Геоперехідна орбіта (ГПО) — перехідна орбіта, що використовується для досягнення геосинхронної або геостаціонарної орбіти. Є сильно витягнутою еліптичною орбітою з висотою апогею приблизно 35'700 км та висотою перигею зазвичай, але не обов'язково, кількасот км.
(1) Земля
(2) Геоперехідна орбіта (ГПО)
(3) Геостаціонарна орбіта (ГСО)
Завершення виведення космічного апарата на геостаціонарну орбіту відбувається, коли він досягає апогею при русі геоперехідною орбітою. У цей момент розгінний блок надає апарату розгінний імпульс, що перетворює його еліптичний рух в круговий з періодом обертання навколо Землі, рівним тривалості доби.
Див. також Редагувати
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |