пам'ятка з целюлози". Екранізація прози Неверлі була розділена на дві частини: "Целюлоза" (1953) та "Під фрігійською зіркою" (1954). Герой Целюлози, молодий селянин, Щесний (Юзеф Новак) отримує в 1930-х роках ХХ століття шанс на соціальне просування і проходження прискореного уроку зрілості. Він переїжджає до міста, де має шанс долучитися до робітничого руху. Фільм «Під фрігійською зіркою» також висвітлює тему любові головного героя до Марії (Люцина Вінницька, пізніше дружина режисера). Зрештою Щесний залишає місто, щоб взяти участь у громадянській війні в Іспанії на боці республіканців.Незважаючи на те, що вплив італійського неореалізму можна було виявити особливо в декорації, внутрішньокадровім монтажі та портретах людей із соціальних низин, диптих Кавалеровича дотримувався суворих правил соціалістичної реалістичної поетики.  

Вплив згаданої поетики зберігалася і в четвертому повнометражному фільмі Кавалеровича - "Тінь" (1956). Його герой Біскупік (Ігнацій Маховський) гине, вистрибуючи з поїзда. Послідовність об’єктивних відносин, які переплітаються із суб’єктивними, спрямована на те, щоб показати особистість Біскупіка. Спочатку його підозрюють у нападі на дві групи, які воювали в підпіллі під час німецької окупації Польщі під час Другої світової війни, пізніше - для захисту подвійного шпигуна, активного після війни; лише остання версія підриває дві вищезазначені. "Тінь" все ще використовує схему, типову для соціалістичного реалізму, але режисер поставив цю поетику під сумнів завдяки використанню неймовірного наративу.

Період польської кіношколи (1956—1960) Редагувати

У 1955 році в результаті реорганізації польської кіноіндустрії виробництво фільмів децентралізувалось. Були створені кінокоманди, зокрема «Кадр». Кавалерович взяв на себе його мистецьке керівництво. У 1957 році він зняв перший фільм польської кіношколи, який був позбавлений соціалістичного реалізму. Фільм «Справжнє закінчення Великої війни» представляє долю Джуліана Зборського (Роланд Гловацький), колись архітектора і танцівника, який вижив у концтаборі під час Другої світової війни, що серйозно позначилося на його психічному здоров'ї. Коли після війни він повертається до своєї дружини (Вінницької), для нього вже не має місця. Метод зображення суб'єктивних спогадів Джуліана з табору, знятий рухомою камерою з какофонічним звуковим супроводом із зображенням табірної травми головного героя, був новаторським у масштабах польського кіно.

Однак Кавалерович отримав успіх за кордоном завдяки фільму про сучасні проблеми. Фільм «Поїзд» (1959), реалізований за зразком кримінального трилера і в в той же час мелодрами. Герої фільму — Марта (Вінницька) та Єжи (Леон Нємчик) — несподівано опиняються в одному спальному купе поїзда на маршруті Варшава-Гель, і поліцейські шукають у поїзді вбивцю, який вбив свою дружину . Режисер вступив в полеміку з мілітаристською спадщиною польської кіношколи, що знайшла своє відображення в іронічному рішенні обрати на роль переслідувача Марти Збігнєва Цибульського, знаного з фільму «Попелом і діамантами» (1958) Анджея Вайди. «Поїзд» був удостоєний Золотої качки за найкращий фільм та Премії Євротехніка (Premio Evrotecnica) імені Жоржа Мельєса на 20-му Міжнародному кінофестивалі у Венеції.

Період польської кіношколи (1956—1960) Редагувати

У 1955 році в результаті реорганізації польської кіноіндустрії виробництво фільмів децентралізувалось. Були створені кінокоманди, зокрема «Кадр». Кавалерович взяв на себе його мистецьке керівництво. У 1957 році він зняв перший фільм польської кіношколи, який був позбавлений соціалістичного реалізму. Фільм «Справжнє закінчення Великої війни» представляє долю Джуліана Зборського (Роланд Гловацький), колись архітектора і танцівника, який вижив у концтаборі під час Другої світової війни, що серйозно позначилося на його психічному здоров'ї. Коли після війни він повертається до своєї дружини (Вінницької), для нього вже не має місця. Метод зображення суб'єктивних спогадів Джуліана з табору, знятий рухомою камерою з какофонічним звуковим супроводом із зображенням табірної травми головного героя, був новаторським у масштабах польського кіно.

Однак Кавалерович отримав упіх за кордоном завдяки фільму про сучасні проблеми. Фільм «Поїзд» (1959), реалізований за зразком кримінального трилера і в в той же час мелодрами. Герої фільму — Марта (Вінницька) та Єжи (Леон Нємчик) — несподівано опиняються в одному спальному купе поїзда на маршруті Варшава-Гель, і поліцейські шукають у поїзді вбивцю, який вбив свою дружину . Режисер вступив в полеміку з мілітаристською спадщиною польської кіношколи, що знайшла своє відображення в іронічному рішенні обрати на роль переслідувача Марти Збігнєва Цибульського, знаного з фільму «Попелом і діамантами» (1958) Анджея Вайди. «Поїзд» був удостоєний Золотої качки за найкращий фільм та Премії Євротехніка (Premio Evrotecnica) імені Жоржа Мельєса на 20-му Міжнародному кінофестивалі у Венеції.

У 1960 році Кавалерович закінчив роботу над «Матір'ю Джоанною з Ангелів» — екранізацією новели Ярослава Івашкевича під тією самою назвою. Головний герой фільму — священик-єзуїт Сурин (Мечислав Войт), який приходить до жіночого монастиря, дізнавшись про те, що черниці одержимі демонами. Головною віссю фільму є психологічний поєдинок між Суриною та матір'ю монастиря Джоанною (Вінницька). Аскетична постановка «Матері Джоанни з Ангелів», що нагадує фільми Карла Теодора Дреєра, забезпечила цей твір мистецьким успіхом. Окрім Золотої качки в Польщі, Кавалерович також отримав премію журі на 14-му Міжнородному кінофестивалі у Каннах (1961).

Кіно 1960-1970-х (1966—1977) Редагувати

Єжи Кавалерович (1969)

Дебютував режисером у 1951 році в соцреалістичному фільмі «Громада» після періоду створення пропагандистських художніх фільмів (в тому числі Целюлоза з 1953 року), став одним із провідних представників польської кіношколи. Прославився як режисер фільмів, нагороджених за кордоном, «Потяг» (1959), «Мати Джоанна з Ангелів» (1960) і «Смерть президента» (1977). Він також адаптував прозу Болеслава Пруса (Фараон, 1966) та Генріка Сенкевича (Куди ідеш, 2001). За режисуру «Фараона» був номінований на премію «Оскар» за найкращий міжнародний художній фільм, інша його екранізація — «Аустерія» (1983) за однойменним романом Джуліана Стрийковського — забезпечила йому «Золотого лева» на Польському кінофестивалі у Гдині.

Створив ряд фільмів, котрі викликали розголос в усьому світі. Був одним зі співтворців польської школи кіно. Отримав кілька відомих нагород за свою творчість: Спеціальну нагороду Каннського кінофестивалю за «Мати Йоанна від янголів» у 1961 році, Срібного ведмедя на Берлінському кінофестивалі за «Смерть президента» і номінацію на Оскара.

Від 1955 року керував Кінооб'єднанням «Kadr» (тепер Кіностудія Kadr). Був художнім керівником близько сотні фільмів відомих польських режисерів: Анджея Мунка, Анджея Вайди (напр. Попіл і діамант), Єжи Антчака, Казімежа Куца, Януша Морґенштерна, Тадеуша Конвіцького, Юліуша Махульського (напр. Вабанк).

Був співзасновником і першим президентом Асоціації польських кінематографістів. Займав цю позаду впродовж кількох десятиліть, зокрема у важкі часи конфліктів між кінематографістами та тогочасною комуністичною владою.

Від 1980 року викладав у кіношколі Лодзі. В 1954—1990 роках був членом Польської об'єднаної робітничої партії. В 1985—1989 роках був послом до Сейму ПНР ІХ скликання. В 1981—1983 роках був членом Президії Загальнопольського комітету Фронту єдності народу.

1998 року став почесним професором Сорбонни, а 2001 — кіношколи у Лодзі.

Чотири тижні перед смертю отримав інсульт і впав у кому. Не прийшов до тями, помер у віці 85 років. 7 січня 2008 року був похований на кладовищі Військові Повонзки у Варшаві.

Був одружений з Люциною Вінницькою. Разом вони мали двоє дітей: Аґату і Пйотра.

Визнання, нагороди, відзнаки, вшанування пам'яті Редагувати

Нагороди Редагувати

Визнання, відзнаки

Пам'ять Редагувати

Від 21 травня 2010 року ім'я режисера отримала пара потягів Interregio, які курсують між Варшавою і Лодзю.

Фільмографія Редагувати

Зірка на Алеї зірок у Лодзі
Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава
    • Громада (1951) - сценарист і режисер
    • Целюлоза (1953 - 1954) - сценарист і режисер
    • Під фрігійською зірко (1954) - сценарій та режисура
    • Тінь (1956) - режисер
    • Справжній кінець Великої війни (1957) - сценарист і режисер
    • Поїзд (1959) - сценарист і режисер
    • Мати Джоана з Ангелів (1960) - сценарій і режисер
    • Фараон (1966) - сценарист і режисер
    • Гра (1968) - сценарист і режисер
    • Маддалена (оригінальна назва: Маддалена, 1971) - сценарій і режисер
    • Смерть президента (1977) - сценарій і режисер
    • Зустріч в Атлантиці (1980) - сценарист і режисер
    • Аустерія (1983) - сценарист і режисер
    • В'язень Європи (1989) - сценарист і режисер
    • Діти Бронштейна (оригінальна назва: Bronsteins Kinder, 1990) - сценарист і режисер
    • Для чого? (1995) - сценарист і режисер
    • Quo vadis (2001) - сценарист і режисер

Примітки Редагувати

  1. ↑ Skotarczak, 2002.
  2. ↑ Dipont та Zawiśliński, 1997.
  3. Sobolewski, 1981.
  4. ↑ Jerzy Kawalerowicz на сайті filmpolski.pl (пол.)
  5. ↑ Rek, 2008.
  6. ↑ Haltof, 2004.
  7. ↑ . Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 29 квітня 2021. 
  8. . Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 29 квітня 2021. 
  9. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. 
  10. ↑ Jerzy Kawalerowicz на сайті filmpolski.pl (пол.)
  11. M.P. z 1997 r. nr 16, poz. 151.
  12. M.P. z 1954 r. nr 100, poz. 1243.
  13. M.P. z 1955 r. nr 99, poz. 1387.
  14. Kto jest kim w Polsce 1989, Wydawnictwo Interpress, Warszawa 1989, s. 514.
  15. Uznanie dla twórców kultury, «Trybuna Robotnicza», nr 170, 19 lipca 1984, s. 1–2.
  16. . 10 września 2005. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 10 квітня 2021. 
  17. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 10 квітня 2021. 
  18. ↑ Jerzy Kawalerowicz на сайті filmpolski.pl (пол.)
  19. Kuśmierczyk.
  20. Filmowi patroni pociągów, w: Z biegiem szyn, wyd. Karol Trammer, nr 4(48)/2010, s.2, ISSN 1896-4079
  21. Filmowi patroni pociągów. 4(48). 2010. с. 2. ISSN 1896-4079. 

Бібліографія Редагувати

  • Dipont M., Zawiśliński S., Faraon kina, Warszawa 1997
  • Kawalerowicz J., Więcej niż kino, oprac. Kuśmierczyk S., Zawiśliński S., Warszawa 2001
  • Księga «Kadru», red. Zawiśliński S., Kuśmierczyk S., Warszawa 2002

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yezhi Francishek Kavalerovich pol Jerzy Franciszek Kawalerowicz 19 sichnya 1922 Gvizdec bilya Kolomiyi 27 grudnya 2007 Varshava polskij rezhiser i scenarist spivzasnovnik ta pershij golova Polskoyi asociaciyi kinematografistiv 1966 1978 vikladach Derzhavnoyi vishoyi shkoli kino telebachennya i teatru imeni Leona Shillera v Lodzi posol do Sejmu PNR 1985 1989 vid Polskoyi ob yednanoyi robochoyi partiyi Yezhi KavalerovichJerzy KawalerowiczZobrazhennyaData narodzhennya 19 sichnya 1922 1922 01 19 Misce narodzhennya Gvizdec Polsha teper Ukrayina Data smerti 27 grudnya 2007 2007 12 27 85 rokiv Misce smerti Varshava PolshaPohovannya Vijskovi Povonzki Gromadyanstvo PolshaAlma mater Krakivska akademiya mistectvProfesiya kinorezhiserChlenstvo Polish Film Academyd i Asociaciya polskih kinematografistivNagorodiIMDb ID 0442819 Yezhi Kavalerovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Molodist ta osvita 1 2 Socialistichnij realizm 1952 1956 1 3 Period polskoyi kinoshkoli 1956 1960 1 4 Period polskoyi kinoshkoli 1956 1960 1 5 Kino 1960 1970 h 1966 1977 2 Viznannya nagorodi vidznaki vshanuvannya pam yati 2 1 Nagorodi 2 2 Pam yat 3 Filmografiya 4 Primitki 5 Bibliografiya 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiMolodist ta osvita Redaguvati Narodivsya i buv vihovanij u seli Gvizdec 1 ZUNR za polskim administrativnim podilom Stanislavivskogo voyevodstva Drugoyi Rechi Pospolitoyi nini Kolomijskij rajon Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina Jogo batkom buv Edvard Kavalerovich nachalnik poshtovogo viddilennya virmenskogo pohodzhennya 1 a jogo matir yu bula Zofiya Klementuvna 2 Kilka pokolin do cogo prizvishe zvuchalo yak Kavalaryan Rodina Kavalerovichiv zhila v polikulturnij spilnoti sho skladalasya z polyakiv ukrayinciv rosiyan ta virmen 3 Po zakinchenni serednoyi shkoli jogo podalshu osvitu perervala Druga svitova vijna Pid chas radyanskoyi okupaciyi vin zhiv z rodinoyu u Stanislavovi Koli misto bulo okupovane nimcyami v 1941 roci vin zajmavsya riznoyu diyalnistyu Spochatku pracyuvav u nimeckomu lokomotivnomu depo potim vantazhnikom na stanciyi u Stanislavovi ta skladnikom 2 U 1944 roci ryatuyuchis vid nimciv sho shukali jogo brata Vitolda sim ya Kavalerovicha pereyihala do Krakova 2 Pislya vijni koli polski shidni teritoriyi buli vklyucheni do skladu Radyanskogo Soyuzu rodini Kavalerovicha dovelosya zalishitisya v Krakovi 1 U 1946 1949 rokah navchavsya v Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Krakovi pol Akademia Sztuk Pieknych w Krakowie pid chas navchannya v 1946 roci projshov kurs pidgotovki v Instituti kino pol Instytut Filmowy 4 Rozpochav svoyu kinokar yeru asistentom rezhisera u filmah Zaboroneni pisni 1946 Leonarda Buchkovskogo Ostannij etap 1947 Vandi Yakubovskoyi Stalevi sercya 1948 Stanislava Urbanovicha Povernennya 1947 Bozhivoya Zemana ta Diyavolska balka 1949 Alda Vergana ta Tadeusha Kanskogo 4 Socialistichnij realizm 1952 1956 Redaguvati nbsp Portret Yezhi Kavalerovicha 1956 U 1951 roci Kavalerovich znyav svij pershij nezalezhnij film Gromada Cej debyut zberezhenij v socrealistichnij poetici predstavlyav konflikt mizh bilshistyu meshkanciv gromadi yaki hochut pobuduvati kooperativnij mlin ta kurkulyami yaki ohoronyayut svoyi interesi 5 Gromada nagorodzhena na Mizhnarodnomu kinofestivali u Karlovih Varah za realistichne vidobrazhennya klasovoyi borotbi na seli naspravdi posluzhila propagandistskim poslannyam Biograf Kavalerovicha Yan Rek pisav sho Gromada hoch i rozkrivaye sut konfliktu na seli ale pripisuye pravo u cij superechci lishe kolektivu pozbavlyayuchi glyadacha mozhlivosti znati yaki peredumovi stoyat za cim 5 Nastupnimi dvoma filmami Kavalerovicha prisvyachenimi klasovij borotbi stali ekranizaciya romanu Igorya Neverli Pam yatka z celyulozi Ekranizaciya prozi Neverli bula rozdilena na dvi chastini Celyuloza 1953 ta Pid frigijskoyu zirkoyu 1954 5 Geroj Celyulozi molodij selyanin Shesnij Yuzef Novak otrimuye v 1930 h rokah HH stolittya shans na socialne prosuvannya i prohodzhennya priskorenogo uroku zrilosti Vin pereyizhdzhaye do mista de maye shans doluchitisya do robitnichogo ruhu 5 Film Pid frigijskoyu zirkoyu takozh visvitlyuye temu lyubovi golovnogo geroya do Mariyi Lyucina Vinnicka piznishe druzhina rezhisera Zreshtoyu Shesnij zalishaye misto shob vzyati uchast u gromadyanskij vijni v Ispaniyi na boci respublikanciv 5 Nezvazhayuchi na te sho vpliv italijskogo neorealizmu mozhna bulo viyaviti osoblivo v dekoraciyi vnutrishnokadrovim montazhi ta portretah lyudej iz socialnih nizin diptih Kavalerovicha dotrimuvavsya suvorih pravil socialistichnoyi realistichnoyi poetiki 5 Vpliv zgadanoyi poetiki zberigalasya i v chetvertomu povnometrazhnomu filmi Kavalerovicha Tin 1956 Jogo geroj Biskupik Ignacij Mahovskij gine vistribuyuchi z poyizda Poslidovnist ob yektivnih vidnosin yaki pereplitayutsya iz sub yektivnimi spryamovana na te shob pokazati osobistist Biskupika Spochatku jogo pidozryuyut u napadi na dvi grupi yaki voyuvali v pidpilli pid chas nimeckoyi okupaciyi Polshi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni piznishe dlya zahistu podvijnogo shpiguna aktivnogo pislya vijni lishe ostannya versiya pidrivaye dvi vishezaznacheni Tin vse she vikoristovuye shemu tipovu dlya socialistichnogo realizmu ale rezhiser postaviv cyu poetiku pid sumniv zavdyaki vikoristannyu nejmovirnogo narativu 5 Period polskoyi kinoshkoli 1956 1960 Redaguvati U 1955 roci v rezultati reorganizaciyi polskoyi kinoindustriyi virobnictvo filmiv decentralizuvalos Buli stvoreni kinokomandi zokrema Kadr Kavalerovich vzyav na sebe jogo mistecke kerivnictvo U 1957 roci vin znyav pershij film polskoyi kinoshkoli yakij buv pozbavlenij socialistichnogo realizmu 5 Film Spravzhnye zakinchennya Velikoyi vijni predstavlyaye dolyu Dzhuliana Zborskogo Roland Glovackij kolis arhitektora i tancivnika yakij vizhiv u konctabori pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sho serjozno poznachilosya na jogo psihichnomu zdorov yi Koli pislya vijni vin povertayetsya do svoyeyi druzhini Vinnickoyi dlya nogo vzhe ne maye miscya 5 Metod zobrazhennya sub yektivnih spogadiv Dzhuliana z taboru znyatij ruhomoyu kameroyu z kakofonichnim zvukovim suprovodom iz zobrazhennyam tabirnoyi travmi golovnogo geroya buv novatorskim u masshtabah polskogo kino 5 Odnak Kavalerovich otrimav uspih za kordonom zavdyaki filmu pro suchasni problemi Film Poyizd 1959 realizovanij za zrazkom kriminalnogo trilera i v v toj zhe chas melodrami Geroyi filmu Marta Vinnicka ta Yezhi Leon Nyemchik nespodivano opinyayutsya v odnomu spalnomu kupe poyizda na marshruti Varshava Gel i policejski shukayut u poyizdi vbivcyu yakij vbiv svoyu druzhinu 5 6 Rezhiser vstupiv v polemiku z militaristskoyu spadshinoyu polskoyi kinoshkoli sho znajshla svoye vidobrazhennya v ironichnomu rishenni obrati na rol peresliduvacha Marti Zbignyeva Cibulskogo znanogo z filmu Popelom i diamantami 1958 Andzheya Vajdi 5 Poyizd buv udostoyenij Zolotoyi kachki za najkrashij film ta Premiyi Yevrotehnika Premio Evrotecnica imeni Zhorzha Melyesa na 20 mu Mizhnarodnomu kinofestivali u Veneciyi 7 Period polskoyi kinoshkoli 1956 1960 Redaguvati U 1955 roci v rezultati reorganizaciyi polskoyi kinoindustriyi virobnictvo filmiv decentralizuvalos Buli stvoreni kinokomandi zokrema Kadr Kavalerovich vzyav na sebe jogo mistecke kerivnictvo U 1957 roci vin znyav pershij film polskoyi kinoshkoli yakij buv pozbavlenij socialistichnogo realizmu 5 Film Spravzhnye zakinchennya Velikoyi vijni predstavlyaye dolyu Dzhuliana Zborskogo Roland Glovackij kolis arhitektora i tancivnika yakij vizhiv u konctabori pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sho serjozno poznachilosya na jogo psihichnomu zdorov yi Koli pislya vijni vin povertayetsya do svoyeyi druzhini Vinnickoyi dlya nogo vzhe ne maye miscya 5 Metod zobrazhennya sub yektivnih spogadiv Dzhuliana z taboru znyatij ruhomoyu kameroyu z kakofonichnim zvukovim suprovodom iz zobrazhennyam tabirnoyi travmi golovnogo geroya buv novatorskim u masshtabah polskogo kino 5 Odnak Kavalerovich otrimav upih za kordonom zavdyaki filmu pro suchasni problemi Film Poyizd 1959 realizovanij za zrazkom kriminalnogo trilera i v v toj zhe chas melodrami Geroyi filmu Marta Vinnicka ta Yezhi Leon Nyemchik nespodivano opinyayutsya v odnomu spalnomu kupe poyizda na marshruti Varshava Gel i policejski shukayut u poyizdi vbivcyu yakij vbiv svoyu druzhinu 5 6 Rezhiser vstupiv v polemiku z militaristskoyu spadshinoyu polskoyi kinoshkoli sho znajshla svoye vidobrazhennya v ironichnomu rishenni obrati na rol peresliduvacha Marti Zbignyeva Cibulskogo znanogo z filmu Popelom i diamantami 1958 Andzheya Vajdi 5 Poyizd buv udostoyenij Zolotoyi kachki za najkrashij film ta Premiyi Yevrotehnika Premio Evrotecnica imeni Zhorzha Melyesa na 20 mu Mizhnarodnomu kinofestivali u Veneciyi 7 U 1960 roci Kavalerovich zakinchiv robotu nad Matir yu Dzhoannoyu z Angeliv ekranizaciyeyu noveli Yaroslava Ivashkevicha pid tiyeyu samoyu nazvoyu Golovnij geroj filmu svyashenik yezuyit Surin Mechislav Vojt yakij prihodit do zhinochogo monastirya diznavshis pro te sho chernici oderzhimi demonami Golovnoyu vissyu filmu ye psihologichnij poyedinok mizh Surinoyu ta matir yu monastirya Dzhoannoyu Vinnicka 5 Asketichna postanovka Materi Dzhoanni z Angeliv sho nagaduye filmi Karla Teodora Dreyera 5 zabezpechila cej tvir misteckim uspihom Okrim Zolotoyi kachki v Polshi Kavalerovich takozh otrimav premiyu zhuri na 14 mu Mizhnorodnomu kinofestivali u Kannah 1961 8 Kino 1960 1970 h 1966 1977 Redaguvati nbsp Yezhi Kavalerovich 1969 Debyutuvav rezhiserom u 1951 roci v socrealistichnomu filmi Gromada pislya periodu stvorennya propagandistskih hudozhnih filmiv v tomu chisli Celyuloza z 1953 roku stav odnim iz providnih predstavnikiv polskoyi kinoshkoli Proslavivsya yak rezhiser filmiv nagorodzhenih za kordonom Potyag 1959 Mati Dzhoanna z Angeliv 1960 i Smert prezidenta 1977 Vin takozh adaptuvav prozu Boleslava Prusa Faraon 1966 ta Genrika Senkevicha Kudi idesh 2001 Za rezhisuru Faraona buv nominovanij na premiyu Oskar za najkrashij mizhnarodnij hudozhnij film insha jogo ekranizaciya Austeriya 1983 za odnojmennim romanom Dzhuliana Strijkovskogo zabezpechila jomu Zolotogo leva na Polskomu kinofestivali u Gdini Stvoriv ryad filmiv kotri viklikali rozgolos v usomu sviti Buv odnim zi spivtvorciv polskoyi shkoli kino Otrimav kilka vidomih nagorod za svoyu tvorchist Specialnu nagorodu Kannskogo kinofestivalyu za Mati Joanna vid yangoliv u 1961 roci 9 Sribnogo vedmedya na Berlinskomu kinofestivali za Smert prezidenta i nominaciyu na Oskara Vid 1955 roku keruvav Kinoob yednannyam Kadr teper Kinostudiya Kadr Buv hudozhnim kerivnikom blizko sotni filmiv vidomih polskih rezhiseriv Andzheya Munka Andzheya Vajdi napr Popil i diamant Yezhi Antchaka Kazimezha Kuca Yanusha Morgenshterna Tadeusha Konvickogo Yuliusha Mahulskogo napr Vabank Buv spivzasnovnikom i pershim prezidentom Asociaciyi polskih kinematografistiv Zajmav cyu pozadu vprodovzh kilkoh desyatilit zokrema u vazhki chasi konfliktiv mizh kinematografistami ta togochasnoyu komunistichnoyu vladoyu Vid 1980 roku vikladav u kinoshkoli Lodzi V 1954 1990 rokah buv chlenom Polskoyi ob yednanoyi robitnichoyi partiyi V 1985 1989 rokah buv poslom do Sejmu PNR IH sklikannya V 1981 1983 rokah buv chlenom Prezidiyi Zagalnopolskogo komitetu Frontu yednosti narodu 1998 roku stav pochesnim profesorom Sorbonni a 2001 kinoshkoli u Lodzi Chotiri tizhni pered smertyu otrimav insult i vpav u komu Ne prijshov do tyami pomer u vici 85 rokiv 7 sichnya 2008 roku buv pohovanij na kladovishi Vijskovi Povonzki u Varshavi Buv odruzhenij z Lyucinoyu Vinnickoyu Razom voni mali dvoye ditej Agatu i Pjotra Viznannya nagorodi vidznaki vshanuvannya pam yati RedaguvatiNagorodi Redaguvati Orden Trudovogo Prapora 1 go klasu 1975 z nagodi 30 yi richnici kinematografiyi v Narodnij Polshi 10 Velikij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi 15 sichnya 1997 roku 11 Licarskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 1954 12 Komandorskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 1959 10 Medal 10 richchya Narodnoyi Polshi 1955 13 Medal 30 richchya Narodnoyi Polshi 14 Medal 40 richchya Narodnoyi Polshi 1984 15 Zolota medal Za zaslugi pered kulturoyu Gloria Artis 5 veresnya 2005 roku 16 17 Viznannya vidznaki Pochesnij doktor Parizkogo universitetu Sorboni II 1998 18 Pochesnij doktor Polskoyi nacionalnoyi kinoshkoli v Lodzi 2000 19 Nagoroda za zhittyevi dosyagnennya na Mizhnarodnomu kinofestivali v Mar del Plata 2002 18 Priz imeni Luyisa Bunyuela na 31 mu kinofestivali v Uesci 2003 18 Premiya Orla za zhittyevi dosyagnennya 2005 18 Specialna nagoroda Platinovi levi za zhittyevi dosyagnennya na 32 mu Festivali polskogo igrovogo kino u Gdini 2007 18 Pam yat Redaguvati Vid 21 travnya 2010 roku im ya rezhisera otrimala para potyagiv Interregio yaki kursuyut mizh Varshavoyu i Lodzyu 20 21 Filmografiya Redaguvati nbsp Zirka na Aleyi zirok u Lodzi nbsp Misce pohovannya kladovishe Vijskovi Povonzki VarshavaGromada 1951 scenarist i rezhiser Celyuloza 1953 1954 scenarist i rezhiser Pid frigijskoyu zirko 1954 scenarij ta rezhisura Tin 1956 rezhiser Spravzhnij kinec Velikoyi vijni 1957 scenarist i rezhiser Poyizd 1959 scenarist i rezhiser Mati Dzhoana z Angeliv 1960 scenarij i rezhiser Faraon 1966 scenarist i rezhiser Gra 1968 scenarist i rezhiser Maddalena originalna nazva Maddalena 1971 scenarij i rezhiser Smert prezidenta 1977 scenarij i rezhiser Zustrich v Atlantici 1980 scenarist i rezhiser Austeriya 1983 scenarist i rezhiser V yazen Yevropi 1989 scenarist i rezhiser Diti Bronshtejna originalna nazva Bronsteins Kinder 1990 scenarist i rezhiser Dlya chogo 1995 scenarist i rezhiser Quo vadis 2001 scenarist i rezhiserPrimitki Redaguvati a b v Skotarczak 2002 a b v Dipont ta Zawislinski 1997 Sobolewski 1981 a b Jerzy Kawalerowicz na sajti filmpolski pl pol a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h Rek 2008 a b Haltof 2004 a b Pociag Arhiv originalu za 31 lipnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2021 Matka Joanna od Aniolow Arhiv originalu za 31 lipnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2021 Storinka Kannskogo kinofestivalyu Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2012 Procitovano 13 grudnya 2012 a b Jerzy Kawalerowicz na sajti filmpolski pl pol M P z 1997 r nr 16 poz 151 M P z 1954 r nr 100 poz 1243 M P z 1955 r nr 99 poz 1387 Kto jest kim w Polsce 1989 Wydawnictwo Interpress Warszawa 1989 s 514 Uznanie dla tworcow kultury Trybuna Robotnicza nr 170 19 lipca 1984 s 1 2 Warszawa Wreczono zlote medale Gloria Artis 10 wrzesnia 2005 Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 10 kvitnya 2021 Medal Zasluzony Kulturze Gloria Artis Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 10 kvitnya 2021 a b v g d Jerzy Kawalerowicz na sajti filmpolski pl pol Kusmierczyk Filmowi patroni pociagow w Z biegiem szyn wyd Karol Trammer nr 4 48 2010 s 2 ISSN 1896 4079 Filmowi patroni pociagow 4 48 2010 s 2 ISSN 1896 4079 Bibliografiya RedaguvatiDipont M Zawislinski S Faraon kina Warszawa 1997 Kawalerowicz J Wiecej niz kino oprac Kusmierczyk S Zawislinski S Warszawa 2001 Ksiega Kadru red Zawislinski S Kusmierczyk S Warszawa 2002Posilannya RedaguvatiYezhi Kavalerovich Arhivovano 28 veresnya 2020 u Wayback Machine u Fototeci Nacionalnoyi filmoteki Jerzy Kawalerowicz na sajti filmpolski pl pol Jerzy Kawalerowicz Jerzy Kawalerowicz na sajti Filmweb pl pol Jerzy Kawalerowicz na zdjeciach Plakaty do filmow Jerzego Kawalerowicza Yezhi Kavalerovich Arhivovano 1 bereznya 2021 u Wayback Machine na bazi Polskoyi kinoakademiyi Arhivovano 3 travnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yezhi Kavalerovich amp oldid 39858804