Немиричі (пол. Niemirycz, також писались як Niemierycz, Niemierzyc) — український шляхетський рід гербу (Клямри) з Київщини; один з найдавніших і найвизначніших українських родів. Також використовували власний герб — відміну герба Клямри.
Немиричі (пол. Niemirycz) | |
---|---|
![]() | |
Герб Клямри | |
Родоначальник: | Івашко Немирич (1510 рік) |
Гілки роду: | Олевська, Черняхівська (Малопольська, Українська) |
Місце походження: | Велике князівство Литовське |
Історія
Найдавніші збережені відомості стосуються 1510 року. За легендою, предки Немиричів — новгородські (бояри) — переселилися XV століття з Новгорода до (Великого князівства Литовського), де одержали великі українські маєтності.
Наприкінці XVI століття рід поділився на дві гілки — (Черняхівську) й (Олевську). На початку XVII століття Немиричі навернулася до (протестантизму). В умовах постійної боротьби з (католиками) за сфери впливу заможні протестантські родини прагнули дати своїм дітям найкращу на той час освіту.
Герб
В червоному (полі) дві срібні (клямри) (скоби) у вигляді діагонального ((Андріївського)) хреста, які в нижній половині сходяться на зразок щипців. В (нашоломнику) три страусових пера. (Намет) щита червоний, підбитий сріблом.
Відомі представники
- (Івашко Немирич) (пол. Iwaszko Niemirycz) — королівський (придворний) і (чорнобильський) (орендар); перший, хто розширив родовий (маєток) на Овруччині. (1529) року отримав привілей побудувати на лівому березі (Ірші) нижче Малина замок і закласти поселення. Ця місцевість, названа (Городищем), стала спадковою власністю роду Немиричів.
- (Йосип (Єсиф) Немирич) — син Івашка Немирича; київський земський суддя (1580—(1590)). У шлюбі з (Богданою Бабинською) (на (1550)).
- (Симеон (Семен)), не мав нащадків
- (Іван)
- Федора — дружина Олександра (Ганського)
- (Матвій Немирич) (роки життя невідомі) — син Іосифа Немирича; фундатор (Люблінського братства), родоначальник (Олевської) гілки роду Немиричів. Її представники підтримували православ'я, але в другий половині XVII століття сполонізувалися і прийняли католицтво. Дружина — Анастасія Мукарівна
- Криштоф
- Самуель - у (1645) році віддав село (Дивлин) на 3 роки в заставну оренду Петрові (Суринові) та його дружині Анні Ставецькій
- Миколай
- (Олександр) — суддя земський київський, дружина — Софія (Виговська) можливо, це він — вбитий селянами під час повстання 1648 року Олександр Немирич
- Богдана — дружина пінського (стольника) Андрія Терлецького. Іншим шлюбом за овруцьким землевласником юрієм Лясотою.
- (Андрій Немирич) (роки життя невідомі) — син Іосифа Немирича; київський земський суддя. Родоначальник (Черняхівської) гілки роду, представники якої були прихильниками протестантської течії (социніан).
- Олександра з Немиричів Гойська — тітка (Степана молодшого), дружина Івана Загоровського; другим шлюбом за київським каштеляном Романом Гойським.
- (Стефан Немирич) (?—(1630)) — (підкоморій) київський, батько Юрія Немирича. Навчався в (Альтдорфському) і (Базельському) університетах. Брав участь в укладенні (Куруківського договору 1625). 1626 року у Черняхові відкрив (социніанську) школу середнього освітнього рівня;
- (Юрій Немирич) (бл. (1612)—1659) — внук Андрія Немирича, син Стефана Андрійовича і Марії з (Войнаровських). Український державний і політичний діяч кінця 50-х років XVII століття, дипломат, військовий діяч, полковник (військове звання йому особисто надав Богдан Хмельницький), навчався у визначних європейських університетах Кембріджському й Оксфордському (Англія) та Сорбонському (Франція), вільно володів декількома іноземними мовами, вважався найкращим оратором свого часу.
- (Федір (Теодор) Немирич) (1648—бл. 1700) — староста тарногорський, дружина — Олександра Житкевич гербу Ястребець
- Томаш — загинув учнем школи в Киселині (зламав шию під час гонитви в полі)
- Варвара (Барбара) — дружина: 1) Гієроніма Ґратуса Москоржевського; 2) з 1660 року — київського підкоморія (Марціана Чаплича).
- Дорота (Москожевська) — дружина (брацлавського) каштеляна (Ґабріеля Стемпковського)
- (Степан Немирич) (1626/(1630)—22 лютого (1684)) — український військ діяч, брат Юрія Немирича, артилерист. Під час (національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 років) воював на боці Речі Посполитої. Під впливом свого брата Юрія Немирича перейшов на службу до українського війська. В 1658—1659 роках — генерал артилерії (Великого князівства Руського), пізніше (каштелян) і (воєвода) київський;
- Костянтин (після 1662) — на службі курфюрства Бранденбургу, мешкав в Бреслау
- (Криштоф) — байкар, (социніанський) письменник-полеміст; дружина — Марина Ожаровська
- (Владислав Немирич) — повернувся з батьком додому 1680 року, прийняв католицизм, поланецький каштелян, як староста новоселецький помер 1706; був 3 рази одружений.
- (Кароль Юзеф Немирич) — похований 9 червня 1755, Рівне, дружина (Антоніна) Єловицька
- Бонавентура, новоселецький староста. Дружина — Ангела-Гонорат Кжицька
- (Генріх Немирич) ((1757)—1805(?)) — народився у селі (Горбаків). За оповіданням (Яна-Дуклана Охоцького), у молодому віці він нібито поїхав на навчання до Парижу, де захопився вченням французького просвітителя (Вольтера). Закінчивши навчання Генріх повернувся на батьківщину його натхненним послідовником і почав тут проповідувати матеріалістичні погляди. За це отримав суворий вирок луцького суду: «витягнути й відрізати язика, подрати в три ремені, тіло четвертувати й розкидати по полям». Далі Генріх був нібито змушений емігрувати за кордон у Голандію, а 1805 року повернувся на Волинь, де почавши зловживати алкоголем, помер у корчмі під лавкою. Дане оповідання є по суті єдиною згадкою про життя Генріха Немирича. Натомість офіційні історичні джерела мовчать про цей резонансний випадок як і його життєпис в цілому.
- Бонавентура, новоселецький староста. Дружина — Ангела-Гонорат Кжицька
- (Авґуст) — (поланецький) каштелян
- (Олександр на Олевську Немирич) — (зг. 1708 - 1723) стольник мозирський, підсудок земський київський, староста гадяцький.
- (Кароль Юзеф Немирич) — похований 9 червня 1755, Рівне, дружина (Антоніна) Єловицька
- Юрій — перебував на військовій службі Голландської республіки, загинув у морській битві біля Бергену
- (Владислав Немирич) — овруцький староста.
- (Юрій Немирич) (бл. (1612)—1659) — внук Андрія Немирича, син Стефана Андрійовича і Марії з (Войнаровських). Український державний і політичний діяч кінця 50-х років XVII століття, дипломат, військовий діяч, полковник (військове звання йому особисто надав Богдан Хмельницький), навчався у визначних європейських університетах Кембріджському й Оксфордському (Англія) та Сорбонському (Франція), вільно володів декількома іноземними мовами, вважався найкращим оратором свого часу.
- (Йосип (Єсиф) Немирич) — син Івашка Немирича; київський земський суддя (1580—(1590)). У шлюбі з (Богданою Бабинською) (на (1550)).
- Софія — дружина (Станіслава Тишкевича) (†1650), київського (чесника)
- Антоніна — дружина володимирського стольника Юзефа
Київська губернія, Російська імперія
Рід Немиричів внесений до I частини (роди дворянства жалуваного або дійсного) списку дворян Київської губернії на 1906 рік:
- 1. Костянтин Фаддєєв (указ Урядуючого Сенату Російської імперії № 6472 від 23 листопада 1844 року);
- 1.1. Максиміліан-Іван-Олександр (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
- 1.1.1. Мечислав (ухвала Київського Дворянського Депутатського Зібрання від 14 березня 1873 року);
- 1.1. Максиміліан-Іван-Олександр (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
- 2. Фелікс Фаддєєв (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
- 2.1. Стратон-Фаддєй-Станіслав (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
- 2.2. Артюр-Яків-Бенігн (указ № 6472 від 23 листопада 1844 року);
- 2.2.1. Маріан-Станіслав (указ № 492 від 10 лютого 1872 року);
- 2.2.1.1. Броніслава (указ № 1211 від 31 березня 1904 року);
- 2.2.1.2. Ядвіга (указ № 1211 від 31 березня 1904 року);
- 2.2.1.3. Феліціан (указ № 1211 від 31 березня 1904 року);
- 2.2.1. Маріан-Станіслав (указ № 492 від 10 лютого 1872 року);
- 2.3. Карл (указ № 2308 від 19 березня 1853 року);
- 2.3.1. Тадеуш-Іван (указ № 992 від 13 березня 1869 року);
Примітки
- Герб Клямри та його носії // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski» (пол.)
- Герб Немирич та його носії // Gajl T., Milewski L. «Herbarz Polski» (пол.)
Ostrowski J. Księga herbowa rodów polskich. — Warszawa, 1897. — Cz. 1. — S. 388—389. (пол.) - Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 2014-10-24 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 614. (пол.)
- (Крип'якевич І. П.) Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів : Світ, 1990. — С. 116.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 2014-07-14 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 766. (пол.)
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Teodor, h. Klamry (ur. 1648) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 824. (пол.)
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Jerzy h. Klamry (1612—1659)… — S. 814.
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Krzysztof, h. Klamry (ok. 1650—1710) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 817—819. (пол.)
- Rabowicz E. Niemiryczowa (Niemierzycowa) z Jełowickich Antonina // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 1—3. (пол.)
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Władysław h. Klamry (1619—1653) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 1. (пол.)
- Tyszkiewiczowie (03) [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ПСБ. — Т. 26. — С. 332—333.
- Список дворян Киевской губернии [ 11 січня 2015 у Wayback Machine.]. — К. : Типография 1-й Киевской Артели печатного Дела, 1906. — С. 179. (рос.)
Джерела та література
- Довгополова Л. // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — Житомир, 2009. — № 19. — С. 238—255.
- Задорожна О. Ф. // Наукові записки НаУКМА. — Т. 91: Історичні науки. — К. : Національний Університет «Києво-Могилянська академія», 2009. — С. 9—14.
- Задорожна О. Ф. Рід Немиричів у шляхетській корпорації Київського воєводства: майновий статус і політична діяльність (XVI — середина XVII ст.): автореф. дис. — К. : Національний Університет «Києво-Могилянська академія», 2010. — 21 с.
- Тесленко І. А. Немиричі // (Енциклопедія історії України) : у 10 т. / редкол.: (В. А. Смолій) (голова) та ін. ; (Інститут історії України НАН України). — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 365. — .
- Яковенко Н. Витоки роду Немиричів // «Mappa Mundi»: збірник наукових праць на пошану Я. Дашкевича з нагоди його 70-річчя. — Львів — Київ — Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць, 1996. — С. 166—177.
- Boniecki A. Poczet rodów w Wielkiém Księstwie Litewskiém w XV i XVI wieku. — Warszawa, 1887. — S. 208—209. (пол.)
- Horodyszcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 583. (пол.) — S. 583.
- (Nieciescki K.) Herbarz polski. — Lipsk, 1841. — T. VI. — S. 550—553. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 938 s. — S. 357—361. (пол.)
- Spis szlachty Królestwa Polskiego z dodaniem krótkiéj informacyi o dowodach szlachectwa. — Warszawa, 1851. — S. 165—166. (пол.)
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Jerzy h. Klamry (1612—1659) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 811—816. (пол.)
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Stefan, h. Klamry (przed 1630—1684) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 820—824. (пол.)
- Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. — Warszawa, 1914. — T. XII. — S. 101—105. (пол.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет