Ян Пітерсзон Све́лінк (нідер. Jan Pieterszoon Sweelinck, квітень або травень 1562, Девентер — 16 жовтня 1621, Амстердам) — нідерландський композитор, органіст, клавесиніст і педагог. Засновник північнонімецької органної школи.
| Ян Свелінк | |
|---|---|
| Народився | травень 1562 або травень 1562 Девентер, Оверейсел, Нідерланди |
| Помер | 16 жовтня 1621[…] (59 років) Амстердам, Голландія, Голландська республіка |
| Поховання | Стара церква |
| Країна | Нідерланди |
| Діяльність | композитор, органіст, педагог, музикознавець, теоретик музики, клавесиніст |
| Відомі учні | Генріх Шейдеман, Jacob Praetoriusd, Melchior Schildtd, Andreas Dübend, Samuel Scheidtd, Paul Siefertd, Gottfried Scheidtd і Cornelis Helmbreeckerd |
| Знання мов | нідерландська |
| Заклад | Стара церква і Амстердам |
| Напрямок | музика бароко |
| Жанр | Музика епохи Відродження |
| Посада | titular organistd |
| Рід | Sweelinck familyd |
| Батько | Pieter Sywertszoond |
| Брати, сестри | Gerrit Pietersz Sweelinkd |
| Діти | Dirk Janszoon Sweelinckd |
|
Життєпис ред.
Народився у місті Девентер, син органіста. Працював в Амстердамі, зокрема у Старій церкві (Аудекерк).
Автор великої кількості органних творів — ричеркарів, фантазій, капричіо, токат, для цих творів властива варіаційна форма, що складається з кількох великих частин, що слідують з наростанням ритмічної активності; тема варіюється шляхом ритмічних змін, обернень і стретних вступів; використання в експозиції кварто-квінтових імітацій підготовляє форму фуги. Принципи варіаційної обробки хоралів Свелінка отримали подальший розвиток у творчості його учнів і були продовжені Й. С. Бахом. У варіаціях на світські теми німецьких, французьких, англійських та інших композиторів того часу, в тому числі на теми Дж. Дауленд і П. Філіпса, особливо позначається вплив англійських верджинелістов, що виявляється у мелодико-гармонічному розвитку, окремих технічних прийомах, поряд з імітаційно-поліфонічними побудовами є і розділи гомофонно-гармонічні.
Окрім того, Свелінк є автором понад 250 вокальних творів (мотети, мадригали, шансони, псальми). Серед учнів Свелінка — Міхаель Преторіус, Самуель Шейдт, Пітер Гассе.
Див. також ред.
- 7621 Свелінк — астероїд, названий на честь композитора.
Примітки ред.
- ↑ ECARTICO
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118799517 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Discogs — 2000.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література ред.
- Tusler R.L. The organ music of Jan Pieterszoon Sweelinck. Bilthoven: A.B. Creyghton, 1958
- Curtis A., Sweelinck's keyoard music, L., 1969;
- Noske P. R., Forma formans… instrumentale muziek von J. P. Sweelinck, Amst., 1969.
- Т. H. Дубравская. Я, Свелинк [ 31 липня 2012 у Wayback Machine.] // Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [ ][рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
Посилання ред.
- інформація на classical.net [ 5 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Вільні ноти авторства Ян Свелінк на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)