Васи́ль Васи́льович Канди́нський (4 (16) грудня 1866, Москва, Московська губернія, Російська імперія — 13 грудня 1944, (Неї-сюр-Сен), Іль-де-Франс, Франція) — російський живописець, графік і теоретик мистецтва. Жив та творив в Україні, Німеччині, Франції та Росії. Кандинський вважається першим (абстракціоністом).
Кандинський Василь Васильович | |
---|---|
рос. Василий Васильевич Кандинский | |
![]() | |
Народився | 4 (16) грудня 1866[4][3][…] Москва, Російська імперія[1][6][…] |
Помер | 13 грудня 1944[1][2][…](77 років) (Неї-сюр-Сен), Франція[1][6][7] ·інсульт |
Поховання | d[8] |
Громадянство | Російська імперія, Німеччина, Франція |
Національність | Російська імперія, Німеччина, Франція |
Місце проживання | Москва (Неї-сюр-Сен) Одеса Мюнхен |
Діяльність | художник, викладач університету, art theorist, (педагог), адвокат, ілюстратор, художник-гравер, графік, (архітектурний кресляр), сценограф, (дизайнер), скульптор, рисувальник |
Галузь | малярство |
Alma mater | (Мюнхенська академія мистецтв), d і Одеське художнє училище |
Вчителі | (Франц фон Штук), d, (Антон Ажбе) і (Луїджі Іоріні) |
Відомі учні | d і (Кодьєв Петро Іванович) |
Знання мов | російська, французька і німецька[2] |
Заклад | (Баугауз) |
Членство | d, (Синій вершник) і d[9] |
Напрямок | (експресіонізм)[7], символізм[7][7] і (Баугауз)[7] |
Жанр | малярство, графіка, теорія і (абстракціонізм)[6][10] |
Magnum opus | d |
Посада | (директор) |
Конфесія | православ'я |
У шлюбі з | d |
Автограф | ![]() |
IMDb | ID 0437234 |
Сайт | wassilykandinsky.net |
|
Життєпис
Народився 16 грудня 1866 року в Москві в родині комерсанта, а через п'ять років із сім'єю переїхав до Одеси. Тут він закінчив гімназію; художню освіту отримав у Києві, вчився у (Миколи Пимоненка) в (художній школі Мурашка) і сформувався як особистість.
У 1885—1893 роках навчався в Московському університеті, вивчаючи право та економіку. Йому було запропоновано посаду професора в (Тартуському університеті). Проте він залишив юридичну кар'єру.
У 30-річному віці вирішив зайнятись живописом. Він вчився у (Антона Ажбе) і пізніше в (Академії мистецтв) у Мюнхені у (Франца фон Штука).
З Одесою художник не припиняв зв'язок, де його друг, скульптор В. Іздебський заснував салон. У грудні 1909 року в Одесі в салоні Іздебського відбулася міжнародна виставка, на якій Кандинський представив одні з перших композицій, де вже майже не вгадуються елементи наочного світу. Тоді він наближався до винаходу (абстракціонізму), виходячи з практики (імпресіонізму) та (абстрактного експресіонізму).
У лютому 1910 року ця експозиція, дещо змінена, проходила в Києві, а потім у Петербурзі та Ризі. Нове, незрозуміле й абстрактне мистецтво набирало сили. Виставка авангардної групи («Бубновий валет»), що проходила в Москві з 10 грудня 1910 року до 11 січня 1911 року, викликала величезний резонанс у пресі та культурному житті. На ній експонувалася перша абстрактна акварель В.Кандинського, яка нині зберігається в Парижі, (Центрі Жоржа Помпіду).
У 1911 році разом з відомими німецькими експресіоністами організував альманах та групу («Синій вершник»). До неї входили (Франц Марк), (Олексій фон Явленський), (Пауль Клее) та .
У 1914 році, коли почалася Перша світова війна, повернувся до Москви.
Після революції він активно займався організацією художньої творчості та обіймав посаду віце-президента Академії художніх наук.
У 1921 році повернувся до Німеччини.
У 1922—1933 роках працював викладачем у школі мистецтва та архітектури (Баугаус).
У 1928 році отримав німецьке громадянство, але вже в 1933 році емігрував до Франції. Проживав у Парижі. У 1939 році отримав французьке громадянство.
Художник помер 13 грудня 1944 року в передмісті Парижа (Неї-сюр-Сен).
Племінником Кандинського був (Александр Кожев), видатний філософ.
Творчість
Для творів Кандинського характерна (синестезія), сприйняття фарб не тільки як оптичних, але й як звукових стимулів. Він класифікував фарби за їх ароматами, звуками та формами. Наприклад, він вважав, що синьому кольору відповідає коло, червоному — квадрат, жовтому — трикутник. Таким чином свої картини він створював подібно до музичних симфоній шукаючи гармонію у поєднанні кольорів. Кандинського часто називають першим абстракціоністом, оскільки його творчість поступово еволюціонувала від зображення реалістичних форм до геометричних та кольорового символізму. Частим мотивом творчості художника є вершник, який долає дракона. Митець вважав це символом духовної боротьби людини. Кандинський бачив мистецтво як форму духовності людини. Свій погляд на мистецтво художник виклав у теоретичній праці «Про духовне в мистецтві. Особливо у людському живописі».
Цікаві факти
На честь Василя Кандинського назване легке крісло з металевим каркасом, розроблене дизайнером (Марселем Бреєром) — [en].
20 травня 2017 року в Києві у рамках VII Міжнародного фестивалю («Книжковий арсенал») представили книжку екс-консула України в Мюнхені Володимира Цвіля про художника Кадинського.
Галерея
- Мюнхенський пейзаж, 1908, Музей фон дер Гейдта, (Вупперталь)
- Фуга, 1914, Музей фонда Бієлер
- Невідомий голос, 1916, (Центр Жоржа Помпіду), Париж
- Амазонка, 1911, (Азербайджанський музей мистецтв), Баку
- Блакитний вершник, 1903, приватна колекція
- Вид Мюнхена з церквою Святої Урсули, 1908, (Міська галерея в будинку Ленбаха), Мюнхен
- Мурнау, Дорфштрассе (сільська вулиця), 1908, колекція Мерцбахера, Швейцарія
- Порт Одеси, 1898, (Третьяковська галерея)
- Охтирка, 1901, (Міська галерея в будинку Ленбаха), Мюнхен
- Неділя (Давня Русь), 1904, (Музей Бойманса — ван Бенінгена), Роттердам
- Пара на коні, 1906–07, (Міська галерея в будинку Ленбаха), Мюнхен
- «Блакитні гори», 1908–09, (Музей Соломона Гуггенхайма), Нью-Йорк
- «Будинки в Мюнхені», 1908, Музей фон дер Гейдта, (Вупперталь)
- Мурнау, потяг і замок, 1909, (Міська галерея в будинку Ленбаха), Мюнхен
- Імпровізація 27 (Сад кохання II), 1912, (Музей мистецтва Метрополітен), Нью-Йорк
- Краєвид з димарем фабрики, (Музей Соломона Гуггенхайма), 1910, Нью-Йорк
- Корова, 1910, (Міська галерея в будинку Ленбаха), Мюнхен
- Вивчення для Імпровізації V, 1910, Інститут мистецтв Міннеаполіса
- Ліричне, 1911, (Музей Бойманса — ван Бенінгена), Роттердам
- Краєвид з двома тополями, 1912, (Чиказький художній інститут)
- Краєвид з двома плямами, No 2, 1913, (Колекція Пеггі Гуггенхайм), (Венеція)
- Квадрати з концентричними колами, 1913, (Міська галерея в будинку Ленбаха), Мюнхен
- Композиція 6, 1913, Ермітаж, Санкт-Петербург
- Малюнок з червоною плямою, 1914, (Національний музей сучасного мистецтва (Париж))
- Жовтий-червоний-блакитний, 1925, (Національний музей сучасного мистецтва (Париж))
- Малі світи I, 1922
- На білому II, 1923, (Національний музей сучасного мистецтва (Париж))
- Кола в колі, 1923, (Музей мистецтв Філадельфії)
- Кілька кіл, 1926, (Музей Соломона Гуггенхайма (Нью-Йорк))
- М'яке тверде, 1927
- Внутрішній альянс, 1929, (Альбертіна), Відень
- Коричневе з додатком, 1935, (Музей Бойманса — ван Бенінгена), Роттердам
- Композиція IX, 1936, (Національний музей сучасного мистецтва), Париж
- Композиція X, 1939, Мистецька збірка землі Північний Рейн - Вестфалія, (Дюссельдорф)
- Різні дії, 1941, (Музей Соломона Гуггенхайма), Нью-Йорк
- Коло та квадрат, 1943, (Національний музей сучасного мистецтва), Париж
Витвори
- «Синий всадник», 1903,
- «Двое на лошади», 1906,
- «Пестрая жизнь», 1907,
- , 1908, , Мадрид,
- «Рок. Красная стена», 1909,
- «Синяя гора», 1909,
- «Дамы в кринолинах», 1909,
- «Интерьер (моя столовая)», 1909,
- «Озеро», 1910,
- «Импровизация № 7», 1910,
- «Этюд к „Композиции II“», 1910,
- «Без названия (Первая абстрактная акварель)», 1910,
- «Композиция IV», 1911,
- «Композиция V», 1911,
- «Импрессия III (Концерт)», 1911,
- «Картина с черной аркой», 1912,
- «Картина с белой каймой», 1913,
- «Маленькие радости», 1913,
- «Композиция VI», 1913,
- «Композиция VII», 1913,
- «Импровизация. Потоп», 1913,
- «Фуга», 1914,
- «Москва. Красная площадь», 1916,
- «Москва. Зубовская площадь», около 1916,
- «Смутное», 1917,
- «Серый овал», 1917,
- «Сумеречное», 1917,
- «Белый овал», 1919,
- «Композиция VIII», 1923,
- «В черном квадрате», 1923,
- «Желтое, красное, синее», 1925,
- «Маленькая мечта в красном», 1925,
- «Несколько кругов», 1926,
- «Вверх», 1929,
- «Нежное восхождение», 1934,
- «Доминирующая кривая», 1936,
- «Композиция IX», 1936,
- «Пестрый ансамбль», 1938,
- «Композиция X», 1939,
- «Вокруг круга», 1940,
- «Небесно-голубое», 1940,
- «Различные происшествия», 1941,
- «Последняя акварель», 1944,
Примітки
- Кандинский Василий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. (А. М. Прохоров) — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- (Bibliothèque nationale de France) BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Vasili Vasileevich Kandinsky
- https://rkd.nl/explore/artists/43433
- Wassily Kandinsky — (OUP), 2006. —
- Artnet — 1998.
- RKDartists
- https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article1287
- https://www.tate.org.uk/art/art-terms/a/abstraction-creation
- http://www.artnet.com/artists/wassily-kandinsky/
- (Голуб Олена). Все почалося з акварелі. Абстракціонізм святкує 100-річчя.//День, 2010, —16 вересня.[1] [ 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Абрамов, Віталій (1995). (PDF) (російська) . Одеса. Архів оригіналу (PDF) за 21 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
- На «Книжковому Арсеналі» представили книжку екс-консула України про художника Кадинського [ 25 липня 2020 у Wayback Machine.] umoloda.kyiv.ua 21.05.2017
- На Книжковому Арсеналі українцям представили "Невідомого Кандинського" [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] timeua.com 22.05.2017
- Книга Володимира Цвіля «Невідомий Кандинський» [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.] tsvilbook.com
Див. також
- (Премія Кандинського)
- (Дегенеративне мистецтво)
- (2662 Кандінський) — астероїд, названий на честь художника.
Джерела
- Энциклопедия русского авангарда. Изобразительное искусство, архитектура. Том 1 А-К Биографии : [ 29 жовтня 2013]. — М.: Глобал Эксперт энд Сервис Тим;, 2013. — Т. 1.
- Энциклопедия русского авангарда. Изобразительное искусство, архитектура. Том 2 Л-Я Биографии : [ 29 жовтня 2013]. — М.: Глобал Эксперт энд Сервис Тим;, 2013. — Т. 2.
- Абрамов, Віталій (2008). (PDF). Дерибасівська — Рішельєвська (російська) . Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2016.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кандинський Василь Васильович |
- Російськомовний сайт про Василя Кандинського [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Англомовний сайт про Василя Кандинського [ 24 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Німецькомовний сайт про Василя Кандинського [ 30 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет