www.wikidata.uk-ua.nina.az

Європейське космічне агентство Європе йське космі чне аге нтство ЄКА European Space Agency ESA міжнародна організація що

Європейське космічне агентство

Європе́йське космі́чне аге́нтство, ЄКА (European Space Agency, ESA) — міжнародна організація, що займається здійсненням спільних космічних досліджень, а також практичним використанням штучних супутників. Заснована 30 травня 1975 року. Штаб-квартира знаходиться в Парижі. ESA має в штаті 2000 працівників, а річний бюджет становить близько 5.25 мільярдів € / $5.7 млрд (2016).

Європейське космічне агентство
European Space Agency
ESA і ASE
Логотип
Тип міжурядова організація
космічне агентство[d] і міжнародна організація
Форма власності міжнародна організація[d]
Галузь НДДКР і activities of extraterritorial organizations and bodiesd
Спеціалізація освоєння космосу і космічні польоти
Попередник(и) European Launcher Development Organisationd
Засновано 30 травня 1975
Засновник(и) Бельгія, Данія, Франція, ФРН, Італія, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Велика Британія і Швейцарія
Штаб-квартира Париж
Співробітники 2200 осіб (2018)
Член Inter-Agency Space Debris Coordination Committeed, Consultative Committee for Space Data Systemsd, Open Geospatial Consortium і RIPE NCC
esa.int​(англ.)
 Європейське космічне агентство у Вікісховищі

Країни-учасники Редагувати

   Країни-члени ЄКА
   Країни-співробітники ЄКА
   Підписали угоду про співробітництво

Засновники (учасники з 1975) Редагувати

Інші учасники Редагувати

Словенія, Латвія, Словаччина, Литва, Болгарія i  Канада беруть участь в окремих проєктах. Україна, Туреччина, Кіпр, Ізраїль i Мальта підписала угоду про співробітництво з Європейським космічним агентством.

У липні 2022 року ЄКА припинило співпрацю з Роскосмосом у проектах з вивчення Марсу.

Проєкти Редагувати

Виконані проєкти Редагувати

Космічний телескоп Hipparcos Редагувати

Астрометричний проєкт Hipparcos був призначений для високоточного вимірювання паралаксів зір, визначення відстані до них та вимірювання їх власного руху. Його назва — акронім від англ. High precision parallax collecting satellite — супутник для збирання високоточних паралаксів, була співзвучною з ім'ям грецького астронома Гіппарха.

Розробка проєкту почалася 1980 року. Супутник було запущено у серпні 1989 року. Через відмову двигуна телескоп не було виведено на заплановану геостаціонарну орбіту. Утім, спостереження можна було здійснювати й на геоперехідній орбіті, щоправда, внаслідок перетину радіаційних поясів частина спостережень (близько третини) втрачалася. Телескоп працював до березня 1993 року, коли експеримент було достроково припинено. Обробка результатів тривала до серпня 1996 року, результати було опубліковано в червні 1997.

Загальні витрати (включаючи витрати на обробку даних) склали близько 600 млн. євро. За результатами основного експерименту було визначено астрометричні параметри більше ста тисяч зір із точністю, яка на два порядки перевершувала найкращі наземні виміри, а за результатами додаткового експерименту (який отримав назву Tycho — на честь Тихо Браге) було визначено астрометричні параметри ще мільйона зір. Точність вимірів додаткового експерименту була меншою, але вона також перевершувала найкращі наземні виміри. У тому ж експерименті Tycho було визначено ще й фотометричні параметри того ж мільйона зір. Точність дещо поступалася найкращим наземним вимірам, але фотометрію вперше було зроблено для всього небосхилу одним інструментом. За результатами місії опубліковано два зоряні каталоги, які мають більшу точність та краще задовольняють потреби астрономів, аніж каталоги, створені за результатами наземних спостережень.

Поточні космічні проєкти Редагувати

Автоматичний космічний зонд «Rosetta» Редагувати

«Rosetta» — космічний зонд, запущений Європейським космічним агентством 2 березня 2004 року. Мета польоту — дослідження комети Чурюмова-Герасименко. Апарат складається з двох частин: власне космічного зонда «Розетта» (англ. Rosetta space probe), що вийшов на орбіту комети, та спускового модуля «Філи» (англ. Philae lander), який здійснив м'яку посадку на комету 12 листопада 2014 року. У серпні 2014 року апарат вперше в історії підійшов упритул до комети та супроводжуватиме її до Сонця.[джерело?]

Місію апарата завершено 30 вересня 2016 року.

Автоматичний вантажний космічний корабель Редагувати

Починаючи із 1995 року, Європейське космічне агентство витратило близько 1,9 мільярда доларів США на проєктування і створення першого вантажного корабля та на створення наземного обладнання для слідкування і керування кораблем. Вартість власне європейського вантажного корабля становить 304 мільйони доларів, а повні витрати на політ одного вантажівника становлять 532 мільйона доларів. У проєкті створення європейської космічної вантажівки брали участь 10 країн. Основні витрати (близько 47 %) несе Франція, доля Німеччини — 24 %, Італії — 13 %. Перший старт здійснено 9 березня 2008 року. Корабель отримав назву «Жюль Верн». Він успішно пристикувався до Міжнародної космічної станції (МКС) 3 квітня та доставив туди близько 5 тонн вантажів.

Надалі передбачається запускати один корабель кожні 13–15 місяців.

Польоти європейської космічної вантажівки керуються командою із 60 чоловік із центру управління польотами (ЦУП), що розташований у Тулузі (Франція).

Космічний телескоп «Гершель» Редагувати

Астрономічний супутник стартував 14 травня 2009 року з космодрому Куру у Французькій Гвіані. Разом з телескопом «Гершель» цієї ж ракетою-носієм було виведено на орбіту астрономічний супутник «Планк». Вартість проєкту (з вартістю об'єднаного запуску) становить приблизно 1,9 мільярда євро.

Це найбільший космічний телескоп із діаметром дзеркала 3,5 м, що виконує спостереження в інфрачервоному діапазоні. Його функціонування розраховано на три роки. Основним обмежуючим фактором є випаровування гелію з кріостату, що забезпечує охолодження детекторів до робочої температури у 2K. Кріостат містить близько 2000 літрів рідкого гелію у стані надплинності.

Апарат обертається навколо Лагранжевої точки L2, яка розташована на відстані близько 1,5 млн км від Землі у бік, протилежний Сонцю.

Основна наземна станція, що забезпечує діяльність телескопа — антена глибокого космосу в Нью-Норсії (Австралія), що належить Європейському космічному агентству[джерело?].

Проєкти в розробці Редагувати

  • Евклід — космічний телескоп видимого та ближнього інфрачервоного діапазону.
  • Laser Interferometer Space Antenna (LISA) — космічний інтерферометр для виявлення та вимірювання гравітаційних хвиль.
  • Asteroid Impact & Deflection Assessment (AIDA) — вивчення кінетичних ефектів від зіткнення космічного апарату з астероїдом.
  • Jupiter Icy Moons Explorer (JUICE) — космічний апарат для вивчення системи Юпітера, зокрема його супутників. Запуск заплановано на 2022 рік, прибуття до системи Юпітера — 2029 року.
  • Європейський аналог Starlink — Європейське космічне агентство разом з Єврокомісією, країнами союзу, ти приватними компаніями планує витратити 6,8 млрд євро на будівництво супутникової системи до 2027 року.
  • Європейське космічне агентство (ESA) фінансує декілька досліджень, які вивчатимуть використання ядерного ракетного двигуна для дослідження далекого космосу. Ядерний електричний двигун (NEP) потенційно може подолати існуючі обмеження та запустити космічні місії в нову епоху, дозволяючи людству досягати космосу далі, ніж будь-коли раніше. Одне з досліджень, які фінансує ESA, а саме — «Попередня Європейська оцінка ядерної електричної установки для космічних застосувань (RocketRoll)», ведеться вченими з Празького університету, Штутгартського університету та інженерами з OHB Czechspace та OHB System у Бремені (Німеччина).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://brand.esa.int/assets/wording-and-phonetic/
  2. ↑ SIRENE
    d:Track:Q3509449
  3. Архів преси 20 століття (нім.) — 1908.
    d:Track:Q36948990
  4. ↑ https://www.esa.int/Space_in_Member_States/France/L_ESA_faits_et_chiffres
  5. https://www.esa.int/About_Us/Welcome_to_ESA/What_is_ESA
  6. https://www.iadc-home.org/member_agencies_list
  7. https://www.ogc.org/ogc/members
  8. https://www.ripe.net/membership/indices/data/de.esoc.html
  9. esa. . European Space Agency. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 18 березня 2016. 
  10. . European Space Agency. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016. 
  11. ЄКА припиняє співпрацю з Роскосмосом у проектах по Марсу. РБК-Украина (рос.). Процитовано 12 липня 2022. 
  12. . Архів оригіналу за 22 травня 2008. Процитовано 10 серпня 2009. 
  13. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 19 вересня 2009. 
  14. . Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 25 липня 2017. 
  15. . European Commission - European Commission (англ.). Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 16 лютого 2022. 
  16. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  17. . PCMAG (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  18. Європа хоче створити ядерну ракету для дослідження далекого космосу. 03.05.2023

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevrope jske kosmi chne age ntstvo YeKA European Space Agency ESA mizhnarodna organizaciya sho zajmayetsya zdijsnennyam spilnih kosmichnih doslidzhen a takozh praktichnim vikoristannyam shtuchnih suputnikiv Zasnovana 30 travnya 1975 roku Shtab kvartira znahoditsya v Parizhi ESA maye v shtati 2000 pracivnikiv 9 a richnij byudzhet stanovit blizko 5 25 milyardiv 5 7 mlrd 2016 10 Yevropejske kosmichne agentstvoEuropean Space AgencyESA i ASELogotipTip mizhuryadova organizaciya kosmichne agentstvo d i mizhnarodna organizaciyaForma vlasnosti mizhnarodna organizaciya d 2 Galuz NDDKR 3 i activities of extraterritorial organizations and bodiesd 2 Specializaciya osvoyennya kosmosu i kosmichni polotiPoperednik i European Launcher Development OrganisationdZasnovano 30 travnya 1975Zasnovnik i Belgiya Daniya Franciya FRN Italiya Niderlandi Ispaniya Shveciya Velika Britaniya i ShvejcariyaShtab kvartira Parizh 4 Spivrobitniki 2200 osib 2018 5 4 Chlen Inter Agency Space Debris Coordination Committeed 6 Consultative Committee for Space Data Systemsd Open Geospatial Consortium 7 i RIPE NCC 8 esa int angl Yevropejske kosmichne agentstvo u Vikishovishi Zmist 1 Krayini uchasniki 1 1 Zasnovniki uchasniki z 1975 1 2 Inshi uchasniki 2 Proyekti 2 1 Vikonani proyekti 2 1 1 Kosmichnij teleskop Hipparcos 2 2 Potochni kosmichni proyekti 2 2 1 Avtomatichnij kosmichnij zond Rosetta 2 2 2 Avtomatichnij vantazhnij kosmichnij korabel 2 2 3 Kosmichnij teleskop Gershel 2 3 Proyekti v rozrobci 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaKrayini uchasniki Redaguvati nbsp Krayini chleni YeKA Krayini spivrobitniki YeKA Pidpisali ugodu pro spivrobitnictvoZasnovniki uchasniki z 1975 Redaguvati nbsp Belgiya nbsp Velika Britaniya nbsp Daniya nbsp Ispaniya nbsp Italiya nbsp Niderlandi nbsp Nimechchina nbsp Franciya nbsp Shvejcariya nbsp ShveciyaInshi uchasniki Redaguvati nbsp Irlandiya z 10 grudnya 1980 nbsp Avstriya z 30 grudnya 1986 nbsp Norvegiya z 30 grudnya 1986 nbsp Finlyandiya z 1 sichnya 1995 nbsp Portugaliya z 14 listopada 2000 nbsp Greciya z 9 bereznya 2005 nbsp Lyuksemburg z 30 chervnya 2005 nbsp Chehiya z 12 listopada 2008 nbsp Rumuniya z 22 grudnya 2011 nbsp Polsha z 19 listopada 2012 nbsp Estoniya z 4 lyutogo 2015 nbsp Ugorshina z 24 lyutogo 2015 Sloveniya Latviya Slovachchina Litva Bolgariya i nbsp Kanada berut uchast v okremih proyektah Ukrayina Turechchina Kipr Izrayil i Malta pidpisala ugodu pro spivrobitnictvo z Yevropejskim kosmichnim agentstvom U lipni 2022 roku YeKA pripinilo spivpracyu z Roskosmosom u proektah z vivchennya Marsu 11 Proyekti RedaguvatiVikonani proyekti Redaguvati Kosmichnij teleskop Hipparcos Redaguvati Dokladnishe HipparcosAstrometrichnij proyekt Hipparcos buv priznachenij dlya visokotochnogo vimiryuvannya paralaksiv zir viznachennya vidstani do nih ta vimiryuvannya yih vlasnogo ruhu Jogo nazva akronim vid angl High precision parallax collecting satellite suputnik dlya zbirannya visokotochnih paralaksiv bula spivzvuchnoyu z im yam greckogo astronoma Gipparha Rozrobka proyektu pochalasya 1980 roku Suputnik bulo zapusheno u serpni 1989 roku Cherez vidmovu dviguna teleskop ne bulo vivedeno na zaplanovanu geostacionarnu orbitu Utim sposterezhennya mozhna bulo zdijsnyuvati j na geoperehidnij orbiti shopravda vnaslidok peretinu radiacijnih poyasiv chastina sposterezhen blizko tretini vtrachalasya Teleskop pracyuvav do bereznya 1993 roku koli eksperiment bulo dostrokovo pripineno Obrobka rezultativ trivala do serpnya 1996 roku rezultati bulo opublikovano v chervni 1997 Zagalni vitrati vklyuchayuchi vitrati na obrobku danih sklali