Конста́нца (рум. Constanţa, болг. Кюстенджа, грец. Κωνστάντια, крим. Qöstence, тур. Köstence, осман. خوستينجي) — місто і головний порт Румунії, на березі Чорного моря у Добруджі. Адміністративний центр повіту Констанца.
| Констанца рум. Constanţa | ||
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 44°10′ пн. ш. 28°38′ сх. д. / 44.167° пн. ш. 28.633° сх. д.Координати: 44°10′ пн. ш. 28°38′ сх. д. / 44.167° пн. ш. 28.633° сх. д. | ||
| Країна | Румунія | |
| Регіон | Констанца | |
| Адмінцентр | Constanțad | |
| Столиця для | Констанца і Constanța Countyd | |
| Площа | 124,89 км² | |
| Населення | 283.9 тис. осіб (2011) | |
| Висота НРМ | 25 ± 1 м | |
| Географічна зона | Добруджа | |
| Міста-побратими | Казахстан, Актау | |
| Телефонний код | (402) 241 | |
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | |
| GeoNames | 8334667 | |
| OSM | r10169729 ·R | |
| Поштові індекси | 900003–900746 | |
| Міська влада | ||
| mayor of Constanțad | Radu Ştefan Mazăre | |
| Вебсайт | primaria-constanta.ro/PrimariaConstanta/Default.aspx | |
| Мапа | ||
| | ||
| | ||
| Констанца у Вікісховищі |
Місто з прилеглим курортним районом міжнародного значення виділене у самостійну адміністративну одиницю. Населення міста 283,9 тис. осіб (2011).
Клімат ред.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 22.2 °C (72 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 1.1 °С (34 °F).
| Клімат Констанци | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 18 | 22 | 27 | 31 | 32 | 35 | 38 | 36 | 33 | 30 | 26 | 20 | 38 |
| Середній максимум, °C | 3 | 3 | 7 | 12 | 18 | 23 | 25 | 25 | 21 | 16 | 10 | 5 | 14 |
| Середня температура, °C | 1 | 1 | 5 | 10 | 15 | 20 | 22 | 21 | 18 | 13 | 7 | 3 | 11 |
| Середній мінімум, °C | −1 | −1 | 2 | 6 | 12 | 16 | 18 | 18 | 15 | 10 | 3 | 0 | 8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −18 | −15 | −12 | −5 | 1 | 6 | 7 | 5 | 5 | −4 | −12 | −12 | −18 |
| Норма опадів, мм | 30 | 30 | 20 | 20 | 30 | 40 | 30 | 20 | 20 | 30 | 40 | 40 | 410 |
| Джерело: Weatherbase |
Історія ред.
На місці Констанци у VI ст. до н. е. іонійськими греками, вихідцями із Мілета, був заснований поліс Томи, або Томіс, який у 29 році до н. е. був завойований римлянами. Тут з кінця 8 до 17 рр. жив у вигнанні римський поет Овідій. Імператор Костянтин Великий (правив у 306—337) перейменував Томи у Константініану (Constantiniana). У 1413—1878 Констанца (Кюстендже) знаходилася під ярмом Османської імперії. З 1878 у складі Румунії.
Економіка ред.
Констанца — транспортний вузол, має аеропорт. Трубопроводи з району Плоєшті. Вантажообіг порту 42 млн т (2009) — це другий порт Чорного моря; вивіз нафтопродуктів, цементу, зерна, деревини; ввезення машин, устаткування, апатитів. Великі елеватори, нафтосховища, склади. База морського рибальства. Основні галузі промисловості: харчова (борошномельна, хлібобулочна, м'ясна, маслоробна, рибоконсервна, винна, плодовоконсервна, кондитерська тощо) і машинобудівна (кораблеремонтні верфі, авторемонтні і механічні майстерні). Підприємства шерстяної, швейної, меблевої, будматеріалів і целюлозно-паперової промисловості. ТЕЦ (110 тис. кВт). Промислові підприємства концентруються на південному заході, поблизу залізничної станції і порту.
Архітектура ред.
Місто розташоване на високому березі, має прямі широкі вулиці, добре озеленене. Після 1945 споруджені залізничний вокзал, театр, спортивний зал, реконструйовані головна магістраль і портова зона.
У Констанці збереглися залишки споруд (у тому числі торгові будівлі 2-3 ст. із мозаїчною підлогою) еллінізму і римських, візантійські базиліки 5-6 ст., фортець 5-6 ст., турецькі мечеті 18-19 ст.
Курорт, культура ред.
Констанца — центр чорноморських курортів Румунії. На північ і південь від Констанци на 50-кілометровій смузі узбережжя побудовані курортні комплекси. Найбільші з них — кліматичні приморські і грязьові курорти Мамая і Ефорія.
Також тут побудовані історичний музей та музей народного мистецтва.
Відомі уродженці ред.
- Константин Александру (1953—2014) — румунський борець греко-римського стилю, дворазовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів світу, п'ятиразовий чемпіон та срібний призер чемпіонатів Європи, срібний призер Олімпійських ігор.
- Каталин Ангел (* 1974) — румунський футболіст, нападник.
- Йон Драйка (* 1958) — румунський борець греко-римського стилю, чемпіон, дворазовий срібний та бронзовий призер чемпіонатів світу, триоразовий чемпіон, срібний та бронзовий призер чемпіонатів Європи, чемпіон Олімпійських ігор, чемпіон Універсіади.
- Александра Стан (* 1989) — румунська поп-співачка.
- Симона Халеп (* 1991) — румунська тенісистка.
- Себастіан Стен (* 1982) — актор, відомий за роллю Джеймса "Бакі" Барнса у фільмах та серіалах кіновсесвіту Марвел.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Constanța |
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2014) |
| Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |