Єврейське містечко Євре йське місте чко також штетл їд שטעטל множина їд שטעטלעך штетлех за походженням зменшувальна форм

Євре́йське місте́чко, також штетл (їд. שטעטל‎, множина їд. שטעטלעך‎ штетлех, за походженням — зменшувальна форма від їд. שטאט‎ штот — «місто») — невелике місто з переважно єврейським (ашкеназі) населенням. Існували переважно в XVI—XIX століттях і в перший половині XX століття в центральний та східній Європі.

Слово «штетл» використалося як метафора традиційного способу життя східноєвропейських євреїв XIX століття. Єврейські містечка зображуються як соціально стабільні і незмінні, незважаючи на зовнішні впливи або напади.

Історія Редагувати

Розселення євреїв на території України, кінець XIX ст

В XI столітті почалася міграція євреїв до Центральної Європи, які прибували із Західної Європи, втікаючи від релігійних переслідувань. У XV столітті почалася масова міграція євреїв-ашкеназі із Німеччини, Австрії та Богемії в Східну Європу, де Річ Посполита приймала до себе колоністів, а галицькі князі запрошували євреїв брати активну участь у розбудові нових міст. У другій половині XVI століття в цих нових містах з'являються єврейські громади.

Єврейська забудова велася в спеціально виділених кварталах — гетто. У більшості міст того часу за магдебурзьким правом передбачалося роздільне проживання етнічно-релігійних громад і територія міст була поділена між цими громадами. До кінця XVI століття в містах з'являються єврейські вулиці, відділені мурами, ровами та брамами від решти міста. Забудова єврейського містечка територіально формувалась, як правило, навколо синагоги.

Наприкінці XVI та в XVII столітті з ростом чисельності єврейського населення з'явилися поселення й за межами гетто. На той час окремі міста забороняли євреям поселятися, проте в XVII столітті ці обмеження поступово зникають. Татарські напади, епідемії, Північна війна призвели до економічної кризи і, щоб стимулювати економіку, наприкінці XVII — на початку XVIII століття власники міст надавали євреям все більше привілеїв.

За часів смуги осілості євреї в Російській імперії з одного боку були обмежені в праві проживання в містах, а з другого боку не мали права на сільськогосподарську діяльність. само тому в другій половині XIX століття більшість з понад 1,5 мільйонів євреїв проживало само в містечках.

Голокост привів до зникнення більшості єврейських містечок. Вони повністю зникли після масового виїзду євреїв в Сполучені Штати і в Ізраїль.

Статистика Редагувати

Українські міста з понад 25 % єврейськомовного населення в 1897 році:

Місто	Населення усього, осіб	Єврейського населення, осіб	Відсоток єврейського населення
Златопіль	&&&&&&&&&&&08122.&&&&008122	&&&&&&&&&&&06373.&&&&006373	78,47
Бердичів	&&&&&&&&&&053351.&&&&0053 351	&&&&&&&&&&041125.&&&&0041 125	77,1
Радомишль	&&&&&&&&&&010906.&&&&0010 906	&&&&&&&&&&&07468.&&&&007468	68,5
Острог	&&&&&&&&&&014749.&&&&0014 749	&&&&&&&&&&&09185.&&&&009185	62,3
Луцьк	&&&&&&&&&&015804.&&&&0015 804	&&&&&&&&&&&09396.&&&&009396	59,5
Володимир-Волинський	&&&&&&&&&&&09883.&&&&009883	&&&&&&&&&&&05837.&&&&005837	59,1
Бар	&&&&&&&&&&&09982.&&&&009982	&&&&&&&&&&&05764.&&&&005764	57,7
Умань	&&&&&&&&&&031016.&&&&0031 016	&&&&&&&&&&017709.&&&&0017 709	57,1
Летичів	&&&&&&&&&&&07248.&&&&007248	&&&&&&&&&&&04105.&&&&004105	56,6
Балта	&&&&&&&&&&023363.&&&&0023 363	&&&&&&&&&&013164.&&&&0013 164	56,3
Старокостянтинів	&&&&&&&&&&016377.&&&&0016 377	&&&&&&&&&&&09164.&&&&009164	56,0
Рівне	&&&&&&&&&&024573.&&&&0024 573	&&&&&&&&&&013704.&&&&0013 704	55,8
Новоград-Волинський	&&&&&&&&&&016904.&&&&0016 904	&&&&&&&&&&&09363.&&&&009363	55,4
Могилів	&&&&&&&&&&022315.&&&&0022 315	&&&&&&&&&&012188.&&&&0012 188	54,6
Хмільник	&&&&&&&&&&011657.&&&&0011 657	&&&&&&&&&&&05979.&&&&005979	51,3
Хотин	&&&&&&&&&&018398.&&&&0018 398	&&&&&&&&&&&09210.&&&&009210	50,1
Дубно	&&&&&&&&&&014257.&&&&0014 257	&&&&&&&&&&&07096.&&&&007096	49,8
Проскурів	&&&&&&&&&&022855.&&&&0022 855	&&&&&&&&&&011369.&&&&0011 369	49,7
Сквира	&&&&&&&&&&017958.&&&&0017 958	&&&&&&&&&&&08905.&&&&008905	49,6
Ковель	&&&&&&&&&&017697.&&&&0017 697	&&&&&&&&&&&08502.&&&&008502	48,0
Липовець	&&&&&&&&&&&08658.&&&&008658	&&&&&&&&&&&04117.&&&&004117	47,6
Заславль	&&&&&&&&&&012611.&&&&0012 611	&&&&&&&&&&&05991.&&&&005991	47,5
Кременчук	&&&&&&&&&&063007.&&&&0063 007	&&&&&&&&&&029577.&&&&0029 577	46,9
Овруч	&&&&&&&&&&&07393.&&&&007393	&&&&&&&&&&&03441.&&&&003441	46,5
Житомир	&&&&&&&&&&065895.&&&&0065 895	&&&&&&&&&&030572.&&&&0030 572	46,4
Гайсин	&&&&&&&&&&&09374.&&&&009374	&&&&&&&&&&&04322.&&&&004322	46,1
Кам'янець-Подільський	&&&&&&&&&&035934.&&&&0035 934	&&&&&&&&&&016112.&&&&0016 112	44,8
Дубоссари	&&&&&&&&&&012089.&&&&0012 089	&&&&&&&&&&&05326.&&&&005326	44,1
Тараща	&&&&&&&&&&011259.&&&&0011 259	&&&&&&&&&&&04906.&&&&004906	43,6
Ямпіль	&&&&&&&&&&&06605.&&&&006605	&&&&&&&&&&&02819.&&&&002819	42,7
Брацлав	&&&&&&&&&&&07863.&&&&007863	&&&&&&&&&&&03275.&&&&003275	41,7
Літин	&&&&&&&&&&&09420.&&&&009420	&&&&&&&&&&&03828.&&&&003828	40,6
Мелітополь	&&&&&&&&&&015489.&&&&0015 489	&&&&&&&&&&&06214.&&&&006214	40,1
Пирятин	&&&&&&&&&&&08022.&&&&008022	&&&&&&&&&&&03193.&&&&003193	39,8
Переяслав	&&&&&&&&&&014614.&&&&0014 614	&&&&&&&&&&&05737.&&&&005737	39,3
Васильків	&&&&&&&&&&013132.&&&&0013 132	&&&&&&&&&&&05140.&&&&005140	39,1
Стара Ушиця	&&&&&&&&&&&04176.&&&&004176	&&&&&&&&&&&01584.&&&&001584	37,9
Єлисаветград	&&&&&&&&&&061488.&&&&0061 488	&&&&&&&&&&023256.&&&&0023 256	37,8
Звенигородка	&&&&&&&&&&016923.&&&&0016 923	&&&&&&&&&&&06368.&&&&006368	37,6
Вінниця	&&&&&&&&&&030563.&&&&0030 563	&&&&&&&&&&011456.&&&&0011 456	37,5
Вознесенськ	&&&&&&&&&&015748.&&&&0015 748	&&&&&&&&&&&05879.&&&&005879	37,3
Черкаси	&&&&&&&&&&029600.&&&&0029 600	&&&&&&&&&&010916.&&&&0010 916	36,9
Кременець	&&&&&&&&&&017704.&&&&0017 704	&&&&&&&&&&&06476.&&&&006476	36,6
Катеринослав	&&&&&&&&&0112839.&&&&00112 839	&&&&&&&&&&039979.&&&&0039 979	35,4
Нова Ушиця	&&&&&&&&&&&06371.&&&&006371	&&&&&&&&&&&02214.&&&&002214	34,8
Новгород-Сіверський	&&&&&&&&&&&09182.&&&&009182	&&&&&&&&&&&02941.&&&&002941	32,0
Козелець	&&&&&&&&&&&05141.&&&&005141	&&&&&&&&&&&01632.&&&&001632	31,7
Чернігів	&&&&&&&&&&027716.&&&&0027 716	&&&&&&&&&&&08780.&&&&008780	31,7
Золотоноша	&&&&&&&&&&&08739.&&&&008739	&&&&&&&&&&&02765.&&&&002765	31,6
Прилуки	&&&&&&&&&&018532.&&&&0018 532	&&&&&&&&&&&05719.&&&&005719	30,9
Одеса	&&&&&&&&&0403815.&&&&00403 815	&&&&&&&&&0124511.&&&&00124 511	30,8
Верхньодніпровськ	&&&&&&&&&&&06701.&&&&006701	&&&&&&&&&&&02061.&&&&002061	30,8
Канів	&&&&&&&&&&&08855.&&&&008855	&&&&&&&&&&&02710.&&&&002710	30,6
Ольгопіль	&&&&&&&&&&&08134.&&&&008134	&&&&&&&&&&&02465.&&&&002465	30,3
Лубни	&&&&&&&&&&010097.&&&&0010 097	&&&&&&&&&&&03001.&&&&003001	29,7
Остер	&&&&&&&&&&&05370.&&&&005370	&&&&&&&&&&&01596.&&&&001596	29,7
Чигирин	&&&&&&&&&&&09872.&&&&009872	&&&&&&&&&&&02921.&&&&002921	29,6
Херсон	&&&&&&&&&&059076.&&&&0059 076	&&&&&&&&&&017162.&&&&0017 162	29,1
Городня	&&&&&&&&&&&04310.&&&&004310	&&&&&&&&&&&01248.&&&&001248	29,0
Вербовець	&&&&&&&&&&&02311.&&&&002311	&&&&&&&&&&&&0661.&&&&00661	28,6
Ромни	&&&&&&&&&&022510.&&&&0022 510	&&&&&&&&&&&06341.&&&&006341	28,2
Олександрівськ	&&&&&&&&&&018849.&&&&0018 849	&&&&&&&&&&&05248.&&&&005248	27,8
Лохвиця	&&&&&&&&&&&08911.&&&&008911	&&&&&&&&&&&02465.&&&&002465	27,7
Павлоград	&&&&&&&&&&015775.&&&&0015 775	&&&&&&&&&&&04353.&&&&004353	27,6
Тирасполь	&&&&&&&&&&031616.&&&&0031 616	&&&&&&&&&&&08568.&&&&008568	27,1
Олександрія	&&&&&&&&&&014007.&&&&0014 007	&&&&&&&&&&&03687.&&&&003687	26,3
Сосниця	&&&&&&&&&&&07087.&&&&007087	&&&&&&&&&&&01840.&&&&001840	26,0
Глухів	&&&&&&&&&&014828.&&&&0014 828	&&&&&&&&&&&03837.&&&&003837	25,9
Хорол	&&&&&&&&&&&07997.&&&&007997	&&&&&&&&&&&02042.&&&&002042	25,5

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

У Вікіджерелах є

Єврейське містечко

«Еврейская Атлантида». Мир штетла в произведениях харьковских художников="Jewish Atlantis". World of shtetl in the works of Kharkov artists: [выст. творч. работ по итогам проекта «Нешама: через искусство к сердцу»: каталог / авт.-сост. Е. А. Котляр] ; Междунар. евр. студенч. культур. центр «Гилель» в Харькове, Центр востоковедения, Харьков. гос. акад. дизайна и искусств. — Харьков: ХДАДІМ, 2012. — 88 с. : цв. фот., портр. ; 21×21 см. — На тит. л.: К 15-летию Харьков. евр. студенч. культур. центра «Гигель». — Текст парал. рос., англ. — 1000 экз. — ISBN 978-966-8106-64-4.(рос.)(англ.)
Возняк Тарас. Феномен галицького штетла / Гебрейський усе-світ Галичини [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Культурологічний часопис «Ї». — 2007. — № 48 — С. 2–5. (укр.)
Йоханан Петровський-Штерн. Штетл. Золота доба єврейського містечка / Переклала з англійської Ярослава Стріха / Київ : Критика, 2019. — XII + 394 с. / Yohanan Petrovsky-Shtern. The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe / Princeton University Press, 2015. — 448 p.
Подольская губерния // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1912. — Т. XII. — Ствп. 647–651. (рос. дореф.)(рос.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єврейське містечко
Rachel Ertel. Shtetl, la bourgade juive de Pologne de la tradition à la modernité. — Payot, 1982. (фр.)
/ Х. С. Бойко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів, 2000.
Архітектурно-просторова організація єврейських містобудівних комплексів XV поч. XX ст. у структурі історичних поселень Поділля [ 24 травня 2008 у Wayback Machine.] / М. В. Поліщук ; Нац. акад. образотворч. мистец. і архіт. — Київ, 2002.
Шляхами штетлів. Об'єкти єврейської культурної спадщини в транскордонному туризмі