blizko 600 mln yevro Za rezultatami osnovnogo eksperimentu bulo viznacheno astrometrichni parametri bilshe sta tisyach zir iz tochnistyu yaka na dva poryadki perevershuvala najkrashi nazemni vimiri a za rezultatami dodatkovogo eksperimentu yakij otrimav nazvu Tycho na chest Tiho Brage bulo viznacheno astrometrichni parametri she miljona zir Tochnist vimiriv dodatkovogo eksperimentu bula menshoyu ale vona takozh perevershuvala najkrashi nazemni vimiri U tomu zh eksperimenti Tycho bulo viznacheno she j fotometrichni parametri togo zh miljona zir Tochnist desho postupalasya najkrashim nazemnim vimiram ale fotometriyu vpershe bulo zrobleno dlya vsogo neboshilu odnim instrumentom Za rezultatami misiyi opublikovano dva zoryani katalogi yaki mayut bilshu tochnist ta krashe zadovolnyayut potrebi astronomiv anizh katalogi stvoreni za rezultatami nazemnih sposterezhen Potochni kosmichni proyekti Redaguvati Avtomatichnij kosmichnij zond Rosetta Redaguvati Dokladnishe Rozetta kosmichnij aparat Rosetta kosmichnij zond zapushenij Yevropejskim kosmichnim agentstvom 2 bereznya 2004 roku Meta polotu doslidzhennya kometi Churyumova Gerasimenko Aparat skladayetsya z dvoh chastin vlasne kosmichnogo zonda Rozetta angl Rosetta space probe sho vijshov na orbitu kometi ta spuskovogo modulya Fili angl Philae lander yakij zdijsniv m yaku posadku na kometu 12 listopada 2014 roku U serpni 2014 roku aparat vpershe v istoriyi pidijshov upritul do kometi ta suprovodzhuvatime yiyi do Soncya dzherelo Misiyu aparata zaversheno 30 veresnya 2016 roku Avtomatichnij vantazhnij kosmichnij korabel Redaguvati Dokladnishe Automated Transfer VehiclePochinayuchi iz 1995 roku Yevropejske kosmichne agentstvo vitratilo blizko 1 9 milyarda dolariv SShA na proyektuvannya i stvorennya pershogo vantazhnogo korablya ta na stvorennya nazemnogo obladnannya dlya slidkuvannya i keruvannya korablem Vartist vlasne yevropejskogo vantazhnogo korablya stanovit 304 miljoni dolariv a povni vitrati na polit odnogo vantazhivnika stanovlyat 532 miljona dolariv U proyekti stvorennya yevropejskoyi kosmichnoyi vantazhivki brali uchast 10 krayin Osnovni vitrati blizko 47 nese Franciya dolya Nimechchini 24 Italiyi 13 Pershij start zdijsneno 9 bereznya 2008 roku 12 Korabel otrimav nazvu Zhyul Vern Vin uspishno pristikuvavsya do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi MKS 3 kvitnya ta dostaviv tudi blizko 5 tonn vantazhiv Nadali peredbachayetsya zapuskati odin korabel kozhni 13 15 misyaciv Poloti yevropejskoyi kosmichnoyi vantazhivki keruyutsya komandoyu iz 60 cholovik iz centru upravlinnya polotami CUP sho roztashovanij u Tuluzi Franciya Kosmichnij teleskop Gershel Redaguvati Dokladnishe Kosmichnij teleskop Gershel Astronomichnij suputnik startuvav 14 travnya 2009 roku z kosmodromu Kuru u Francuzkij Gviani Razom z teleskopom Gershel ciyeyi zh raketoyu nosiyem bulo vivedeno na orbitu astronomichnij suputnik Plank Vartist proyektu z vartistyu ob yednanogo zapusku stanovit priblizno 1 9 milyarda yevro 13 Ce najbilshij kosmichnij teleskop iz diametrom dzerkala 3 5 m sho vikonuye sposterezhennya v infrachervonomu diapazoni Jogo funkcionuvannya rozrahovano na tri roki Osnovnim obmezhuyuchim faktorom ye viparovuvannya geliyu z kriostatu sho zabezpechuye oholodzhennya detektoriv do robochoyi temperaturi u 2K Kriostat mistit blizko 2000 litriv ridkogo geliyu u stani nadplinnosti Aparat obertayetsya navkolo Lagranzhevoyi tochki L2 yaka roztashovana na vidstani blizko 1 5 mln km vid Zemli u bik protilezhnij Soncyu Osnovna nazemna stanciya sho zabezpechuye diyalnist teleskopa antena glibokogo kosmosu v Nyu Norsiyi Avstraliya sho nalezhit Yevropejskomu kosmichnomu agentstvu dzherelo Proyekti v rozrobci Redaguvati Evklid kosmichnij teleskop vidimogo ta blizhnogo infrachervonogo diapazonu Laser Interferometer Space Antenna LISA kosmichnij interferometr dlya viyavlennya ta vimiryuvannya gravitacijnih hvil Asteroid Impact amp Deflection Assessment AIDA vivchennya kinetichnih efektiv vid zitknennya kosmichnogo aparatu z asteroyidom 14 Jupiter Icy Moons Explorer JUICE kosmichnij aparat dlya vivchennya sistemi Yupitera zokrema jogo suputnikiv Zapusk zaplanovano na 2022 rik pributtya do sistemi Yupitera 2029 roku Yevropejskij analog Starlink Yevropejske kosmichne agentstvo razom z Yevrokomisiyeyu krayinami soyuzu ti privatnimi kompaniyami planuye vitratiti 6 8 mlrd yevro na budivnictvo suputnikovoyi sistemi do 2027 roku 15 16 17 Yevropejske kosmichne agentstvo ESA finansuye dekilka doslidzhen yaki vivchatimut vikoristannya yadernogo raketnogo dviguna dlya doslidzhennya dalekogo kosmosu Yadernij elektrichnij dvigun NEP potencijno mozhe podolati isnuyuchi obmezhennya ta zapustiti kosmichni misiyi v novu epohu dozvolyayuchi lyudstvu dosyagati kosmosu dali nizh bud koli ranishe Odne z doslidzhen yaki finansuye ESA a same Poperednya Yevropejska ocinka yadernoyi elektrichnoyi ustanovki dlya kosmichnih zastosuvan RocketRoll vedetsya vchenimi z Prazkogo universitetu Shtutgartskogo universitetu ta inzhenerami z OHB Czechspace ta OHB System u Bremeni Nimechchina 18 Div takozh RedaguvatiYevropejska kooperaciya zi standartizaciyi v galuzi kosmichnoyi tehnikiPrimitki Redaguvati a b v https brand esa int assets wording and phonetic a b SIRENE d Track Q3509449 Arhiv presi 20 stolittya nim 1908 d Track Q36948990 a b https www esa int Space in Member States France L ESA faits et chiffres https www esa int About Us Welcome to ESA What is ESA https www iadc home org member agencies list https www ogc org ogc members https www ripe net membership indices data de esoc html esa Frequently asked questions European Space Agency Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 18 bereznya 2016 ESA budget 2016 by domain European Space Agency Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 18 bereznya 2016 YeKA pripinyaye spivpracyu z Roskosmosom u proektah po Marsu RBK Ukraina ros Procitovano 12 lipnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 22 travnya 2008 Procitovano 10 serpnya 2009 Lift off for European telescopes Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2009 Procitovano 19 veresnya 2009 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 lyutogo 2018 Procitovano 25 lipnya 2017 Press corner European Commission European Commission angl Arhiv originalu za 25 serpnya 2020 Procitovano 16 lyutogo 2022 Yak u Ilona Maska Yevropa vitratit milyardi na analog suputnikiv SpaceX RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 16 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 EU to Build Satellite Internet System to Rival SpaceX s Starlink PCMAG angl Arhiv originalu za 16 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 Yevropa hoche stvoriti yadernu raketu dlya doslidzhennya dalekogo kosmosu 03 05 2023Posilannya RedaguvatiYevropejske kosmichne agentstvo Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Oficijnij sajt YeKA Arhivovano 13 veresnya 2008 u Wayback Machine Glosarij terminiv Yevropejskogo Soyuzu Arhivovano 18 kvitnya 2007 u Wayback Machine A European strategy for space ESA 50 years Arhivovano 8 veresnya 2014 u Wayback Machine video prisvyachene 50 richnici Yevropejskoyi kosmichnoyi agenciyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yevropejske kosmichne agentstvo amp oldid 40405234